Мартин делаверський
| Мартин делаверський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мартин делаверський у польоті
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Larus delawarensis Орд, 1815 | ||||||||||||||||
 Ареал L. delawarensis гніздування шляхи міграції осіле проживання зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мартин делаверський[2] (Larus delawarensis) — середньої величини птах родини мартинових. Назва роду — від латинського Larus, яка, як виглядає, стосувалася чайок, мартинів або інших великих морських птахів. Видова назва delawarensis походить від назви річки Делавер[3].
Опис[ред. | ред. код]
Дорослі — 49 см довжини і мають 124 см у розмаху крил. Голова, шия і нижня частина — білі; відносно короткий дзьоб жовтий з темним кільцем; спина і крила сріблясто-сірі; ноги жовті. Очі жовті, у дорослих — з червоними облямівками. Цьому мартинові потрібно три роки, щоб досягти свого шлюбного оперення; його зовнішній вигляд змінюється при кожній осінній линьці.
Поширення і середовище проживання[ред. | ред. код]
Ареал розмноження мартина делаверського простягається біля озер, річок та по узбережжю Канади та північних Сполучених Штатів. Вони гніздяться колоніально на землі, часто на островах. Ця птаха, як правило, з року на рік більше тримається свого звичного гніздового місця, аніж свого партнера.
Мартин делаверський є неодмінним атрибутом усіх паркінгів Сполучених Штатів, де його можна регулярно зустріти у численних зграях[4][5]. У деяких районах вона витісняє менш агресивних птахів, таких як крячки річкові.
Мігруючи, вони в більшості рухаються на південь до Мексиканської затоки і Атлантичного і Тихоокеанського узбережжя Північної Америки і Великих озер.
Цей мартин є регулярним мандрівником до Західної Європи. В Ірландії та Великій Британії він більше не класифікується як рідкісний, оскільки в цих країнах регулярно зимує певна кількість птахів.
Живлення[ред. | ред. код]
Делаверські мартини живляться в польоті або збирають поживу плаваючи, ходячи або бродячи на мілководді. Вони також крадуть їжу від інших птахів і часто поїдають падаль. Мартини всеїдні: їх раціон може включати комах , рибу, зерно, яйця, дощових черв'яків і гризунів. Ці птахи цілком добре пристосувались до підбирання харчових решток, викинутих людьми на сміття або навіть їжі, залишеної без нагляду. Пляжники часто вважають мартинів шкідниками через їхні постійні намагання вкрасти якусь їжу на переповнених пляжах. Природні вороги мартинів — це щурі, лисиці, собаки, коти, ракуни, койоти, орли, канюки і сови .
- Мартин зльоту пірнає за здобиччю
-
-
-
Статус[ред. | ред. код]
Наприкінці 19-го століття на делаверських мартинів полювали задля пір'я. З тих пір популяція відновила свою чисельність, і на даний час є найчисельнішою серед мартинів у Північній Америці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Larus delawarensis. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22694317A93447757. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22694317A93447757.en. Процитовано 10 August 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132, 219. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ [Ring-billed Gull. Common Birds of New England. (англ.) Доступ:30 січня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 30 січня 2019. Ring-billed Gull. Common Birds of New England. (англ.) Доступ:30 січня 2019]
- ↑ [Ray, C. Claiborne. «Why do Sea Gulls Like Parking Lots?». New York Times. (англ.) Retrieved 30 Jan 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 30 січня 2019. Ray, C. Claiborne. «Why do Sea Gulls Like Parking Lots?». New York Times. (англ.) Retrieved 30 Jan 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Ring-billed Gull at Université du Québec à Montréal (UQAM)'s Research and banding program
- BirdLife species factsheet for Larus delawarensis (англ.)
- «Larus delawarensis». Avibase.
- «Ring-billed gull media». Internet Bird Collection.
- Ring-billed gull photo gallery at VIREO (Drexel University)
- Interactive range map of Larus delawarensis at IUCN Red List maps
- Ring-billed gull Species Account [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.] — Cornell Lab of Ornithology
- Ring-billed gull — Larus delawarensis [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.] — USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter
- Audio recordings of Ring-billed gull on Xeno-canto.
- Larus delawarensis in the Flickr: Field Guide Birds of the World
- Video — Ring-billed gull at Niagara Falls [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
