Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з M26 (реактивний снаряд))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M270 веде вогонь

Американські артилерійські реактивні системи M142 HIMARS та M270 MLRS застосовують номенклатуру боєприпасів, що об'єднуються у кілька сімейств: MFOM, AFOM, PrSM[1][2].

Снаряди постачаються у стандартизованих капсулах. Такі капсули мають різну внутрішню, але уніфіковану зовнішню, конструкцію та станом на 2023 рік максимально можуть містити одну ATACMS ракету, дві PrSM ракети або 6 MLRS снарядів. До машин M142 та M270 капсули завантажуються самостійно персоналом самої машини, що, у свою чергу, має спеціальний кран для їх підняття — таким чином, система не потребує спеціальних транспортно-заряджальних машин, капсули можуть бути завантажені з землі або звичайної вантажівки.[1]

Опис[ред. | ред. код]

M142 HIMARS заряджає ракетну капсулу
Відстань ураження озброєння у км[3][4]
0 —
–
25 —
–
50 —
–
75 —
–
100 —
–
125 —
–
150 —
–
175 —
–
200 —
–
225 —
–
250 —
–
275 —
–
300 —
–
325 —
–
350 —
–
375 —
–
400 —
–
425 —
–
450 —
–
475 —
–
500 —
6
6
6
6
1
2
6
 MLRS
 GMLRS
 ER GMLRS
 GLSDB
 ATACMS
 PrSM
 MLRS (застаріла)
Цифри вказують на максимальну кількість боєзаряду

MFOM[ред. | ред. код]

англ. MLRS Family of munitions "сімейство боєприпасів РСЗВ"

MLRS[ред. | ред. код]

  • M26 — некерований касетний боєприпас (із 644 елементами касетних боєприпасів M77 DPICM), заборонений до використання у низці країн, з відстанню ураження від 15 до 32 або (у подальших модифікаціях A1(2) ER (extended range) шляхом зменшення бойової частини) 45 км.
    • AT2 SCATMIN — німецький різновид ракет M26 з бойовою частиною, що містить 28 протитанкових мін AT2 (варіант DM1399) з відстанню використання від 15 до 38 км[5].
    • США М26А1 — із 518 посиленими елементами касетних боєприпасів M85 ERR (удосконалена посилена версія касетних боєприпасів типу M77 DPICM) дальністю стрільби 45 км;
    • США М26А2 — з елементами касетних боєприпасів типу M77 DPICM з дальністю стрільби 45 км, використовувалися як проміжний варіант до прийняття на озброєння M85 ERR;
  • США М27 — навчально-тренувальний боєприпас для повного циклу тренування обслуги в заряджанні та навчальному пуску ракет;
  • M28. Різновид ракет M26 із трьома баластними контейнерами та трьома контейнерами димового маркування замість корисного навантаження суббоєприпасів. М28 є різновидом некерованих реактивних снарядів M26 системи M270[4]. Кожна ракетна капсула містить 6 однакових ракет. Попри те, що їх було розроблено одночасно з M26, саме їх широко використовують і досі, й вони отримали подовження лінійки продуктів, як-от M30/31 тощо через відсутність заборони на унітарні (а не касетні) боєголовки у світі.
    • RRPR (Reduced Range Practice Rocket) Тренувальна ракета зі зменшеною дальністю M28A1 із затупленим носом. Діапазон зменшено до 9 км.
    • LCRRPR (Low Cost Reduced Range Practice Rocket) Низьковартісна тренувальна ракета зі зменшеною дальністю M28A2 із затупленим носом. Діапазон зменшено до 9 км.
  • США XM29 — експериментальні некеровані ракети з боєприпасами SADARM для дистанційного протитанкового мінування з дальністю стрільби у 40 км, розроблені у 1980-х роках, але ніколи не були призначені для регулярного використання;
  • США XM135 — ракети з бінарною хімічною боєголовкою, заповненою окремо двома нелетальними компонентами, що, втім, під час бойового застосування (опісля запуску), мали б змішуватися, формуючи VX, розроблені у 1980-х роках, але ніколи не були призначені для регулярного використання[6].
  • SAGE 227(B/C/D) - експериментальні некеровані реактивні снаряди розробки компанії TUBITAK-SAGE для заміни M26, що були частковою копією (авжеж використовували технології реверсивної інженерії щодо M26), що розроблялись з 1990 до 1995 року, але ніколи не були навіть протестовані.[7]

