Jacobaea paludosa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Jacobaea paludosa
Sumpf-Kreuzkraut.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Senecioneae
Рід: Jacobaea
Вид: J. paludosa
Біноміальна назва
Jacobaea paludosa
(L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb., 1801
Синоніми
Senecio paludosus L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Jacobaea paludosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Jacobaea paludosa
IPNI: 226621-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 189244

Jacobaea paludosa (жовтозілля багнове або жовтозілля болотне як Senecio paludosus[1][2] — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у середній і східній Європі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина, трава 80–120 см заввишки. Стебло клапчасто-паутинисте. Листки зверху темно-зелені, голі або трохи запушені, знизу сірувато-шерстисті, лінійно-ланцетні, біля основи звужені, на краю звичайно глибоко пильчато-зубчасті. Кошики на довгих ніжках, у волотисто-щитковидному суцвітті, численні, напівкулясті. Сім'янки зазвичай опушені або голі, довгасті, 3.5–4 мм довжиною[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у середній і східній Європі[3][4].

В Україні вид зростає на берегах річок і озер, болотах, вологих луках — у правобережному й західному Поліссі, рідше у правобережному злаковому степу[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Senecio paludosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 345. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 04.05.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.05.2019.  (англ.)