Lockheed F-117 Nighthawk

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Lockheed F-117 Nighthawk
F-117 над пустинею в Неваді
Lockheed F-117 Nighthawk
Призначення: ударний літак 
Перший політ: 18 червня 1981 
Прийнятий на озброєння: жовтень 1983 
Знятий з озброєння: 22 квітня 2008 
На озброєнні у: Flag of the United States.svg США 
Всього збудовано: 64 (включно з 5 YF-117) 
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 905 (0,83 М) км/год
Максимальна швидкість (МШ): 993 (0,91 М) км/год
Бойовий радіус: 860 км
Дальність польоту: 1720 км
Практична стеля: 13700 м
Довжина: 20,08 м
Висота: 3,78 м
Розмах крила: 13,2 м
Площа крила: 73 м²
Споряджений: 21150 кг
Двигуни: 2 х ТРДД General Electric F404-F1D2 
Тяга форсажна: 4 х 4850 кгс 

Локхід F-117 «Найт Хок» (англ. Lockheed F-117 Night Hawk) — одномісний дозвуковий тактичний малопомітний ударний літак американської фірми Lockheed Martin, призначений для таємного проникнення через систему ППО противника і атак стратегічно важливих наземних об'єктів військової інфраструктури (ракетні бази, аеродроми, центри управління і зв'язку тощо). Вартість виробництва 111,2 млн дол.[1] Перший політ виконав 18 червня 1981 року. Останній серійний екземпляр був поставлений ВПС США в 1990 році. F-117 досить успішно застосовувався в ряді військових конфліктів. Літаки цього типу були повністю зняті з озброєння в середині 2008 року.

Історія створення[ред.ред. код]

Позначення і назва

Всі серійні літаки F-117 були випущені в модифікації F-117A. Інших модифікацій не існувало. Пропонувалися фірмою Локхід проекти F-117B, F-117N (палубного базування) і A/F-117X були відкинуті.

Офіційна назва F-117 в ВПС США — «Найт Хок» (Night Hawk — англ. Нічний Яструб), хоча зустрічається і злите написання «Найтхок». Відповідно до системи позначень авіатехніки в збройних силах США, літера F присвоюється винищувачам. Причина того, чому «Найт Хок» був класифікований як винищувач і перебував на озброєнні винищувальних ескадрилей, залишається неясною; всупереч сформованому в популярній культурі образу «винищувача Стелс» (англ. Stealth Fighter), F-117 є тактичним ударним літаком (бомбардувальником/штурмовиком) і ніколи не призначався для виконання винищувальних завдань. Аналогічна ситуація мала місце з тактичним/стратегічним бомбардувальником F-111, що також носив «винищувальне» позначення.

Експлуатація[ред.ред. код]

F-117 в польоті

Факт існування літака F-117 вперше був офіційно визнаний 10 листопада 1988, коли Пентагон випустив прес-реліз з описом історії створення літака і оприлюднив одну ретушовану фотографію.[2] Перший публічний показ двох F-117 відбувся 21 квітня 1990. У 1991 після війни в Перській затоці «Найт Хок» було продемонстровано на Паризькому авіасалоні.

Спочатку всі F-117 перебували на озброєнні 4450-ї тактичної групи (авіабаза Тонопа, Невада). У 1989 у група увійшла до складу 37-го тактичного винищувального крила. У 1992 році всі літаки були переведені на авіабазу Холломен в 49-е винищувальне крило. Вони перебували на озброєнні трьох ескадрилей: двох бойових (8-а винищувальна «Чорна вівця», 9-а винищувальна «Літаючі лицарі») і однієї навчальної (7-а ескадрилья бойової підготовки «Кричущі демони»).

Пілоти F-117 називали себе «бандити» (Bandit). Кожен з 558 «бандитів», коли-небудь літали на «Найт Хоке», мав свій порядковий номер; таким чином, наприклад, бригадний генерал Грегорі Фіст (Gregory Feest) «Бандит 261» був 261-м пілотом, допущеним до польотів [3].

Бойове застосування[ред.ред. код]

В ході військової операції НАТО проти Союзної Республіки Югославії у складі авіаційної угруповання ВПС НАТО на авіабазах Шпангдалем і Авіано базувалося 24 тактичних винищувача F-117А «Стелс» зі складу 49 винищувального авіаційного крила (авіабаза Холломен, штат Нью-Мексико). Дані літаки брали участь в бойових діях з першого дня повітряної операції. В ході першої фази операції літаки F-117 діяли в складі ударних авіаційних груп (від двох до восьми літаків в групі) на середніх і великих висотах в темний час доби, завдаючи удари високоточними засобами ураження по найбільш важливим об'єктам ППО та об'єктам військово-промислового комплексу Югославії в районах великих населених пунктів (Белград, Нові-Сад, Крагуевац, Ніш, Пріштіна).