GMLRS[ред. | ред. код]

Докладніше: GMLRS

Ракети керованої реактивної системи залпового вогню GMLRS мають розширений у порівнянні з MLRS радіус дії та, на відміну від MLRS, GPS навігацію до своєї інерціальної навігаційної системи. Ракети GMLRS були представлені в 2005 році. Ракети M30 і M31, за винятком їхніх боєголовок, ідентичні[3]. Станом на 1 грудня 2021 було виготовлено 50 тисяч ракет GMLRS[8], щорічне виробництво яких зараз перевищує 9 тисяч ракет. Кожна ракетна капсула містить 6 однакових ракет.

Актуальним станом на 2022 рік є виробництво виключно модифікацій A2.

  • Ракети M30 з 404 касетними бойовими елементами DPICM (удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення) M101. Діапазон 15-84 км. З 2004 по 2009 рік було вироблено 3936, виробництво було припинено на користь M30A1[9]. Залишки ракет M30 було оновлено боєголовками M30A1 або M31A1[10].
    • Ракети M30A1 з альтернативною боєголовкою (AW або Alternative Warhead), являє собою осколковий снаряд з повітряним підривом на висоті близько 9 метрів для максимальної площі ефективного ураження[11]. Діапазон 15-84 км. Ракета GMLRS, яка замість уражаючих елементів вибухової дії M30 має приблизно 176 000 уражаючих не вибухових вольфрамових елементів зонального ураження (2 групи: 1 група — 16 000 діаметром 5,5 мм; 2 група — 160 000 діаметром 3,3 мм)[12]. Виробництво розпочато в 2015 році[9][10]. Ця боєголовка є кращою не лише тому, що не використовує касетні засоби ураження, але вона також переважає звичайний розривний снаряд: «Вибуховий снаряд має дуже велике ураження, оскільки він продукує великий вибух та великі шматки шрапнелі, але цей снаряд складається з маленьких кульок і охоплює набагато більшу площу.»[13].
    • Ракети M30A2 з альтернативною боєголовкою (AW) (Guided Multiple Launch Rocket System[14]). Діапазон 15-84 км. Покращений M30A1, має реактивний двигун стійкий до ураження вибухом або кулями (IMPS). Єдиний варіант M30, який виробляється з 2019 року[15].
  • США XM31 — експериментальні керовані ракети з , успішне тестування яких у березні 2006 року передувало початку негайної конвертації M30 у M31 в армії США, завершення якої планувалося напркінці 2007 року[16].
  • Ракети М31 з 90 кілограмовою цільною осколково-фугасною бойовою частиною. Діапазон: 15-84 км. Надійшов у виробництво в 2005 році. Боєголовка виробляється компанією General Dynamics і містить 23 кг (51 фунт) фугасної речовини PBX-109[en] у сталевому вибухово-осколковому футлярі[17]. США M31 — керовані ракети Guided (with) Unitary (warhead) MLRS з посиленою (унітарною) боєголовкою для застосування в міських та гірських умовах бойових дій. Подальші модифікації A1(2) мають можливість повітряного вибуху та, у модифікації A2, систему IMPS (від англ. Insensitive Munition Propulsion System, дослівно — рушійна система на основі технології нечутливих боєприпасів)
    • Ракети M31A1 з 90 кілограмовою цільною осколково-фугасною бойовою частиною. Діапазон 15-84 км. Покращена версія M31.
    • Ракети M31A2(GMLRS Unitary High Explosive (HE) Missile Pods[14]) з 90 кілограмовою цільною осколково-фугасною бойовою частиною. Діапазон: 15-84 км. Покращений варіант M31A1, має реактивний двигун стійкий до ураження вибухом або кулями (IMPS). Єдиний варіант M31, який виробляється з 2019 року.
  • Ракети M32 SMArt — німецька розробка GMLRS на основі M30 (відтак радіус дії такої 15-84 км) для MARS II, що містить у бойовій частині 4 начебто (точаться спори щодо чи то касетна чи високоточна зброя) касетних SMArt 155 та нове польотне ПЗ, що призначені для знищення бронетехніки[18]
  • SAGE 227F PARS (тур. Programlanabilir Ataletsel Roket Sistemi "програмована інерційна ракетна система") - керовані реактивні снаряди розробки компанії TUBITAK-SAGE, що розроблялись з 1996 року, мають діапазон дальності ураження від 15 до 45 км, та виготовлялись з наявних у вільному продажу компонентів без абияких змін. Станом на 2023 ця модифікація є останнім в часі снарядом розробки Туреччини, що був сумісний з MFOM[7].
ER GMLRS[ред. | ред. код]

