Métallurgique

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Métallurgique
SA L’Auto Métallurgique
Тип Акціонерне товариство
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь Автомобілебудування
Доля 1927 - компанію купує фірма Imperia-Excelsior
Засновано 1860
Закриття (ліквідація) 1927
Штаб-квартира Марш'єнн-о-Пон, Бельгія
Філії Métallurgique Company
Bergmann-Métallurgique
Ключові особи Ернст Леманн
Жак де Лідекірк
Продукція Транспортні засоби

Métallurgique у Вікісховищі?

Métallurgique (Металлюржик) — з 1860 року бельгійський виробник залізничної техніки та автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Марш'єнн-о-Пон. У 1927 році компанію купує фірма Imperia-Excelsior, і виробництво автомобілів припинилося.

Заснування компанії[ред. | ред. код]

У 1860 році була заснована фірма Société Anonyme La Métallurgique, яка почала виробляти локомотиви і рухомі склади в Тубі, Нівелі і Самбрі, проте в 1898 році правління фірми зацікавилося автомобільним виробництвом, і в містечку Марш'єнн-о-Пон створюється автомобільний філіал фірми під назвою L 'Auto Metallurgique.

Початок виробництва автомобілів[ред. | ред. код]

У 1900 році Едмондом Херманом було побудовано два прототипи з 2-циліндровим мотором, об'ємом 726 см3 і потужністю 4 к.с., у одного мотор розташовувався спереду, у другого — ззаду, обидва прототипи були показані в 1901 році на Паризькій виставці. Незабаром почалися продажі цих машин, через рік з'явилася більша 8-сильна машина, яка оснащувалася вже 4-циліндровим мотором, об'ємом в 1.5 л, по суті, це був здвоєний 2-циліндровий мотор, всі машини оснащувалися ланцюговим приводом заднього моста.

У 1903 році у фірму приходить інженер, який до цього будує «Мерседеси» в німецькому «Даймлері» — Ернст Леманн, з його приходом починається ріст фірми в технічному плані — рама стала виготовлятися із штампованого профілю, з'явилося динамо і електричне освітлення (правда, поки за замовленням), карданний вал. Модельний ряд всього включав кілька моделей з 2-ма і 4-ма циліндрами. У 1904 році французька компанія Gillet-Forest починає виробляти такі автомобілі за ліцензією.

У 1905 році модельний ряд складався з 2-циліндрових моделей: 7/8HP і 10/12HP; і 4-циліндрових: 12/14НР, 16/20НР, 24/28НР і 30/35НР.

Але Леманну кортить побудувати щось особливе, і керівництво дає добро, в результаті в кінці того ж 1905 року народжується 9.9 л 4-циліндровий автомобіль 60/80HP, який видає 100 к.с. при 1500 об/хв, і при цьому може розвинути швидкість в 160 км/год.

Однак не тільки цей автомобіль бере участь в гонках, ще до цього 3.6 л модель 24/28НР бере участь в гонках Herkomer в Німеччині. Німець Ханс Ашофф разом з уродженцем Бельгії Андріаном П'єдбефом починають продавати автомобілі в Німеччині у фірмі Адрінана — Piedbœuf & Cie (пізніше П'єдбеф відкриє фірму, яка буде випускати автомобілі марки Imperia). Також Ашоффу вдається отримати дозвіл на продаж автомобілів цієї марки в Лондоні, проте він передає це право своєму другові — Оскару Купперу, який засновує фірму Warwick Wright для цього, а пізніше — і Métallurgique Company (збираючи машини з комплектів, що поставляються з Бельгії).

У 1906 році 24/28НР ставить рекорд серед однокласників, беручи участь в кубку Лідекерка, Вільгельм проїхав трасу з середньою швидкістю в 78 км/год, також рекорд ставить і більша модель 60/80НР, яка бере участь у Остенде, машина показала найкращий середній час на трасі, проте поступилася часткою секунди іншій машині при розгоні на максимальну швидкість за одну милю, в результаті отримавши друге місце.

У 1907 році машини цієї марки отримують V-подібну решітку радіатора, також з'являються нові моделі: 26/32, 40/45 і 50/60. Модель 40/45НР з 8 л мотором — зменшений варіант 60/80НР моделі.

