JLTV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Joint Light Tactical Vehicle)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Програма розроблення JLTV
Дослідні зразки автомобілів компаній-конкурсантів, що вийшли на етап програми «Розвиток технологій»
Дослідні зразки автомобілів компаній-конкурсантів, що вийшли на етап програми «Розвиток технологій»
Тип легкі тактичні позадорожні бронеавтомобілі
Історія використання
Оператори США США, Австралія Австралія
Історія виробництва
Розробник компанії-підрядники збройних сил США
Виробник США США, компанії-підрядники збройних сил США
Виготовлена
кількість		 понад 20 000 одиниць[1]
Характеристики
Броня MRAP
Другорядне
озброєння
 додатково: на змінній турелі усі види,
включно до гранатометів
Двигун
Підвіска 4х4
Швидкість шосе: 110 км/год (70 миль/год)
JLTV у Вікісховищі

Програма розроблення легкого тактичного транспортного засобу загального призначення (англ. Joint Light Tactical Vehicle (JLTV)) — програма збройних сил США (зокрема, армії США, Командування спеціальних операцій США та корпусу морської піхоти США) із створення легкого позадорожнього броньованого тактичного транспортного засобу загального призначення нового покоління, який повинен поступово замінити застарілий парк аналогічних автомобілів HMMWV, що наразі перебувають на озброєнні[2], і які повинні бути замінені сімейством більш здатних до виживання транспортних засобів, з більшим корисним навантаженням. Так, зокрема, Humvee початково не розроблявся як бойовий броньований автомобіль, яким йому довелося стати пізніше, а автомобілі за програмою розроблення JLTV, повинні бути призначеними саме для цього.

Програма розроблення JLTV пов'язана із програмою розроблення Системи тактичних вантажівок майбутнього (англ. Future Tactical Truck Systems (FTTS)), але не є нею, а є окремою програмою. Здобутки та досвід, отримані від програми FTTS, повинні бути використані та враховані у програмі JLTV.

25 серпня 2015 року L-ATV Oshkosh був оголошений переможцем програми JLTV[3].

Стратегічні завдання програми[ред. | ред. код]

Представники армії США та координатори програми визначають основні цілі програми, як заміна та доповнення наявних на озброєнні автомобілів Humvee[4][5]. На початку програми був оголошений конкурс на розробку трьох основних категорій транспортних засобів:

  • придатного до бойових дій (англ. Battlespace Awareness (BA));
  • силового застосування (англ. Force Aplication (FA));
  • транспортного (англ. Focused Logistic (FL)).

Автомобілі усіх трьох категорій повинні бути придатними і пристосованими до транспортування гелікоптерами CH-47 та CH-53 а також транспортним літаком C-130.

Категорії та варіанти автомобілів JLTV

За корисним навантаженням автомобілі також поділені на три категорії — A, B та C, які співвідносяться із 1,6 тонн, від 1,8 до 2,0 тонн та 2,3 тонн відповідно.

  • Автомобілі із меншим корисним навантаженням категорії BA, які відносяться до транспортних засобів загального призначення, повинні бути розраховані на чотири персони.
  • Автомобілі із середнім корисним навантаженням категорії «FA» для перевезення невеликої групи бійців (транспортери) повинні бути обладнані шістьма сидіннями, автомобілі розвідки — шістьма сидіннями, автомобілі-командні пункти — чотирма сидіннями, автомобілі, розраховані на встановлення тяжкого озброєння — чотирма сидіннями і позицією для стрільця, спеціалізовані і транспортні — двома сидіннями, закриті із тяжким озброєнням — чотирма сидіннями, санітарні — трьома сидіннями і двома лежачими місцями із ношами.
  • Автомобілі із найбільшим корисним навантаженням категорії «FL», які використовуються як перевізник-укриття і транспортні, обладнуються двома сидіннями, санітарні підвищеної місткості — трьома сидіннями та чотирма лежачими місцями із ношами.

По завершенні запланованих у програмі робіт серійне виробництво планується розпочати у 2015 році[6]. До сімейства транспортних засобів, які планується створити в рамках цієї програми, повинні увійти п'ять різновидів броньованих транспортних засобів, а саме:

  • легкий броньований транспортний засіб;
  • бойовий автомобіль піхоти;
  • автомобіль-командний пост;
  • розвідувальний автомобіль;
  • броньований спеціалізований транспортний автомобіль.

Також, імовірно, будуть легкі бронетранспортери та ряд неброньованих версій іншого призначення, як-от санітарні, спеціалізовані і транспортні автомобілі загального призначення. Але першочерговим завданням програми розроблення JLTV є створення легких транспортних засобів із захистом MRAP[7].