Бойова напруга застосування літаків F-117А складала один-два літака-вильоту на добу. Час нанесення ударів не перевищувало двох-двох з половиною годин. 27 березня 1999 в 22:45 в ході чергового нальоту один літак F-117А був збитий засобами ППО СРЮ в районі м Будановічі (40 км західніше Белграда). З 28 березня 1999 з початком другої фази операції і переходом ВВС НАТО до ведення систематичних бойових дій, винищувачі діяли в будь-який час доби, в тому числі і в складних метеоумовах, переважно на великих висотах в цілях забезпечення безпеки польоту в умовах активних дій мобільних засобів ППО збройних сил СРЮ.

Основними об'єктами ураження, як і раніше, були засоби ППО ВС Югославії, а також стратегічні об'єкти військово-політичного керівництва СРЮ, інфраструктури та військово-економічного потенціалу. Бойову напругу застосування F-117А було збільшено до трьох-чотирьох літако-вильотів на добу. Основним варіантом бортового озброєння літака були дві керовані бомби з лазерним наведенням калібру 900 кг, до 4 керовані ракети «Мейверік» або протирадіолокаційних ракет «HARM». Прицільно-навігаційні бортові системи літака включали тепловізійну, лазерну і супутникову - «NAVSTAR». [4]

Конструкція літака[ред.ред. код]

Конструкція літака заснована на стелс-технології. Вперше елементи малопомітності використано при створенні в гітлерівській Германії в 1943 році літака Horten Ho 229. Пізніше в розробці експериментального американського Have Blue ці технології було дещо розширено шляхом використання сучасних теоретичних ідей та результатів практичних експериментів в області дифракції електромагнітних хвиль, матеріалознавства та синергічного впливу форми, конструкції, матеріалів, покрить, додаткових засобів радіоелектронної протидії на зменшення такого показника, як ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) літака. Остаточно технології сформувались при створенні Lockheed F-117 Nighthawk. Сам літак побудований за аеродинамічною схемою «літаюче крило» [5][6] з V-подібним оперенням. Зовсім не характерне для дозвукових літаків крило з великою стрілоподібністю (67,5 °) з гострою передньою кромкою, окреслений прямими лініями профіль крила, гранований фюзеляж, утворений пласкими панелями трапецієвидної та трикутної форми, що розташовані таким чином один відносно одного, щоб розсіювати електромагнітні хвилі в бік від РЛС противника. Така форма літака, побудованого за концепцією «площин-відбивачів», отримала назву «фасеточна» (від фр. facette — грань). Розташовані над крилом з обох сторін фюзеляжу пласкі повітрозабірники мають поздовжні перегородки з радіопоглинальних матеріалів. Частина потоку холодного повітря відокремлюється на вході в повітрозабірники і, минаючи двигуни, потрапляє в пласкі сопла, що екрануються крилом та мають розміри 165 х 25 см, нижні панелі яких покриті теплопоглинальними керамічними плитками, що значно знижує ІЧ-помітність літака. Літак не має зовнішніх підвісок, все озброєння розміщено всередині на фюзеляжі.

Контури щілин, що утворюються в місцях з'єднання ліхтаря кабіни з фюзеляжем, стулки відсіків шасі і озброєння мають пилкоподібну форму, що також забезпечує ефективне розсіювання електромагнітної енергії і запобігає її прямому відбиванню у напрямку прийомопередавальної антени РЛС противника.

У конструкції літака широко застосовані полімерні композиційні матеріали і радіопоглинаючі матеріали і покриття. У конструкції планера на частку металевих сплавів припадає тільки 10 відсотків маси. У результаті цих заходів, ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) літака при опроміненні його локатором спереду була знижена, за деякими даними, до 0,025 м² [7][8], що в кілька десятків разів менше, ніж ЕПР звичайних літаків схожих розмірів.

Гранована форма фюзеляжа і незвичайний профіль крила значно погіршують аеродинамічні характеристики літака. У процесі проектування був досягнутий компроміс, при якому вимоги малої помітності радіолокації взяли гору над вимогами аеродинаміки — аеродинамічна якість літака дорівнює 4 (це трохи краще, ніж у Орбітера Спейс шаттл) [9], в результаті виявляється неможливим політ на надзвуковій швидкості, обмежується радіус дії, зменшується бойове навантаження і маневреність.

