Legio X Gemina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Legio X Gemina
Marc Antony - Leg X denarius - RSC 0038.jpg
На службі 58 до н. е. — початок V століття
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 3500 осіб та допоміжні загони
Бойові відзнаки Галльська війна
Громадянська війна з Гнеєм Помпеєм Великим
Кантабрійські війни
Командири
Визначні
командири
Тіт Цезерній Квінкціан

Commons-logo.svg Legio X Gemina у ВікіСховищі

Legio X Gemina (X легіон Близнюків) — римський легіон. Інша назва Legio X Equestris (Вершників). Мав прізвисько Pia Fidelis.

Історія[ред.ред. код]

Створено у 58 році до н. е. гаєм Юлієм Цезарем під час підкорення Галлії. Того ж року видзначився у військовій кампанії проти вождя германців Аріовіста. У 57 році до н. е. був при підкоренні племені нервіїв. У 55 році був під час другого походу Цезарю до Британії, де особливо відзначився. У 52 році до н. е. при Герговії разом з іншими підрозділами зазнав поразки від галлів на чолі із Верцингеторіксом.

У 49 році до н. е. підтримав Цезаря у боротьбі із Помпеєм. Бився з помпеянцями при Ілерді (Іспанія) у 49 році до н.е, Діррахіумі та Фарсалі (Фессалія) 48 року до н. е., Тапсі (Африка) 46 року до н. е., Мунді (іспанія) 45 року до н. е. Того ж ркоу Цезар вивів ветеранів до Колонії Нарбона Мартій (сучасне м. Нарбонн, південна Франція) у провінції Нарбонська Галлія.

після вбивства Цезаря у 44 році до н. е. легіон перейшов на бік Лепіда та Марка Антонія. У 42 році до н. е. бився при Філіппах проти республіканців. Після цього підпорядковувався Антонію. разом з ним перебазувався у східні провінції. З 36 до 34 року до н. е. був у складі армії Марка Антонія під час походи проти парфян проти Вірменії. Був у битві при Акціумі у 31 році до н. е.

У 30 році до н. е. за наказом Октавіана Августа спрямовано до провінції Тарраконська Іспанія. У 29-19 роках до н. е. брав участь у війні з кантабрами. Після цього розміщено в землях кантабрійського племені астурів — у м. Петавоній (сучасне м. Росінос де Відріалес). У 25 році до н. е. ветерани розміщені у колоніях Емеріта Августа (сучасне м. Меріда) та Цезар Августа (сучасне м. Сарагосса). Легіонери облаштовували Via Augusta. Стояв в Іспанії при наступних імператорів включно до період володарювання Нерона.

У 63 році за імператора Нерона легіон перебазовано до Карнуту (провінція Паннонія). У 69 році за наказом імператора Гальби повернувся до Іспанії. Того ж року, за словами Тацита, його ледь не відправили до Мавретанії битися з повстанням прокуратора Лукцея Альбіна, але смерть цього намісника зробила його втручання непотрібним. Після битви при Кремоні він, як і інші легіони Іспанії, без зволікання визнав Веспасіана. У 70 році спрямовано на придушення батавського повстання. Згодом служив у провінції Нижня Германія, перебуваючи у м. Аренак (сучасне м. Арнем).

З 71 до 104 року легіон стояв в Оррідум Батаворум (сучасне м. Неймеген, Нідерланди), охороняючи землі в районі поєднання річок Рейна та Маасу. За цей час табір легіону переріс у містечко. Було збудовано цегляний завод, численні мости, канали, греблі та шляхи. зведено потужний форт Лугдунум Батаворум (сучасне м. Лейден). З'явилися численні копальні. Економічний підйом в цій місцині пов'язано з надійним захистом, що забезпечував цей легіон на цьому кордоні Римської імперії. У 89 році брав участь у придушенні повстання Луція Антонія Сатурніна.

У 104 році легіон перебазовано до Аквінку (сучасне м. Будапешт). Вексилярії легіону за часи імператора Траяна брали участь у Другій війні проти даків у 105–106 роках, зокрема у Другій битві при Тапах. З 114 року розташовується у Віндобоні (сучасне м.Відень), окремі підрозділи стояли уздовж Дунаю. Легіон брав участь у придушенні третього юдейського повстання 132–136 років. За наказом Антоніна Пія вексилярії легіону допомагали місцевим військам у придушенні мавританських племен. У 162–166 роках чатсина легіона була у складі армії імператора Луція Вера під час війни із Парфією. У 166–180 роках під час Маркоманських війн легіон діяв проти племені квадів, союзників маркоманів.

У 193 році підтримав Септимія Севера, якому допоміг здолати Песценнія Нігера. Частина легіону увійшла до преторіанської гвардії. За імператорів Каракалли, Макріна, Елагабала, Максиміна Фракійця, Олександра Севера, Гордіана III Філіппа Араба, Деція, Валеріана, тобто з 211 до 260 року, легіон стояв табором у Віндобоні. Надав імператору Галлієну (260–268) у боротьбі з Постумом, володарем Галльської імперії.

За імператора Валентиніана I здійснював заходи із зміцнення кордону на Дунаї. Водночас діяв проти сарматського племені язигів та германського — квадів. За наступних імператорів діяв на цьому напрямку, забезпечуючи кордони імперії. У 395 році легіон було поділено на три частини: тилові підрозділи у Віндобоне (підкорявся дуксу провінції Паннонія Пріма і Норік), liburnarii (корабельні легіонери) в Аррабоні та загін, який став legio comitatensis, на Сході. Останні згадки про легіон датуються початок V століття.

Джерела[ред.ред. код]

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
  • Herwig Friesinger u. a. (Hrsg.): Der römische Limes in Österreich. Führer zu den archäologischen Denkmälern. 2., korr. Aufl. Verl. der Österr. Akad. der Wiss., Wien 2002, ISBN 3-7001-2618-2.