Основні вимоги до автомобілів JLTV[ред. | ред. код]

Згідно з укладеною із Австралією угодою про кооперацію в рамках програми JLTV, автомобіль-переможець призначається для використання збройними силами як США, так і Австралії, а тому він повинен бути інтегрований у системи озброєнь та у транспортні системи армій цих країн. Окрім цього, програмою були встановлені наступні вимоги:

  • транспортний засіб повинен мати генератор та забезпечувати живлення зовнішніх споживачів електричної енергії потужністю не менше 30 кВт під час роботи двигуна та руху автомобіля;
  • корисне навантаження, на яке розрахований транспортний засіб, повинне бути таким же, як і його власна вага;
  • на кожному транспортному засобі повинен бути запас набоїв для наступних видів озброєнь:
  • двері повинні бути відкидними для можливості легкої евакуації у разі атаки чи пошкодження;
  • автомобіль повинен бути обладнаний автоматичною системою пожежегасіння та «осколковою підкладкою» для мінімізації ефекту перфорації після обстрілу його стрілецькою зброєю;
  • повинно бути передбачено дві конфігурації броньованого захисту (рівень захисту A та підвищений рівень захисту B) від мін, артилерії та боєголовок РПГ;
  • автомобіль повинен мати два запасних колеса;
  • на транспортному засобі повинні бути системи підтримування його мобільності після обстрілу стрілецькою зброєю, зокрема, таких деталей як паливний бак, ємність із охолоджувальною рідиною та ємність із оливою;
  • на автомобілі повинні бути електронні системи контролю і діагностування, які забезпечують можливість виявлення несправностей систем і обладнання автомобіля, які можуть бути виявлені.

Історія[ред. | ред. код]

Учасники програми[ред. | ред. код]

Участь у програмі на момент її започаткування взяли такі компанії:

Перші компанії-конкурсанти проекту JLTV та їх дослідні зразки автомобілів

29 жовтня 2008 року по завершенні перших етапів програми її координатори звузили коло конкурсантів до трьох:

  • BAE Systems/Navistar;
  • General Tactical Vehicles;
  • Lockheed Martin.

Ці учасники програми повинні були змагатися за отримання остаточного контракту на виробництво автомобілів JLTV. Кожен з учасників отримав контракт вартістю від 35.9 до 45-ти мільйонів доларів США для початку робіт другого етапу програми, яка загалом повинна була становити 20 мільярдів чи більше[19].

Група Northrop Grumman/Oshkosh опротестувала це рішення і отримала відмову на свій протест[20]. Попри це, корпорація Oshkosh продовжила роботи в рамках програми на власний розсуд і у 2010 році виготовила перший дослідний зразок Oshkosh L-ATV, який у листопаді 2010-го успішно пройшов комплекс балістичних випробувань та ходові випробування на трасі Baja 1000[15].

Автомобілі-конкурсанти[ред. | ред. код]

28 березня 2012 року для подальшої участі у програмі були відібрані наступні шість дослідних зразків автомобілів[21]:

Переможці етапу EMD[ред. | ред. код]

23 серпня 2012 року за результатами виконання чергового етапу програми «Розроблення і розвиток виробництва» (англ. Engineering and Manufacturing Development (EMD)) армія США та корпус морської піхоти США відібрали три автомобілі-конкурсанти, які повинні продовжити змагання за контракт остаточного етапу програми:

Кожна з компаній-переможців отримала контракт на виробництво дослідних зразків автомобілів, згідно із яким, кожна із компаній повинна виготовити 22 дослідних зразки транспортних засобів протягом 27-ми місяців для проведення їх випробувань в умовах експлуатації.[26]

27 серпня 2013 року Армія США та Корпус морської піхоти США оголосили, що повномасштабні випробування дослідних зразків за програмою JLTV, які повинні надати одночасно три компанії-конкурсанти, розпочнуться наступного тижня. Кожна з компаній повинна була надати 22 транспортних засоби та шість причепів на Абердинський випробувальний полігон, що у штаті Меріленд, та на Випробувальний полігон у Юмі, що у штаті Аризона.

До цього, під час попередніх випробувань, транспортні засоби пройшли більш, ніж через 400 балістичних випробувань та випробувань вибухами зразків броні, випробувань вибухами під кузовом, та пройшли більше, ніж 1000 миль вібраційних випробувань. На полігонах солдати «Випробувальної та оцінювальної команди армії Сполучених Штатів» та персонал «Випробувальної та оцінювальної служби Департаменту безпеки» повинні піддати транспортні засоби реалістичним і суворим випробуванням в польових умовах протягом 14 місяців у обсязі державних експлуатаційних випробувань. Випробування повинні закінчитися у 2015 році укладанням угоди з єдиною компанією-переможцем на виробництво 55 000 транспортних засобів, вартість кожного з яких на виході із складального конвеєра не повинна перевершувати 250 000 доларів США. Армія повинна почати отримувати автомобілі JLTV у 2018-му із завершенням поставок усіх запланованих транспортних засобів у 2030 році[27].

