Перейти до вмісту

Kingdom Come: Deliverance II

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Kingdom Come: Deliverance II
РозробникWarhorse Studios
ВидавецьDeep Silver
Дистриб'юторPlayStation Store, Microsoft Store, Steam і Epic Games Store Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр(и)рольовий бойовик
Платформа PlayStation 5
 Microsoft Windows
 Xbox Series X/S
Дата випуску4 лютого 2025
Режим гри Однокористувацька гра
ЛокалізаторRiotloc Studio[1]
МоваАУДІО: англійська, французька, німецька, іспанська, чеська, японська
ТЕКСТ: англійська, італійська, французька, німецька, іспанська, чеська, японська, корейська, польська, португальська, китайська (спрощена), китайська (традиційна), турецька, російська, українська
Творці
ПродюсерВойтех Коваржик
Керівник(и)Даніель Вавра
Сценарист(и)Даніель Вавра
Ігродизайнер(и)Віктор Бокан
Прокоп Їрса
Програміст(и)Мартін Штис
Художник(и)Віктор Гешль
Композитор(и)Ян Вальта
Адам Шпорка
Технічні деталі
РушійCryEngine
Носійцифрова дистрибуція Редагувати інформацію у Вікіданих
Kingdom Come: Deliverance
Попередня граKingdom Come: Deliverance
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих

Kingdom Come: Deliverance II (укр. При́йде Ца́рство: Визволення II) — однокористувацька рольова відеогра від першої особи з відкритим світом розроблена Warhorse Studios і видана Deep Silver. Реліз на платформах Microsoft Windows, PlayStation 5 і Xbox Series X/S відбувся 4 лютого 2025 року[2]. Сюжет безпосередньо продовжує історію оригіналу, розгортаючись на тлі громадянської війни, де протагоніст опиниться втягнутим у боротьбу проти вторгнення Сигізмунда, короля Угорщини та Хорватії, і союзних йому військ.

Після виходу гра отримала позитивну реакцію від професійних критиків та ігрової спільноти, які хвалили її за детальні рольові механіки та добре продуману історію. Через два тижні після релізу, загальна кількість проданих копій перевищила 2 млн[3].

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Kingdom Come: Deliverance II — рольова відеогра у відкритому світі, події якої відбуваються під час громадянської війни у Богемії XV століття[4]. У грі присутні історично достовірні бої, а також на додаток до звичайної зброї ближнього бою, у другій частині гравець зможе використовувати арбалети та історичні ранні рушниці[4], що є нововведенням у порівнянні з оригінальною грою. Світ гри приблизно у два рази більший, ніж світ попередньої частини, та розділений на дві області, включаючи місто Кутна Гора[4]. Кількість ігрових катсцен також збільшилась до п'яти годин, тоді як гра-попередниця мала лише дві[4].

Вибори гравця впливатимуть на розвиток сюжетної лінії гри, також у другій частині з'являється механіка репутації — світ та НГП безпосередньо реагуватимуть на дії протагоніста, наприклад появу голим у громадських місцях[4].

Синопсис

[ред. | ред. код]
У грі відтворена історична версія Кутної Гори XV століття, з великим акцентом на історичну достовірність.

Сетинг

[ред. | ред. код]

Події Kingdom Come: Deliverance II відбуваються у 1403 році в Королівстві Богемія, яке тоді було частиною Земель Богемської Корони та Священної Римської імперії, на території сучасної Чехії. Гра є прямим продовженням Kingdom Come: Deliverance і розгортається на тлі громадянської війни. Головний герой Генрі (Індржих), син коваля, бореться проти вторгнення Сигізмунда, короля Угорщини та Хорватії, та його союзників. Друга частина гри буде завершенням історії Генрі[5].

Ігровий світ Kingdom Come: Deliverance II удвічі більший за світ попередньої гри. Замість єдиного пов’язаного простору, гра містить дві великі зони, відкриті для дослідження. Одна з них — Чеський рай, культурний ландшафт із мальовничою природою. Друга — місто Кутна Гора (у грі використовується його німецька назва Куттенберг) та його околиці. У пізньому Середньовіччі Кутна Гора була другим за величиною містом Богемії після Праги та одним із найбагатших економічних центрів країни завдяки видобутку срібла та карбуванню монет[6].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Гра прямо продовжує першу частину, де Генрі (Індржих) прагне помститися Маркварту фон Ауліцу за спалення його села Скалиці і вбивство його сім'ї на тлі конфлікту між богемськими лордами і Сигізмундом, зведеним братом короля Чехії Вацлава IV, який викрав його, щоб заволодіти короною. Присягнувшись помститися за них, Генрі вступає на службу до лицаря сера Радзига Кобили і приєднується до боротьби з військами Сигізмунда[7].