Ракети ER GMLRS (англ. Extended Range Guided Multiple Launch Rocket System "керована реактивна система залпового вогню підвищеної дальності") зі збільшеною у порівнянні з GMLRS дальністю до 150 км[19]. Ракети мають дещо збільшений двигун, нову конструкцію корпусу та хвостового оперення. Поставлятимуть їх унітарною або альтернативною бойовими частинами[20].

Перший успішний випробувальний політ ER GMLRS відбувся в березні 2021 року[21]. Lockheed Martin планує включити ER у свою лінійку продукції в 2023 фінансовому році та планує виробляти нові ракети на своєму заводі в Камдені. Повна готовність до використання запланована на 2025 рік[22].

У 2022 році Фінляндія стала першим іноземним замовником ER GMLRS[23]. Естонія також не змусила себе чекати щодо такого кроку[14].

  • Ракети M403 (Extended Range GMLRS (ER GMLRS) Alternative Warhead (AW) Missile Pods[14]) — керована ракета з уламковою бойовою частиною, повітряним підривом й відстанню ураження у 150 км.
  • Ракети XM404 (Extended Range GMLRS (ER GMLRS) Unitary Pods[14]) — керована ракета з унітарною бойовою частиною й відстанню ураження у 150 км.

GLSDB[ред. | ред. код]

  • США GLSDB — варіант планерної бомби GBU-39, що запускається з наземних систем;
Докладніше: GLSDB (зброя)
M270 стріляє тренувальним снарядом

28 листопада 2022 року стало відомо про розгляд Пентагоном пропозиції Боїнга щодо реалізації можливості використання нового типу снарядів саме з HIMARS — т.з. GLSDB (від Ground Launched Small Diameter Bomb, дослівно — Бомба малого діаметра наземного запуску), або здатної маневрувати у межах аж до 360 градусів крилатої високоточної бомби з максимальною відстанню ураження у 150 км, що є симбіозом двигуна від M26 й бомби SDB I[24] з точністю влучання у 1 метр[25] та попередньо позиціонувалась для використання виключно з M270[26][27][28].

AFOM[ред. | ред. код]

Єдиним різновидом сімейства AFOM (від англ. ATACMS Family of munitions — «сімейство боєприпасів ATACMS») є ракета ATACMS та її численні модифікації.

ATACMS[ред. | ред. код]

Докладніше: ATACMS

ATACMS[29] (від Army Tactical Missile System, дослівно — Армійська тактична ракетна система) або JTACMS[30] (з 1982 до 1985 рік, від Joint Tactical Missile System, дослівно — Об'єднана тактична ракетна система) або TACMS [31] (від Tactical Missile System) — серія 610 мм ракети класу «земля-земля» (РСЗ) з дальністю стрільби до 300 км. Кожна ракетна капсула містить одну ракету ATACMS. Станом на 2022 рік на озброєнні американських військ залишаються лише M48, M57 і M57E1.