3 вересня 2013 року, як і було об'явлено, на Абердинському випробувальному полігоні, на полігоні у Юмі, та у зоні розташування військових об'єктів у місцевості Редстоун-Арсенал, що у штаті Алабама, повним ходом розпочалися повномасштабні випробування претендентів, виготовлених за програмою JLTV.

До червня 2015 року за результатами цих випробувань буде відібрано тільки один постачальник, який протягом трьох років повинен виготовити 2 000 транспортних засобів для додаткових випробувань, необхідних для доведення складальних ліній і системи виробництва[28].

Переможець програми[ред. | ред. код]

25 серпня 2015 року переможцем програми стала компанія Oshkosh Corporation[29][30].

8 вересня компанія Lockheed Martin опротестувала це рішення. Рахункова палата США протягом 100 днів з цієї дати повинна розглянути суть протесту й ухвалити рішення[31]. Компанія AM General цього ж дня оголосила, що протест не подаватиме.

Досвід використання[ред. | ред. код]

У 2018 році в щорічному звіті директора з питань оперативних випробувань та оцінки Міноборони США (MOT&E), було відзначено низку недоліків, виявлених під час дослідної експлуатації. Згідно доповіді, під час дослідної експлуатації були виявлені недоліки у надійності, ремонтопридатності, навчанні, посібниках, ситуаційної обізнаності екіпажу і безпеки[32][33].

Крім того, машина для ближнього бою визнана «неефективною для використання в бойових і тактичних місіях», зокрема програє Humvee[32].

Також зазначається, що екіпаж має «погану видимість через сліпі зони навколо автомобіля». Екіпажі мали проблеми з виходом з JLTV, зокрема «численні відмови дверей, які не відкриваються та заважають солдатам і морпіхам під час посадки і виходу з машини»[32].

Виникли проблеми з обслуговування JLTV у польових умовах: «підрозділи не можуть обслуговувати JLTV без підтримки представників сервісних служб підрядника через складність транспортного засобу, неефективне навчання, погані інструкції та проблеми з усуненням несправностей на транспортному засобі»[32].

Проблеми, пов'язані з надійністю, включали негаразди з проводкою двигуна, пошкодження шин та несправності гальмівної системи. Загалом автомобілі JLTV потребують більшого обслуговування за Humvee[32].

Також жоден з варіантів не здатний ефективно використовуватися із буксированим причепом: «причіп має меншу рухливість, ніж JLTV, та уповільнював машини. Армія не ухвалила рішення щодо купівлі причепів для JLTV»[32].

Автори доповіді рекомендували розробити для програми JLTV план вдосконалення з урахуванням рекомендацій цього звіту та інших пунктів, згаданих у таємному додатку[32].

Оператори[ред. | ред. код]

Поточні[ред. | ред. код]

  • США США
  • Австралія Австралія
  •  Чорногорія: в жовтні стало відомо про те, що Чорногорія домовилась з США про закупівлю 67 автомобілів JLTV на загальну суму 36 мільйонів доларів[34].
    Перші п'ять бронемашин JLTV були офіційно передані Збройним силам Чорногорії 30 жовтня 2020 року. За планом у 2020 році має надійти 20 машин JLTV з 67 замовлених. Ними оснастять 1-у піхотну роту в Нікшичі та 2-у піхотну роту в Плевелі. Машини будуть оснащені дистанційного бойовими модулями (RCWS) ізраїльської компанії Elbit Systems. Контракт вартістю 35 млн дол було підписано в грудні 2019 року[35].

Майбутні[ред. | ред. код]

  •  Велика Британія: в липні 2017 року Державний департамент США дав дозвіл на контракт вартістю $1,035 млрд на продаж 2747 машин JLTV з додатковим устаткуванням Великій Британії. Контракт включає базові набори для встановлення додаткового устаткування, ремонтні комплекти, додаткове бронювання (B-kit), комплекти адаптації двигунів під холодний клімат, комплекти для подолання водних перешкод, run-flat шини, запасні шини, тощо[36].
  •  Литва: в лютому 2019 року Міністерство національної оборони Литви офіційно подало заявку до Уряду США на купівлю бронеавтомобілів JLTV для литовської армії. У разі позитивного рішення Уряд Литви планує виділити впродовж 2020—2023 років 142 млн євро на купівлю, навчання та технічне обслуговування 200 броньованих машин JLTV. Зараз литовська армія використовує позашляховики моделей HMMWV і Toyota Land Cruiser[37].

