Leftfield

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Leftfield
фотографія
Основна інформація
Жанр Електронна музика, Даб, Хаус
Роки 1990 – 2002, 2010
Країна Велика Британія
Місто Лондон
Мова англійська
Лейбл Columbia/SME Records
Склад Ніл Барнз
Колишні
учасники		 Пол Дейлі
Офіційний сайт
Leftfield у Вікісховищі

Leftfield це британський музичний електронний дует, створений у 1990 році у Лондоні. У своїй музиці вони вдало поєднували регі, даб, етнічну музику та Хаус; мікс який утворювався на виході, тогоденна музична преса, називала «прогресів-хаусом» або «інтелектуальною танцювальною музикою». Творча діяльність проекту вилинула, як на електронну так і на мейнстрімну музичну сцену Великої Британії - вони з великим випередженням впровадили свою музику в мейнстрім, поставляючи захоплюючі електронні хіти в британські хіт-паради. З їх саунду, який вони творили у своїх музичних лабораторіях, виріс новий стиль який отримав назву chillout. Іноді його просто називали leftism - за назвою їх дебютного альбому..

Вони були одними з перших електронних музикантів, які почали запрошували для своїх записів рок-, поп-, соул- та хіп-хоп вокалістів.

Історія[ред. | ред. код]

Формування[ред. | ред. код]

Ніл Барнз (Neil Barnes) - так звали людину, який в 1989 році міг чесно сказати: "Leftfield - це я". На той момент Leftfield існували як його сольний проект, яким він правив одноосібно і неподільно. Хоча його першої музичної любов'ю був "чорний" американський соул, до закінчення школи він відчував себе закінченим панком, але незабаром захопився електронною музикою і ді-джеював в клубі "Wag". Випробувати оригінальність своїх ідей і силу композиторського таланту він встиг також у групах Elephant Stampede і London School of Samba.

Рекордингової дебют проекту Leftfield Ніл Барнз здійснив теж сольно: сингл «Not Forgotten» був справою його і тільки його рук. І вже після цього під прапорами Leftfield з'явився другий музикант, композитор і продюсер Пол Дейлі (Paul Daley), колишній учасник команд A Man Called Adam і Brand New Heavies, а до цього - майстер короткої стрижки у перукарському салоні. Ніл і Пол познайомилися в кінці 80-х у лондонському клубі "Violets" на ейсід-джазової вечірці.

Трек "Not Forgotten" отримав несподівано широкий резонанс, діставшись до 17-ї позиції в англійському рейтингу і опинившись набагато успішніше, ніж очікував Барнз. Але контракт з випусковим лейблом Outer Rhythm пов'язував його по руках і ногах. Судовий розгляд нічим не допомогло музиканту і, не маючи можливості випускати нові записи, Барнз разом з новим напарником освоює ремесло реміксмейкера. Після низки маловідомих артистів свої треки їм довіряли Девід Боуї (загальний кумир їх юності), Stereo MC's і Renegade Soundwave.

У 1992 році, щоб ні від кого більше не залежати, Барнз і Дейлі відкривають власний рекорд-лейбл Hard Hands, на якому випускають сингл «Release the Pressure», навіяний ритмами реггей і записаний з вокалістом Ерлом Сікстіном (Earl Sixteen). За його гарячих слідах виходить ще один сингл «Song of Life», що занурює в гіпнотичний транс. Він користується деякими успіхом у танцювальній публіки.

Дебют[ред. | ред. код]

Музиканти неординарно підходили не тільки до звукової фактурі своїх записів, але і до підбору вокалістів, які озвучували їх тексти. На синглі 1993 року «Open up» можна почути пронизливий голос Джон Лайдон (John Lydon), колишнього лідера Sex Pistols і вокаліста PiL. Пісня, написана у співавторстві з Лайдон, потрапила на реміксерський конвеєр по черзі Ендрю Уетеролла (Andrew Weatherall) і Dust Brothers, а звідти - на сцени британських клубів. Якщо б не рядок "Горі, Голлівуд, гори" (а в Лос-Анжелесі, як на біду, у цей час якраз палали пожежі) і не заборона в останню хвилину випустити трек в ефір "The Chart Show", бути б синглу " Open up "у лідерах хіт-параду.

Те, що не вдалося синглу Leftfield, з лишком надолужив дебютний альбом «Leftism», виданий в 1995 році. Тріумфальне Сходження цього піонерського зразка прогресив-хауса на третій рядок британського поп-чарту знаменувало глибокі тектонічні зрушення на електронній сцені. Зламуючи кордону танцювальної музики, тандем продюсерів створив радикальний звуковий гібрид, кинувши в топку хаус, даб і брейк-біт, реггей і африканські мотиви. Вперше хаус-музика заспівала колоритними, дивовижними голосами: готик-діви Тоні Холлідей (Toni Halliday), виконавця реггей Ерла Сікстіна, іронічного Джон Лайдон і таємничого Джам Джама (Djum Djum) - озвучений останнім сингл «Afro-Left» став міжнародним хітом танцювальним, відзначившись в Тор 20 клубного рейтингу США. "Leftism" був не просто популярним і успішним альбомом (з його півмільйонним накладом в рідній Великій Британії). З його появою тандем Дейлі-Барнз стали називати Pink Floyd 90-х, а альбом охрестили "Dark Side of the Disco". За второваною Leftfield доріжці в мейнстрім незабаром увірвалися Chemical Brothers і Prodigy.