  • Балістична ракета малої дальності дії M39 (ATACMS BLOCK I) з інерційним наведенням. Ракета несе 950 протипіхотних і бронебійних (APAM) бомб M74. Діапазон: 25-165 км. З 1990 по 1997 рік було виготовлено 1650 M39, після чого виробництво було припинено на користь M39A1. Під час операції «Буря в пустелі» по іракських цілях було випущено 32 M39, а під час операції «Іракська свобода» було випущено ще 379 M39[32][33]. Решта ракет M39 модернізуються до ракет M57E1[34][35]. M39 єдиний варіант ATACMS, яким можуть стріляти всі варіанти M270 і M142.
    • Ракета M39A1 (ATACMS BLOCK IA) з GPS-наведенням. Ракета несе 300 бомб M74 APAM. Діапазон: 20-300 км. З 1997 по 2003 рік було виготовлено 610 M39A1. Під час операції «Іракська свобода» було випущено 74 M39A1[32][33]. Решта ракет M39A1 модернізуються до ракет M57E1[34][35]. M39A1 і всі пізніше представлені ракети ATACMS можуть використовуватися тільки з M270A1 (або його варіантами) і M142.
    • Ракета M48 (ATACMS Quick Reaction Unitary (QRU)) з GPS-наведенням. Ракета несе 227 кілограмову (500 фунтів) проникаючу осколково-фугасну боєголовку протикорабельної ракети Harpoon ВМС США WDU-18/B. Діапазон: 70-300 км. 176 M48 було виготовлено між 2001 і 2004 роками, виробництво було припинено на користь M57. Під час операції «Іракська свобода» по іракських цілях було випущено 16 M48; ще 42 M48 були випущені під час операції «Нескорена свобода»[32][33]. Решта ракет M48 залишаються в арсеналі армії США та Корпусу морської піхоти США.
  • Ракета M57 (ATACMS TACMS 2000) з GPS-наведенням (Army Tactical Missile System (ATACMS) Missile Pods[14]). Ракета має таку ж боєголовку (WDU-18/B), що й M48. Діапазон: 70-300 км. З 2004 по 2013 рік було виготовлено 513 M57[32][33].
    • Ракета M57E1 (ракета модифікації ATACMS (MOD)) з GPS-наведенням. M57E1 — це позначення модернізованих M39 і M39A1 із заміненим двигуном, оновленим програмним і апаратним забезпеченням навігації та наведення, а також боєголовкою WDU-18/B замість бомб M74 APAM. M57E1 ATACMS MOD також містить датчик наближення для підриву у повітрі[34]. Виробництво почалося в 2017 році з початкового замовлення на 220 модернізованих M57E1[32][33]. Програму планується завершити в 2024 році з впровадженням ракети Precision Strike Missile (PrSM), яка замінить ракети ATACMS в арсеналі США

PrSM[ред. | ред. код]

Сюди перенаправляється запит «PrSM». На цю тему потрібна окрема стаття.
Концепт-арт капсули з PrSM

PrSM (від англ. Precision Strike Missile, дослівно — Високоточна ударна ракета) — це нова серія ракет з GPS-наведенням, яка почне замінювати ракети ATACMS у 2024 році. PrSM має нову боєголовку з зональним ефектом ураження і має радіус дії 60-499 км. Ракети PrSM можуть запускатися з M270A2 і M142, причому кожна ракетна капсула містить 2 ракети. Станом на 2022 рік PrSM перебуває на початковому етапі виробництва з низькими темпами, протягом року американським військовим постачається 110 ракет. PrSM буде введено в експлуатацію в 2023 році[36][37][38].

Найперші офіційні згадки про неї датуються 2020 роком, втім саму програму розробки ракети, що до 2018 року мала назву LRPF (англ. Long Range Precision Fires "Точна стрільба на великі відстані"), було затверджено 14 липня 2016 року й розпочато 31 березня 2017 року[39]. Станом на 2023 рік відомо, що ракета буде також протикорабельною з можливістю самостійного пошуку, супроводу та ураження надводної цілі, використовуючи систему наведення LBASM (англ. Land-Based Anti-Ship Missile "протикорабельна ракета наземного базування")[40], що, у свою чергу, можуть вражати кораблі, що рухаються[41][42]

Порівняння[ред. | ред. код]

Тип Вага Макс.дальність ураження Система керування Боєголовка
M26 306 кг 32 км 644 касетних боєприпасів M77 DPICM
M26A1/A2 296 кг понад 45 км M26A1: 518 касетних боєприпасів M85 DPICM
M26A2: 518 касетних боєприпасів M77 DPICM
M28/M28A1 306 кг 9 км навчальний боєприпас на базі М26 з трьома баластними контейнерами та трьома контейнерами для димового маркування замість корисного вантажу суббоєприпасів.
M30/M31 84 км[43] GPS/INS M30: 404 касетних боєприпаси M85 DPICM
M31: 90 кг вибухової речовини
AT2 SCATMIN 254 кг 38 км 28 протитанкових мін AT2
PARS SAGE-227 F 160-300 кг 70 км
MGM-140/164/168 ATACMS Block IVA 1480-1670 кг 300 км GPS/INS 160-560 кг
PrSM 499+ км

Інші розробки[ред. | ред. код]

Ізраїльський варіант M270, «Менатец», споряджений ракетною капсулою зі 122-мм ракетами «Ромах» (ліворуч)
Цей розділ потребує доповнення.

