Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven
| Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven | |
|---|---|
 | |
| 53°31′13″ пн. ш. 8°07′40″ сх. д. / 53.520277777778° пн. ш. 8.1277777777778° сх. д.G O | |
| Тип | корабельня  |
| Галузь | суднобудівництво |
| Попередник(и) | Kaiserliche Werft Wilhelmshavend |
| Засновано | 1918 |
| Закриття (ліквідація) | 1945 |
| Штаб-квартира |  Вільгельмсгафен, Німеччина |
| Продукція | військові кораблі підводні човни |
| Співробітники | 17 000 осіб (січень 1945) |
 | |
 Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven у Вікісховищі | |
«Крігсмаріневерф Вільгельмсгафен» або «Військово-морська верф Вільгельмсгафена» (нім. Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven) — німецька суднобудівна компанія, що базувалася у Вільгельмсгафені у період з 1918 і 1945 року.
Верф була заснована на місці імператорської верфі Вільгельмсгафена, яка була закрита після Першої світової війни.
У 1935 році назву було змінено на Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven, коли німецький флот (Рейхсмаріне) був перейменований нацистським Третім Рейхом у Крігсмаріне.
У 1939—1945 роках основна діяльність верфі полягала в будівництві військових кораблів, підводних човнів і ремонті пошкоджених військових кораблів. 18 грудня 1939 року 12 із 22 бомбардувальників «Веллінгтон» британських Королівських ПС були збиті в повітряному бою над військово-морською базою. Персонал часто призначався для організації військово-морських об'єктів в окупованих країнах, наприклад, у порти Лор'ян, Брест і Сен-Назер. Наприкінці війни на корабельні працювало близько 17 тис. робітників.
Польські та британські війська досягли Вільгельмсгафена у травні 1945 року. Якийсь час верф відновлювала кораблі для відправки союзникам як військові репарації, але з 1946 року більшість будівель і обладнання було або розібрано, або підірвано.
З 1957 року на частині території розташовувався арсенал німецького флоту.
- G. Koop, K. Galle, F. Klein, Von der Kaiserlichen Werft zum Marinearsenal, Bernard & Graefe Verlag München, 1982, ISBN 3-7637-5252-8