Перейти до вмісту

Kampfgeschwader 53

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
53-тя бомбардувальна ескадра
Kampfgeschwader 53
Емблема 53-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе
На службі1 травня 1939 — 15 березня 1945
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидЛюфтваффе Люфтваффе
Типбомбардувальна авіація
Рольбезпосередня підтримка військ на полі бою
Чисельністьескадра
Гарнізон/ШтабАнсбах
Війни/битви
Війни та битви (див.):
Командування
Визначні
командувачі
Пауль Вайткус
Карл-Едуард Вільке
Авіація
ВинищувачіHe 111
Dornier Do 17 Z

53-тя бомбардувальна ескадра «Легіон Кондор» (нім. Kampfgeschwader 53 "Legion Condor" (KG 53) — бомбардувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Формування брало участь практично в усіх кампаніях та великих битвах на Європейському театрі війни, починаючи з вторгнення вермахту до Польщі й до закінчення воєнних дій. Основним завданням ескадри було проведення стратегічного бомбардування, безпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з кораблями та суднами противника тощо. На озброєнні ескадри перебував бомбардувальник лише одного типу He 111, і тільки у 15-ій хорватській ескадрильї був Do 17 Z.

Історія з'єднання

[ред. | ред. код]

53-тя бомбардувальна ескадра «Легіон Кондор» сформована 1 травня 1939 року шляхом перейменування штабу ескадри та авіагруп KG 355. Штаб і група I./KG 53 дислокувалися в Ансбаху, II./KG 53 група — у Швабіш Галль і III./KG 53 група — у Гібельштадті. На озброєнні частини перебували середні двомоторні бомбардувальники Heinkel He 111 H. З 21 березня 1940 року у Гібельштадті почалось створення авіагрупи IV./KG 53.

Бойовий досвід

[ред. | ред. код]

На початок Другої світової війни ескадра перебувала в бойовій готовності в західній Німеччині на випадок ймовірного наступу союзників. У Польській кампанії брала участь тільки I./KG 53, яку передали в підпорядкування 1-го повітряного флоту. Маючи 31 боєготовий He 111, авіагрупа з першого дня вторгнення залучалася до бомбардування цілей на території Польщі, 6 вересня її передали 4-му повітряному флоту. Група втратила лише 1 літак у кампанії.

З початком вторгнення у Францію та Нижні країни I./KG 53 виконувала завдання з підтримки сухопутних військ та ураженню цілей, переважно на залізниці противника, у районі Реймса. Пізніше були атаковані цілі в Аббвілї, Ам'єні, Руані та Аррасі. II./KG 53 мав 36 He 111 на початок кампанії і брав участь у прориві під Седаном, атакував цілі навколо Лілля, і підтримував I./KG 53.

1 липня 1940 року I./KG 53 передали 2-му повітряному флоту й перекинули до бельгійського Вевелгема. З липня до 11 травня 1941 року літаки підрозділу брали активну участь у повітряній битві за Британію. Після цього авіагрупу перевели на схід, до Польщі. II./KG 53 також діяла в авіаційному наступі на Британські острови. Її основними цілями було проведення нічних атак на аеродроми британського Винищувального командування, більшість у Східній Англії. Літаки билися у важких повітряних боях 18 серпня 1940 року, який отримав назву «Найважчий день». III./KG 53 продовжувала підтримувати іншу групу, усі вони були залучені до рейду 15 вересня, відомого як вирішальний «День битви за Британію».

53-тя бомбардувальна ескадра підтримувала в операції «Барбаросса» групу армій «Центр» на початковому етапі німецько-радянської війни. Бомбардувальники билися в битві за Білосток-Мінськ, під Бродами, під Києвом та під Смоленськом. Також пілоти частини змагалися в невдалій битві під Москвою. У грудні 1941 — січні 1942 року її було виведено на доукомлектування та відновлення боєздатності до Німеччини.

KG 53 підтримувала операцію «Блау» та просування німецької 6-ї армії в Сталінградській битві, а також брала участь у відчайдушній операції з деблокади оточеного угруповання й поповнення запасів після того, як унаслідок радянського контрнаступу 6-та армія опинилися в «мішку» під Сталінградом. Частина сил ескадри забезпечували бомбардувальні атаки на позиції Червоної армії на півночі Росії, проти блокадного Ленінграда. У червні 1943 року пілоти бомбардувальної ескадри брали участь у стратегічному бомбардуванні Горького, метою їх було знищення танкового заводу на Горківському автомобільному заводі. На всіх заводах ГАЗ № 1 було знищено або пошкоджено 50 будівель, 9 тис. метрів конвеєрів, 5 900 одиниць техніки та 8 тис. двигунів танків. У липні 1943 року німецька ескадра підтримала операцію «Цитадель» і наступну Курську битву.

