J-pop

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop

J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнюючий термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавці (не важких напрямків) з Японії відносять частину своєї творчості до J-pop.

Історія[ред. | ред. код]

1920–1960-ті роки[ред. | ред. код]

Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).[1][2] У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.[3][4]

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.[7] У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.[8]

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.[9] Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.[10] Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як kayōkyoku.

Відомі виконавці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9. 
  2. Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0. 
  3. Kiyomaro Kikuchi (2006-09-14). 藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活. JANJAN. Архів оригіналу за 2009-06-15. Процитовано 2009-02-01. (яп.)
  4. Kiyomaro Kikuchi (September 2010). JANJAN https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php. Архів оригіналу за 2009-02-06. Процитовано 2009-02-04.  Пропущений або порожній |title= (довідка)(яп.)
  5. Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за February 7, 2009. Процитовано 2009-01-21. 
  6. Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3 (Japanese). Web Chikuma. Архів оригіналу за December 7, 2008. Процитовано 2008-11-17. 
  7. ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風 (Japanese). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Процитовано 2008-11-18. 
  8. Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (Japanese). Toshiba. Архів оригіналу за 2008-06-19. Процитовано 2009-08-04. 
  9. Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0. 
  10. Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1. 
  11. Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z

Посилання[ред. | ред. код]