Lockheed Martin F-35 Lightning II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lockheed Martin F-35 Lightning II
F-35 Joint Strike Fighter
Lockheed Martin F-35 Lightning II
Призначення: багатоцільовий винищувач-бомбардувальник п'ятого покоління 
Перший політ: 15 грудня 2006 
Прийнятий на озброєння: з 2012 експлуатується з навчальною метою, оф. експлуатація з 2015-2018 рр. 
Період використання: 2 серпня 2016 
На озброєнні у: США, Велика Британія, Ізраїль 
Всього збудовано: 290 у травні 2018 
Вартість одиниці: планована на початок повномасштабного багатосерійного виробництва в 2019:[1]
F-35A: $83,4 млн.
F-35B: $108,1 млн.
F-35C: $93,3 млн. 
Модифікації: F-35А, F-35В, F-35С, F-35I Adir 
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 850 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 1900 км/год
Бойовий радіус: 1000 км
Дальність польоту: 2200 км
Практична стеля: 19200 м
Швидкопідйомність: 1200 м/с
Довжина: 15,5 м
Висота: 5.28 м
Розмах крила: 10.0 м
Площа крила: 50.2 м²
Споряджений: 19000 кг
Двигуни: 1 х ТРДДФ Pratt & Whitney F119-PW-100 (SE611) 
Тяга форсажна: 1 х 15500 кгс 
Гарматне озброєння: GAU-12/U 
Кількість точок підвіски:
Маса підвісних елементів: 5000  кг
Підвісне озброєння В «стелс»-режимі — 2 450-кг бомби та 2 КР повітря-повітря AIM-120C AMRAAMS.
В режимі «перевантаження» — 2 900-кг бомби та 4 КР в 2 відсіках зброї. 

Локхід Мартін F-35 «Лайтнінг» II (англ. Lockheed Martin F-35 Lightning II, укр. «Локхід-Мартін» Ф-35 «Блискавка» II) — сім'я перспективних, малопомітних винищувачів-бомбардувальників п'ятого покоління, розроблена американською фірмою Lockheed Martin Aeronautics Company (Tactical Aircraft Systems) в трьох варіантах: варіант для потреб ВПС США (наземний винищувач — CTOL), для Корпусу морської піхоти США і ВМС Великої Британії[2] (винищувач з укороченим зльотом та вертикальною посадкою — STOVL), і для потреб ВМС США (палубний винищувач — CV).

У консорціум на чолі з Lockheed Martin входять також Northrop Grumman Corporation, Pratt & Whitney, Rolls-Royce, Allison[en] та British Aerospace. В розробці окремих вузлів беруть участь Skunk Works в Палмдейл (Каліфорнія) і Aeronautical Systems.

2 серпня 2016 року ВПС США оголосили про готовність винищувачів F-35A 34-ї ескадрильї до бойового застосування[3].

Програма JSF[ред. | ред. код]

Вибір конструкції F-35 був зроблений в 2001 році внаслідок конкурсу за програмою JSF (англ. Joint Strike Fighter, єдиний ударний винищувач) між компаніями Boeing (модель X-32) та Lockheed Martin (модель X-35). Програма передбачала створення єдиної моделі винищувача для ВПС, ВМФ і морської піхоти з можливістю вертикального та укороченого зльоту та посадки для заміни F-16, A-10, F/A-18, AV-8B. Також буде замінено британський Sea Harrier[en]. Третя модель, від компанії McDonnell Douglas, була відкинута через складність конструкції.

Фінальні випробування прототипів X-32 і Х-35 показали явну перевагу останнього: він показав зліт на майданчику довжиною 150 м, розвинув надзвукову швидкість, приземлився вертикально. Однією з головних переваг було названо метод створення вертикальної тяги: окремий вентилятор на X-35, а не просто зміна напрямку тяги основних двигунів на X-32 (що змушувало встановлювати поворотні сопла вертикального зльоту в центрі мас, недалеко від повітрязабірників, що, у підсумку, призводило до повторного потрапляння вихлопних газів в двигун і його перегріву).

У результаті намічена розробка уніфікованої моделі винищувача-бомбардувальника для країн НАТО з базуванням на суші і на морі. Програму фінансують спільно США, Велика Британія ($2,5 млрд.), Італія ($1,0 млрд.), Нідерланди ($800 млн.), Канада ($440 млн.), Туреччина ($175 млн.), Австралія ($144 млн.), Норвегія ($122 млн.) і Данія ($110 млн). Всього планується витратити на програму JSF близько $40,0 млрд.

Плани закупівель країнами-партнерами такі[4][5][6][7]:

Країна F-35A F-35B F-35C Разом
США 1763 353 327 2443

ВПС

1763

ВМС

260

КМП

353 67
Велика Британія (ВПС + ВМС) 138 (?)[2][8] 138
Австралія 100 100
Туреччина 100 100
Італія 60 30 90[9][10]

ВПС

60 15

ВМС

15
Канада 65 65
Норвегія 52[11] 52
Нідерланди 37[12] 37
Данія 30 30
Разом 2207 521 327 3055

В середині березня 2010 року з'явилися повідомлення, що Данія відмовилася від планів із закупівлі літаків F-35[13], але пізніше стало відомо, що 2012 року планується проведення відкритого конкурсу, в якому як основні суперники F-35 виступлять F/A-18E/F «Super Hornet» фірми Боїнг і Saab JAS 39 Gripen.[14]

З 2011 року в Австралії ведуться переговори про відмову від покупки сотні винищувачів F-35A Lightning II. В цей момент Австралія відклала покупку винищувачів на два роки. Відповідно до звіту Австралійського інституту стратегічної політики головними негативними факторами угоди, що планувалася, є завищення вартості F-35 майже в два рази і затримка поставок літаків на строк до 7 років[15]. Можливо, за цей відкладений час покупки Австралія закупить додаткову партію з 24 літаків F/A-18F Super Hornet, а половину вже наявних F/A-18F на озброєнні переконвертує в літаки РЕБ EA-18 Growler.

У жовтні 2010 року ВПС Ізраїлю домовилися про закупівлю першої партії з 20 винищувачів F-35 (96 млн доларів за літак, загальна сума операції 2,75 млрд доларів)[16]. Ізраїль запросив від США дозвіл на установку цілого ряду додаткових систем з власних розробок в області авіоніки та озброєнь на придбані винищувачі.[17][18] Наприкінці вересня 2010 року, такий частковий дозвіл було отримано. При цьому США поставили умову, що якщо Міністерство оборони Ізраїлю збільшить замовлення на F-35, то йому буде дозволено використовувати на них більше число власних систем та озброєнь.[19] В рамках узгодження, що проходить в Генеральному штабі ЗС країни довгострокового плану закупівлі озброєнь, планується закупівля ще, як мінімум, 20 винищувачів, з тим, щоб довести їх кількість до 40 одиниць до 2020 року[20]. Поставку винищувачів до Ізраїля планується почати в другій половині 2016 року, пересилаючи в Ізраїль перші два літака в рамках півторарічного плана поставки винищувачів першої ескадрильї F-35[21].

Наприкінці червня 2011 року ВПС Ізраїлю направили своїх фахівців до США, де вони очолили групу, що займається розробкою ізраїльської версії літака — F-35I. Повідомляється, що вони будуть працювати разом з представниками Пентагону та компанії Lockheed Martin з питань, що стосуються інтеграції ізраїльських технологій в винищувач п'ятого покоління. Ізраїльські ВПС сподіваються отримати від Пентагону дозвіл на початок навчання своїх пілотів ВПС раніше 2016 року, тоді ж, коли американські пілоти почнуть навчання на новому винищувачі[22].

20 листопада 2011 перший «міжнародний» F-35 (ним виявився F-35B б/н BK-1, призначений для ВПС Великої Британії) покинув складальний цех. Його перший політ відбувся в найближчі місяці, а передача замовнику 2012 року.[23] В Англії літак буде використовуватися, як для фінальних випробувань, так і для навчання льотного та технічного особового складу.

25 лютого 2011 року вперше піднявся в повітря перший серійний F-35 — AF-6[24], а 6 травня перший серійний літак (ним виявився такий — AF-7, AF-6 був переданий тижнем пізніше) був переданий ВПС США.[25] Літак був приписаний до авіабази Едвардс в Каліфорнії (поставка винищувача, що був у розробці, у війська відбулася раніше прийняття його на озброєння, на базі Едвардс пілоти-випробувачі ВВС проводитимуть фінальні випробування винищувача).

13 квітня 2012 року здійснив перший політ літак з серійним номером BK-1 — перша машина для Великої Британії та перша для зарубіжних партнерів взагалі.[26]
6 серпня здійснив перший політ F-35A з серійним номером AN-1 — перший літак для Нідерландів та перша із «закордонних» машин цієї модифікації[27].

