Končar Group

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КОНЧАР – Електроіндустрія д.д.
KONČAR - Elektroindustrija d.d.
Тип публічна компанія
Форма власності акціонерне товариство
Галузь енергетика, електротяга, IT, побутова техніка
Гасло традиція. знання. відповідальність.
Засновано 1921
Штаб-квартира Загреб
Територія діяльності Хорватія Хорватія
Філії Končar - Energetski transformatori d.o.o.
Ключові особи Дарінко Баго (CEO)
Послуги технічне обслуговування і ремонт
Виторг 2,744 млрд кун (2012)[1]
Операційний прибуток (EBIT) 93,8 млн кун (2012)[1]
Чистий прибуток 178,3 млн кун (2012)[1]
Активи 3,531 млрд (2012)[1]
Власник(и) Хорватський поштовий банк (28,17%)
Хорватське управління пенсійного страхування (14,96%)
Хорватський фонд приватизації (10,12%)
«Дом холдинг» (7,39%)
решта акціонерів (39,36%)
Співробітники 3 898 (2012)[1]
Дочірні компанії 20
Структурні підрозділи Končar - Energetika i usluge d.o.o.
Končar - Institut za elektrotehniku d.d.
Končar - Elektronika i informatika d.d.
Končar - Mali električni strojevi d.d.
Končar - Generatori i motori d.d.
Končar - Obnovljivi izvori d.o.o.
Končar - Mjerni transformatori d.d.
Končar - Distributivni i specijalni transformatori d.d.
Končar - Električni aparati srednjeg napona d.d.
Končar - Električna vozila d.d.
Končar - Sklopna postrojenja d.d.
Končar - Kućanski aparati d.o.o.
Končar - Električni visokonaponski aparati d.d.
Končar - Niskonaponske sklopke i prekidači d.o.o.
Končar - Ugostiteljska oprema d.d.
Končar - Alati d.d.
Končar - Montažni inženjering d.d.
Končar - Inženjering za energetiku i transport d.d.
Končar - Metalne konstrukcije d.d.
Kones AG[2]
Член Union des Industries Ferroviaires Européennesd[3]
www.koncar.hr
CMNS: Končar Group у Вікісховищі

КО́НЧАР Груп (хорв. Grupa KONČAR, англ. KONČAR Group) — хорватська публічна компанія, розташована в Загребі, виробник електротехніки, побутових електроприладів, електротранспорту і продукції для енергетичної галузі.

Подробиці[ред. | ред. код]

Складається із материнської компанії та 20 дочірніх підприємств, в яких материнська компанія володіє контрольним пакетом акцій (понад 50% голосів на загальних зборах). Налічує майже 4 000 працівників. Річний обсяг продажів сягає 400 млн євро, половину з яких дає експорт.[1] Останніми роками «Кончар» поставляє свою продукцію і установки у понад 100 країн світу на всіх материках.[4] Компанія зареєстрована на Загребській фондовій біржі. Найбільшим акціонером (28,17%) підприємства є Хорватський поштовий банк.[1]

Компанія має три іноземні представництва: у Москві (Росія), у Мостарі (БіГ) і у Белграді (Сербія).

У 2012 році найважливішим ринком експорту була Німеччина (11% експорту), далі Швеція, Чехія, Боснія і Герцеговина, Фінляндія, Туреччина, Сербія, Австрія, Словенія, Косово і Росія.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Заснована в 1921 року як невелике, але на свій час досить передове підприємство з виробництва електричних двигунів у Загребі. Після Другої світової війни югославські комуністи націоналізували підприємство і назвали його на честь народного героя Югославії, бійця антигітлерівського опору Раде Кончара. До 1990-х років фірма «Раде Кончар» була у багато разів більша і налічувала приблизно 25 000 працівників.[5] З 1961 до 1984 року генеральним директором фірми був майбутній автор югославської економічної реформи Анте Маркович. Саме під його керівництвом чисельність зайнятих на підприємстві зросла з 2 000 до 25 000, серед яких було 4 500 інженерів.[6]

Галерея виробів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Končar Group Business Report 2012
  2. Godišnje izvješće 1Y., revidirano, konsolidirano, 2011. godina.
  3. http://www.unife.org/about-us/members.html
  4. KONČAR 'About Us'
  5. Цитата з виставки SKRIVENI DIZAJN – ODJEL DIZAJNA KONČAR 1971. - 1990: «Одне з найбільших підприємств у колишній Югославії, «SOUR Rade Končar», яке іноді давало роботу і 25 000 працівників на багатьох заводах від Самобора до Скоп'є. З асортиментом виробів від праски до локомотива і мега-проектами в ста країнах. «Кончар» був справді вітчизняним (і не тільки) промисловим гігантом. Поставки для незліченних електростанцій від Ісландії до Індії і ядерні інститути у Швейцарії і Великій Британії потребували і постійних капіталовкладень у розвиток своїх власних дослідницьких ресурсів.»
  6. Milan Gavrović (15 лютого 2009). Ante Marković: Kako bih ja riješio ovu krizu. Lider. Процитовано 1 листопада 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]