M-87 Orkan

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M87 LRSV
SVLR M-87 Orkan.jpg

Хорватська «M87 Orkan» у музеї
Тип: самохідна реактивна система залпового вогню
Походження: Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ
Історія виробництва:
Конструктор Белградський військово-технічний інститут,
головний інженер
Обрад Вучурович[1]
Характеристики
Маса 32 т
Швидкість 80 км/год (50 миль/год)
Основне озброєння 262 мм x 12
Orkan ll x 4
Довжина 9 м
Ширина 2,64 м
Висота 3,84 м
Обслуга 5

Commons-logo.svg M-87 Orkan у Вікісховищі

M-87 Orkan — югославська повністю автоматизована самохідна реактивна система залпового вогню. Типовий проєкт M-87 складався з 12 пускових труб, установлених на вантажівці FAP 2832. Дальність стрільби — приблизно від 50 до 120 км, з можливістю доставки боєголовок, протитанкових і протипіхотних мін. Виробництво «Orkan M-87» припинилося на початку 1990-х у зв'язку з розпадом Югославії.

Історія[ред. | ред. код]

Розробка розпочалася як спільний проєкт СФРЮ та Іраку під назвою «KOL-15», головним інженером якого, а також розробником технічних вимог був професор Обрад Вучурович[2]. На ранніх стадіях переговорів з Іраком Югославія запропонувала два варіанти[3]:

Ірак обрав перший варіант, як і Югославія.

На початку розробки було збудовано два дослідні зразки: по одному для Югославії та Іраку. Відповідно до запитів покупців було розроблено ракети з бойовими касетними частинами.

За словами директора з виробничих питань відділення артилерії Белградського військово-технічного інституту професора Обрада Вучуровича[4], «Оркан» ніколи не був копією жодної попередньої конструкції. Югославська доктрина під час розробки цієї системи засновувалася на передумові, що країни, які копіюють проєкти, щонайменше на п'ять років відстають від тих, які цю зброю розробили[3].

Характеристики[ред. | ред. код]

Одна батарея[5] «M-87 Orkan» складається з:

Автомобіль «FAP 2832» з опорною платформою оснащено центральною системою регулювання тиску в шинах, якою керує водій зсередини кабіни, а для забезпечення більшої стійкості пускового майданчика на землю дистанційним керуванням опускаються чотири стабілізатори по одному з обох боків ззаду другого колеса і два з самого заду. Під час поїздки пускова установка пересувається наперед і повністю укривається брезентовим накриттям з незнімними стійками.

Ракети[ред. | ред. код]

Ракета завдовжки 4,6 метра, уміщена в склокерамічний корпус, транспортується автомобілем. Ракети перезаряджає «FAP 3232» із вбудованим краном. Швидкість ракети — 1000 м/с. Ракети з розширеною дальністю дії — завдовжки 4,88 м і вагою 404 кг. Батарея з 4 пускових установок із 16 стволами та 192 ракетами може охопити цільову площу 3—4 км²[6].

Відмітні риси[ред. | ред. код]

До її унікальних особливостей на момент запровадження (1987 р.) порівняно з іншими РСЗВ, що діяли на той час, належать[6][7]:

  • здатність розсіювати протипіхотні та протитанкові міни з місця стрільби на віддаль до 50 км.
  • напівавтоматичне заряджання.
  • готовність до стрільби за дві хвилини.
  • дуже точне автоматичне вирівнювання зброї: система мала коректор із телевізійною камерою для коригування траєкторії ракети.
  • автоматичний приціл ствола.
  • тверді хромовані стволи без необхідності чищення.
  • міни КБ-2 з крилами та парашутами з двома запобіжниками (магнітними) і механізмом самознищення через 24 або 48 годин[3]

За словами Обрада Вучуровича[4], головною особливістю «Оркана» була здатність розсіювати протитанкові або протипіхотні міни на відстань від 5 до 50 км від місця стрільби.

