Перейти до вмісту

Le Ménagier de Paris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ілюстрація з книги, XV століття

Le Ménagier De Paris — французький середньовічний довідник 1393 року правильної поведінки жінки у шлюбі і домашньому господарстві. Вона включає в себе поради статевого подружнього життя, рецепти[1] і поради для садівництва. Написана в стилі звернення старшого чоловіка до своєї молодшої дружини, текст пропонує рідкісне розуміння пізньосередньовічних ідей [2] гендерного домашнього господарства і шлюбу. Важливий своєю мовою[3][4] і поєднанню прози та поезії, центральною темою книги є подружній послух[5][6]

Формат

[ред. | ред. код]

Книга складається з трьох основних розділів: як досягти любові до Бога і чоловіка; як «підвищити добробут сім'ї»; як розважатися, спілкуватися, і вести бесіду. Як і багато середньовічніх текстів, зміст книги спирається на моральний приклад та авторитетні тексти; включені уривки і посилання на оповіді і персонажі, такі як Гризельда[7] і казки про Мелібі (відомі Чосерівські оповіді Казки писаря, Казки про Мелібі) Лукрецію і Сюзанну. [8]

Кулінарні поради

[ред. | ред. код]

У другому розділі книги, стаття п'ята, містить куховарську книгу. Як і більшість оригінальних ресурсів середньовічної кухні (тобто, книги і рукописи справді написані в середньовічний період), його численні рецепти включають в себе інформацію про компоненти і методи підготовки, але більшість інгредієнтів зазначається без вказівки їхньої кількость; більшість перелічених методів приготування не містять уточнень про необхідну кількість тепла і час приготування їжі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Plouvier, Liliane, "La Gastronomie dans le Viandier de Taillevent et le Ménagier de Paris"; Sabban, Françoise, "Le Savoir-cuire ou l'art des potages dans le Ménagier de Paris et le Viandier de Tailleventin"; and Saly, Antoinette, "Les Oiseaux dans l'alimentation d'après le Viandier de Taillevent et le Ménagier de Paris," in Menjot, Denis (1984). Manger et boire au moyen âge, I: Aliments et société; II: Cuisine, manières de table, régimes alimentaires; Centre d'Etudes Médiévales de Nice: Actes du Colloque de Nice (15-17 oct. 1982). Paris: Belles Letts. с. 149—59, 161—72, 173—79.
  2. Rose, Christine M. (2002). What Every Goodwoman Wants: The Parameters of Desire in Le Menagier de Paris/The Goodman of Paris. Studia Anglica Posnaniensia: an International Review of English Studies. 38: 393—410. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  3. Brereton, Georgine E. (1958). Titres et termes d'adresse dans le Ménagier de Paris. Romania. 79: 471—84. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  4. Ferrier, Janet M. (1977). A Husband's Asides: The Use of the Second Person Singular in Le Ménagier de Paris. French Studies. 31 (3): 257—67. doi:10.1093/fs/XXXI.3.257. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  5. Greco, Gina L.; Christine M. Rose (2009). The Good Wife's Guide: Le Ménagies de Paris, A Medieval Household Book. Ithaca: Cornell UP. с. 28. ISBN 978-0-8014-7474-3.
  6. Krueger, Roberta L. (2005). Identity Begins at Home: Female Conduct and the Failure of Counsel in Le Menagier de Paris. Essays in Medieval Studies. West Virginia University Press. 22: 21. doi:10.1353/ems.2006.0009. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  7. Rose, Christine M., "Glossing Griselda in a Medieval Conduct Book: Le Ménagier de Paris," in Krygier, Marcin (2008). The Propur Langage of Englische Men. Frankfurt: Peter Lang. с. 81—103. ISBN 978-3-631-57534-5.
  8. "Prologue" (Greco and Rose 49-52).

Посилання

[ред. | ред. код]