Lottia alveus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Черевоногі (Gastropoda)
Надродина: Лотієві (Lottioidea)
Родина: Лотіїди (Lottiidae)
Рід: Лотія (Lottia)
Вид: L. alveus
Lottia alveus
(Conrad, 1831)
Посилання
EOL: 465083
ITIS: 567812
МСОП: 12382
NCBI: 1421131

Lottia alveus — невеликий молюск, один з видів черевоногих, що мають узагальнюючу (нетаксономічну) назву «морські блюдечка». Жив у північно-західній частині Атлантичного океану, від Лабрадору до узбережжя штату Нью-Йорк. Зараз є вимерлим, але ще в 1920-х роках був вельми звичайним.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Для молюска характерна конусоподібна черепашка класичної для морських блюдечок форми, відношення висоти до ширини — 1.85-1.94, довжини до ширини — 1.69-1.75, колір черепашки світлий, зсередини черепашка вкрита світлими та темними плямами, що чергуються в шаховому порядку, та з маленькою центральною плямою[3].

Розповсюдження та спосіб життя

[ред. | ред. код]

З моменту первинного опису та до початку 1920-х років цей вид відмічався як звичайний на всій площі свого ареалу. Молюск жив виключно на листі камки (Zostera marina) у водах солоністю 30-32‰. Харчувався клітинами епітелію листа, які зішкрібав радулою[4].

Причини зникнення

[ред. | ред. код]

Зникнення цього молюска, хоча і відбулось за часів інтенсивної господарської діяльності людини на всьому просторі його ареалу, судячи зі всього, ніяк з діяльністю людини не пов'язане. Основною причиною було масове вимирання морської трави Zostera marina між 1930 та 1933 роками[5], спричинене вибухом чисельності слизовика Labyrinthula zosterae[6] . Вимирання зостери відбулося і на американському, і на європейському узбережжі Атлантичного океану, але вид зберігся в розпріснених водах (солонуватоводні лагуни, гирла річок), позаяк слизовик, що спричинив вимирання, в таких умовах існувати не може. Завдяки вцілілим солонуватоводним популяціям зостера відновила свою чисельність та розповсюдження, але молюск Lottia alveus зник незворотно: в розпрісненій воді він не жив.

Таким чином, Lottia alveus став першим видом морських безхребетних, зниклим протягом історичного часу[4][3]; втім, цей погляд не є загальноприйнятим серед зоологів[7].

Література

[ред. | ред. код]
  1. COSEWIC. 2005. Canadian Species at Risk [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Committee on the Status of Endangered Wildlife in Canada. 64 pp., page 6.
  2. Bouchet, P. 1996. Lottia alveus. In: IUCN 2007. 2007 IUCN Red List of Threatened Species. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 27 September 2008.
  3. а б Чернышов, А.В.; Чернова, Т.В. (2004). Систематическое положение Lottia angusta (Moskalev in Golikov et Scarlato, 1967) (Gastropoda, Lottiidae) (PDF). Ruthenica. 14 (1): 1—4. Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2013.
  4. а б Carlton, J.T.; Geerat, J., Vermei, J., Lindberg, D.R., Carlton, D.A., Dudley E.C. (1991). The First Historical Extinction of a Marine Invertebrate in an Ocean Basin: The Demise of the Eelgrass Limpet Lottia alveus. The Biological Bulletin. 180: 72—80.
  5. Rasmussen E. (1973). Systematics and ecology of the Isefjord marine fauna (Denmark) with a Survey of the Eelgrass (Zostera) vegetation and its communities. Ophelia. 11 (1): 1—507. doi:10.1080/00785326.1973.10430115.
  6. Short, F.; Muehlstein L.K., Porter D. (1987). Eelgrass wasting disease: cause and recurrence of a marine epidemic. The Biological Bulletin. 173 (3): 557—62.
  7. Roberts, C.M.; Hawkins, J.P. (1999). Extinction risk in the sea. Trends in Ecology and Evolution. 14 (6): 241—6. doi:10.1016/S0169-5347(98)01584-5.

Посилання

[ред. | ред. код]