Техніка[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Оскільки MFOM є ідеєю та терміном, що був запропонований та первинно використовувася виключно Lockheed Martin[2][44][45], цілком логічним є той факт, що станом на 2023 технікою, яка повноцінно підтримує використання озброєння MFOM є виключно техніка, що є виробленою самостійно компанією Lockheed Martin або в кооперації з нею або на ліцензованому нею виробництві компаній інших країн.[46][47][47].

Гусенична[ред. | ред. код]

  • США M270 MLRS (1983) — первинна система для використання повного спектру озброєнь MFOM[44][48]
    • Франція LRU[49][50]
    • Німеччина MARS[49]
      • Німеччина MARS II/MLRS-E - розвиток MARS, ліцензована копія M270 MLRS[47][49]
    • Ізраїль Menatetz (1995)[51]
    • Італія MLRS Improved/MLRS-I [49]

Колісна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Colonel Robert C. Agans, Jr. SWORDS & PLOWSHARES: MODIFICATIONS TO THE MLRS FAMILY OF MUNITIONS (PDF). с. 4.
  2. ↑ а б https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/guided-mlrs-unitary-rocket.html
  3. ↑ а б Engineering Director & Chief Engineer, Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems (PDF). U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. Процитовано 23 червня 2022.
  4. ↑ а б Colonel Joe Russo, CO 14 Marines (May 2018). Long-Range Precision Fires (PDF). Marine Corps Gazette: 40. Процитовано 22 червня 2022.
  5. ↑ Військові України застосовують РСЗВ М270 для дистанційного мінування. Мілітарний. 9 жовтня 2022. Процитовано 19 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ https://www.designation-systems.net/dusrm/app4/mlrs.html
  7. ↑ а б https://pdf.defence.pk/threads/turkish-missile-programs.60968/page-152
  8. ↑ Lindstrom, Kinsey. Army celebrates production of 50,000th GMLRS rocket and its continued evolution. Program Executive Office Missiles and Space. Процитовано 23 червня 2022.
  9. ↑ а б Engineering Director & Chief Engineer, Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems (PDF). U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. Процитовано 23 червня 2022.
  10. ↑ а б Colonel Joe Russo, CO 14 Marines (May 2018). Long-Range Precision Fires (PDF). Marine Corps Gazette: 40. Процитовано 22 червня 2022.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Guided Multiple Launch Rocket System – Alternate Warhead (GMLRS-AW) (PDF). The Office of the Director, Operational Test and Evaluation. Процитовано 23 червня 2022.
  13. ↑ The new M30A1 GMLRS Alternate Warhead to replace cluster bombs for US Army Central 71601171. armyrecognition.com. Процитовано 9 липня 2022.
  14. ↑ а б в г д е https://defence-blog.com/estonia-to-get-us-made-artillery-systems-amid-russian-aggression/
  15. ↑ Guided Multiple Launch Rocket System/Guided Multiple Launch Rocket System Alternative Warhead (GMLRS/GMLRS AW) (PDF). Defense Acquisition Management Information Retrieval. с. 7. Процитовано 23 червня 2022.
  16. ↑ https://www.defenseindustrydaily.com/lockheed-gets-166m-to-convert-mlrs-rockets-asked-to-speed-up-gmlrs-production-updated-02474/
  17. ↑ GMLRS Unitary Warhead. General Dynamics. Процитовано 23 червня 2022.
  18. ↑ https://milmag.pl/europejski-pocisk-dla-m270-mlrs/
  19. ↑ Army Building 1,000-Mile Supergun
  20. ↑ Judson, Jen (13 жовтня 2020). Army, Lockheed prep for first extended-range guided rocket test firing. Defense News. Процитовано 24 червня 2022.
  21. ↑ Mission Success: Lockheed Martin’s Extended-Range Guided Multiple Launch Rocket System Soars In Flight Test. Lockheed Martin. Процитовано 25 червня 2022.
  22. ↑ Judson, Jen (30 березня 2021). Lockheed scores $1.1B contract to build US Army’s guided rocket on heels of extended-range test. Defense News.
