MANTIS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MANTIS NBS C-RAM
MANTIS NBS C-RAM
Тип: зенітний артилерійський комплекс ближнього радіусу дії
Походження: Німеччина Німеччина
Історія виробництва:
Розроблено 2007-2010
Виробник Rheinmetall Defence
Виготовлено 2011-нині
Характеристики
Маса 5800 кг
Обслуга 4
Калібр 35 мм
Кут підвищення 100
Кут повороту 360
Бойова скорострільність 1000
Дульна швидкість 1050 м/с
Прицільна дальність 5 км для великих цілей, 3 км для малих

MANTIS (англ. Modular, Automatic and Network-capable Targeting and Interception System — модульна автоматична і мережева система наведення і перехоплення), нім. Nächstbereichschutzsystem MANTIS — зенітний артилерійський комплекс ближнього радіусу дії (англ. Short Range Air Defense, скорочено SHORAD) виробництва компанії Rheinmetall Defence. Колишня назва: NBS C-RAM.

MANTIS призначена для захисту військових і стратегічних об'єктів цивільної інфраструктури від низьколетячих повітряних загроз, у тому числі пілотованих і безпілотних літальних апаратів. NBS MANTIS ближнього радіусу дії здатна виявити, відстежити і збити снаряди на близькій відстані від об'єкта, що охороняється. Німецька армія стане першою армією у світі, що володіє таким засобом захисту від повітряних загроз. У майбутньому MANTIS також стане важливою складовою частиною комплексної системи ППО Бундесверу Sys Fla. Комплекси MANTIS повністю інтегруються з системами управління, що знаходяться на озброєнні в німецьких збройних силах.

Історія[ред. | ред. код]

Бундесвер не володів системою C-RAM для перехоплення невеликих атакуючих боєприпасів. Німецькі військові бази у Мазар-і-Шаріфі Кундузі неодноразово зазнавали вогневих нападів з боку повстанців. Концепт зенітного-артилерійського комплексу, що отримав назву Skyshield і міг вирішувати завдання C-RAM, був успішно випробуваний у березні 2007 р. Бундесвером на полігоні навчального центру ППО сухопутних військ поблизу Тодендорф. [1] У розробці Skyshield брав участь консорціум компаній Rheinmetall Air Defence, MBDA та KMW. Результати випробувань засвідчили ймовірність ураження мін у польоті 0.7.[1] За результатами випробувань Бундесвер звернувся до Rheinmetall Air Defence з проханням розробити на основі Skyshield систему ППО ближнього радіусу дії NBS C-RAM. Сума контракту на розробку склала 48 мільйонів євро.

NBS MANTIS була спеціально розроблена для захисту передових баз німецької армії, розміщених в Афганістані. Раніше відома як NBS C-RAM (проти ракет, артилерійських і мінометних снарядів), 35-міліметрова, повністю автоматизована система ППО була розроблена компанією Rheinmetall Air Defence (Rheinmetall) протягом 12 місяців за завданням Німецького Федерального Відомства Оборонних Технологій і Закупівель (German Federal Office of Defence Technology and Procurement) і була успішно випробувана в умовах максимально наближених до бойових у Туреччині влітку 2008-го року. Згідно з початковим планом, система повинна була надійти на озброєння у 2010-ому році і повинна була бути розгорнута в Афганістані у 2011-му році. Другу систему Німеччина планувала використовувати для навчання особового складу і подальшої модернізації.

ВПС Німеччини взяли на озброєння першу батарею 35-міліметрового калібру. Офіційна церемонія відбулася 26 листопада 2012-го року на німецькій військовій базі Husum — місце базування Першої протиповітряної батареї в складі Першого зенітно-ракетного дивізіону «Schleswig-Holstein» Люфтваффе. Батарея складається з шести наземних артилерійських установок, двох станцій системи управління вогнем і командного пункту.

Вартість системи MANTIS склала близько € 150 мільйонів. Контракт на поставку двох систем коштував Бундесверу €110.8 мільйони, ще €20 мільйонів було виділено на навчання та документування системи. Також було підписано додатковий контракт на €13.4 мільйони з Rheinmetall на поставку набоїв[2].

Бундесвер отримав першу систему MANTIS 1 січня 2011[3].

Опис системи[ред. | ред. код]

Система C-RAM NBS MANTIS оснащена 35-міліметровими автоматичними гарматами, двома блоками давачів і центральною наземною командною станцією. Сенсорна система складається з радара, ефекторів і оптико-електронних давачів, встановлених по охоронному периметру бази. До двох блоків давачів можливе підключення до 8 гармат GDF 020 (до 4 гармат на один блок сенсорів). Система MANTIS повністю автоматизована і функціонує цілодобово без перерв.

Радар системи здатний виявляти атакуючі боєприпаси з відстані від трьох кілометрів. Система автоматично відкриває вогонь по цілі, вражаючи її у розрахунковій точці траєкторії польоту. Система NBS MANTIS заснована на зенітній установці Skyshield[1] компанії Rheinmetall. Установка Skyshield являє собою модульну наземну систему протиповітряної оборони малої дальності (SHORAD). Скорострільність системи становить близько 1000 пострілів на хвилину.[1] Гармата програмується на стрільбу згідно з конкретним завданням. Використовуються боєприпаси повітряного вибуху (англ. air burst advanced hit efficiency and destruction, AHEAD)[1] розроблені компанією Rheinmetall Weapons and Munitions. Кожен снаряд містить 152 вольфрамових вражаючих елементів[1] вагою 3.3 грама кожен. Скорострільна 35-міліметрової гармата револьверного типу з боєприпасами повітряного вибуху AHEAD може бути інтегрована у кілька систем ППО. Ці гармати успішно використовуються силами НАТО з 1996-го року, зокрема в ЗСУ Skyranger і корабельному ЗАК Millennium MDG-3. Гармата MANTIS стріляє чергою з 24-х снарядів.

Снаряди програмуються на підрив через визначений момент часу через розміщену на стволі електромагнітну котушку індуктивності [1]. Вольфрамові вражаючі елементи утворюють конусоподібну хмару на траєкторії польоту атакованої цілі. Час відгуку системи від виявлення цілі і до її обстрілу становить 4.5 секунди. В залежності від вимог, система може мати у розпорядженні до восьми наземних артилерійських установок GDF 020. Дві системи можуть працювати разом, доповнюючи одна одну. Переключення з однієї цілі на іншу займає близько 3-4 секунд. Система управління MANTIS також здатна відстежувати місце розташування джерела вогню і передбачуване місце падіння атакуючого боєприпасу.

MANTIS має модульну конструкцію, що дає можливість модернізації і розширення системи у майбутньому. За даними Rheinmetall, на додаток до своєї нинішньої, 35-міліметрової гармати, у майбутньому система буде оснащена додатковими вражаючими засобами, такими як зенітні ракети або високоенергетичні лазери. MANTIS з лазерною системою ураження була продемонстрована в 2011 році.

Застосування[ред. | ред. код]

Німецький контингент ISAF[ред. | ред. код]

Попри початкові плани використання системи для захисту військових баз в Афганістані, було вирішено відмовитись від поставки систем[4][5]. Причиною було названо пониження рівня загрози, а також неготовність системи до використання в бойових умовах[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]