Legio IV Macedonica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legio IV Macedonica
Rheinzabern Ziegelstempel Legio IV Macedonica.jpg
На службі 48 до н. е.70
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 5000-5500 осіб
Командування
Визначні
командувачі
Октавіан Август
Луцій Вергіній Руф
Гордеонній Флакк
Квінт Петіллій Церіал

Commons-logo.svg Legio IV Macedonica у Вікісховищі

Legio IV Macedonica (IV Македонський легіон) — римський легіон.

Історія[ред. | ред. код]

Створено у 48 році до н. е. Гаєм Юлієм Цезарем під час його боротьби із Гнеєм Помпеєм Великим. Того ж року брав участь у битвах при Діррахіумі та Фарсалі. Після цього розташувався табором у Македонії, звідки отримав своє ім'я. Після загибелі Цезаря легіон підтримав у боротьбі за владу Октавіана. Разом з останнім у 44 році до н. е. бився при Мутіні проти Марка Антонія. Легіон був учасником битви при Філіппах у 42 році до н. е., коли було подолано республіканців. У 41 році був учасником Перузійської війни проти Луція Антонія. У 31 році до н. е. — учасник вирішальної битви при Акціумі.

Август, перед реорганізацією армії, у 30 році до н. е. відправив його до провінції Тарраконська Іспанія, де легіон залишив деякі сліди своєї присутності. Його табір знаходився десь в околицях сучасного Бургоса. У 29 році до н. е. приєднався до інших римських легіонів, що спрямувалися на підкорення кантабрів. У 25 році до н. е. легіон відзначився у битві при Веліці. У 15 році до н. е. ветерани легіону заснували Колонію Цезар Августу (сучасне м. Сарагоса). У 13 році до н. е. повернувся до свого табору в Тарраконській Іспанії. З 8 до 2 року до н. е. легіонери брали участь у реконструкції Августової дороги.

Саме звідти у володарювання Калігули він був посланий до Мавретанії, щоб окупувати цю країну після смерті царя Птолемея. У 40 році відправлено проти германського племені хаттів. У 43 році за імператора Клавдія, коли легіони Німеччини були ослаблені заради посилення військ вторгнення до Британії, легіон перейшов на Рейнський кордон і влаштувався у Монгутіаку (сучасне місто Майнц). У 68 році брав участь у придушенні повстання Віндекса проти імператора Нерона.

Там він перебував при Гальбі. Він неохоче визнав цього імператора. Але його підпорядкованість була чисто зовнішньою, незабаром він збунтувався і зірвав зображення Гальби зі своїх значків. Тут у 69 році легіон підтримав Вітеллія. Половина легіона на чолі з Цеціною відправилася до Італії, де брала участь у битвах при Бедріакі — проти імператора Отона та при Кремоні — проти військ Веспасіана. В останньому легіонери Legio IV Macedonica зазнали відчутних втрат. Інша частина легіону на чолі із Гордеоннієм Флакком проти повсталих батавів на чолі із Цивілісом. Разом з Legio I Germanica зазнали поразки від батавів на перейшли на бік Цивіліса, проте незабаром повернулися на бік Риму. В подальшому під загальним командуванням Квінта Церіала.

Імператор Веспасіан під час реорганізації у 70 році римського війська розформував цей легіон. Ветерани легіону ще мешкали в Іспанії. за імператора Доміціана разом з ветеранами інших легіонів їх переселили до колонії Скупіс (сучасне місто Скоп'є).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093