Модифікації та версії[ред. | ред. код]

«Orkan II» на військовій виставці-продажу «Партнер 2011»

Було кілька модифікацій «Orkan M-87»:

  • Першу модифікацію здійснила Армія Республіки Сербської з двома стволами, розміщеними на пусковій установці «Luna R-65».
  • СР Югославія модифікувала «Крупп М-418/37» і помістила на нього два стволи «Оркана».
  • Сербія розробила модифікацію «M-96 Orkan II». Найпростішим розв'язком було інтегрувати чотири 262-мм пускові трубки на пусковій установці на базі ЗІЛ-135, оскільки це вимагало мінімальних капіталовкладень. Основне призначення цих видозмінених пускових установок може бути відновлено[8]. Новорозроблені ракети збільшили дальність дії «Оркан II» до 65 км[9].
  • «Orkan CER», розроблений компанією «Югоімпорт-СДПР» на базі КамАЗ-6350[10].
  • багатокаліберна РСЗВ «Dominator M2/12 MLRS», розроблена «Югоімпорт-СДПР», яка використовує 16 262-міліметрових ракет «Orkan»[11].

Історія застосувань[ред. | ред. код]

Під час війни в Хорватії Республіка Сербська Країна застосувала М-87 «Оркан» по цивільних цілях у Загребі. Наказ про обстріл віддав Мілан Мартич у помсту за проведену перед тим операцію «Блискавка»[12][13][14].

Оператори[ред. | ред. код]

Карта з операторами М-87, позначеними синім, та колишніми операторами, позначеними червоним

Поточні оператори[ред. | ред. код]

  • Сербія Сербія — 4 «M-96 Orkan II».[8] Серед колишніх югославських республік, які володіли цією системою залпового вогню, тільки Сербія не підписала протокол про знищення касетних боєприпасів[15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.vti.mod.gov.rs/fs/155/155.htm
  2. http://www.vti.mod.gov.rs/fs/155/155.htm
  3. а б в Interview with chief constructor in Serbian Armed Forces Magazine Odbrana. Odbrana.mod.gov.rs. Архів оригіналу за 2015-11-25. Процитовано 2015-11-24. 
  4. а б Obrad Vucurovic, Rocket design elements, Launcher design problems, Biography and Textbooks, Weapon systems gallery. Vucurovic.com. 2008-03-01. Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2015-11-24. 
  5. M87 Orkan Multiple Launch Rocket System. Military-Today.com. Процитовано 2015-11-24. 
  6. а б 262-мм реактивная система залпового огня M87 Orkan | Ракетная техника. Rbase.new-factoria.ru. Процитовано 2015-11-24. 
  7. ISTINA O ORKANU (sr). Odbrana.mod.gov.rs. Архів оригіналу за 2015-11-25. Процитовано 2015-11-24. 
  8. а б Војска Србије | Наоружање Копнене војске | Артиљерија | Лансер ракета самоходни четвороцевни 262 mm М87 ОРКАН. Vs.rs. Архів оригіналу за 2015-09-26. Процитовано 2015-11-24. 
  9. R267 262mm (GIF). Edepro.com. Архів оригіналу за 2013-06-20. Процитовано 2015-11-24. 
  10. Orkan CER Multiple Launch Rocket System. Military-Today.com. Процитовано 2015-11-24. 
  11. Dominator M2/12 multi-caliber MLRS Multiple Launch Rocket System technical data sheet specifications | Serbia Serbian army artillery vehicles systems UK | Serbia Serbian Army military equipment UK. Armyrecognition.com. 2013-11-15. Процитовано 2015-11-24. 
  12. nacional.hr процитовано 10.04.2020.
  13. http://www.un.org/Depts/DPKO/Missions/unprof_b.htm
  14. Roger Cohen (May 4, 1995). Rebel Serbs Pound Zagreb for Second Day. New York Times. Процитовано January 2, 2010. 
  15. Serbia didn't sign cluster weapon agreement (англ.)