Слід зауважити, що, незважаючи на такі радикальні рішення, конструкторам не вдалося досягти кінцевої мети — побудувати літак, невразливий для противника. По-перше, через погіршену аеродинаміку F-117 був погано захищений від атак винищувачів противника, якщо їм вдавалося його виявити. По-друге, закладені в конструкцію ідеї могли знизити видимість лише до певної межі, а також не забезпечували дуже низького ЕПР для радіолокаційних систем, в яких приймач і передавач були рознесені по різних точках. У результаті радянські зенітні комплекси С-200 і С-300 могли вести по ньому вогонь з великими шансами на влучення, а старіші модернізовані С-125 хоч і не гарантували поразки, але також могли становити загрозу. Зокрема, при нальотах на Югославію F-117 був збитий саме за допомогою комплексу С-125 3-ї батареї 250-ї бригади ППО під командуванням сербського полковника Дані Золтана [10].

Аварії й катастрофи[ред.ред. код]

За всю історію експлуатації літаків F-117, за офіційними даними, було втрачено 7 машин (трохи більше 10% від загального числа побудованих), в тому числі один F-117 був збитий в ході бойових дій [11].

  • 20 квітня 1982 — F-117A (сер. номер 80-0785), підполковник Боб Райденауер (Bob Ridenhauer) «Бандит 102». Літак розбився на злеті через неправильно налаштовані на заводі системи управління польотом. Пілот не встиг катапультуватися, отримав важкі травми і був списаний з льотної роботи.
  • 11 липня 1986 — F-117A (сер. номер 81-0792), майор Росс Малхейр (Ross Mulhare) «Бандит 198». Літак зіткнувся з землею в районі Бейкерсфілд, Каліфорнія, під час нічного польоту. Причина — дезорієнтація пілота, що мав малий наліт на F-117. Майор Малхейр загинув.
  • 14 жовтня 1987 — F-117A (сер. номер 83-0815), майор Майкл Стюарт (Michael Stewart) «Бандит 231». Літак зіткнувся з землею в районі Тонопа під час нічного польоту. Причина — дезорієнтація пілота, що мав малий наліт на F-117. Майор Стюарт загинув.
  • 4 серпня 1992 — F-117A (сер. номер 85-0801), капітан Джон Міллз (John Mills) «Бандит 402». Літак загорівся під час нічного вильоту біля авіабази Холломен і вибухнув у повітрі. Причина — помилка наземного технічного персоналу при обслуговуванні. Капітан Міллз благополучно катапультувався.
  • 10 травня 1995 — F-117A (сер. номер 85-0822), капітан Кеннет Левенс (Kenneth Levens) «Бандит 461». Літак зіткнувся з землею в районі Зуні, Нью-Мексико, під час нічного польоту. Передбачувана причина — дезорієнтація пілота, що мав малий наліт на F-117. Капітан Левенс загинув.
  • 14 вересня 1997 — F-117A (сер. номер 81-0793), майор Брайан Найт (Bryan Knight) «Бандит 437». Літак зруйнувався в повітрі і врізався в будівлю під час авіаційного шоу в Чесапік, Меріленд. Аварія сталася з технічних причин, яка призвела до втрати пілотом управління. На землі постраждали 4 людини. Майор Найт благополучно катапультувався [12].
  • 27 березня 1999 — F-117A (сер. номер 82-0806), підполковник Дейл Зелко (Dale Zelko). Літак збитий в районі села Будановці в ході військової операції НАТО проти Югославії [13]. Підполковник Зелко вдало катапультувався і був евакуйований пошуково-рятувальною групою. Відповідно до загальноприйнятої версії, F-117 був збитий зенітно-ракетним комплексом С-125 (ракета 5В27Д виробництва заводу ім. XX партз'їзду (нині Авітек) 1976[14]) 3-ї батареї 250-ї бригади ППО (командир батареї — Золтан Дані). Існували версії про участь ЗРК «Куб» або винищувачів МіГ-29 і МіГ-21. За твердженням деяких джерел (зокрема, російського автора Володимира Ільїна та аргентинського Дієго Зампіні), F-117 був збитий винищувачем МіГ-29, пілотований підполковником Гвозденом Дюкічем. У той же час сербська газета «Політика» повідомляє, що «Цвях Дюкіч» (Gvozden Đukić) — це бойовий псевдонім, який використовував Золтан Дані в ході війни [15]. Пілотом F-117 іноді помилково вказується капітан Кен Двілі, оскільки він літав на цій машині в США і на її фюзеляжі було написано його ім'я.
  • 1 квітня 1999 — F-117A був пошкоджений і здійснив вимушену посадку [13]
  • 5 квітня 1999 — F-117A, за заявами сербської сторони був знищений під час атаки телевежі «Црвена Кіт», однак втрата даного літака американцями не підтверджується [13].

Зняття з озброєння[ред.ред. код]

ВПС США збиралися експлуатувати F-117 щонайменше до 2018 року [16], однак брак грошей на закупівлю нових багатоцільових винищувачів F-22 змусила почати процес зняття «Найт Хока» з озброєння набагато раніше. Офіційно про це було оголошено восени 2006 року. У тому ж році була закрита школа підготовки пілотів F-117, її останній випуск відбувся 13 жовтня [17].

