Лагаростробос Франкліна
| Lagarostrobos franklinii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
| Рід: | Lagarostrobos Quinn |
| Вид: | Lagarostrobos franklinii (L. franklinii)
|
| Біноміальна назва | |
| Lagarostrobos franklinii (Hook f.) Quinn 1982
| |
Лагаростробос Франкліна (Lagarostrobos franklinii) — вид хвойних рослин родини подокарпових, єдини вид роду Lagarostrobos.
Етимологія[ред. | ред. код]
Lagarostrobos походить від двох грецьких слів: lagaros = тонка й strobos = шишка. Назва виду franklinii вшановує сера Джона Франкліна (John Franklin, 1786–1847), військово-морського капітана, дослідника Арктики та губернатора Тасманії з 1836 по 1843 р.
Морфологія[ред. | ред. код]
З прямим стовбуром, пірамідальне дерево 21–30 м заввишки, 70–100 см діаметром, кора сіра. Листки дрібні, лускоподібні, ≈ 1 мм довжиною. Чоловічі шишки одиничні, верхівкові, сидячі. Жіночі шишки дуже малі, кожна з 4–8 лусками. Насіння кулясте, ≈ 2 мм в діаметрі. Росте повільно і може жити до 2500 років[1].
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Ендемік острову Тасманія Австралія. Це головним чином прибережний вид і, як правило, росте на берегах річок або поблизу річок, але інколи на мокрих сторонах пагорба далеко від основних водотоків в помірних тропічних лісах при низьких висотах від рівня моря до 150 м, і на деяких пагорбах до 900 м на гірському заході острова. Вид часто супроводжується Nothofagus cunninghamii, Eucryphia lucida, Anopterus glandulosus і папоротями, Eucalyptus obliqua росте поряд на вищих місцях.
Використання[ред. | ред. код]
Деревина гнилостійка, дрібнозерниста і високо цінується. З 1802 до порівняно недавнього часу вид нещадно експлуатувався в більш доступних частинах ареалу. Лісоматеріали в основному використовуються для побудови човнів, меблів і для столярних виробів і в токарному ремеслі.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
За оцінками, 15% від його місць зростання було втрачено через затоплення для гідроелектростанцій і пожежі за останні 100 років або близько того. Вирубки в минулому знищили майже всі великі дерева, але відростання відбувається майже скрізь. Близько 85% місць зростання виду знаходиться в межах охоронних територій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 153
Посилання[ред. | ред. код]
- The Gymnosperm Database [Архівовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
| |||||||||||