Lockheed Martin веде фінальну збірку машин четвертої виробничої серії — десять на початок грудня вже здійснили свої перші польоти. Повідомляється, що база ВПС США Еглін до кінця 2012 року отримає 20 серійних винищувачів F-35 для навчання пілотів та наземного технічного персоналу.[28][29]

  • 19 червня 2013 року віце-президент концерну «Lockheed Martin» Стів О'Брайен заявив на авіасалоні в Ле Бурже: «Ізраїль буде першою країною, після США, яка придбає винищувачі нового покоління F-35». Перша партія винищувачів нового покоління F-35 прибуде в Ізраїль вже наприкінці 2016 року[30].
  • Під час візиту до США в жовтні 2014 року, міністр оборони Ізраїлю Моше Яалон домовився про закупівлю другої ескадрильї бойових літаків п'ятого покоління F-35. Компанія Lockheed Martin зобов'язалася поставити Ізраїлю ще 25 винищувачів F-35. Таким чином, загальне число літаків цього типу на озброєнні ЦАХАЛу складе 44[31][32].

Вартість[ред. | ред. код]

На розробку літака на квітень 2011 року було витрачено понад 56 млрд дол.[33]

Вартість як дрібносерійних (LRIP) так і великосерійних (FRP) зразків:

Дата контракту Партія Кількість та варіант Вартість одиниці (млн.) Примітки
квітень 2007 LRIP-1 F-35A — 2 од. $ 221,2[34]
(без двигуна)
липень 2007 LRIP-2 F-35A — 6 од. $161,7
(без двигуна) [35]
Вартість партії підвищилася з 771 млн до 1,15 млрд.[35]
травень 2008 LRIP-3 F-35A — 9 од.
F-35B — 12 од.
$128,2
(в середньому за од.)
(без двигуна)[34]
Відповідно до звітів Пентагону, вартість двигунів (LRIP-3): F-35A — $16 млн, F-35B — $38 млн.[36]
Партія містить 2 F-35B для ВПС Великої Британії і 1 F-35A для ВПС Нідерландів.
листопад 2009 LRIP-4 F-35A — 13 од.
F-35B — 15 од.
F-35C — 4 од.
F-35A — $111,6
F-35B — $109,4
F-35C — $142,9
(без двигуна)[34]
Перша партія з фіксованою ціною. Загальна вартість партії — $3,4 млрд.[34]
грудень 2011 LRIP-5 F-35A — 22 од.
F-35B — 3 од.
F-35C — 7 од.
F-35A — $107
F-35B — ?
F-35C — ?
(без двигуна)[37]
Загальна вартість партії — $4 млрд.
вересень 2013 LRIP-6 F-35A — 23 од.
F-35B — 6 од.
F-35C — 7 од.
F-35A — $103
F-35B — $109
F-35C — $120
(без двигуна)[38]
Загальна вартість партії — 4,4 млрд.
вересень 2013 LRIP-7 F-35A — 24 од.
F-35B — 7 од.
F-35C — 4 од.
F-35A — $98
F-35B — $104
F-35C — $116
(без двигуна) [38]
Загальна вартість партії — 3,9 млрд.
2014 (план) LRIP-8 F-35A — 19 од.
F-35B — 6 од.
F-35C — 4 од.
н/д
2015 (план)[39] LRIP-9 н/д н/д
2016 (план)[39] LRIP-10 н/д н/д
2017 (план)[39] LRIP-11 н/д н/д
2018 (план)[39] FRP-1 107 (план) н/д Перша партія багатосерійного виробництва.
2019 (план) FRP н/д F-35A — $83,4
F-35B — $108,1
F-35C — $93,3[40]
(включаючи двигун)
Очікувана вартість станом на березень 2012.

15 лютого 2012 року було оголошено про рішення міністерства оборони США відкласти закупівлю в загальній кількості 179 винищувачів F-35. Того ж дня Джампаоло Ді Паола, міністр оборони Італії, оголосив про плани скоротити замовлення з 131 до 90 F-35. За словами міністра, Італія витратила на програму F-35 в цілому 2,5 млрд євро.[41][42]

Конструкція[ред. | ред. код]

На F-35 використані багато технологічних рішень, відпрацьованих на F-22. Позначення серійних варіантів: F-35A (із стандартним зльотом та посадкою), F-35B (з коротким злетом та вертикальною посадкою) і F-35C (зліт з палуби авіаносця за допомогою катапульти, а посадка на палубу — з використанням аерофінішера).

Бортова РЛС[ред. | ред. код]

На літаку встановлена багатофункціональна РЛС з АФАР AN/APG-81, що ефективно діє як по повітряних, так і по наземних цілях.

Авіоніка[ред. | ред. код]

  • Радіолокаційна станція з активною фазованою антенною ґраткою AN/APG-81 виробництва Northrop Grumman Electronic Systems.
  • AN/AAQ-37— електронно-оптична система (ЕОС) з розподіленою апертурою (DAS), що складається з 6 ІЧ датчиків, розташованих на фюзеляжі з діапазоном огляду 360 градусів.[43][44] Система дозволяє:
    • Виявляти групові пуски балістичних ракет на дальності до 1300 км, супроводжувати дані цілі і видавати цілевказання по кожній з них в автоматичному режимі.[45][46]
    • Виявляти інші наземні та повітряні цілі
    • Здійснювати навігацію при польоті удень/вночі
    • Попереджати про ракетну атаку літака
    • Виявляти точки пуску ракети, позиції діючої зенітної артилерії
    • Виконувати пуск ракети повітря-повітря по цілі, що летить за літаком
  • AAQ-40 — всенаправлена інфрачервона CCD-TV камера високої роздільчої здатності, що призначена для спостереження й цілевказання. Вона забезпечує захоплення та супроводження будь-яких наземних, надводних та повітряних цілей. Повністю пасивна, вона здатна виявляти та супроводжувати цілі в автоматичному режимі і на великій відстані, а також повідомляти про лазерне опромінення літака.[44]
  • AN/ASQ-239 (Barracuda) — станція індивідуальних перешкод (РЕП)
  • HMDS — Helmet-Mounted Display System. Нашоломна система цілевказання та індикації, можливе управління поглядом та поворотом голови.
  • PCD — panoramic cockpit display, широкоформатний сенсорний дисплей відображення інформації (50 на 20 сантиметрів), також можливе управління голосом.

Канали передачі даних[ред. | ред. код]

Літаки F-35 здатні обмінюватись даними із використанням каналів Link-16 (з літаками 4-го покоління) та новими каналами MADL (англ. Multifunction Advanced Data Link). Завдяки цьому літаки F-35 здатні обмінюватись даними з усіма сучасними та перспективними системами, що знаходяться на озброєнні країн-членів НАТО[47].

Широкосмуговий канал MADL працює в Ku-діапазоні, із застосуванням численних засобів з підвищення завадостійкості та захисту каналу: псевдовипадкова перебудова робочої частоти (ПВРЧ), спрямований радіосигнал тощо.

В 2017 році Eurofighter Typhoon Британських ВПС брав участь у демонстрації технологій обміну даними з F-35B через канал MADL. Дані випробування отримали назву Babel Fish III. Обмін даними відбувався шляхом трансляції повідомлень MADL в формат Link 16. Таким чином F-35 без втрати малопомітності був здатен напряму передавати дані літаку попереднього покоління[48].

Окрім каналів обміну інформацією про бойову обстановку літаки F-35 мають систему англ. Autonomic Logistics Information System (ALIS) призначену для отримання, зберігання, оброблення інформації про бойову місію, стан літака та його вузлів. Вона покликана, серед іншого, спростити та пришвидшити процес підтримки літаків у робочому стані, автоматичної діагностики його вузлів, тощо. Деякі країни-учасники проекту вирішили створити підсистему Sovereign Data Management (SDM), яка би попереджувала витоки важливих даних через систему ALIS[49].

В 2018 році була перевірена можливість передачі координат цілі з літака F-35B безпосередньо на пускову установку РСЗВ HIMARS. Таким чином має істотно скоротитись проміжок між виявленням цілі та її знищенням. В цій схемі літак F-35B з його потужними сенсорами виступає в ролі розвідника[50].

Шолом пілота[ред. | ред. код]

Дисплейний шолом для пілота F-35 Helmet Mounted Display System (HMDS)

Це шолом, який дозволить пілотам реактивних винищувачів майбутнього покоління «бачити через кабіну» літака. Спорядження розроблено для винищувача-бомбардувальника F-35 і останнім часом тестується науково-дослідним відділом Міністерства оборони Великої Британії в Уілтширі.

Замість звичайного дисплея на приладовій панелі синтезоване комп'ютером зображення буде подаватися прямо на візори пілота, надаючи також підказки, що необхідні для польоту, навігації та ведення бою. Принципово новою технологією стала реалізація можливості бачення в інфрачервоному діапазоні, тобто за допомогою шолома пілот зможе бачити навіть уночі. Шолом дозволяє автоматично перемикатися між відеорежимами. Фактично, літак зможе стати «прозорим» для пілота. Також шолом є своєрідним командним центром: високоточне цілевказування всієї бортової зброї зав'язано на рухи голови і очей льотчика.

Поки створений лише дослідний зразок. Розробкою моделі займаються британські компанії Vision Systems International і Helmet Integrated Systems Limited[51].

Ізраїльська компанія Elbit Systems спеціалізується в розробці та модернізації різних видів озброєнь і її американський партнер, компанія Rockwell Collins, будуть випускати пілотські шоломи для винищувачів F-35C. Шоломи будуть додані в стандартну комплектацію літаків з 2016 року[52].