  23. ↑ Finland becomes first extended range GMLRS rocket customer. Defense Brief. 12 лютого 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  24. ↑ Цікавий гібрид GLSDB: керована авіабомба + снаряд РСЗВ. Мілітарний. 30 серпня 2020. Процитовано 19 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ https://www.saab.com/newsroom/stories/2019/march/flexible-precise-and-reliable--the-versatile-long-range-solution-that-has-it-all
  26. ↑ Stone, Mike (28 листопада 2022). Exclusive: U.S. weighs sending 100-mile strike weapon to Ukraine. Reuters. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023. (англ.)
  27. ↑ https://boeing.mediaroom.com/2015-03-10-Boeing-Saab-Adapt-Air-Launched-Small-Bomb-for-Ground-Launch
  28. ↑ Компания Boeing предложила Пентагону производить дешевые малогабаритные бомбы для Украины. Они могут поражать цели на расстоянии 150 километров. Meduza. 28 листопада 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 12 березня 2023. (рос.)
  29. ↑ https://apps.dtic.mil/sti/citations/AD1178371
  30. ↑ Козубенко, Олександр (29 серпня 2022). Балістичні ракети ATACMS США: історія та модифікації. АрміяInform. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  31. ↑ https://news.lockheedmartin.com/2017-05-22-Lockheed-Martins-Modernized-TACMS-Missile-Successfully-Completes-Sixth-Consecutive-Flight-Test
  32. ↑ а б в г д Engineering Director & Chief Engineer, Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems (PDF). U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. Процитовано 23 червня 2022.
  33. ↑ а б в г д Colonel Joe Russo, CO 14 Marines (May 2018). Long-Range Precision Fires (PDF). Marine Corps Gazette: 40. Процитовано 22 червня 2022.
  34. ↑ а б в Army Tactical Missile System (ATACMS) Modification (MOD) (PDF). The Office of the Director, Operational Test and Evaluation. Процитовано 23 червня 2022.
  35. ↑ а б Keller, John. Lockheed Martin to upgrade weapons payloads and navigation and guidance on ATACMS battlefield munitions. Military+Aerospace Electronics. Процитовано 23 червня 2022.
  36. ↑ Precision-Guided Munitions: Background and Issues for Congress (PDF). Congressional Research Service. с. 22. Процитовано 23 червня 2022.
  37. ↑ Engineering Director & Chief Engineer, Paul E. Turner. Precision Fires Rocket and Missile Systems (PDF). U.S. Army Precision Fires Rocket & Missile Systems Project Office. Процитовано 23 червня 2022.
  38. ↑ Precision Strike Missile (PrSM). Lockheed Martin. Процитовано 23 червня 2022.
  39. ↑ https://www.dote.osd.mil/Portals/97/pub/reports/FY2020/army/2020prsm.pdf?ver=X-RZWEVUK7kEWnUGrtBkJw%3D%3D
  40. ↑ FY 2023 President’s Budget Highlights (PDF). с. 32.
  41. ↑ https://www.navalnews.com/naval-news/2020/09/land-based-anti-ship-missiles-and-the-u-s-marine-corps-options-available/
  42. ↑ https://www.defensemedianetwork.com/stories/u-s-army-explores-advanced-seekers-precision-strike-missile/
  43. ↑ (фр.) Fabrice Fayet, Détachement de Liaison, Observation et Coordination [Архівовано 6 червня 2016 у Wayback Machine.], p. 15, Joint Centre of concepts, doctrines and experiments, French army, 8 June 2015
  44. ↑ а б https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/m270.html
  45. ↑ а б https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/himars.html
  46. ↑ https://www.military.com/equipment/m270-multiple-launch-rocket-system
  47. ↑ а б в Мазуренко, Альона (1 серпня 2022). Німецькі далекобійні РСЗО MARS II вже в Україні – Резніков. Українська правда. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  48. ↑ MULTIPLE LAUNCH ROCKET SYSTEMS (MLRS) OPERATIONS (PDF). 1996. с. 3-1.
  49. ↑ а б в г https://www.knds.de/en/systems-products/tracked-vehicles/artillery/mars-ii-mlrs-e/
  50. ↑ https://itc.ua/articles/rszo-lru-frantsuzskaya-versyya-himars/
  51. ↑ https://www.idf.il/אתרי-יחידות/חיל-התותחנים/כל-הכתבות/כתבות-כלליות/הגדודים-והמערכים-של-התותחנים/
  52. ↑ Lockheed та Rheinmetall розроблятимуть нову РСЗВ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 30 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Номенклатура_боєприпасів_до_M270_MLRS_та_M142_HIMARS&oldid=41429228#MLRS