Північна Македонія[ред. | ред. код]

Загалом Північна Македонія замовила 33 броньованих тактичних транспортних засобів JLTV американського виробництва[38].

Міністр оборони Слав'янка Петровська повідомила, що у липні перша партія з 6 легких броньованих машин JLTV прибула до порту Салоніки, Греція, разом із 180 бронетранспортерами Textron M1117, які були подаровані Греції Сполученими Штатами[38].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Oshkosh Defense виробив понад 20.000 JLTV. Мілітарний. 2 червня 2023.
  2. ↑ JLTV HMMWV replacement details and specifications. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  3. ↑ Військові США отримають "злобні" гібриди Oshkosh JLTV замість застарілих Hummer'ів (відео) / Новини / Finance.UA. news.finance.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
  4. ↑ http://images.dodbuzz.com/wp-content/uploads/2010/08/Army-Truck-Program-Report.pdf [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.] ARMY TRUCK PROGRAM (TACTICAL WHEELED VEHICLE ACQUISITION STRATEGY)
  5. ↑ U.S. Army [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.] Армія США (engl)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 11 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Pentagon push for vehicle program menaces another [Архівовано 17 грудня 2012 у Wayback Machine.]. Guardian
  8. ↑ Defense Markets Summary October 2007 — from www.Defense-Update.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 11 травня 2014.
  9. ↑ A Little LUV for the Future Military Jeep [Архівовано 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Defense Tech
  10. ↑ AM General and General Dynamics Announce Joint Venture Company [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. globalsecurity.org
  11. ↑ TheStreet.com: Weak MRAP Order Wrecks Force Protection. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 11 травня 2014. {{cite web}}: Текст «Aerospace/Defense» проігноровано (довідка); Текст «CRDN FRPT NAVZ OSK» проігноровано (довідка)
  12. ↑ DRS Technologies, Force Protection team to compete for JLTV programme
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ First Look: Joint Light Tactical Vehicle (JLTV). Defense Tech. 4 червня 2010. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 9 лютого 2012.
  15. ↑ а б Light Combat Tactical All-Terrain Vehicle (L-ATV) [Архівовано 4 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Army-Technology.com
  16. ↑ Lockheed Martin And Armor Holdings Announce Teaming Agreement For Joint Light Tactical Vehicles [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. globalsecurity.org
  17. ↑ [1] [Архівовано 29 січня 2009 у Wayback Machine.] Wired.com
  18. ↑ Blackwater, Raytheon Pitch JLTV Candidate[недоступне посилання]. Defense News
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 31 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Kris Osborne (17 лютого 2009). GAO denies protest of Army JLTV award. Army Times. Army Times Publishing Co.
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 25 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ http://www.marketwatch.com/story/the-oshkosh-defense-jltv-solution-delivers-next-generation-performance-and-crew-protection-2012-03-27[недоступне посилання з лютого 2019]
  24. ↑ Слюсар В. І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№ 2(14). — 2017. — С. 90 — 93. [2] [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 25 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ EMD contract [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] — DodBuzz.com, 23 August 2012
  27. ↑ Army, Marine Corps take delivery of JLTVs for user testing [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Army.mil, 27 August 2013
  28. ↑ JLTV testing begins, program on schedule, budget [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Army.mil, 5 September 2013
  29. ↑ Oshkosh Wins JLTV Award — Armytimes.com, 25 August 2015
  30. ↑ Oshkosh Beats Lockheed, AM General For Historic JLTV Win. Breaking Defense. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  31. ↑ Lockheed Martin Protests JLTV contract award to Oshkosh. 8 вересня 2015. Процитовано 9 September 2015.
  32. ↑ а б в г д е ж JLTV визнаний непридатним для експлуатації. Ukrainian Military Pages. 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  33. ↑ South, Todd (26 лютого 2019). The newly fielded Joint Light Tactical Vehicle was briefly deemed ‘not operationally suitable’. Military Times. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  34. ↑ Чорногорія і США підписали контракт на поставку JLTV. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  35. ↑ Чорногорія отримала перші замовлені JLTV. Ukrainian Military Pages. 31 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  36. ↑ US Approves $1B Joint Light Tactical Vehicles To United Kingdom. Defense World. 11 липня 2017. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  37. ↑ Литва купує бронеавтомобілі JLTV (укр.). Український мілітарний портал. 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 28 квітня 2022.
  38. ↑ а б Північна Македонія отримала перші бронемашини JLTV. Мілітарний. 3 серпня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: JLTV
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=JLTV&oldid=41100788