Ligusticum scoticum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ligusticum scoticum
Dritvík - Vegetation und Lavakiesel 3.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Підпорядок: Apiineae
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Selineae
Рід: Ligusticum
Вид: Мірис запашний
Біноміальна назва
Ligusticum scoticum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ligusticum scoticum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ligusticum scoticum
EOL logo.svg EOL: 582064
IPNI: 844602-1
ITIS logo.svg ITIS: 29524
IUCN logo.svg МСОП: 117002531
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 49554

Ligusticum scoticum — вид трав'янистих рослин родини селерові (Apiaceae). Етимологія: лат. scoticum — «шотландський»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічник. Стебла прямостоячі, 15–60(90) см. Листя яскраво-зелене, 2 чи 3-перисте, довжиною 5–20 см, сегменти більші ніж 2 × 1.5 см. Краї листків можуть бути зубчастими, лопатевими або зазубреними. Зонтик 4–6 см в діаметрі, з 8–12 променями. Кожна окрема квітка становить близько 2 мм в діаметрі, зеленувато-білого кольору. Плоди 4–7 мм. 2n=22.

Поширення[ред. | ред. код]

Азія: Японія, Корея, Росія; Європа: Данія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Сполучене Королівство; Північна Америка: Канада, США, Гренландія. Також культивується. Населяє скелі й кам'янисті місця біля моря.

Використання[ред. | ред. код]

Рослина має смак і пахне як зелень петрушки або селери, і раніше широко споживалася в західній частині Великої Британії, як для харчування, так і боротьби з цингою.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]