Видрові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Lutrinae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Видрові
Період існування: середній міоценнаш час
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Видрові (Lutrinae)
Bonaparte, 1838
Роди
Вікісховище: Lutrinae

Видрові (Lutrinae) — підродина ссавців родини мустелових (Mustelidae), представники якої ведуть водний спосіб життя. Містить 13 сучасних видів у 7 сучасних родах.

Опис[ред. | ред. код]

У всіх видрових тіло довгасте, короткі лапи з перетинками між пальцями, довгий сильний хвіст і кругла голова з притупленою мордочкою. Найбільші представники підродини досягають величини до одного метра і ваги до 45 кг (гігантська видра, калан).

Їхня шерсть або рівномірно сіро-коричнева, або злегка плямиста і трохи світліше у «комірця» і на животі. На 1 мм² шкіри у видрових припадає більше ніж 1000 волосинок, що є найгустішою шерстю у тваринному світі. Структура вовни, яка складається з довшого волосся і м'якого підшерстя, дозволяє утримувати навколо тіла ізоляційний шар повітря навіть при довгому перебуванні у воді. Крім того, перебуваючи у воді видрові можуть закривати свої маленькі вуха і ніздрі.

Поширення[ред. | ред. код]

Видрові поширені практичні по всьому світі та відсутні лише в Австралії та на окремих віддалених островах. Живуть головним чином у воді, відмінно вміючи плавати та пірнати, населяючи всі види внутрішніх водойм, а також скелясті береги морів. Як правило, вони ніколи не віддаляються більш ніж на 500 м від води. Іноді вони ховаються в покинутих житлах інших тварин чи під камінням, але завжди мають у своєму розпорядженні і як мінімум одне власне житло, що розташовані на березі. Вхід до нього може перебувати під водою, але саме житло розташоване завжди над рівнем води. У деяких видів воно складається з кількох комірок.

Видрові зазвичай ділять обжиті ними території на зони. Територія самця, як правило, більша за територію самки, однак обидві зони можуть перетинатися. Представників тієї ж статі з ареалу виганяють.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Видрові пересуваються за допомогою рухів задніх лап і хвоста. Вони в змозі бути до восьми хвилин під водою. На суші вони пересуваються комбінацією з бігу і ковзання. Попри те, що їх головною сферою проживання є вода, по суші вони можуть долати великі відстані, наприклад, взимку, коли їм необхідно знаходити незамерзлі водойми. При цьому вони можуть розвивати швидкість до 30 км/год. Видрові можуть бути активними і в денний і в нічний час, але все-таки віддають перевагу нічному способу життя.

Як і вся родина куницевих, видрові є хижаками. Свою їжу вони, як правило, добувають у воді. Вона складається з риби, жаб, крабів та інших безхребетних. У видрових дуже інтенсивний обмін речовин і вони змушені щодня з'їдати їжу в кількостях до 15 % своєї власної ваги (у каланів залежно від температури води аж до 25 %). У воді, температура якої становить 10 °C, вони повинні ловити близько 100 г риби на годину, щоб вижити. Більшість видів приділяють полюванні від трьох до п'яти годин у добу, а самки що годують — до восьми годин.

У видрових є добре розвинуті анальні залози, якими вони маркують межі своєї території та за допомогою яких вони повідомляють родичам про свою силу чи готовності до спаровування. У той час як самці живуть поодинці, самки нерідко утворюють з потомством сімейні групи до наступного періоду плодючості. Парування відбувається в більшості випадків пізно взимку або ранньою весною, а народження від одного до п'яти дитинчат — у квітні або в травні. Дитинчата важать при народженні близько 130 г і стають зрячими лише через місяць. У віці двох місяців мати починає навчати їх плавати. Після закінчення року вони залишають матір і починають самостійне життя. Статева зрілість настає в кінці другого або третього року життя.

Систематика[ред. | ред. код]

Каланиха з дитинчам
Lutrinae

Pteronura brasiliensis

 рід Lontra

Enhydra lutris

Hydrictis maculicollis

 рід Lutra (у т. ч. Aonyx і Lutrogale)

Кладограма, за Koepfli et al. 2008[1] і Bininda-Emonds et al. 1999[2]

Загрози[ред. | ред. код]

Загрози для видрових виходять від руйнування їх життєвого середовища, забруднення води, підвищеної концентрації пестицидів, скорочення популяції риби та полювання. Люди все ще розглядають видрових як конкурентів за прожиток і полюють на них, незважаючи на заборони. Хоча в багатьох країнах існують проєкти по розведенню видрових і виселенню їх в дику природу, перераховані вище проблеми будуть залишатися серйозними загрозами популяціям видрових.

Література[ред. | ред. код]

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999 ISBN 0-8018-5789-9
  1. Koepfli KP, Deere KA, Slater GJ та ін. (2008). Multigene phylogeny of the Mustelidae: Resolving relationships, tempo and biogeographic history of a mammalian adaptive radiation. BMC Biol. 6: 4—5. doi:10.1186/1741-7007-6-10. PMC 2276185. PMID 18275614.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. Bininda-Emonds OR, Gittleman JL, Purvis A (1999). Building large trees by combining phylogenetic information: a complete phylogeny of the extant Carnivora (Mammalia) (PDF). Biol Rev Camb Philos Soc. 74 (2): 143—75. doi:10.1017/S0006323199005307. PMID 10396181. Архів (PDF) оригіналу за 9 серпня 2017.