Kawasaki Ki-78

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kawasaki Ki-78
Kawasaki Ki-78.jpg
Призначення: експериментальний швидкісний розвідник
Перший політ: 1942
На озброєнні у: War flag of the Imperial Japanese Army.svg Імперська армія Японії
Всього збудовано: 1
Екіпаж: 1 особа
Максимальна швидкість (МШ): 700 км/год
Дальність польоту: 600 км
Практична стеля: 8 000 м
Довжина: 8,10 м
Висота: 3,07 м
Розмах крила: 8,00 м
Площа крила: 11,00 м²
Споряджений: 2 300 кг
Двигуни: 1 х Daimler-Benz DB 601A V-12 (1 550 к.с.)

Kawasaki Ki-78 — експериментальний швидкісний розвідник Імперської армії Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1938 році в Японії почалась розробка експериментального швидкісного літака, здатного побити світовий рекорд швидкості. Літак отримав назву KEN III (скорочення від «Kensan III» (укр. Дослідження III)), а з початком війни на Тихому океані викликав зацікавлення Імперської армії Японії, де отримав назву Ki-78.

Розробку літака здійснювала команда інженерів з авіаційного дослідного інституту Токійського університету під керівництвом Шороку Вада. Іншими членами команди були Мінео Ямамото (який відповідав за розробку фюзеляжу), Ечіро Тані (розробка крил), Сейчі Куріно і Шоджіро Номура (двигун). На літаку використовувався ряд новинок, що досі не зустрічались на японських літаках. Фюзеляж мав мінімальний профіль, профіль крила був ламінарний. Через невелику площу крила (11 м²) механізація крила включала закрилки Фаулера та елерони. Літак був оснащений імпортним 12-ти циліндровим двигуном Daimler-Benz DB 601A V-12, який був обладнаний системою вприскування водно-метанолової суміші, що дозволяло на короткий час підіймати потужність до 1550 к.с. Радіатори мінімального перерізу були змонтовані по боках фюзеляжу за крилом, для кращого охолодження яких використовувався окремий вентилятор потужністю в 60 к.с.

Дерев'яний макет KEN III був готовий у травні 1941 року. Випуск двох перших прототипів був покладений на Kawasaki, які почали роботу у вересні 1941 року. Проте тільки один був готовий до 26 грудня 1942 року. Випробування показали, що літак був дуже погано керований на малих швидкостях, а швидкість зльоту була 205 км/год, а посадкова — 170 км/год, злітна маса та навантаження на крило більші розрахункових. 27 грудня 1943 року, під час 31-го польоту була досягнута швидкість 700 км/г. Це було набагато менше замовлених 850 км/г — основної мети розробки. Для досягнення цієї швидкості потрібні були серйозні переробки планета та двигуна. Тому після 32-польоту 11 січня 1944 року всі роботи по літаку були припинені.[1]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 1 чоловік
  • Довжина: 8,10 м
  • Висота: 3,07 м
  • Розмах крила: 8,00 м
  • Площа крила: 11,00 м ²
  • Маса порожнього: 1 930 кг
  • Маса спорядженого: 2 300 кг
  • Навантаження на крило: 209 кг/м ²
  • Двигун: 1 х Daimler-Benz DB 601A V-12
  • Потужність: 1 550 к. с.
  • Питома потужність: 2 кг/к.с.

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість: 700 км/год (на висоті 3500 м.)
  • Практична дальність: 600 км
  • Практична стеля: 8 000 м

Джерела[ред. | ред. код]

  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Francillon, 1970, с. 125-126