Linaro

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Linaro — некомерційна організація, що займається консолідацією та оптимізацією програмного забезпечення з відкритими сирцевими кодами для платформ ARM[1]. Зокрема, займається доопрацюванням GNU toolchain, ядра Linux, управління живленням ARM, графікою і інтерфейсами мультимедіа. Її створення було анонсовано на Computex у червні 2010 року групою, що складається з ARM, Freescale Semiconductor, IBM, Samsung, ST-Ericsson і Texas Instruments[2][3]. Компанія щомісяця публікує набори утиліт і програм[4] і надає підтримку виробникам систем на кристалі.

Linaro випускає утиліти для компіляції та зневадження на ARM, ядро Linux і складання кількох дистрибутивів, включаючи Android і Ubuntu для систем, вироблених компаніями-засновниками Linaro.

У першу чергу зусилля Linaro спрямовані на оптимізацію програмного забезпечення для архітектури ARMv7A, тобто для систем, що містять обчислювальні ядра ARM Cortex-A8 або ARM Cortex-A9. Планування відбувається щорічно, вимоги до робіт Linaro визначає комітет Technical Steering Committee[5].

Історія[ред.ред. код]

У 2010 році компанія ARM разом з Freescale Semiconductor, IBM, Samsung, ST-Ericsson і Texas Instruments (TI) сформували некомерційну інженерну компанію Linaro для робіт над ПЗ з відкритими сирцевими кодами для наступного покоління пристроїв класів «always-connected», «always-on computing»[6]. Робота консорціуму сфокусована на оптимізації коду з метою підвищення ефективності роботи на різних ARM SoC, на забезпеченні сумісності програмних рішень з пристроями на базі різних ARM-сумісних систем від різних постачальників, що дозволяє виробникам програмних рішень і Linux-дистрибутивам заощадити інженерні ресурси за рахунок задіяння уніфікованого низькорівневого програмного забезпечення.

У травні 2011 року до групи приєдналися в якості партнерів компанії Canonical, Collabora, Genesi Group, Mentor Graphics і Thundersoft. На початку 2012 року компанія Adeno Embedded також стала партнером.

У травні 2011 року Linaro представила систему автоматичного тестування LAVA (Linaro Automated Validation Architecture) власної розробки[7]. LAVA призначена для тестування компонентів з відкритим сирцевим кодом, які використовуються в основних дистрибутивах Linux.

У листопаді 2012 року AMD , AppliedMicro , Calxeda , Canonical , Cavium , Facebook , HP , Marvell і Red Hat стали членами Linaro і об'єднали свої зусилля з іншими членами організації (ARM, HiSilicon , Samsung, ST-Ericsson) для формування нової групи, діяльність якої буде спрямована на прискорення розвитку Linux на серверах з процесорами, що мають ARM-архітектуру[8].

Програмне забезпечення[ред.ред. код]

Платформа Linaro являє собою колекцію типових поліпшень і доповнень, призначених для роботи у вже існуючих дистрибутивах, таких як Ubuntu, Android, LiMo, Tizen, Debian і webOS. У якості еталонних систем, на базі яких формуються готові до використання установні складання, використовуються Ubuntu, OpenEmbedded і Android. Додатково поставляються оновлені інструменти крос-компіляції та створення робочих образів, які оформлені у вигляді пакунків для різних версій Ubuntu. Всі створювані консорціумом Linaro напрацювання поставляються у сирцевих текстах під відкритими ліцензіями і рекомендуються для інтеграції в основні проекти (upstream).

У рамках проекту Linaro підтримуються модифіковані версії набору компіляторів GCC, зневаджувача GDB, набору утиліт Binutils, емулятора QEMU, графічних компонентів, таких як Compiz і Unity, різних бібліотек (alsa-lib, libpng, libjpeg-turbo). Для ядра Linux підготовлені спеціальні набори патчів, що значно розширюють спектр підтримуваних ARM-пристроїв, і які знижують споживання енергії і підвищують продуктивність за рахунок використання спеціальних оптимізацій. Робота програмних компонентів, оптимізованих для архітектури ARM, перевірена на різних ARM-сумісних SoC від різних виробників, що гарантує працездатність всіх базових програм на різному спектрі пристроїв.

Linaro оптимізує програми для архітектури ARMv7A, яка реалізована в таких мікропроцесорах як TI OMAP 3, OMAP 4, Samsung Exynos, ST-Ericsson NovaThor U8500 і Freescale i.MX 51.

Компанія надає три типи файлів для скачування:

  • Наприкінці кожного місячного циклу випускається інтегроване складання, що включає всі програми, над якими велася робота протягом циклу. Ці образи публікуються на releases.linaro.org.
  • Щомісяця публікуються версії таких сторонніх програм як GCC і QEMU за адресою launchpad.net/gcc-linaro.
  • Підтримуються публічні «staging» репозиторії сторонніх програм, над якими ведеться робота. Ядро і u-boot публікуються на git.linaro.org; решта програми — на code.launchpad.net.

Весь код, розроблений у робочих групах Linaro, публікується під стандартними відкритими ліцензіями, схваленими Open Source Initiative (OSI). Детальніше правила описані в документах «Linaro Membership Rules» і «Linaro Articles of Association»[9].

Виноски[ред.ред. код]

  1. «9 June 2010». Lwn.net. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  2. Александр Будик, Computex 2010: Linaro — новая компания для продвижения Linux // 3DNews, 03.06.2010
  3. «Daily Tech 5 June 2010». Dailytech.com. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  4. Kowal, Kris (2010-06-04). «ARS Technica 3 June 2010». Arstechnica.com. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  5. Linaro Limited. «Engineering: how Linaro is making open source development easier». Linaro.org. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  6. «3 June 2010». Geek.com. 2010-06-03. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  7. Linaro Limited (2011-05-27). «Linaro completes first year with demonstrations of Linaro Evaluation Builds for Android and Ubuntu and introduction of new partner program». Linaro.org. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 
  8. Industry Leaders Collaborate to Accelerate Software Ecosystem for ARM Servers, and Join Linaro(англ.)
  9. Linaro Limited. «Linaro presentations and documents for download». Linaro.org. Архів оригіналу за 2013-01-07. Процитовано 2012-07-22. 

Посилання[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]