Перші десять F-117 були зняті з озброєння в грудні 2006 року. До березня 2008 ВПС США продовжували експлуатувати 15 літаків цього типу [18]. Формально процедура зняття з озброєння завершилася 22 квітня того ж року, коли чотири F-117 в останній раз піднялися в повітря, здійснивши переліт на авіабазу Тонопа [19].

Три проекції F-117

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

Джерела[6][20][21]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

*Порожнього: 13380 кг
*Нормальна: 21150 кг
*Максимальна: 23815 кг
*Бойове навантаження: 2270 кг (2500 кг при зменшенні запасу палива)
*Паливо: 5500 кг
*Навантаження на крило:
*При максимальній злітній масі: 327 кг/м ²
*При нормальній злітній масі: 290 кг/м ²
  • Фронтальна ЕПР: за деякими даними 0,025 м ²[7][8] (для моностатіческой РЛС X-діапазону), за іншими 0,1 — 0,01[6]

Двигун[ред.ред. код]

*Тяга максимальна: 2 x 4850 кгс
*При нормальній злітній масі: 0,46
*При максимальній злітній масі: 0,41
F-117 в польоті

Льотні характеристики[ред.ред. код]

*Бойовий радіус: 860 км
  • Практична стеля: 13700 м
  • Максимальна експ. перевантаження:+6 G

Вплив[ред.ред. код]

Вкрай своєрідний зовнішній вигляд літака став джерелом натхнення для деяких дизайнерів, в результаті чого з'явилися, наприклад, концепт Lamborghini F-117 [22], стилізований тюнінг для Ferrari 458 Italia [23] і ноутбук ASUS ROG G73Jh [24][25].

Появи в фільмах[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Aronstein and Piccirillo 1997, ст. 267
  2. F-117 Development
  3. Air Force's stealth fighters making final flights
  4. ОПЕРАЦИЯ ОВС НАТО «РЕШИТЕЛЬНАЯ СИЛА» ПРОТИВ СОЮЗНОЙ РЕСПУБЛИКИ ЮГОСЛАВИИ,Монино. - 1999. С.50.
  5. Журнал «Авіація і Час» № 01 2002 рік.
  6. а б в html F-117 на сайті Paralay.com
  7. а б [http ://www.cfc.forces.gc.ca/papers/csc/csc29/mds/hudson SU-34/32FN Fullback Long range fighter-bomber] (англійською).  } Див Figure 1.
  8. а б Наводиться за Stealth Warplanes By Doug Richardson, 2001 (2nd edition), стор 57 = frontcover & dq = Richardson, + Stealth & hl = en & ei = 6TzvS6TYFM2QOO3SgJYI & sa = X & oi = book_result & ct = result & resnum = 2 & ved = 0CCkQ6AEwAQ # v = snippet & q = physical% 20size% 20compared% 20to% 20RCS & f = false
  9. (рос.) F-117 Nighthawk. Опис.
  10. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок lenta не вказаний текст
  11. Інформація про льотних пригодах наведена за даними сайту http://www.f-117a.com/
  12. (англ.) Відео катастрофи F-117A 14 вересня 1997.
  13. а б в F-117 на сайті Paralay.com — «Справжнім шоком для Америки стало знищення на третю добу бойових дій (27 березня о 20.55) першого F-117A», "1 квітня на аеродромі Плесо (м. Загреб, Хорватія) здійснив вимушену посадку інший F-117A, що отримав бойові пошкодження ", " Ще один літак цього типу, за повідомленнями сербів, було втрачено 5 квітня під час атаки телевежі "Црвена Кот "".
  14. Енциклопедія землі Вятской. — 560 с.
  15. Miroslav Lazanski. Kako je oboren F-117
  16. F-117A Nighthawk (FAS.org)
  17. F-117 pilot school closes
  18. The USAF prepares one of its icons for retirement
  19. . asp? s = 8210636 Last of Air Force's F-117 Nighthawks Retire in Tonopah
  20. LOCKHEED F-117A NIGHTHAWK на сайті національного музею ВПС США
  21. F-117 Development. Air Vectors
  22. Lamborghini F-117
  23. Німецька компанія перетворила Ferrari 458 Italia в винищувач-невидимку
  24. Ігровий ноутбук ASUS ROG G73Jh «стелс» представлений офіційно
  25. E2% 80% 98stealth-fighter% E2% 80% 98-ultimate-gaming-laptop/ASUS G73JH — ASUS Launch the G73 'Stealth-Fighter' Ultimate Gaming Laptop

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Aronstein David C. and Albert C. Piccirillo. HAVE BLUE and the F-117A. Reston, VA: AIAA, 1997. ISBN 1-56347-245-7.

Посилання[ред.ред. код]