Генрі, у супроводі пана Яна Птачека та невеликої свити, вирушає з Ратая, щоб передати послання одному із союзників Сигізмунда — Отто фон Бергову, який перебуває у своєму маєтку в фортеці Троскі. У листі міститься запит щодо того, чи не похитнулася його вірність Сигізмунду. Коли група розбиває табір, на них нападають і грабують бандити. Генрі та Ян Птачек тікають і згодом прибувають до Троського замку, але їм відмовляють у вході, оскільки вони не можуть підтвердити свої особи. У найближчій таверні Птачек влаштовує бійку і звинувачує Генрі в тому, що сталося; Вони сваряться, і Птачек йде.

Генрі дізнається, що Бергов буде присутній на весіллі в селі Семін. Бергов так і не приїжджає на весілля, а наречений - Олда з Семіна, таємно тікає. Генрі зустрічається з Пташеком і вони миряться. Спалахує бійка, і Генрі та Пташека ув'язнюють у Троському замку, причому Яна Пташека засуджують до смертної кари за браконьєрство. Бергов прибуває до того, як його стратять, і Пташека звільняють. Він передає послання, але Бергов не може пояснити свою відданість і доручає Генрі та Пташеку допомогти придушити місцевий бандитизм.

Вони вербують солдатів з фортеці Небаков. Полонений бандит у Троському замку може розповісти, що Олда Семін у змові з бандитами, які таємно захопили Небаков. Якщо гравець вирішить, що Генрі розкриє зраду Семіна Отто фон Бергові, йому доведеться зіткнутися з Семіним; після цього Генрі може стати на бік Сьоміна або дати йому померти. У будь-якому випадку, Бергов збирає військо, щоб повернути Небаков, але вони зазнають невдачі, і Генріх та Пташек потрапляють у полон. Пани Гануш з Липи та Радзиг Кобила - батько Генріха, посилають отця Ґодвіна на пошуки Генрі та пана Пташека. Ватажок розбійників - Ян Жижка, який виступає проти Сигізмунда, звільняє їх після того, як Ґодвін допомагає придушити повстання шпигуна Берґова - Іштвана Тота.

На Небакова нападає військо на чолі з Берґовим, Тотом і Марквартом фон Ауліцем. Генрі, Ґодвіна і Жижку ув'язнюють у Троському замку, а Яна Пташека захоплюють з метою отримання викупу. Полонених звільняє Катерина - кухарка, що перебуває у змові з Жижкою. Генрі дізнається, що Сигізмунд планує вбити своїх ворогів, зокрема Іоанна II Ліхтенштейна. Генрі зустрічає та вбиває Тота, повертаючи собі меч, який прийомний батько Генріха, Мартін, виготовив для Кобили. Група тікає підземними тунелями, після чого Генрі, Жижка та Катерина тікають до Куттенберга, а Ґодвін повертається до Кобили і Гануша.

У Сухдолі маркграф Йобст попереджає групу Генрі утриматися від бандитизму, оскільки він домовився про перемир'я з Сигізмундом. Генрі та Катерина знаходять Ліхтенштейна в єврейському кварталі Куттенберга, під охороною месника Самуеля. Генрі попереджає Ліхтенштейна про Сигізмунда та дізнається, що Пташека утримують у берговському замку Малешов. Генрі та Жижка вербуються до антисигізмундівської групи бандитів на чолі з «Сухим Чортом». Вони проникають у Малешов і рятують Яна Пташека та полоненого Вакелена Брабантського. Генрі та Пташек зустрічають Кобилу, Гануша і Ґодвіна, які їдуть на збори лояльних панів до Раборша, де їм повідомляють про присутність Сигізмунда на майбутньому засіданні ради Куттенберга.

Генрі проникає на збори і стає свідком того, як Сигізмунд і Ауліц віддають наказ про погром євреїв Куттенберга. Він поспішає до Раборша, де на збори панів нападає загін на чолі з Берґовим; їх відбивають, але панів беруть у полон. У Куттенберзі Генрі допомагає Самуелю вивести євреїв з міста, дізнавшись, що Самуель є позашлюбним сином Мартіна, тобто його зводним братом.