З 14 жовтня 1943 року частина брала участь у кампанії зі стратегічного бомбардування Росії. У ніч з 21 на 22 червня 1944 року після отримання розвідувальної інформації про базування американських важких бомбардувальників на аеродромах Полтавського аеровузла командування Люфтваффе розпочало підготовку до завдання їм масованого удару. До операції залучалися сили 4-го авіакорпусу: 4-та спеціальна, 27-ма, 53-тя, 55-та бомбардувальні ескадри, що мали понад 300 бомбардувальників He 111. Німецьке командування планувало завдати одночасних ударів силами KG 53 (90 бомбардувальників з аеродрому Білосток) по полтавському аеродрому і KG 55 (90 бомбардувальників з аеродромів Деблін, Улєц) — по миргородському. В забезпеченні — «слідопити»-прокладчики маршрутів KG 4 з аеродрому в Барановичах[1].

Перший удар по Полтаві близько півночі завдали «Хейнкелі» 53-ї ескадри. Літаки 55-ї ескадри, що заблукали, прийняли спалахи над Полтавою за свою ціль і теж повернули в цьому напрямку. Бомбардування вони розпочали коли останні машини KG 53 вже прямували на захід. Всього наліт тривав 1 годину 40 хвилин, у ньому взяли участь понад 120 німецьких бомбардувальників. На землі було знищено 44 B-17 Flying Fortress (як пізніше з'ясувалося, боєздатними залишилося лише 9 «Літаючих фортець», усі інші отримали серйозні пошкодження), один винищувач P-38 Lightning, два транспортних С-47, 25 радянських літаків різних типів. Сили ППО не змогли організувати дієву відсіч — втрат німецькі бомбардувальники не мали[2].

Однак незабаром радянські війська розпочали операцію «Багратіон», і бомбардувальні ескадри повернулися до підтримки сухопутних військ на ценральній дільниці німецько-радянського фронту. Більшість авіагруп були розформовані до жовтня 1944 року. Здається, що останній підрозділ, 14.(Eis)/KG 3, був розформований 4 березня 1945 року; його решта особового складу перейшла до KG 76.

В серпні 1944 року KG 53 була виведена зі Східного фронту і незабаром після цього розпочала операції над Великою Британією, літаючи на бомбардувальниках He 111H-22, оснащених системою повітряного запуску крилатих ракет Фау-1. Операції були припинені 25 січня 1945 року через нестачу палива, оборону союзників і неможливість визначити результати.

Командування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Командири I./KG 53

[ред. | ред. код]

Командири II./KG 53

[ред. | ред. код]

Командири III./KG 53

[ред. | ред. код]

Командири IV./KG 53

[ред. | ред. код]

Командири 15.(хорват.)/KG 53

[ред. | ред. код]
  • Майор Гергард Йоахім (нім. Gerhard Joachim) (грудень 1942 — червень 1944).

Основні райони базування 53-ї бомбардувальної ескадри

[ред. | ред. код]

Основні райони базування штабу KG 53

[ред. | ред. код]

Основні райони базування I./KG 53

[ред. | ред. код]

Основні райони базування II./KG 53

[ред. | ред. код]

Основні райони базування III./KG 53

[ред. | ред. код]

Основні райони базування IV./KG 53

[ред. | ред. код]

Основні райони базування 15.(kroat.)/KG53

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. 1./KG53 — Варрелбуш, 2./KG53 — Альгорн, 3./KG53 — Фехта
  2. частково Гузум
  3. 4./KG53 — Бад-Цвішенан, 5./KG53 — Єфер, 6./KG53 — Віттмунд
  4. 8./KG53 — Лігніц, 9./KG53 — Фрайвалдау
  5. 7./KG53 — Лек, 8./KG53 — Шлезвіг, 9./KG53 — Еггебек
  6. 7./KG53 — Ленневіц
  7. 10./KG53 — Вембрехіс (3.41 — ?.42) та Вінер-Нойштадт ? (7.2 — 20.4.44)
  8. 11./KG53 — Меркіш Фрідланд (26.3.41 — 6.41), Вембрехіс (6.41 — ?.41) та Лілль-Північний (?.41 — ?.42), Ансбах-Каттербах (?.42 — 21.11.42), Кормей-ан-Паризі (22.11.42 — 30.12.42)
  9. 12./KG53 Вембрехіс (6.41 — ?.41), Швабіш Галль (?.42 — ?.42) і пізніше Ансбах-Каттербах
Джерела
  1. Georg Tessin. Band 2: Die Landstreitkräfte. Nr. 1-5 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1973. — Vol. 2. — ISBN 3-7648-0871-3 (нім.)
  2. Фрэнтик — американские аэродромы под Полтавой во время Второй Мировой(рос.)
  3. Kampfgeschwader 53 "Legion Condor".

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Goss, Chris. (2000b). The Luftwaffe Bombers' Battle of Britain. Crecy, Manchester. ISBN 0-947554-82-3
  • de Zeng, H.L; Stanket, D.G; Creek, E.J. Bomber Units of the Luftwaffe 1933—1945; A Reference Source, Volume 1. Ian Allan Publishing, 2007. ISBN 978-1-85780-279-5
  • Hooton, E.R. (2016). War over the Steppes: The air campaigns on the Eastern Front 1941–45. Osprey Publishing. ISBN 1472815629
  • Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. ISBN 1-877853-13-5
  • Ulf Balke: Der Luftkrieg in Europa 1939—1941. Bechtermünz Verlag, Augsburg 1998, ISBN 3-86047-591-6 (1057 S.).