Силова установка[ред. | ред. код]

F-35A і F-35C оснащуються двигуном Pratt & Whitney F135, який є розвитком двигуна F119, встановленого на F-22. Двигун для F-35B розроблено за участю Rolls-Royce Defence.
За твердженням виробника, завдяки даній установці та конструкції планера, повністю озброєний F-35A із заповненими паливними баками, здатний виконувати маневри з перевантаженням в 9 g.[53]

Безфорсажний надзвуковий політ[ред. | ред. код]

Згідно формально заявленим характеристикам, F-35 не має можливості крейсерського польоту на надзвукових швидкостях без використання форсажу. Однак, за твердженням віце-президента Lockheed Martin Стівена О'Браєна (анг. — Stephen O'Bryan), винищувач здатен здійснювати політ зі швидкістю, що відповідає M=1,2 (тобто в 1,2 рази перевищує швидкість звуку), впродовж ~ 240 км без включення форсажної камери.[53]

Крило[ред. | ред. код]

Крила для F-35 Lightning II вироблятимуться в Ізраїлі на заводах IAI (Israel Aerospace Industry). Контракт з компанією Lockheed Martin Corporation буде підписаний на 10-15 років. Сума контракту — 2,5 мільярда доларів. IAI вже приступила до організації конвеєра для збирання крил F-35[54]. До 2016 року на частку ізраїльських виробників припадатиме третина від загального числа вироблених у світі крил для F-35. Йдеться приблизно про вісімсот одиниць на рік[55].

Вертикальний зліт і посадка[ред. | ред. код]

Відео вертикальної посадки

Варіант винищувача з коротким злетом та вертикальною посадкою (ЛВП) F-35B, призначений для базування на авіаносних кораблях, не оснащені катапультами (легких авіаносцях, великих десантних кораблях), здатен виконувати і вертикальний зліт.[56]

Для цього сопло двигуна F-35B повертається вниз на 95 °, а за кабіною пілота вертикально встановлений та пов'язаний з головним двигуном жорсткою передачею вентилятор створює підйомну тягу. В крейсерському польоті підйомний вентилятор зупиняється і закривається стулками. Управління з рискання під час зависання забезпечують додаткові сопла двигуна, здатні відхилятися вліво та вправо. Для управління по крену в кожній консолі крила є додаткові сопла, що живляться від основного двигуна. Тангаж змінюється різнотягом підйомного вентилятора та двигуна.

Положення літака під час зависання повністю контролюється бортовим комп'ютером. Це дозволяє значно спростити управління літаком порівняно з аналогами. Крім того, в аварійній ситуації комп'ютер здатен прийняти рішення про катапультування набагато раніше людини.

Вертикальна тяга дозволяє F-35B при малому бойовому навантаженні та неповних паливних баках вертикально злітати та сідати. При більшому навантаженні вертикальної тяги для зльоту недостатньо і зліт здійснюється з невеликим пробігом (т. зв. укорочений зліт). Так само може здійснюватися і посадка. На практиці, через витрату палива в польоті злітна маса літака виявляється значно більше посадкової. Тому, зазвичай, зліт виконується укороченим, а посадка вертикально. Зважаючи на це, літаки подібні F-35B, називають в англомовній літературі Short Take-Off and Vertical Landing (STOVL) aircraft — літак з коротким зльотом та вертикальною посадкою. Однак, в українській мові скорочення «ЛКВВП» не використовується, а близьке Літак укороченого зльоту та посадки позначає легкі, переважно сільськогосподарські та пасажирські, літаки, призначені для експлуатації з непідготовлених майданчиків. Як наслідок, F-35B в україномовних статтях часто називають ЛВВП.

Конструкція сопла F-35B багато в чому повторює сопло Як-141. Це пояснюється співпрацею фірми Lockheed Martin і КБ Яковлєва в 90-ті[джерело?].

Авіаносне базування[ред. | ред. код]

Особливостями F-35C, порівняно з варіантами F-35A (зі стандартним злетом та посадкою) і F-35B (з коротким злетом та вертикальною посадкою), є те, що зліт винищувача здійснюється за допомогою катапульти, а посадка на палубу авіаносця — з використанням аерофінішера.

У зв'язку з підвищеними навантаженнями, внутрішня конструкція F-35C зміцнена. Хвостова частина літака містить елементи, виготовлені з титану.

Перший політ літака F-35C відбувся 2009 року. У порівнянні з іншими варіантами, F-35C має на 30 % більшу площу крила, збільшену площу хвостового оперення та поверхонь управління, оснащений кінцевими елеронами для забезпечення високої керованості при малих швидкостях посадки на палубу авіаносця.

3 листопада 2014 року під час програми випробувань один з дослідних зразків F-35C вперше здійснив посадку на палубу авіаносця CVN 68 Nimitz. Посадку з повноцінним зачепленням за аерофінішер авіаносця здійснив третій прототип F-35C (борт CF-3), за ним на палубу Nimitz сів п'ятий льотний прототип F-35C (борт CF-5).

Модифікації[ред. | ред. код]

Три варіанти винищувача F-35

Літак створюється в трьох основних варіантах:

  • F-35A — літак для ВПС США, технологічно найпростіша і, відповідно, легша і дешева версія F-35. Саме вона складе основу закупівель країнами-партнерами та очікуваного масового експорту. Оснащений вбудованою чотириствольною 25-мм гарматою GAU-22/A.[57][58][59]
    • F-35I — літак для ВПС Ізраїлю. Після приєднання до програми JSF Ізраїль озвучив плани створення модифікації F-35A із значною кількістю БРЕО власного виробництва, зокрема систем РЕБ і устаткування кабіни та інтеграцією в СКВ зброї власного виробництва.[17][18] Ступінь того, наскільки глибоко ізраїльським інженерам буде дозволено заглибитися в модифікацію літака, залежить, в першу чергу, від обсягів закупівель.[19]
    • CF-35 — літак для ВПС Канади. CF-35 відрізнятиметься від американського F-35A наявністю гальмівного парашута, необхідного через небезпеку експлуатації з обмерзлих ЗПС, і системи дозаправки паливом у польоті аналогічній тій, яка встановлена на F-35B/C — за допомогою шланга, а не штанги, прийнятої у ВПС США. Гальмівний парашут буде встановлений і на версії для Норвегії, з тієї ж причини.[60]
  • F-35B — літак для Корпусу морської піхоти США і Королівського флоту Великої Британії. Головна риса — можливість скороченого зльоту та вертикальної посадки. Оснащується підвісним контейнером з 25-мм гарматою GAU-22/A. В майбутньому повинен скласти основу авіагруп нових УДК типу «Америка», власне, представляють собою легкі авіаносці з обмеженими можливостями для висадки десанту та значно розширеними, порівняно з кораблями минулого покоління «Уосп», можливостями авіагрупи.[61]. Так само планується базування на авіаносцях Великої Британії класу «Королева Єлизавета» та італійському авіаносці «Кавур».
  • F-35C — літак для ВМС США. Варіант має збільшену площу крила і хвостового оперення, що дозволяє маневрувати на невеликих швидкостях при польотах з авіаносців. Крило більшого розміру дозволяє також збільшити корисне навантаження. Додано посадковий гак. Порівняно з F/A-18C, F-35C матиме вдвічі більший бойовий радіус дії. У жовтні 2010 року прем'єр-міністр Великої Британії Девід Камерон оголосив про рішення віддати перевагу для озброєння споруджуваних авіаносців Королівського флоту Великої Британії замість F-35B версію з катапультним злетом. Як причини були названі «більші бойові можливості та велика дальність польоту при меншій ціні»[62][63], але 9 травня 2012 було оголошено про рішення повернутися до планів закупівлі F-35B. Основною причиною цього рішення було небажання нести великі витрати (близько 3 млрд.$) на модернізацію авіаносців.[2]

Всі варіанти уніфіковані на 70-90%. Крім того, на F-35 використано багато технологічних рішень, що відпрацьовані на F-22.

Очікується, що F-35 почне службу з 2016 року[64], коли ними почнуть замінювати морально та фізично застарілі літаки ВПС США A-10 Thunderbolt II і F-16 в 2016 році, а також AV-8B Harrier Корпусу морської піхоти та F/A-18 ВМС США 2017 року.

