Lysimachia maritima
| Lysimachia maritima | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Первоцвітові (Primulaceae) |
| Рід: | Вербозілля (Lysimachia) |
| Вид: | L. maritima
|
| Біноміальна назва | |
| Lysimachia maritima | |
| Синоніми | |
|
Glaux maritima L. | |
Lysimachia maritima (молочка приморська як Glaux maritima[1][2]) — вид трав'янистих рослин родини первоцвітові (Primulaceae), що зростає в північній Євразії й Північній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 3–25(40) см. Кореневища повзучі, гіллясті, тонкі. Стебла сланкі або висхідні, прості або гіллясті, дещо соковиті, сизі, голі. Листки світло-зелені, в основному супротивні, у верхній частині чергуються, безчерешкові з єдиною прожилкою, 0.2–2.6 × 0.1–6(12) см; краї цілі, плескаті; верхівки від тупих до закруглених (або гострих). Найнижчі листки лускаті, коричневі. Верхні листки з пластинами від ланцето до еліптично яйцевидих, м'ясисті, голі, блакитно-зелені, злегка темно-плямі. Квітки поодинокі, пазушні. Квітконіжки відсутні. Квіти: пелюстки відсутні; віночкоподібні чашечки колокольчаті, блідо-рожеві й темноплямі, 3–6 мм шириною; чашолистків 5, яйцевиді, тупі; тичинок 5. Плоди — сферичні, голі, 2.5–3.5 мм довжини капсули.
Поширення[ред. | ред. код]
Європа (Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (США, Канада, Сен-П'єр і Мікелон); Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Японія, Корея, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Монголія, Іран, Туреччина, Пакистан).
Населяє прибережні райони, особливо дюни, болота, берегові вали, прибережні скельні оголення, кам'янисті береги, а також береги струмків та річок.
В Україні зростає на солонцях і засолених луках — у півд. ч. лісостепу і степу, у Присивашші й на ПБК, рідко[2].
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Молочка приморська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 282. — ISBN 5-88500-055-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Glaux maritima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 140. (рос.)(укр.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||