До середини 90-х музика Leftfield потрапила у поле зору, точніше в полі слуху, кінематографістів. У 1994 році Ніл Барнз і Пол Дейлі спродюсували саундтрек до фільму "Shallow Grave". Кілька композицій з дебютної платівки прозвучали у фільмі "Rogue Trader". Ще ширший резонанс отримав трек «A Final Hit» - внесок дуету в звукову доріжку до культового фільму «Trainspotting». Паралельно з роботою над новим матеріалом, для поповнення свого каталогу, музиканти записувалися під вивіскою Herbal Infusion разом з головою компанії Zoom Records Дейвом Уессоном (Dave Wesson).

Хоча електронна музика зазвичай не асоціюється з небезпечним для здоров'я перевищенням рівня гучності, приборкувачі транс, даб і хаус-ритмів Leftfield примудрилися відзначитися і тут. Причому відзначитися з перших же кроків. Великий сценічний дебют Leftfield - в одному з амстердамських клубів - закінчився втручанням поліції, яка погрожує арештом звукорежисеру за порушення всіх допустимих норм гучності. З Голландії Барнз і Дейлі в рамках свого першого європейського туру вирушили до Бельгії. Єдиний концерт у цій країні проходив при такому рівні децибелів, що тридцять глядачів після шоу зажадали повернути гроші - вони не змогли дослухати виступ через нестерпній гучності звуку. Про цей інцидент детально писала європейська преса. У третій раз музиканти приголомшили своїх англійських прихильників вже влітку 1996 року. Зал Brixton Academy надовго запам'ятав цей день: колонки видавали такий оглушливий шум, що зі стелі почала обсипатися штукатурка. У результаті Leftfield потрапили в чорний список тих команд, яким категорично заборонено переступати поріг цього концертного залу.

Rhythm and Stealth[ред. | ред. код]

За чотири роки, що минули з дня появи «Leftism», реноме дуету в музичних та немузикальних колах настільки зросла, що другий альбом «Rhythm and Stealth» (1999), ледве з'явившись у продажу, моментально очолив англійська хіт-парад.[1] Такий же освіжаючий, винахідливий, вибухонебезпечний, як і його попередник, він носив більш експериментальний характер і був спритно інкрустований хіп-хоп-ритмами і футуристичними мотивами. Один з найколоритніших треків на альбомі, «Africa Shox», озвучив піонер електронної сцени Африка Бамбаатаа (Afrika Bambaataa), він же - співавтор цієї композиції. У різних треках прозвучали також голосу італійського вокаліста Ріно (Rino), молодого лондонського репера Roots Manuva і МС "Чеширський кіт" (Cheshire Cat).

Найбільш розкрученим за всю кар'єру Leftfield виявився представлений на другому диску сингл «Phat Planet». Рекламний ролик пива «Guinness», в якому прозвучала ця мелодія, очолив список найкращих рекламних кліпів 2000 за версією англійського телеканалу Channel 4. Цю ж композицію використовували і творці популярного телесеріалу "Beast Machines".

В останні роки XX століття було модно підбивати підсумки минулого століття, виставляти оцінку найкращих досягнень людини у всіх сферах людської діяльності. У 2000 році провідні ді-джеї світу більшістю голосів назвали "Leftism" найбільшим танцювальним альбомом всіх часів.

Припинення творчою діяльності[ред. | ред. код]

Минуло ще два роки, за які, як очікувалося, музиканти знайдуть чим порадувати своїх шанувальників. Однак у березні 2002 року фанів Leftfield чекали сумні новини: Пол Дейлі і Ніл Барнз, зберігаючи дружні відносини, вирішили рухатися далі кожен своїм шляхом, займаючись сольними проектами[2].

Посмертний привіт від піонерів прогресив-хауса пролунав в 2005 році. Скучив фани гарантували компіляції «A Final Hit: Greatest Hits» завидну (як для вже неіснуючої групи) 10-е місце в поп-чарті Великої Британії. Найкращі номери з двох студійних альбомів, ранні сингли, мелодії з кінофільмів - цього було досить, щоб знову розбурхати європейських меломанів.

Реформування[ред. | ред. код]

На початку 2010 року стало відомо[3], що Leftfield виступить на кількох музичних фестивалях Англії. Як пізніше з'ясувалось[4], проект буде представлений лише одним Нілом Барнсом, тому що Дейлі зайнятий своєю сольною творчістю.

Alternative Light Source[ред. | ред. код]

25 березня 2015 року вийшов новий сингл "Universal Everything", прем'єра його відбувалась на Annie Mac 's BBC Radio 1 show. Після на веб сайті Leftfield та у соцмережах було анонсовано вихід нового альбому, та нового туру з червня 2015. "Alternative Light Source", новий альбом Leftfield за останні 16 років, був виданий 8 червня 2015 року на Infectious Records.

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

[1]

Компіляції[ред. | ред. код]

Наживо[ред. | ред. код]

[1]

Сингли[ред. | ред. код]

  • «Not Forgotten»
  • «More Than I Know»
  • «Release the Pressure»
  • «Song of Life» - #59 UK
  • «Open Up» — #13 UK
  • «Original» — #18 UK
  • «Afro-Left» — #22 UK
  • «Release the Pressure» — #13 UK
  • «Afrika Shox» — #7 UK
  • «Dusted» — #28 UK
  • «Swords»
  • «Universal Everything»

[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 316. ISBN 1-904994-10-5.
  2. ↑ Leftfield - більш нема [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.] - music.com.ua
  3. ↑ Leftfield вперше, за десять років, дадут концерт [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.] - music.com.ua
  4. ↑ Leftfield повертаються на половину [Архівовано 23 лютого 2010 у Wayback Machine.] - music.com.ua

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Leftfield&oldid=41866269