Озброєння[ред. | ред. код]

F-35 має широку номенклатуру озброєнь. Серед них ракети класу повітря-повітря AIM-9 Sidewinder, AIM-132 ASRAAM і AIM-120 AMRAAM, а також крилаті ракети Storm Shadow і AGM-158 JASSM. Входять до номенклатури і кореговані бомби JDAM вагою до 910 кг, кластерні бомби WCMD, керовані авіаційні бомби AGM-154 Joint Standoff Weapon і протитанкові ракети Brimstone.[65]
На додаток до базових вимог, Норвегія та Австралія фінансують роботи з пристосування до F-35 перспективної протикорабельної ракети Naval Strike Missile (NSM), яка отримає назву Joint Strike Missile (JSM).[66]
За твердженням виробника, F-35 зможе запускати ракети та кореговані бомби з внутрішніх відсіків на максимальних надзвукових швидкостях.[67]

Ядерна зброя[ред. | ред. код]

До 2017 року (або пізніше, в разі виникнення затримок у розвитку програми), при досягненні рівня розвитку ПЗ і БРЕО block 4, F-35 планується озброїти тактичною ядерною бомбою B61. Літак матиме можливість нести два боєприпаси потужністю від 0,3 до 340 кТ в тротиловому еквіваленті на внутрішній підвісці. Спочатку ця вимога була пред'явлена лише до F-35A, чітких відомостей про інші модифікації з цього питання немає. F-35A замінить як основний носій тактичної ядерної зброї НАТО винищувач F-16.[68][69]

Гармата[ред. | ред. код]

Спеціально для винищувача-бомбардувальника F-35 фірмою General Dynamics створена авіаційна чотириствольна гармата GAU-22/A калібру 25 мм. Дана модифікація отримана шляхом глибокої модернізації гармати GAU-12, що використовувається на літаках AV-8 Harrier II. Найбільша відмінність — зменшення кількості стволів з п'яти до чотирьох, що дозволило значно зменшити масу — приблизно на 20 кг, зменшити об’єм, займаний зброєю на 20 % і підвищити точність.[57][58][59]

На модифікації F-35A гармата буде встановлена всередині літака, над і трохи позаду лівого повітрозабірника, боєкомплект складе 180 снарядів.

Для модифікацій F-35B і F-35C розроблено підвісний контейнер з боєкомплектом 220 снарядів, що кріпиться під фюзеляжем, в задній частині. Незважаючи на те, що при створенні контейнера використовувалися технології зниженої помітності, очевидно, що використовуватися він буде, як зброя на зовнішній підвісці, переважно, коли ППО противника буде знищена та лише в тих місіях, де гармата буде корисна (наприклад, безпосередня підтримка військ).

Характеристики авіагармати GAU-22/A:

Маса без снарядів (гармати/вбудованої системи/підвісного контейнера), кг 104,3/189/334
Скорострільність, постр./хв 3000-3300
Початкова швидкість снаряда (HEI/API), м/с 1085/1036
Маса снаряда (HEI/API), грам 184/215

Експлуатація[ред. | ред. код]

Станом на червень 2012 року експлуатується 36 літаків[70]: 18 модифікації F-35A, 14 F-35B і 3 F-35C, в наступних випробних і тренувальних центрах (серійні літаки виділені жирним шрифтом) [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77]:

  • Едвардс (авіабаза), штат Каліфорнія, центр випробувань F-35A
    • AF-1 (перший політ 14 листопада 2009 року; переданий 17 травня 2010 року)
    • AF-2 (перший політ 20 квітня 2010 року; переданий 17 травня 2010 року)
    • AF-3 (перший політ 6 липня 2010 року; переданий 11 грудня 2010 року)
    • AF-4 (перший політ 30 грудня 2010 року; переданий 22 січня 2011 року)
    • AF-6 (перший політ 25 лютого 2011 року; переданий 13 травня 2011 року)
    • AF-7 (перший політ 4 березня 2011 року; переданий 6 травня 2011 року)

На початку серпня 2016 року Військово-повітряні сили США оголосили, що перша ескадрилья винищувачів F-35As готова до виконання бойових завдань[78].

Проблеми[ред. | ред. код]

У січні 2012 року у відкритому доступі, на веб-ресурсі f-16.net, з'явилися подробиці доповіді міністерства оборони США від листопада 2011 року, згідно з якою причиною невдачі всіх восьми посадок третього прототипу F-35C на імітатор палуби авіаносця на базі авіації ВМС США Лейкхьорст під час перших випробувань в серпні 2011 року (в жодному з восьми випадків гак F-35C не зміг зачепити троси аерофінішера) є серйозні конструктивні прорахунки, а саме — мала відстань між точкою дотику гака і основними стійками шасі. Під час пізніших випробувань було здійснено не менше 3 вдалих зачепів (3 на початок листопада 2011)[79], проте очевидно, що без внесення серйозних змін у конструкцію, літак нездатен до надійної посадки на авіаносець. Як найбільш вірогідне рішення, на цей момент, обговорюється використання подовженого телескопічного гака, але в такому випадку технологічно важко буде забезпечити необхідну міцність.[80][81]

Коментарі представників корпорації Lockheed Martin з цього питання були опубліковані 17 січня на новинному ресурсі Defense News. Керівник програми, Том Бербедж підтвердив серйозні труднощі, що виникли під час випробувань 2011 року, але категорично відкинув заяви, що «F-35C ніколи не зможе сісти на авіаносець», заявивши, що це «очевидно не відповідає дійсності». За його словами, проблема виникла через серйозні вимоги щодо зниження помітності в радіолокаційному діапазоні — гальмівний гак був навмисно спроектований компактним, щоб повністю забиратися в свій відсік, який не повинен сильно виділятися в хвостовій частині літака. Бербедж заявив, що в конструкцію гака вже вносяться необхідні зміни і нова система повинна буде готова до установки на літаки та випробувань у другому кварталі 2012 року, окремо відзначивши, що дані зміни не лише не потребують серйозної зміни конструкції F-35C в цілому (про неминучість яких говорилося в статті на ресурсі f-16.net), але і не торкнуться конструкції відсіку гальмівної системи.[82][83]

Випробування на авіаносних кораблях[ред. | ред. код]

3 жовтня 2011 F-35B (б/н BF-2) під керуванням підполковника Корпуса Морської піхоти Фреда Шенка вперше здійснив посадку на розташований у морі універсальний десантний корабель USS Wasp.[84][85]

Того ж дня було виконано кілька злетів та посадок на палубу, а в цілому за перші два дні — 6 злетів та посадок, не рахуючи ще однієї посадки при прибутті на корабель.[86]

Другий літак, б/н BF-4, приєднався до випробувань 6 жовтня.[87]

21 жовтня 2011 перший з трьох запланованих раундів морських випробувань модифікації F-35B був успішно завершений. В цілому було здійснено 72 зльотів і посадок на корабель. Наступного разу F-35B повинен повернутися на палубу 2013 року, під час серії випробувань DT-2.[88]

29 вересня 2018 року вперше відбулось приземлення та зльоти літаків F-35B з палуби авіаносця HMS Queen Elizabeth (R08). У перший день випробувань взяло участь два літака пілотованих британськими пілотами[89][90].

Вартість експлуатації[ред. | ред. код]

Оціночна довгострокова вартість експлуатації 2443 літаків F-35, за даними аналітичної групи при Міністерстві Оборони США, переданих до Конгресу 15 квітня 2011, протягом 30 років при нальоті в 8000 годин на кожний літак, з урахуванням інфляції, може перевищити 1 трильйон доларів (раніше, 2009 року вона оцінювалася в 915 млрд доларів США). Година польоту F-35 обійдеться в 30,7 тисяч доларів[91][92], що можна порівняти з аналогічним показником винищувача четвертого покоління F-15[93].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

22 травня 2018 року командувач повітряними силами Ізраїлю генерал-майор Амікам Норкін повідомив про те, що Ізраїль вже використовує наявні F-35I (літаки мають позначення Adir) для виконання бойових завдань. Жодних додаткових подробиць ним представлено не було. Імовірно, літаки могли бути використані для завдання ракетно-бомбових ударів по об'єктах в Сирії після того, як ізраїльський F-16I Sufa був збитий ракетою комплексу С-200 сирійських ППО 10 лютого 2018 року[94][95].

27 вересня 2018 року вперше в бойових умовах F-35 застосували ВПС США. У цей день літаки F-35B, що піднялися з палуби універсального десантного корабля типу «Восп» ВМС США USS Essex[en], який перебував у Перській затоці, завдали бомбового удару по позиціях бойовиків Талібану в афганській провінції Кандагар[96][97][98].

Точна кількість літаків, що брали участь в ударі офіційно повідомлена не була. Однак, відомо, що пара F-35B перед поверненням на палубу авіаносця зробили посадку на авіабазі Кандагар (англ. Kandahar Air Field, KAF)[99].

На поширених фотографіях приготувань до першого бойового вильоту було видно бомби GBU-32 1000-lb JDAM (англ. Joint Direct Attack Munitions) прикріплені під відсіком для зброї[100]. А на одному з парі літаків, що приземлились на авіабазі Кандагар, було видно автоматичну гармату у зовнішньому підвісному модулі[99].

На обидва літака було встановлено спеціальні радарні рефлектори — лінзи Люнеберга, які збільшують ЕПР та спотворюють радіолокаторну сигнатуру літака[99].

