M3 (пістолет-кулемет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
M3
M3GreasegunVWM.jpg
Тип пістолет-кулемет
Походження США Сполучені Штати
Історія використання
На озброєнні 1942 — 2005
Оператори див. Оператори
Війни Друга світова війна
Громадянська війна в Китаї
Громадянська війна в Греції
Війна в Малайї
Війна у В'єтнамі
Війна в Кореї
Історія виробництва
Розроблено 1942
Виробник General Motors та інші
Вартість одиниці $ 20 (1943)
Виготовлення 1942 — 1945 (в США)
Виготовлена
кількість
~700 000
Варіанти див. Варіанти
Характеристики
Вага 3,70 кг (без набоїв)
Довжина 570 мм (зі складеним прикладом)
745 мм (з розкладеним прикладом)
Довжина ствола 203,2 мм

Набій .45 ACP
Калібр 11,43 мм
Дія Вільний затвор
Темп вогню 450—500 п/хв
Дульна швидкість 280 м/с
Ефективна дальність вогню 91 м
Система живлення коробчастий магазин на 30 патронів
Приціл Відкритий

Commons-logo.svg M3 (пістолет-кулемет) у Вікісховищі

M3 (також відомий як англ. Grease gun) — американський пістолет-кулемет часів Другої світової війни, який був прийнятий на озброєння Армії США в 1942 році. Вироблявся на підприємствах General Motors.

Історія[ред.ред. код]

Пістолет-кулемет М3, також відомий як Grease gun (сленгова назва серед солдатів, означає «маслянка»), був розроблений на американській фірмі General Motors Corp як дешевша заміна пістолетів-кулеметів системи Томпсона (М1928 і М1), що відрізнялись високою вартістю і трудомісткістю виготовлення. Випуск М3 був початий в грудні 1942 року, а поліпшена (і спрощена) модифікація М3А1 була випущена в кінці 1944 року. Пістолети-кулемети М3А1 залишалися на озброєнні в піхоті США приблизно до початку 1960-х років, а в танкових військах — і до початку 1980-х, а також постачалися на експорт. Вони застосовувалися в ході Другої світової війни, а також воєн в Кореї і В'єтнамі[1].

Походження назви[ред.ред. код]

Сленгове назва «Grease gun» (маслянка) походить, очевидно, від того, що ці пістолети-кулемети вимагали постійного мастила для забезпечення безперебійної роботи механізмів. Для цього в рукоятці зброї знаходилася невелика вбудована маслянка, яка закривалась гвинтовою кришкою в нижній частині рукоятки. Крім того, пістолет-кулемет М3 і чисто візуально нагадував автомобільні маслянки-спринцівки, що також сприяло поширенню його неофіційної назви[2].

Механізм[ред.ред. код]

M3-smg-diagram.jpg

Пістолет-кулемет М3 використовує автоматику з вільним затвором, стрільба ведеться з відкритого затвора. Корпус пістолета-кулемета виконаний штампуванням зі сталі, ствол встановлювався в спеціальній муфті, що служила також передньою кришкою ствольної коробки. Відмітна особливість М3 — характерного вигляду рукоятка зведення затвора, розташована нижче лінії ствола, яка зводилась шляхом повороту приблизно на 1/4 оберту назад. Оскільки вузол зведення затвора виявився недостатньо надійним, в модифікації М3А1 його усунули, замінивши рукоятку зведення отвором в тілі затвора, за який стрілець чіпляв пальцем для відведення затвора назад. Для цього також збільшили розмір вікна для викиду гільз, через яке і зводився затвор. Підпружинена кришка вікна для викиду гільз служила також запобіжником, в закритому положенні блокуючи затвор в передньому чи задньому положенні.

Прицільні пристосування — найпростіші, нерегульовані, встановлені на ствольній коробці. Приклад висувний із сталевого дроту. Правий стрижень приклада, який виймався, міг використовуватися як шомпол, крім того, в задній частині приклада М3А1 була зроблена скоба, що полегшувала спорядження магазинів (досилання патрона в магазин). На пістолетах-кулеметах М3А1 пізніх випусків також встановлювався конічний полум'ягасник. М3А1 могли перероблятись для використання патрона 9х19мм НАТО шляхом заміни ствола, затвора і установки адаптера в приймач магазину, що дозволяв використовувати магазини від англійського 9-мм пістолета-кулемета Sten.

