Juniperus semiglobosa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Juniperus semiglobosa
JuniperusSemiglobosa.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Ялівець (Juniperus)
Вид: J. semiglobosa
Біноміальна назва
Juniperus semiglobosa
(Regel 1879)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juniperus semiglobosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juniperus semiglobosa
EOL logo.svg EOL: 1061624
IPNI: 262351-1
IUCN logo.svg МСОП: 42253

Juniperus semiglobosa (Ялівець олівцевий) — вид хвойних рослин родини кипарисових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни проживання: Афганістан; Китай (Тибет); Індія (Хімачал-Прадеш, Джамму-Кашмір); Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Узбекистан. Росте в (змішаних) хвойних лісах разом з Abies pindrow, Cedrus deodara, Picea schrenkiana або Pinus wallichiana, як правило, на відкритих кам'янистих схилах або оголеннях; вище цієї зони і на південних схилах з Juniperus excelsa subsp. polycarpos чи Juniperus pseudosabina, і на льодовикових моренах, де може утворити гаї. Також зустрічається в субальпійських лісових районах з Juniperus pseudosabina, Juniperus sabina, Juniperus communis var. saxatilis, Fraxinus, Salix, Origanum, Pteridium, Rosa, Saussurea, Scabiosa і т. д., у внутрішніх долинах і напівзасушливих високих рівнинах переважають Seriphidium maritimum. Діапазон висот: 1550-4350 м. Клімат альпійсько-континентальний, з жарким, сухим літом особливо у внутрішніх долинах і на пд. гірських схилах, і холодною зимою, часто з вічними сніговими полями над зоною ялівцю, які дають вологу.

Морфологія[ред. | ред. код]

Дерева, іноді чагарники, дводомні, рідко однодомні. Листки як лускоподібні так і голчасті; голчасті листки зазвичай присутні на молодих рослинах, рідко на дорослих, ростуть по 2 чи три 3-7 мм, увігнуті зверху, опуклі знизу; лускоподібні листки ростуть по 2, тісно притиснуті, 1-2.5 мм. Пилкові шишки еліпсоїда, 3-5 мм; мікроспорофіл 8-10, кожна з 3 або 4 пилковими мішками. Шишки від світло-коричневого до синювато-чорного кольору при дозріванні, тьмяні, оберненояйцеподібно-кулясті або майже трикутні і широкі поблизу вершини. Насіння розміром 3-6 × 2-3,5 мм, кутово-яйцеподібне, вершини часто розходяться.

Використання[ред. | ред. код]

Цей вид в основному використовується на дрова, але деревина використовується в невеликих масштабах для ремесел по дереву (сувеніри) і листя продається на ринках для «лікарських» цілей. В садівництві вид є рідкістю.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

У Центральній Азії населення ялівцю опинилося під зростаючим тиском через скотарство і різання дров. Цей вид зустрічається в кількох ПОТ.

Посилання[ред. | ред. код]