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Три види F-35 (F-35A CTOL)

Джерела[4][101][102][103][104][105][106][107]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість: близько 1900 км/год (близько 1200 миль на годину або М=1,6 з повним озброєнням у внутрішніх відсіках) М=1,2 без включення форсажної камери[110]
  • Крейсерська швидкість: 850 км/год (М=0,8)
  • Дальність польоту:
    • максимальна:
      • F-35A: 2200 км
      • F-35B: 1670 км
      • F-35C: 2520 км
  • Бойовий радіус дії без ПТБ і дозаправки в повітрі[111]
      • F-35A: 1080 км
      • F-35B: 865 км
      • F-35C: 1140 км
  • Тривалість польоту: 2,6 год
  • Практична стеля: 18200 м
  • Максимальна експлуатаційна перевантаження:
    • F-35A: +9 G
    • F-35B: +7 G
    • F-35C: +7,5 G
  • Навантаження на крило:
    • при нормальній злітній масі:
      • F-35A: 569 кг/м²
      • F-35B: 520 кг/м²
      • F-35C: 606 кг/м²
    • при максимальній злітній масі:
      • F-35A: 744 кг/м²
      • F-35B: 632 кг/м²
      • F-35C: 744 кг/м²
  • Тягооснащеність:
    • при бойовій масі (50% палива) :
      • F-35A: 1,07
      • F-35B: 1,04
      • F-35C: 0,91
    • при нормальній злітній масі:
      • F-35A: 0,74
      • F-35B: 0,81
      • F-35C: 0,70
    • при максимальній злітній масі:
      • F-35A: 0,57
      • F-35B: 0,67
      • F-35C: 0,57

Озброєння[ред. | ред. код]

Двигун[ред. | ред. код]

F-135, виготовлений на базі F-119 для F-22. 3-ступінчастий КНД з лопатками виконаний суцільнолитим способом, 6-ступінчастий КВД, камера згоряння запозичені у F-119, температура перед турбіною становить 1654 градусів Цельсія, це досягнуто завдяки системам охолодження та сплавам з кобальту, турбіна високого тиску одноступенева, розроблена на базі F-119, з подвоєним охолодженням, частота обертання 15 000 оборотів за хвилину, турбіна низького тиску 2-ступінчаста, далі форсажна камера з радар-блокерами.

Двигун має безфорсажну тягу 13 000 кгс, на форсажі 19 500 кгс, ресурс різних деталей становить від 1500 до 4000 годин.

Габарити

  • Довжина 5,59 м
  • Діаметр 1,29 м
  • Маса 2450 кг.

Критика[ред. | ред. код]

На думку незалежного австралійського аналітичного центру «Air Power Australia», F-35 не відповідає великому числу вимог до винищувачу п'ятого покоління і є винищувачем покоління 4 + через неможливість польоту на надзвуковій швидкості без використання форсажу,[112][113] низькою тягоозброєнністю,[112][113] порівняно високою ЕПР,[113][114] а також низькою живучістю[115] та маневреності.[112][113][116] У свою чергу представники Lockheed Martin заявляють, що F-35 здатний долати звуковий бар'єр без використання форсажу та розвивати швидкість до 1,2 M. Також було заявлено, що за результатами перших натурних випробувань ЕПР виявилася ще нижче, ніж було вказано в ТЗ і роботи з її зменшенню продовжуються.[117]

Керівник цього агентства доктор Карло Копп, порівнявши можливості російського ЗРК С-400 «Тріумф» і F-35, зробив висновок, що він не може скласти гідну конкуренцію новітнім російським засобам ППО і стане для них легкою здобиччю. Він також додав, що США, пропонуючи своїм давнім стратегічним партнерам винищувач F-35 замість F-22 Raptor, уподібнюються продавцю мотоциклів, який хоче запропонувати покупцеві скутер з об'ємом двигуна в 50 кубічних сантиметрів.[118]

Представники Пентагону та компанії Lockheed Martin виступили на захист F-35 після того, як засоби масової інформації в США та інших країнах поставили під сумнів його бойову ефективність.

Приводом для критики стали віртуальні поєдинки американських та російських винищувачів в рамках секретних навчань Pacific Vision-2008, які були проведені в серпні 2008 року на авіабазі ВПС США Хікем на Гавайських островах. Інформація про переконливу перемогу Су-35 просочилася в пресу через австралійське військове відомство, представники якого були присутні на навчаннях.

У зв'язку з чим, керівник програми F-35 генерал-майор Чарльз Девіс (Charles Davis) виступив з категоричним спростуванням критичних публікацій та заявив, що під час навчань вирішувалися зовсім інші завдання. Він також відзначив численні переваги F-35 над усіма існуючими винищувачами.[119]

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

27 жовтня 2016 року через коротке замикання на борту F-35B Морської піхоти США сталась пожежа. Пілоту вдалось посадити літак, але в червні 2018 року було ухвалене рішення не відновлювати літак через те, що витрати не виправдовують себе. Таким чином, цей літак став першим втраченим F-35 корпусом морської піхоти США. Офіційно про втрату повідомлено не було, оскільки залишилось не вирішеним питання про подальшу долю літака: передачу до музею чи до навчального центру[120].

22 серпня 2018 року на борту F-35A Lightning II зі складу 58-ї винищувальної ескадрильї сталась аварія під час польоту. Пілот вирішив терміново здійснити аварійну посадку. Приземлення на авіабазі Еглін відбулось нормально, але вже після зупинки літака передня стійка шасі зламалась та літак впав на носову частину. Пілот не постраждав[121].

На початку вересня 2018 року під час відпрацювання дозаправлення в повітрі над Атлантичним океаном стався інцидент. Літак F-35C ВМС США, який дозаправлявся, зазнав ушкоджень категорії «А», а F/A-18F Super Hornet, який служив повітряним танкером — категорії «C». Обидва літака належали до авіакрила авіаносця USS Abraham Lincoln (CVN-72) та змогли повернутись на палубу. Уривки від паливного шлангу потрапили до двигуна F-35C де і пошкодили його[122].

29 вересня 2018 року у штаті Південна Кароліна (США) зазнав аварії винищувач F-35B корпусу морської піхоти США. Літак впав на безлюдний острів неподалік військової бази Beaufort, де знаходиться 501-а навчальна ескадрилья на озброєнні якої знаходиться 20 літаків F-35B. Пілот катапультувався, жертв та руйнувань в наслідок цього інциденту немає[123][124].

Розслідування показало, що причиною аварії стала несправність трубки в системі двигуна. В США та Ізраїлі були припинені польоти F-35 до перевірки та усунення несправності[125].

Оператори[ред. | ред. код]

Blue 000080 pog.svg оператори F-35A
Blue 00ffff pog.svg оператори F-35B
Cyan pog.svg оператори F-35A та F-35B
Blue 0080ff pog.svg оператори F-35A, F35-B та F-35C

F-35A[ред. | ред. код]

Австралія Австралія
 Бельгія
  • В жовтні 2018 року уряд Бельгії ухвалив рішення замінити наявний парк з 54 літаків F-16 на 34 одиниці F-35A. Приблизна вартість угоди — $4,14…$6,5 млрд. У тендері також брала участь спільна пропозиція урядів Іспанії, Італії, Німеччини, та Великої Британії з літаками Eurofighter Typhoon[129]. Начебто вирішальним чинником такого вибору стало бажання зберегти можливість використання ядерних бомб B-61. F-35A був єдиним літаком серед запропонованих варіантів, здатним скидати ці бомби[130].
Данія Данія
Ізраїль Ізраїль
Італія Італія
Японія Японія
  • Повітряні сили Японії — 1 в строю та іще 9 замовлені;[141][142] 42 заплановані[143] 38 з яких повинні бути побудовані Mitsubishi.[144][145] В 2018 році замовили ще 100 одиниць, вартість угоди оцінюється в один трильйон йєн, що близько 8,8 млрд доларів США.[146]
Нідерландський F-35A в липні 2013 року
Нідерланди Нідерланди
Норвегія Норвегія
  • Королівські повітряні сили Норвегії — 7 літаків знаходяться в США для навчання норвезьких пілотів, 3 літака знаходяться в Норвегії для випробувань та інтеграції з рештою систем. Всього в планах отримати іще 45 літаків[150]
Південна Корея Південна Корея
Туреччина Туреччина
  • Повітряні сили Туреччини — отримано 2[154] із 30 замовлених,[155] в планах було придбати всього 120 літаків[156][157][158][159][160]
    Проте обидва передані літаки знаходяться (станом на 2018 рік) на території США. На тлі погіршення американо-турецьких відносин у серпні 2018 року було накладено мораторій на передачу літаків F-35 Туреччині. Також міністерство оборони США повинно розробити плани з поступового виведення турецьких компаній з участі в програмі зі створення цього літака 5-го покоління. Всього у ній брало участь 10 турецьких підприємств, а інвестиції з боку Туреччини дорівнювали близько $1 млрд[161].
США США

F-35B[ред. | ред. код]

Італія Італія
Туреччина Туреччина
Велика Британія Велика Британія
Flag of the United States.svg США

F-35C[ред. | ред. код]

Flag of the United States.svg США

Галерея[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg F-35 — Льотні випробування (вертикальний зліт і посадка), завант. 4 травня 2012 року
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg F-35 — Від збірки до передачі замовнику, завант. 12 лютого 2013 року
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg F-35 — до бою готовий!, завант. 27 травня 2013 року

Цікаві факти[ред. | ред. код]

F-35C фігурує в грі Crysis для того щоб скинути атомну бомбу, після того, як інопланетяни заморозили весь острів.