Група планує захопити Бергова, як важіль для звільнення панів. Використовуючи найманців, найнятих Брабантом, і вкрадену бомбарду, вони штурмують Малешов і захоплюють Бергов. Він вважає, що становище Сигізмунда в Чехії нестійке, і припускає, що пограбування його срібних запасів, які зберігаються в королівській резиденції Куттенберг, де також перебувають феодали, змусить його піти звідти. Поки частина партії маскується під папського легата, щоб відволікти увагу, решта проникає до копалень Куттенберга, щоб отримати доступ до срібла і врятувати феодалів. Їм це вдається, але Брабант і його найманці намагаються забрати срібло; у сутичці, що виникла, Брабанту вдається втекти.

Загін Генрі тікає до замку Сухдол, а Сигізмунд з військом залишає Чехію. Військо під проводом Ауліца, Бергова та Брабанта бере в облогу Сухдол, де під час переговорів Ауліца смертельно ранить Сухий Чорт. Генрі вирушає, щоб привести на допомогу Йобста, Гануша та Кобилу. Він повертається з підкріпленням, і вони відбивають нападників. В епілозі Генрі відвідує привид матері та Мартіна, після чого спілкується з батьком - Радзигом Кобилою, та дарує йому свій меч.

Вибір гравця впливає на фінал гри. Якщо Генрі здійснює доброчесні вчинки, батьки Генрі висловлюють свою гордість і відходять у потойбічний світ. Якщо ж Генрі більш жорстокий, батьки докоряють йому. Генріх також може стати шукачем пригод або воїном і прийняти меч Кобили. Або ж Генріх може відмовитися від меча і стати селянином у Раттаї або міщанином у Куттенберзі, де він оселиться з однією з трьох коханих. У таємному фіналі, якщо Генріх не переслідував жодного любовного інтересу і залишився цнотливим, він повертається до Раттая і возз'єднується зі своєю коханою Терезою.

У пост-кредитних сценах Сухий Чорт засліплює Жижку на одне око, коли намагається вистрілити яблуком з його голови. У флешбеку Сигізмунду повідомляють про крадіжку срібла, і він гнівно громить свої покої, перш ніж віддати наказ про відхід до Угорщини.

Розробка

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Офіційний анонс гри на YouTube
Трейлер "Святі та грішники" на YouTube
Official Story Trailer на YouTube
Official Live Action - Combat на YouTube
Official CGI Trailer – Live a Life Medieval на YouTube

Warhorse Studios розпочинала розробку першої частини, коли студія налічувала всього лише 11 працівників[4]. В анонсі другої частини, співзасновник студії Даніель Вавра заявив, що над нею працюють вже 250 осіб[4]. Гра використовує сильно модифіковану версію CryEngine[8].

KCD II буде дубльований кількома мовами; буде дубляж чеською, англійською, німецькою, французькою, іспанською та японською мовами. Текстові локалізації або субтитри доступні для інших мов[9]. 31 травня 2024 розробники оголосили про список мов локалізацій, серед яких присутня і українська[10].

Музику для гри написали чеські композитори Ян Валта[11] та Адам Шпорка[12][13]. Головного героя, Генрі, знову зобразив британський актор Том Маккей[14]. Крім того, знову було залучено досвід різних істориків, університетів і музеїв, щоб представити, за словами Warhorse Studios, «реалістичний, захоплюючий і правдоподібний середньовічний світ»[15]. На відміну від розробки першої частини, захоплення руху доповнено захопленням обличчя. У розробці гри також брали участь каскадери[16].

Kingdom Come: Deliverance II була анонсована і показана у квітні 2024 року. Реліз гри для PlayStation 5, Windows і Xbox Series X/S заплановано на початок 2025 року[17]. 15 серпня на офіційній сторінці вказали, що реліз гри перенесено на 11 лютого 2025 року[18], однак згодом автори повідомили в соцмережах про перенесення гри на 4 лютого 2025[19][20].

Версії

[ред. | ред. код]

Kingdom Come: Deliverance II вийде у трьох роздрібних версіях; окрім базової гри (Standard Edition), KCD2 буде доступна у вигляді Gold Edition та Collector's Edition. Крім базової гри, Gold Edition містить три DLC, які вийдуть пізніше, спорядження для головного героя і бонусний контент під назвою «Щити проходження сезонів», який буде випущений разом з виходом базової гри. Як Стандартне, так і Золоте видання доступні в цифровому вигляді (шляхом завантаження) та у вигляді фізичного видання. Покупці стандартного видання можуть придбати три доповнення та бонусний контент «Щити сезонів» онлайн у вигляді цифрової пакетної пропозиції («Expansion Pack»). Колекційне видання включає весь контент Золотого видання і доповнюється кількома предметами. Незалежно від придбаної версії, передзамовники отримують бонусний квест (під назвою «Герб Лева»), який, у свою чергу, приносить додаткове спорядження для головного героя[21][22].