Модельний ряд до моделі 26/32 мав 3-ступінчасті коробки передач, а всі автомобілі вище класом отримали 4-ступінчасті коробки. Також фірма почала випускати в маленькій кількості вантажні автомобілі.

У тому ж році машини цієї марки беруть участь у Tourist Trophy, потім — в Kaiserpreis, але, на жаль, в обох гонках машини змушені були зійти з траси, та ж доля їх спіткала на трасі в Арденнах, але вже влітку, беручи участь в гонках Herkomer, німецький гонщик Ханс Ашофф займає друге місце на автомобілі Metallurgique. За його сприяння починаються переговори про виробництво цих автомобілів у Німеччині. А незабаром на трасі Брукландс модель 50/60НР займає і перше місце на п'єдесталі.

Все в цьому ж році фірма відділяється від головного підприємства, біля керма стає мсьє Жермані, а фірма отримує назву Auto-Metallurgique S.A. Фірма дає на свої шасі рік гарантії (кузови поставляла фірма Van Den Plas Carrosserie).

Через рік фірма відмовляється від виробництва 2-циліндрових моделей, тоді ж на Tourist Trophy виставляється три машини, проте всі три сходять з дистанції.

У 1909 році підписується нарешті угода з німецькою фірмою Berliner Elektrizitätswerke AG, яка випускає електромобілі під маркою Bergmann, про виробництво автомобілів у Німеччині під маркою Bergmann-Metallurgique, причому, членом правління цієї компанії був герцог Баварії Людвіг, який в 1913 році стане останнім королем Баварії — Людвігом III (між іншим, одна з найстаріших монархій в Європі, сім'я була біля трону майже 740 років). Тоді ж з'являється 5-літрова модель 26/60HP.

У 1910 році будується спортивна машина з 11 л мотором і 16 клапанами, тобто по 4 на кожен циліндр, машина розвивала 105 к.с., машина правда зійшла з гонки Coupe du Prince Henry через поломку. У тому ж році автомобілі цієї марки стали продаватися і в Росії.

Найперший Chevrolet

У 1911 році з'являється перший автомобіль марки Chevrolet, дизайн машини був клонований з автомобілів марки Metallurgique.

Metallurgique 12/14CV Boattail Speedster 1912 року
Салон Metallurgique 12/14CV Boattail Speedster

У 1912 році з'явилися нові моделі: 12/14СV з 2.6 л мотором, який розвивав 32 к.с., машина комплектувалася 4-ступінчастою коробкою передач. Одна з цих машин відома тим, що на сьогоднішній день це найстаріший автомобіль з кузовом boat-tail, який дійшов до нас.

Metallurgique 18CV Phaeton

18СV 3.6 л розвивала 40 або 58 к.с. в спортивній версії; 5-літрова модель 26/60CV також обзавелася більш потужною спортивною версією, яка розвивала 75 сил, а нова модель 40/95 мала об'єм 7.4 л.

До кінця року з'явилася маленька модель 6/18СV з 1.5 л мотором. У тому ж році, вигравши гонки в Тour de France і Circuit du Maroc, фірма збільшила до двох років гарантію на свої шасі і мотори.

У 1913 році з'являється спортивна версія 40/90СV — 38/90CV, мотор залишився тим же, але шасі машини було укорочено. Всім автомобілям як опцію стали пропонувати електричний стартер.

А барон Нотомб, виступаючи на автомобілі Bergmann-Metallurgique 38/90CV, посів третє місце на гран-прі Росії. Барон Нотомб не зробив жодної заміни шин, які, до речі, були марки Continental-Pneumatic. Автомобіля марки Metallurgique не могло не бути у наближених царя, так, наприклад, авто такої марки було у вбивці Распутіна — Юсупова.

У 1914 році успіх Нотомба, але вже чисто на «Metallurgique», закріпив гонщик Артур Дюре, також зайнявши третє місце в гран-прі Росії, які стали одними з останніх передвоєнних змагань.