Згідно з дослідженням аналітичного центру Air Power Australia[en], опублікованим у лютому 2009 р., F-35 не здатний протистояти російським ППО,[197] хоча згідно з тим же джерелом російські літаки в порівняні з американськими засобами ППО виглядають на порядки гірше і не є абсолютно ніякою загрозою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Pentagon Approves Lockheed F-35 for Continued Development» Tony Capaccio для Bloomberg Mar 29, 2012
  2. а б в «U.K. Will Revert to STOVL F-35» defensenews.com May. 9, 2012
  3. Valerie Insinna (August 2, 2016). Air Force Declares F-35A Ready for Combat. Defense News. 
  4. а б «F-35 Lightning II Program Status and Fast Facts» Lockheed Martin August 6, 2013
  5. «F-35 Lightning II F-35 Business Development Australia and Canada» Keith P. Knotts Lockheed Martin Aeronautics Company 2011
  6. «F-35 Joint Strike Fighter (JSF) Lightning II International Partners» globalsecurity.org
  7. «F-35 ‘Progress Going Well, Not Perfect’» seapowermagazine.org
  8. Обсяг закупівель Англією буде визначений лише 2015 року при публікування нової оборонної доктрини Strategic Defence and Security Review. Число ймовірно буде зменшено, але на цей момент не вирішено наскільки.
  9. «Italy’s defence cuts — Not 131, but 90 F35» ukarmedforcescommentary FEBRUARY 15, 2012
  10. «Italian AF, Navy Head for F-35B Showdown» defensenews.com May. 15, 2012
  11. «The New Norwegian Long-term Defence Plan — (excerpt)» defense-aerospace.com April 17, 2012
  12. «The Netherlands buy 37 F-35 jets to replace F-16s» f-16.net September 17, 2013
  13. Дания передумала покупать истребители F-35. Lenta.ru. 17 березня 2010 року. Архів оригіналу за 2012-02-13. Процитовано 2010-08-12. 
  14. «Fighter Contests Re-Energized In Europe» [недоступне посилання] aviationweek.com Jul 12, 2011
  15. Австралия воздержится от продтверждения закупок 100 истребителей 5-о поколения F-35 до завершения Пентагоном оценки риска программы// Официальный сайт Управления материальных ресурсов Вооруженных Сил республики Беларусь, 29.07.2011
  16. «Final Agreement Signed for the Purchase of F-35 Fighters» («Підписано завершальний договір про придбання винищувачів F-35») (8.10.10), на сайті Армії оборони Ізраїлю. (англ.)
  17. а б «Israel To Buy F-35s With Cockpit Mods» [недоступне посилання — історія] AVIATION WEEK Aug 27, 2010
  18. а б «Израиль создаст собственные ракеты для истребителя F-35» lenta.ru 2 липня 2010
  19. а б «Израиль купил 20 американских истребителей F-35» lenta.ru 8 октября 2010
  20. «ВВС Израиля планируют дополнительно закупить 20 истребителей F-35» Центр аналізу світової торгівлі зброєю 2 серпня 2011 року
  21. עמיר רפופורט האם מזרחי עוקף את אייזנקוט בדרך ללשכת סגן הרמטכ"ל, פרק לוקהיד (Амир Раппапорт, «Чи обжене Мізрахі Айзенкота на шляху на пост замісника Начальника Генштабу», розділ «Локхід»), IsraelDefense (1.11.12). (івр.)
  22. Team goes to US to tailor F-35s for IAF
  23. «Lockheed Martin Completes Assembly Of The First International F-35 For The United Kingdom» lockheedmartin.com November 22nd 2011.
  24. Lockheed Martin Flies First Production F-35 Stealth Fighter [недоступне посилання — історія]
  25. «Lockheed Martin delivers first USAF production F-35» f-16.net May 9, 2011
  26. «UK’s first F-35 flies» flightglobal.com April 16, 2012
  27. «Eerste vlucht Nederlandse F-35: historisch moment» JSF Nieuws 14 August 2012
  28. «First F-35 arrives at Eglin Air Force Base (VIDEO, SLIDESHOW)» // nwfdailynews.com, July 14, 2011
  29. «Lockheed Martin delivers first production F-35 to Eglin AFB» [недоступне посилання — історія] // lockheedmartin.com, July 14, 2011
  30. F-35: Израиль будет первым. Архів оригіналу за 2013-06-19. Процитовано 2013-06-19. 
  31. Израиль заморозил покупку конвертопланов V-22 и заказал вторую эскадрилью F-35. Процитовано 2014-10-28. 
  32. Израиль закупит еще 25 "невидимок". Процитовано 2014-10-29. 
  33. Расходы на создание F-35 превысили 56 миллиардов долларов // Lenta.ru
  34. а б в г F-35 LRIP-4 Costs Detailed DoDBuzz.com 17 Декабря 2010
  35. а б «F-35 LRIP overrun value raised to $1.15b» flightglobal.com 15 July 2011
  36. aviationweek.com: Latest F-35 Deal Targets Unit Cost Below $100 Million aviationweek.com, 07 Июль 2013
  37. Pentagon cuts cost of F-35 fighters by 4 percent: sources 4-traders.com, 12 Декабрь 2012
  38. а б f35.com: LRIP 6 & 7 Contract Agreements f35.com, 27 вересня 2013
  39. а б в г F-35 Program Information – Non Export Controlled Information Keith P. Knotts, 9 July 2013
  40. Pentagon Approves Lockheed F-35 for Continued Development Tony Capaccio for Bloomberg Mar 29, 2012
  41. Италия сократит закупки истребителей F-35
  42. Италия объявила о планах резкого сокращения расходов на Вооруженные силы
  43. F-35 Distributed Aperture System (EO DAS)
  44. а б 060 Очі пілота можуть бачити на відстані 1200 км
  45. Video Captures Ballistic Missile Defense Capabilities of Northrop Grumman's Distributed Aperture System for F-35 (NYSE: NOC)
  46. НЕОГЕОГРАФИЯ: F-35 освоил селекцию баллистических целей. Архів оригіналу за 2012-08-05. 
  47. What’s so good about the F-35 anyway?. UK Defence Journal. 2018-08-23. 
  48. https://news.northropgrumman.com/news/releases/northrop-grumman-and-royal-air-force-demonstrate-enhanced-airborne-communications-interoperability-between-5th-and-4th-generation-fast-jet-aircraft
  49. Joseph Trevithick (2018-08-21). Foreign F-35 Users Spend Millions To Stop Jet's Computer From Sharing Their Secrets. The Warzone (The Drive). 
  50. David Cenciotti (2018-10-09). U.S. Marine Corps F-35B Connects To HIMARS For Rocket Shot In a “Direct Sensor-to-Shooter” Scenario. The Aviationist. 
  51. Шлем F-35: «воплощенный кошмар»
  52. "Эльбит" будет производить шлемы для новейших истребителей F-35C. Процитовано 2014-11-04. 
  53. а б Журнал Airforce-Magazine: Гонка против времени F-35 (en). Архів оригіналу за 2012-11-19. 
  54. IAI to build F-35 wings for Lockheed Martin. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-04-23. 
  55. Американский гигант взлетит на израильских крыльях. Процитовано 2014-11-04. 
  56. JSF: a competition hovering in midair (The Seattle Times) (англ.)
  57. а б в г д «GAU-22/A» General Dynamics Armament and Technical Products
  58. а б в г д «F-35 Lightning II. 25mm gun system» General Dynamics Armament and Technical Products
  59. а б в г д «25mm Gun Systems for the F-35 Joint Strike Fighter (JSF)» General Dynamics Armament and Technical Products 41st Annual NDIA Gun and Missile Systems Conference Sacramento, California March 2006
  60. Contract No. 500-12 June 15, 2012 U.S. Department of Defense June 15, 2012
  61. «ВМС США ВЫДАЛИ ЗАКАЗ НА СОЗДАНИЕ ДЕСАНТНОГО АВИАНОСЦА КЛАССА „АМЕРИКА“» militaryparitet.com 2 апреля 2011 р.
  62. «Cameron: UK to swap JSFs to carrier variant, axe Harrier and Nimrod» flightglobal.com October, 19 2010
  63. «ВЕЛИКОБРИТАНИЯ НАЗВАЛА ТРИ ПРИЧИНЫ ПЕРЕХОДА НА ПАЛУБНУЮ ВЕРСИЮ F-35» militaryparitet.com 2 ноября 2010 р.
  64. Разработка истребителя F-35 отстала от графика на два года. Lenta.ru. 24 июля 2009 года. Архів оригіналу за 2012-02-13. Процитовано 2010-08-12. 
  65. F-35C Armament F-35. Архів оригіналу за 2013-08-27. 
  66. Норвегия продолжит разработку собственной боевой ракеты для истребителя F-35. Архів оригіналу за 2012-06-25. 
  67. Lockheed Martin — F-35B Goes Supersonic. (en). Архів оригіналу за 2012-06-25. 
  68. «Department of Defense Fiscal Year (FY) 2012 Budget Estimates» стр. 299—300
  69. «Nukes for NATO» airforce-magazine.com July 2010
  70. Кількість літаків в експлуатації на даний момент літаків на один менше кількості випущених тому, що перший із F-35A (AA-1), після трьох років польотів був направлений на наземні випробування на живучість.