У січні 2025 року саудівське видання VGA4A повідомило, що грі буде відмовлено в класифікації і, відповідно, заборонено в Саудівській Аравії через відмову студії Warhorse змінювати контент гри відповідно до рекомендацій ЗМІ країни, а саме зображення стосунків між двома чоловічими персонажами[23][24]. Однак, заява щодо гри ще не була оприлюднена Генеральним управлінням Саудівської Аравії з питань регулювання ЗМІ[en]. Потенційну заборону заперечив креативний директор гри Даніель Вавра[25].

Пострелізний контент

[ред. | ред. код]

16 січня 2025 року Warhorse Studios оприлюднила дорожню карту DLC. Після запуску гра отримає безкоштовні покращення, такі як перукарня, хардкор-режим та кінні перегони. Після цього протягом 2025 року з'являться додаткові платні DLC: Brushes with Death, Legacy of the Forge і Mysteria Ecclesiae. Платні DLC будуть включені в розширений пропуск під назвою «Щити сезонів проходження»[26][27][28].

Рецензії

[ред. | ред. код]

Kingdom Come: Deliverance II отримала «загалом схвальні» оцінки на агрегаторі рецензій Metacritic, набравши 88, 88 та 86 балів на платформах Windows, Play Station 5 та Xbox Series відповідно[29][31][30]. На OpenCritic гра тримає позначку у 96% позитивних рекомендацій[32].

Критики похвалили Kingdom Come: Deliverance II за захопливий відкритий світ Богемії 15 століття, детальну рольову ігрову механіку та добре продуману історію[41]. Місто Кутна Гора було особливо відзначене як видатна локація, а розмір мапи значно збільшився порівняно з Kingdom Come: Deliverance[36].

Джошуа Воленс з PC Gamer порівняв Kingdom Come: Deliverance II з іншими «важкими для системи» іграми, такими як The Elder Scrolls III: Morrowind, заявивши, що гра є «до смішного амбітною і своєрідною річчю, яка якимось чином реалізує свої амбіції і своєрідність». Воленс похвалив гру за її різноманітні сюжетні лінії та види діяльності, що дозволяють гравцеві брати на себе роль солдата, шпигуна, азартного гравця або коваля[37].

У більш критичному огляді Кетрін Касл з Eurogamer розкритикувала деякі складнощі гри, нарікаючи на надмірне використання текстових меню для подальшого пояснення механіки, а також на те, що кат-сцени та взаємодії були надмірно довгими або роздутими. Вона також назвала гру акторів другого плану «вбивчою», особливо відмітивши персонажа Яна Птачека[33].

Рецензенти відзначили високий рівень оптимізації гри на момент релізу, хоча і з невеликою кількістю технічних проблем[42][43]. Брендан Лоурі з Windows Central заявив, що «те, що Warhorse створили тут, безсумнівно, є однією з найбільш візуально вражаючих коли-небудь розроблених ігор»[44].

На релізі гра опинилася в епіцентрі контроверсії. Деякі гравці висловлювали незадоволення включенням можливості одностатевих романів для Генрі[45][46]. PR-менеджер Тобіас Штольц-Цвіллінг заявив, що йому «набридло» бути втягнутим у культурну війну навколо різноманітності, рівності та інклюзії, підкресливши, що метою студії було створити «багатий, захоплюючий історично достовірний досвід»[47].

Продажі

[ред. | ред. код]

У день випуску Kingdom Come: Deliverance II очолила список бестселерів Steam. Показник кількості одночасних гравців у Steam сягнув 159 351, перевищивши рекорд Kingdom Come: Deliverance більш ніж на 60 000[48].