Під час війни виробництво автомобілів було зупинено, оскільки Бельгію окупували кайзерівські війська, призупинилося і виробництво автомобілів у Німеччині. Більшість обладнання з бельгійського заводу було вивезено до Німеччини, після війни разом з німецькими військами пішов і головний інженер фірми — Леманн, який став працювати в німецькій фірмі Selve. Бельгійська фірма виставила претензії німецькому уряду, щоб той повернв забране обладнання, але з Німеччини прийшла відповідь, що оскільки в правлінні переважали німці, то це їх рішення — вивезти обладнання на свою батьківщину. Але не дивлячись на це, «Металлюржик» стала першою бельгійською фірмою, яка відновила виробництво своїх автомобілів. Справа в тому, що компанія встигла приховати і зберегти запчастини та напівфабрикати до окупації. Відновило виробництво автомобілів і німецьке підприємство, оскільки у них теж залишилися нерозпродані шасі.

У 1919 році біля керма компанії став граф Жак де Лідекірк (проводилися гонки на кубок його імені). У 1919 році на шасі 1912 року будується цікавий проект: на шасі встановлюється 21 л мотор фірми Maybach, які під час війни встановлювали на дирижаблі Zeppelin, однак проект був невдалий, оскільки машина ставала некерованою і максимальна швидкість її була мізерною.

Metallurgique 15/20СV Sport Roadster

У 1920 році відновилося серійне виробництво автомобілів, це були довоєнні моделі 15/20CV, 20/40СV і 26/60CV. Старша модель отримала гальма всіх коліс системи Adex, це були гальма з діагональним задіянням.

У 1921 році проектується 6-циліндровий мотор з напівсферичними камерами згоряння, але проект покладають на дальню полицю, а зусилля додаються на доведення 3-літрового 16-клапанного мотора, який видає 90 сил. У 1922 році були готові 3 автомобілі, які були виставлені на гра-прі Бельгії, які проходили в Спа, машини встановили рекорд швидкості для цієї траси, проте змушені були зійти з траси через поломки.

В кінці 1922 року контроль над фірмою знову бере пан Жермане, який до того моменту пішов з посади директора іншої автомобільної фірми — SOMEA, разом з собою він прихопив молодого талановитого конструктора Поля Бастьєна, незабаром після їх відходу фірма «Сомеа» зникла з карти автовиробників. Сам Жермане ображений на німців, забирає ліцензію у німецької фірми, яка з цього моменту знову переходить на електромобілі, правда вантажні.

Бастьєн теж прийшов не з порожніми руками, а з проектом, який він придумав ще рік тому, проте не був прийнятий членами правління «Сомеа». У підсумку в 1923 році з'явилася модель 12/15СV, або на деяких ринках 26HP, яка стала єдиною моделлю у виробничій гамі.

Metallurgique 15/20СV Sport Roadster
Metallurgique 15/20СV Sport Roadster

Це була 1.9 л 40-сильна машина з верхнім розташуванням клапанів, вона стала найпотужнішою на ринку серед своїх однокласників, непогана потужність дозволяла машині розвивати 121 км/год, також вона оснащувалася гальмами всіх коліс, все тієї ж фірми Adex.

Однак, не дивлячись на хороші показники швидкості і потужності, машина не була настільки популярна, на жаль, через свою ненадійність, також падінню продажів сприяла податкова політика післявоєнної Великої Британії, машина виявилася неконкурентоспроможною на основному ринку.

Припинення виробництва автомобілів. Закриття компанії[ред. | ред. код]

У 1927 році справи були настільки погані, що збанкрутілу компанію купує компанія Imperia-Excelsior, яка починала свій бізнес як дилер «Металлюржика». Поль Бастьєн залишає Бельгію і переїжджає в США, де влаштовується головним конструктором у фірму «Stutz», для якої і створить свій знаменитий Vertical Eight. Тим часом «Імперіа-Екселсіор» перевозить устаткування на свої потужності, а заводські будівлі продає фірмі «Minerva», яка через якийсь час буде також поглинена ненаситною «Імперією».

У 1929 році були продані останні залишилися машини, і автомобілі, які рекламувалися як «автомобіль з клапанним мотором, але який працює так само тихо, як безклапанний», зникли з каталогів назавжди.

Список автомобілів Métallurgique[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • G. N. Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, 1975
  • G.N. Georgano Cars: Early and Vintage, 1886–1930. London: Grange-Universal, 1985.