  71. «F-35 Lightning II Program Status and Fast Facts» lockheedmartin.com March 13, 2012.
  72. «F-35 Flight Test Update 5» codeonemagazine.com 7 July 2011.
  73. «F-35B BF-10 First Flight» codeonemagazine.com 15 March 2012
  74. «F-35B BF-11 First Flight» codeonemagazine.com 21 March 2012
  75. «F-35B BF-13 First Flight» codeonemagazine.com 12 March 2012
  76. «F-35B BF-12 First Flight» codeonemagazine.com 30 March 2012
  77. «UK's first F-35 flies» flightglobal.com April 16, 2012
  78. «США оголосили про готовність першої ескадрильї новітніх винищувачів F-35А» Європейська правда 03 серпня 2016, 13:37
  79. «F-35 Flight Test Progress Report» Lockheed Martin November 4th, 2011
  80. " U.S. Navy and U.K. Royal Navy F-35 unable to get aboard ship " Eric L. Palmer Jan 8, 2012
  81. «Нова проблема з літаком F-35C» bmpd.livejournal.com 10 січня 2012
  82. "F-35C Tailhook Design Blamed for Landing Issues " Defense News Jan. 17, 2012
  83. «ВО ВТОРОМ КВАРТАЛЕ ПОЯВИТСЯ ПЕРЕПРОЕКТИРОВАННЫЙ ТОРМОЗНОЙ ГАК ДЛЯ F-35C» militaryparitet.com 19 січня 2012 р.
  84. «F-35 Lightning II Program Public Affairs Release — 2011 10 03» jsf.mil Oct 3, 2011
  85. «F-35B Sea Trials — First Landing» LockheedMartinVideos Oct 4, 2011
  86. «NEW VIDEO: Seven VLs and Six STOs» aviationweek.com Oct 5, 2011
  87. «2nd F-35B lands vertically on USS WASP» LockheedMartinVideos Oct 6, 2011
  88. «F-35B completes first sea trials on USS Wasp» Naval Air Systems Command Oct 24, 2011
  89. Перші зльоти та падіння F-35 цими вихідними. Український мілітарний портал. 2018-10-01. 
  90. David Larter (2018-09-30). With historic first F-35B landings on HMS Queen Elizabeth, the UK is back in the saddle of carrier aviation. Defense News. 
  91. «Lockheed Martin F-35 Operating Costs May Reach $1 Trillion» Bloomberg Apr 22, 2011
  92. «Эксплуатация истребителей F-35 обойдется США в триллион долларов» lenta.ru 25.04.2011
  93. «USAF data shows that in 2008 the F-22 costs $44K per flying hour and the F-15 costs $30K per flying hour». Air Force Association Responds to WP F-22 Article
  94. David B. Larter, Valerie Insinna (2018-05-22). The F-35 just made its combat debut. Defense News. 
  95. David Cenciotti (2018-05-22). Everything We Know (And Don’t Know) About Israel Launching World’s First Air Strikes Using The F-35 Stealth Aircraft. The Aviationist. 
  96. США в бою вперше застосували новітні винищувачі F-35, Кореспондент, 28 вересня 2018
  97. https://ua.censor.net.ua/news/3088522/ssha_vpershe_zastosuvaly_novitniyi_vynyschuvach_f35_u_boyu_litak_zavdav_udaru_po_pozytsiyah_boyiovykiv США вперше застосували новітній винищувач F-35 у бою. Літак завдав удару по позиціях бойовиків у Кандагарі], Цензор. НЕТ, 28.09.2018
  98. US F-35 fighter jet conducts first-ever airstrike. CNN.com. CNN. Процитовано 27 вересня 2018. 
  99. а б в Tom Demerly (2018-10-03). Details Emerge About First U.S. Marine Corps F-35B Combat Mission in History. The Aviationist. 
  100. U.S. F-35B Joint Strike Fighters Perform Their First-Ever Air Strike On Targets in Afghanistan. The Aviationist. 2018-09-28. 
  101. Характеристики F-35A [недоступне посилання — історія] на сайті Локхід-Мартін
  102. Характеристики F-35B [недоступне посилання — історія] на сайті Локхід-Мартін
  103. Характеристики F-35C [недоступне посилання — історія] на сайті Локхід-Мартін
  104. Davis, Brigadier General Charles R. «F-35 Program Brief.» [недоступне посилання — історія] USAF, 26 September 2006. Retrieved: 5 June 2010.
  105. «F-35 Joint Strike Fighter Media Kit Statistics(ZIP, 98.2 KB).» JSF.mil, August 2004.
  106. Pratt Raises Stakes In JSF Engine Battle|AVIATION WEEK [недоступне посилання — історія]
  107. New Lockheed Martin F-35A Will Test Weapons|Lockheed Martin [недоступне посилання]
  108. Mel Williams. Superfighters.The next Generation of Combat Aircraft. — Norvalk : AIRtime Publishing Inc, 1999. — С. 48.
  109. а б в г д е ж и к Mel Williams. Superfighters.The next Generation of Combat Aircraft. — Norvalk : AIRtime Publishing Inc, 1999. — С. 48.
  110. [1] «Airforce-magazine» Листопад 2012 р.
  111. «БОЕВОЙ РАДИУС F-35A ПОКА НЕ ДОТЯГИВАЕТ ДО ПРОЕКТНОЙ ВЕЛИЧИНЫ» «Военный Паритет» 13 травня 2011 р.
  112. а б в Eurofighter more 5th-gen than F-35 — 5th generation fighters checklist
  113. а б в г Mr Secretary — Why Does the Pentagon Say the JSF is a 5th Generation Fighter… Really ?
  114. Assessing Joint Strike Fighter Defence Penetration Capabilities
  115. Gajillion-Dollar Stealth Fighter, Now Easier to Shoot Down (Corrected) — "So Lockheed decided "to trim 11 pounds and $1.4 million from each aircraft by removing shutoff valves for engine coolant and hydraulic lines and five of six dry bay fire-suppression systems, «according to InsideDefense.com» — інженери Lockheed Martin відмовилися від 5 із 6 систем пожежотушіння
  116. ПАК ФА МиГ — «Якщо немає двох-трьох якостей на літаку п'ятого покоління, таких як непомітність, просунуті крейсерські можливості із швидкості, можливості по маневреності та базування, то це літак покоління 4+» — Барковський Володимир
  117. The F-35's Race Against Time(англ.)
  118. Австралійський експерт порівняв F-22 і F-35 з мотоциклом та скутером (ru). Lenta.ru. 19 лютого 2009 року. Архів оригіналу за 2012-02-13. 
  119. Пентагон защитил F-35 от нападок СМИ (ru). Військовий портал snariad.ru. 23 вересня 2008 года. Архів оригіналу за 2012-02-13. 
  120. Shawn Snow (2018-06-21). The Marine Corps has lost its first F-35. Marine Times. 
  121. David Cenciotti (2018-08-23). F-35A Nose Gear Collapses After Parking Following Emergency Landing At Eglin Air Force Base. The Aviationist. 
  122. Tom Demerly (2018-09-05). U.S. Navy Reports F-35C Lightning II and F/A-18F Damaged During Inflight Refueling Accident. The Aviationist. 
  123. Перші зльоти та падіння F-35 цими вихідними. Український мілітарний портал. 2018-10-01. 
  124. Tom Demerly (2018-09-28). USMC F-35B Lightning Crashes Near MCAS Beaufort, South Carolina: Pilot Ejects. The Aviationist. 
  125. Tom Demerly (2018-10-11). (Almost) All F-35 Joint Strike Fighters Grounded Worldwide Following September 28 Crash. The Aviationist. 
  126. Joint Strike Fighters: Government to spend $12 billion on 58 more next-generation F-35s. ABC (Australia). 2014. Процитовано 22 April 2014. 
  127. Mclaughlin, Andrew (22 April 2014). Australia to confirm 58-aircraft F-35 order. flightglobal.com. Reed Business Information. Архів оригіналу за 24 April 2014. Процитовано 23 April 2014. 
  128. Next_Three_F35A_Joint_Strike_Fighters_Mission_Ready - Capability Acquisition and Sustainment. www.defence.gov.au. 
  129. Valerie Insinna (2018-10-26). F-35 officially wins Belgian fighter contest. Defense News. 
  130. David Cenciotti (2018-10-22). Belgium Reportedly Chooses F-35 Stealth Jets over Eurofighter Typhoons To Replace Its Aging F-16s. The Aviationist. 
  131. Agreement on Procurement for New Fighters. fmn.dk (Danish). Ministry of Defence. Процитовано 9 June 2016. 
  132. Judah Ari, Gros. Three new F-35 stealth fighter jets land in Israel. The Times of Israel. Times of Israel. Процитовано 25 June 2018. 
  133. Staff, Times of Israel. Israel to buy an additional 17 F-35 fighter planes. The Times of Israel. The Times of Israel. Процитовано 29 November 2016. 
  134. «Adir» in the Sky: The F-35 Arrives in Israel INSS Insight No. 875, December 12, 2016.
  135. AirForces Monthly. Stamford, Lincolnshire, England: Key Publishing Ltd. March 2016. с. 23. 
  136. Israel ups stealth fighter purchase to 50 planes Arutz Sheva Staff, 27/11/16