Через день після виходу було продано один мільйон копій[49]. 17 лютого 2025 року Warhorse оголосили, що продажі перевищили 2 мільйона копій[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Перед виходом Kingdom Come: Deliverance II отримала нагороду Best PC Game Award на Gamescom 2024[50].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кузьменко, Олександр (6 лютого 2025). Українські гравці помітили залучення росіян до аутсорсу та локалізації в чеській грі Kingdom Come: Deliverance 2. Що говорять українські перекладачі. dev.ua (укр.). Процитовано 18 лютого 2025.
  2. ↑ Курятник, Дмитро (3 лютого 2025). Огляд симулятора Середньовіччя Kingdom Come: Deliverance II. mezha.media (укр.). Процитовано 7 лютого 2025.
  3. ↑ а б @WarhorseStudios (17 лютого 2025). Two million copies in under two weeks! (Твіт) (англ.). Процитовано 17 лютого 2025 — через Твіттер.
  4. ↑ а б в г д е ж Brown, Fraser. Kingdom Come: Deliverance 2 is twice as big, introduces firearms and is coming this year. PC Gamer. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 18 лютого 2025.
  5. ↑ Hohmann, Géraldine (30 квітня 2024). Kingdom Come: Deliverance 2 | Warhorse verrät alles, worüber wir nicht sprechen durften!. GameStar. Процитовано 2 травня 2024.
  6. ↑ Dammes, Matthias (18 квітня 2024). Jetzt ist es Gewissheit: Kingdom Come: Deliverance 2 angekündigt. PCGames (нім.). Процитовано 18 квітня 2024.
  7. ↑ published, Brendan Lowry (18 квітня 2024). Kingdom Come: Deliverance 2 is coming in 2024, and it just got announced in the coolest way possible. Windows Central (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 18 квітня 2024. [Архівовано 2024-08-15 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Jäger, Oliver (18 квітня 2024). Kingdom Come: Deliverance 2 - Cryengine-Nachfolger mit ungefährem Release ist offiziell. PC Games Hardware (нім.). Процитовано 18 квітня 2024.
  9. ↑ Kingdom Come: Deliverance II у Steam. store.steampowered.com (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 10 червня 2024. [Архівовано 2024-04-21 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Прохання працюють! У Kingdom Come: Deliverance II на релізі буде українська локалізація. DOU (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-05-31 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Jetzt ist es Gewissheit: Kingdom Come: Deliverance 2 angekündigt. PC GAMES (нім.). 18 квітня 2024. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-04-18 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Kratiuk, Anton. Yes! The new Warhorse Studios game will be Kingdom Come: Deliverance 2 - the developers presented a colourful debut trailer. gagadget.com (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-04-19 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Kingdom Come: Deliverance 2, tutto quello che sappiamo dell'atteso GdR di Warhorse Studios. Multiplayer.it (італ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-04-19 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Insider Gaming (20 травня 2024), INTERVIEW: Actor Tom McKay Talks Kingdom Come: Deliverance 2, архів оригіналу за 15 серпня 2024, процитовано 31 травня 2024 [Архівовано 2024-08-15 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Wetterau, Sören (19 квітня 2024). Kingdom Come: Deliverance 2 wird ein "breites Spektrum an Ethnien" abdecken. 4P.de (нім.). Архів оригіналу за 15 серпня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-08-15 у Wayback Machine.]
  16. ↑ »Das macht etwas anderes mit deinem Gehirn« - Heinrich-Darsteller Tom McKay über Kingdom Come 2. www.gamestar.de (нім.). Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-04-18 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Halley, Dimitry (19 квітня 2024). Ich habe Kingdom Come: Deliverance 2 gesehen - und es ist genau die Fortsetzung, die ich will. GameStar (нім.). Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 31 травня 2024. [Архівовано 2024-04-18 у Wayback Machine.]
  18. ↑ A message from Warhorse Studios | A message from Warhorse Studios! The official release date for #KCD2 is 11 February 2025. It's a long wait, but we have a lot to show you between now and... | By Warhorse StudiosFacebook (укр.), архів оригіналу за 15 серпня 2024, процитовано 15 серпня 2024 [Архівовано 2024-08-15 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Реліз Kingdom Come: Deliverance II знову перенесли, але це хороша новина. www.unian.ua (укр.). Процитовано 6 грудня 2024.
  20. ↑ Вихід Kingdom Come Deliverance 2 знову перенесли: яка нова дата. 24 Канал. 5 грудня 2024. Архів оригіналу за 5 грудня 2024. Процитовано 16 січня 2025. [Архівовано 2024-12-18 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Leschnikowski, Dennis (23 серпня 2024). Kingdom Come Deliverance 2: Gold- und Collector's Editions vorgestellt - Jetzt vorbestellbar. PLAY3.DE - PS5 News, PSVR2 - Tests, Videos (нім.). Процитовано 6 грудня 2024. [Архівовано 2024-12-03 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Kingdom Come: Deliverance II mit 25 Minuten Gameplay. Gameswelt (нім.). 21 серпня 2024. Процитовано 6 грудня 2024. [Архівовано 2024-09-19 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Dames, Arlene (24 січня 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 stundenlang angespielt – Eindrücke lassen mich nicht mehr los. 4P.de (нім.). Процитовано 31 січня 2025.
