Kyushu K10W
| Kyushu K10W | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | навчальний літак |
| Перший політ: | 1941 |
| Прийнятий на озброєння: | 1942 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1942-1945 |
| На озброєнні у: |
 Імперський флот Японії |
| Всього збудовано: | 176 |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 280 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 220 км/год |
| Дальність польоту: | 1 060 км |
| Практична стеля: | 7 300 м |
| Довжина: | 8,84 м |
| Висота: | 2,84 м |
| Розмах крила: | 12,36 м |
| Площа крила: | 22,30 м² |
| Споряджений: | 2 033 кг |
| Двигуни: | 1 х Nakajima Kotobuki 2 KAI, 600 к.с. |
| Кулеметне озброєння: | 1 х 7,7-мм кулемет |
|
| |
Kyushu K10W у Вікісховищі | |
Kyushu K10W — серійний навчальний літак Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни. Кодова назва союзників - «Оук» (англ. Oak).
Історія створення[ред. | ред. код]
В середині 1930-х років авіація Імперського флоту Японії потребувала сучасний моноплан для підготовки пілотів на заключному етапі навчання. Для цього фірмою Mitsubishi були придбані 2 літаки North American NA-16. Випробування літаків пройшли успішно і через посередників була придбана ліцензія на виробництво в Японії.
Командуванням ВПС флоту було сформульоване технічне завдання «14-Сі», відповідно до якого в конструкцію літака мали бути внесені певні зміни, щоб пристосувати його під особливості японської авіапромисловості. Зокрема, на літак планувалось встановити двигун Nakajima Kotobuki 2 KAI потужністю 600 к.с.
Виготовлення літака було доручене фірмі Watanabe (майбутня «Kyushu»). Перший прототип був готовий у квітні 1941 року. Після випробувань літак був запущений в серію під назвою «Перехідний навчальний літак флоту Тип 3 Модель 11» (або K10W1).
До листопада 1942 року було виготовлено 26 літаків, після чого виробництво було передане фірмі Nippon Hikoki K.K., яка з лютого 1943 року по березень 1944 року виготовила ще 150 літаків. Виготовити більше літаків не дозволяли обмежені виробничі потужності фірми. Оскільки така невелика кількість літаків не могла задовольнити потреби флоту, для підготовки пілотів використовувались літаки, які виводились з бойових частин, наприклад, А5М4-К.[1]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 2 чоловіки
- Довжина: 8,84 м
- Висота: 2,84 м
- Розмах крил: 12,36 м
- Площа крил: 22,30 м ²
- Маса пустого: 1 476 кг
- Маса спорядженого: 2 033 кг
- Максимальна маса зльоту: 2 093 кг
- Навантаження на крило: 91.2 кг/м²
- Двигун: 1 х Nakajima Kotobuki 2 KAI
- Потужність: 600 к. с.
- Питома потужність: 3.4 кг/к.с.
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 280 км/г
- Крейсерська швидкість: 220 км/г
- Дальність польоту: 1 060 км
- Практична стеля: 7 300 м
- Швидкість підйому: на 5000 м - 17 хв. 13 с.
Озброєння[ред. | ред. код]
- 1 х 7,7-мм кулемет «Тип 97»
Джерела[ред. | ред. код]
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kyushu K10W |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Francillon, 1970, с. 506-507.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