Варіанти[ред.ред. код]

  • T20 — дослідний підсерійний зразок[3]
  • M3 — серійна модифікація 1942 року[3]
  • «U.S. 9 mm S.M.G.» — модифікація зразка 1944 року під патрон 9×19 мм Парабелум, призначена для використання в тилу ворога. Вироблялась для Управління стратегічних служб (англ. OSS), всього випущено 1000 штук. Крім того, в період Другої світової війни на підприємствах «Rock Island Arsenal» і «Buffalo Arms Corporation» випускались спеціальні набори для зміни калібру з .45 ACP на 9×19 мм, вони включали в себе 9-мм ствол, затвор, пружину й адаптер в приймач магазину, який дозволяв використовувати магазини від англійських пістолетів-кулеметів STEN[3]. Для OSS також вироблялись безшумні модифікації під патрон .45 ACP з інтегрованим глушником виробництва фірми «Bell Laboratories» з Нью-Джерсі[4].
  • M3A1 — модифікація 1944 року (прийнята на озброєння 11 жовтня 1944 року, випуск був початий в грудні 1944[5], всього було випущено близько 45 000 штук). Могла перероблюватись під патрон 9×19 мм Парабелум[3].
  • Тип 36 — неліцензійна копія під патрон .45 ACP, яка з 1947 року вироблялася в Китаї[3].
  • Тип 37 — неліцензійна копія під патрон 9×19 мм, яка з 1948 року вироблялася в Китаї[3].
  • Тип 50 — копія, яка вироблялася на Тайвані[3].
  • P.A.M.1 (Pistola Ametrelladora Modelo 1) — ліцензійний варіант під патрон 9×19 мм, який вироблявся в Аргентині з 1955 року на заводі FMAP в місті Росаріо[3].
  • P.A.M.2 (Pistola Ametrelladora Modelo 2) — ліцензійний варіант під патрон 9×19 мм, який вироблявся в Аргентині з 1963 року на заводі FMAP в місті Росаріо[3].

Оператори[ред.ред. код]

  • США США — застосовувалися в ході Другої світової війни і війни в Кореї, до початку війни у В'єтнамі пістолети-кулемети М3 перебували на озброєнні розвідувальних підрозділів і танкових частин армії США[6], надалі перебували на озброєнні підрозділів Національної гвардії, з озброєння бронетанкових частин вони були зняті лише в 1990-ті роки.
  • В'єтнам В'єтнам — в ході війни у В'єтнамі трофейні пістолети-кулемети M3A1 використовувалися партизанами НФВПВ та підрозділами В'єтнамської народної армії (при цьому, основна частина трофеїв представляла собою зброю, раніше поставлену південнов'єтнамській армії[7]).
  • Аргентина Аргентина
  • Німеччина Німеччина — після створення бундесверу, отримані за програмою військової допомоги зі США пістолети-кулемети надійшли на озброєння під найменуванням MP.52.
  • Іран Іран — перебував на озброєнні до 1975 року.
  • Філіппіни Філіппіни — станом на початок 2005 року, знаходилися на озброєнні підрозділів морської піхоти і ВМС.
  • Flag of South Vietnam.svg Південний В'єтнам — поставлявся для південнов'єтнамської армії.
  • Південна Корея Південна Корея — поставлявся для південнокорейської армії.
  • Японія Японія — після закінчення Другої світової війни поставлялися для сил самооборони і поліції Японії за програмою військової допомоги зі США, станом на початок 1980-х років залишалися на озброєнні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.armoury-online.ru/articles/smg/us/m3-m3a1/
  2. http://world.guns.ru/smg/usa/m3-m3a1-r.html
  3. а б в г д е ж и к М. Р. Попенкер, М. Милчев. Вторая Мировая: война оружейников. М., Яуза — ЭКСМО, 2009. стр.376-383
  4. Журнал «Калашников» № 2/2015. Русское издание журнала DWJ. Штефан Менге «Очень близко к прототипу» стр. 105
  5. Ян Хогг. Пистолеты-пулемёты. М., ЭКСМО-Пресс, 2001. стр.138-140
  6. Н. Р. Андреев, Н. И. Гришин. Пехотный батальон армии США. М., Воениздат, 1964. стр.11, 30-31
  7. Gordon L. Rottman, Brian Delf. North Vietnamese Army Soldier 1958-75. London, Osprey Publishing Ltd., 2009. page 32

Джерела[ред.ред. код]