  24. ↑ Yes! The new Warhorse Studios game will be Kingdom Come: Deliverance 2 - the developers presented a colourful debut trailer. gagadget.com (англ.). Процитовано 31 січня 2025.
  25. ↑ @DanielVavra (19 січня 2025). Daniel Vávra (Твіт) — через Твіттер.
  26. ↑ Cripe, Michael (21 січня 2025). Kingdom Come Deliverance 2 Post-Launch Roadmap Sets Stage for 3 Expansions in 2025. IGN (англ.). Процитовано 31 січня 2025.
  27. ↑ Pureza, Gabriel Machado (21 січня 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Roadmap Reveals What's Coming in Future Updates. Game Rant (англ.). Процитовано 31 січня 2025.
  28. ↑ FreshNews (22 січня 2025). Kingdom Come Deliverance 2: Дорожня карта нових оновлень та доповнень. Freshnews (укр.). Процитовано 31 січня 2025.
  29. ↑ а б Kingdom Come: Deliverance II critic reviews - PC. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  30. ↑ а б Kingdom Come: Deliverance II critic reviews - XSXS. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  31. ↑ а б Kingdom Come: Deliverance II critic reviews - PS5. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  32. ↑ а б Kingdom Come: Deliverance II Reviews. OpenCritic (англ.). 3 лютого 2025. Процитовано 7 лютого 2025.
  33. ↑ а б Castle, Katharine (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 review. Eurogamer.net (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  34. ↑ Wakeling, Richard (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Review - What's Old Is New Again. GameSpot (амер.). Процитовано 18 лютого 2025.
  35. ↑ Wen, Alan (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 review: "Even if some friction can lead to frustration, its realization of medieval life remains utterly absorbing". gamesradar (англ.). Процитовано 18 лютого 2025.
  36. ↑ а б Hafer, Leana (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Review. IGN (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  37. ↑ а б Wolens, Joshua (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 review. PC Gamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  38. ↑ Chandler, Sam (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 review: For king and country. Shacknews (англ.). Процитовано 18 лютого 2025.
  39. ↑ Makar, Connor (3 лютого 2025). Kingdom Come Deliverance 2 review. VG247 (англ.). Процитовано 18 лютого 2025.
  40. ↑ Adam, Khayl (3 лютого 2025). Review: Kingdom Come: Deliverance 2 (PS5) - Immersive Knight Sim Makes for a Peerless RPG. Push Square (брит.). Процитовано 18 лютого 2025.
  41. ↑ Bevan, Rhiannon (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Review Round-Up: Overwhelmingly Positive. TheGamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  42. ↑ Evanson, Nick (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 performance analysis—scalable frame rates, decent graphics, and barely a stutter in sight. PC Gamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  43. ↑ Schmidt, Timo (3 лютого 2025). Kingdom Come Deliverance II: Performance Review and Best Settings on Steam Deck. overkill (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  44. ↑ Lowry, Brendan (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 is the perfect RPG sequel — bigger, better, and bolder than ever. Windows Central (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  45. ↑ Fischer, Tyler (18 січня 2025). Kingdom Come Deliverance 2 Responds to LGBTQ Scene Controversy. ComicBook.com (амер.). Процитовано 7 лютого 2025.
  46. ↑ Kaur, Tessa (20 січня 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Is Yet Another Victim Of Leopards Eating Faces. TheGamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  47. ↑ Brown, Fraser (3 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2's developer is 'fed up' of being dragged into the culture war: 'It seems like someone is always trying to brand us somehow, and we are just trying to make a cool videogame'. PC Gamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2025.
  48. ↑ Robertson, Joshua (5 лютого 2025). Kingdom Come: Deliverance 2 Opens To Almost 160,000 Concurrent Steam Players. TheGamer (англ.). Процитовано 5 лютого 2025.
  49. ↑ Kingdom Come: Deliverance 2 Immediately Sells 1 Million Copies. Push Square (брит.). 5 лютого 2025. Процитовано 5 лютого 2025.
  50. ↑ Holý, Stanislav (25 серпня 2024). Češi porazili světovou elitu, vytvořili nejlepší počítačovou hru. Novinky.cz (чес.). Borgis. Процитовано 27 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Kingdom_Come:_Deliverance_II&oldid=44958234