Kinixys belliana
| Kinixys belliana | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кінікса Белла
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Kinixys belliana (Gray, 1830) | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Homopus nogueyi Madakinixys domerguei | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Kinixys belliana (цинікса Белла[1]) — вид черепах з роду Цинікса родини Суходільні черепахи. Має 4 підвиди. Інші назви «гладенька цинікса», «саванна черепаха». Отримала назва на честь британського зоолога Томаса Белла.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина сягає 22 см. Голова помірного розміру, проте товста. Панцир дещо сплощений зверху, витягнутий. Не має горбків чи гребінців. Звідси походить інша назва цієї черепахи — гладенька цинікса. Задня частина карапаксу з'єднана з основною частиною поперечним суглобом. Задня частину карапаксу може закривати хвіст, притискаючись до пластрону. Хвіст довгий та товстий.
Забарвлення панцира коливається від світло—жовтого кольору з зелений відтінком до червонувато-коричневого кольору. Пластрон більш жовтуватий ніж карапакс.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє сухі місцини з пагорбами та чагарниковою рослинністю. Харчується рослинами, плодами, хробаками, равликами, пуголовками, дрібними безхребетними.
Парування відбувається з листопада до березня. Самиця відкладає від 2 до 6 яєць. За сезон буває 2 кладки.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає по всій Центральній і Південній Африці, а також на о. Мадагаскар.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Kinixys belliana belliana
- Kinixys belliana domerguei
- Kinixys belliana nogueyi
- Kinixys belliana zombensis
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела[ред. | ред. код]
- Broadley,D.G. 1992. The Savannah species of Kinixys (Testudinidae). J. Herpetol. Assoc. Afr. 40: 12-13
- Kuchling, G. 1989. Ökologie, Lebensweise und Überlebenschancen der Landschildkröten Madagaskars. Salamandra 25 (3/4): 169–190