Junkers Ju 287

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Junkers Ju 287
Modellphoto Ju287V1 1.png
Junkers Ju 287. МодельAbandoned JU-390 IWM CH 15687.jpg

Льотні та технічні характеристики зазначено для Ju 390
Призначення: Бомбардувальник
Далекий розвідник
Перший політ: 8 серпня 1944
На озброєнні у: Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Розробник: Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerk[d] і Junkers
Виробник: Junkers Flugzeug- und Motorenwerke
Всього збудовано: 1 (2)
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 511 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 558 км/год
Дальність польоту: 2.100 км
Тривалість польоту: 4,15 год
Практична стеля: 11.000 м
Довжина: 18,3 м
Висота: 6,0 м
Розмах крила: 20,11 м
Площа крила: 58,3 м²
Шасі: прибираються
Двигуни: 4 × Junkers Jumo 004 B-1 „Orkan“
Тяга (потужність): 910 кгс

Junkers Ju 287німецький перший у світі реактивний бомбардувальник із зворотньою стріловидністю крила завершального періоду Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Схеми Junkers Ju 287 V1 і V3

З розробкою у Третьому Райху турбореактивних моторів міністерство авіації поставило завдання розробити бомбардувальники середньої і великої дальності, які б перевершували за швидкістю ворожі винищувачі. Роботи над проектом літака з 4 реактивними моторами Junkers Jumo 004 розпочали на межі 1942/43 під керівництвом професора Гайнріха Гертела[de] і інженера Ганса Воке. У грудні 1943 міністерство авіації замовило будівництво прототипу. У лютому 1944 планувалось виготовити 2 прототипи і 18 передсерійних літаків. Через нетипову конструкцію було запропоновано максимально використати компоненти з інших моделей літаків. Фюзеляж походив з важкого бомбардувальника Heinkel He 177, стерно з Junkers Ju 388, модифіковане бічне шасі з Junkers Ju 352[de], а передня стійка шасі походила з трофейного Consolidated B-24 Liberator. Через відсутність моторів Jumo 004C поставили менш потужні Jumo 004 B-1 і 4 стартові прискорювачі Walter-501. У травні 1944 замовлення зменшили до 2 прототипів і 6 передсерійних літаків. Перший політ відбувся 8 серпня 1944 біля Лейпцига. Тести показали гарні льотні характеристики літака. Одночасно розпочались роботи над другим прототипом V2 з новим корпусом, шасі. Через нестачу двох моторів Junkers з тягою по 2900 кгс встановили 6×BMW 003, об'єднаних по три з тягою по 800 кгс. Це призвело до вібрацій крил, збільшення висоти літака. У прототипі Ju 287 V3 вирішили повернутись до 2 моторів біля корпусу і 4 під крилами. Фюзеляж отримав герметичну кабіну на 3 пілотів, у нього ховалось шасі. У вересні 1944 всі роботи було припинено, літаки замасковано. Раптом у березні 1945 вирішили збудувати 75 літаків для знищення кораблів на далеких відстанях.

Два прототипи були захоплені Червоною армією і вивезені до СРСР, де полонені німецькі інженери на їхній основі розробили літак OKB-1 EF 131 (на базі V2), EF 140 з модифікованими моторами Rolls-Royce-Nene[de] ВК-1[ru]. Перший політ EF 140R відбувся 12 жовтня 1949 і після четвертого польоту 1950 проект закрили через вібрації крил.

Модифікації[ред. | ред. код]

На базі Ju 287 проводили випробовування і пошук характеристик турбореактивних моторів.

  • EF 122 у аеродинамічній трубі досліджували оптимальну роботу мотору, в тому числі розміщення на крилі
  • EF 125 з двома моторами під крилами
  • EF 131 — перспективний Ju 287 з перспективою побудови 3 прототипів до початку 1946

Джерела[ред. | ред. код]

  • Horst Lommel: Junkers Ju 287. Der erste Jet-Bomber der Welt und weitere Pfeilflügelprojekte. Aviatic, Oberhaching 2003, ISBN 3-925505-74-1 (нім.)
  • Wolfgang Wagner: Hugo Junkers Pionier der Luftfahrt — seine Flugzeuge. In: Die deutsche Luftfahrt. Nr. 24, Bernard & Graefe, Bonn 1996, ISBN 3-7637-6112-8 (нім.)
  • Heinz J. Nowarra: Die deutsche Luftrüstung 1933—1945. Bernard & Graefe, Bonn, ISBN 3-8289-5315-8.

Tony Wood, Bill Gunston: The Luftwaffe. Salamander Books Ltd., England 1977 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]