  137. Tomkins, Richard (28 August 2017). Israel finalizes deal for additional F-35 stealth fighters. United Press International. Архів оригіналу за 29 August 2017. Процитовано 29 August 2017. 
  138. Gross, Judah Ari (27 August 2017). Israel finalizes agreements to buy 17 more F-35 jets. The Times of Israel. Архів оригіналу за 29 August 2017. Процитовано 29 August 2017. 
  139. Corte Dei Conti — Sezioni Riunite In Sede Di Controllo — Relazione — Sul Rendiconto Generale Dello Stato — 2016 Comunicata corteconti.it. Retrieved 15 September 2017.
  140. Italy claims first F-35 transatlantic crossing, Flightglobal. Retrieved 7 April 2016.
  141. First operational JASDF F-35A makes its debut at Misawa AB. Misawa Air Base (en-US). Процитовано 2018-03-30. 
  142. Lockheed Martin and Japan Celebrate Roll Out of Japan Air Self Defense Force's First F-35A, retrieved 29 September 2016
  143. Langeland, Terje (20 December 2011). Lockheed Martin Wins Japan Order for 42 F-35 Fighter Planes. Bloomberg Business. 
  144. Diplomat, Franz-Stefan Gady, The. Japan to Procure 25 More F-35A Stealth Fighters. The Diplomat (en-US). Процитовано 2018-03-30. 
  145. Kelly, Tim; Kubo, Nobuhiro (21 February 2018). Exclusive: Japan to buy at least 20 more F-35A stealth fighters - sources. Reuters News Agency. Процитовано 21 February 2018. 
  146. Японія замовляє ще 100 винищувачів F-35. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-11-27. Процитовано 26 листопада 2018. 
  147. а б в г д World Air Forces 2014. Flightglobal Insight. 2014. Архів оригіналу за 1 February 2014. Процитовано 17 January 2014. 
  148. Netherlands Orders Eight F-35s. aviationweek.com. Процитовано 25 May 2015. 
  149. First F-35 squadron for the RNLAF. defensie.nl. Процитовано 14 January 2015. 
  150. Northrop Grumman completes center fuselage for first Norwegian F-35 aircraft. F-35 Lightning II. Процитовано 31 March 2015. 
  151. South Korean officials visit Fort Worth to take delivery of their first F-35 fighter jet. star-telegram (en). Процитовано 2018-03-30. 
  152. South Korea agrees to buy F-35s. Janes. 24 September 2014. Архів оригіналу за 16 July 2015. 
  153. South Korea plans to buy 20 additional F-35 aircraft: report. Reuters. 20 December 2017. 
  154. Türk pilotlar F-35 uçuş eğitimine başladı. www.kokpit.aero (Turkish). 2018-07-02. Архів оригіналу за 2 July 2018. Процитовано 2018-07-02. 
  155. F-35 teslimat töreni başladı. www.kokpit.aero (Turkish). 2018-06-21. Архів оригіналу за 2018-06-21. Процитовано 2018-06-21. 
  156. Turkey to Order Four More F-35 Fighter Jets – F-35 Lightning II. f35.com. Процитовано 24 November 2016. 
  157. Turkey to possibly buy 20 more F-35 fighters. xairforces.net. Процитовано 25 October 2015. 
  158. Karadeniz, Tulay (27 February 2014). Turkey likely to order Lockheed F-35 fighters in 2015. Reuters. Editing by Stephen Powell; Additional reporting by Nobuhiro Kubo and Tim Kelly (Tokyo); Photo Credit: Reuters/Lockheed Martin/Randy A. Crites/Handout (London: Thomson Reuters). Архів оригіналу за 10 April 2014. Процитовано 10 April 2014. 
  159. BURAK EGE BEKDIL. «Turkey Orders First Two F-35s» DefenseNews, 7 May 2014. Accessed: 10 May 2014.
  160. Reuters (28 October 2016). Turkey Plans More F-35 Orders After Receiving First Batch in 2018. Процитовано 22 March 2018 — через Haaretz. 
  161. President Trump Blocks Sale of F-35s to Turkey, Deepens Rift in Turkish/U.S. Relations. The Aviationist. 2018-08-15. 
  162. а б в Global: Participation: US | F-35 Lightning II. F35.com. Процитовано 30 April 2014. 
  163. Factsheets : 33rd Fighter Wing. Eglin.af.mil. Архів оригіналу за 27 December 2010. Процитовано 30 April 2014. 
  164. Lockheed Martin. F-35 Testing. Lockheed Martin. Процитовано 17 April 2017. 
  165. About: Who's Flying: Nellis | F-35 Lightning II. F35.com. Процитовано 30 April 2014. 
  166. Factsheets : 56TH OPERATIONS GROUP. Luke.af.mil. Архів оригіналу за 25 March 2014. Процитовано 30 April 2014. 
  167. F-35 Mission Continues to Evolve. 56th Fighter Wing Public Affairs. Процитовано 16 April 2017. 
  168. Luke activates 3rd F-35 Squadron. Airman 1st Class Ridge Shan. Процитовано 16 April 2017. 
  169. Hill commemorates new era in combat air power. af.mil. Архів оригіналу за 27 October 2015. Процитовано 17 October 2015. 
  170. Laura Mowry. 461st FLTS gets new boss. Edwards.af.mil. Архів оригіналу за 2 May 2014. Процитовано 30 April 2014. 
  171. а б Italian AF, Navy Head for F-35B Showdown Архівовано 11 February 2015 у en:Archive.is, defensenews.com. Retrieved 10 February 2015.
  172. Primo test in arrivo per l’F-35 a decollo corto (made in Piemonte). ilsole24ore.com. Процитовано 25 November 2017. 
  173. TCG Trakya, On The Way. en.c4defence.com. 2018-05-22. Архів оригіналу за 2018-05-22. Процитовано 2018-05-22. 
  174. Further five F-35 fighter jets land at new RAF Marham home. ITN News. Процитовано 4 August 2018. 
  175. Lockheed Martin-Built F-35 Comes Home to RAF Marham. www.f35.com. Lockheed Martin. Процитовано 19 June 2018. 
  176. а б UK receives final F-35 test aircraft, Vol 53, Issue 16. Janes Defence Weekly. 20 April 2016. 
  177. Defence Review: Fighting old battles?, BBC News. Retrieved 24 November 2015.
  178. UK receives final F-35 test aircraft, Vol 53, Issue 16. Janes Defence Weekly. 20 April 2016. 
  179. National Security Strategy and Strategic Defence and Security Review 2015. HM Government. 23 November 2015. Процитовано 24 November 2015. 
  180. Stevenson, Beth (10 February 2015). RAF's 17 Sqn assumes control of F-35 test and evaluation. Flight Global. Процитовано 31 May 2015. 
  181. а б в г д е U.K. Planning Four Front-Line F-35 Squadrons. Aviationweek. 19 May 2016. Процитовано 19 May 2016. 
  182. Identity of F-35 Lightning Training Squadron Announced. RAF. 6 July 2017. Архів оригіналу за 28 July 2017. Процитовано 6 July 2017. 
  183. Further five F-35 fighter jets land at new RAF Marham home. ITN News. Процитовано 4 August 2018. 
  184. 'Immortal’ air squadron to fly Royal Navy's newest jets, royalnavy.mod.uk. Retrieved 31 May 2015.
  185. Daniel, Lisa (14 March 2011). Plan Improves Navy, Marine Corps Air Capabilities. American Forces Press Service. United States Department of Defense. Архів оригіналу за 29 May 2011. Процитовано 23 March 2011. 
  186. Cavas, Christopher P. (14 March 2011). More Marines to fly carrier-variant JSFs. Marine Corps Times. Архів оригіналу за 28 April 2011. Процитовано 23 March 2011. 
  187. Cifuentes, Sgt Michael S. (14 March 2011). Marine Corps continues flying with Joint Strike Fighter program. Headquarters Marine Corps. United States Marine Corps. Архів оригіналу за 25 March 2011. Процитовано 23 March 2011. 
  188. VMX-22 receives first F-35B aircraft. USMC. Процитовано 20 April 2015. 
  189. First F-35B Squadron Moves to Japan. Valerie Insinna. Процитовано 12 April 2017. 
  190. Second F-35B Squadron Stands Up At Marine Corps Air Station Yuma. U.S. Naval Institute. Процитовано 1 July 2016. 
  191. Warlords return to Fightertown. marines.mil. Процитовано 25 May 2015. 
  192. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок USMCF35C DOD не вказаний текст
  193. VX-9 Det Edwards. US Navy. Процитовано 14 December 2016. 
  194. F-35C Completes First Arrested Landing aboard Aircraft Carrier. Naval Air Forces, Public Affairs. US Navy. Процитовано 4 February 2015. 
  195. Navy's VFA-101 Stands Up at Eglin – Defense Media Network. Defense Media Network. Процитовано 4 February 2015. 
  196. First Pacific-based F-35C Fighters arrive at NAS Lemoore. 
  197. Літаки США неефективні у війні з Росією Дні.Ру

Посилання[ред. | ред. код]