MG-42

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MG-42
MG42 Sideview 2.jpg
Характеристики

Commons-logo.svg MG-42 у Вікісховищі
MG 42
Кулемет MG 42
Роликова система затвору MG 42/MG 3

MG-42 (MaschinenGewehr-42 — кулемет зразка 1942 року) — кулемет, який був на озброєнні німецької армії під час Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

До початку Другої світової війни Вермахт підійшов, маючи як єдиний кулемет створений на початку 1930-х років MG-34. При всіх його плюсах він мав багато недоліків — він досить часто забруднювався в механізмах, був занадто дорогим у виготовленні, що не дозволяло виконувати постійно зростаючі обсяги замовлень для армії. Тому в 1939 році почалася розробка нового кулемета на заміну MG-34. Розробкою зайнявся інженер Вернер Грунер з фірми Metall und Lackierwarenfabrik Johannes Grossfuss AG[de]. В 1942 році на озброєння Вермахту надійшов новий єдиний кулемет MG-42, який був запущений у виробництво на цій фірмі. MG-42 розроблювався під конкретні вимоги: це мав бути єдиний кулемет, максимально дешевий у виробництві, максимально надійний та з високою вогневою міццю, яка має досягатися високою скорострільністю. Хоча в конструкції MG-42 і використовувалися деякі деталі MG-34 (що полегшило перехід до виготовлення нової моделі кулемета в умовах війни), та в цілому він являє собою оригінальну систему з високими бойовими характеристиками.

Вища технологічність кулемета досягнута завдяки широкому використанню штампування. Дешевизна та швидкість виготовлення досягалася завдяки цілому ряду нововведень. По-перше, широкого використання штампування та точкового зварювання: ствольна коробка разом з кожухом ствола виготовлялися штампуванням із єдиної заготовки, в той час як в MG-34 це були дві різні деталі зброї, виготовлені на металоріжучих верстатах. По-друге, з метою спрощення відмовилися від можливості подачі набоїв із будь-якої сторони та від можливості магазинного живлення і можливості перемикання режимів стрільби. По-третє, зменшення кількості деталей до 200. У результаті, ціна на кулемет MG-42 зменшилася на 30 %, а металоємність на 50 %.

Набої[ред. | ред. код]

Стрільба з кулемета ведеться гвинтівковими набоями Маузера 7,92х57-мм з легкою та важкою кулею.

Принцип роботи автоматики[ред. | ред. код]

Як і в MG-34 автоматика кулемета працює за принципом віддачі ствола (короткий відхід).

Ведення вогню[ред. | ред. код]

Спусковий механізм дозволяє вести лише автоматичний вогонь.

Скорострільність[ред. | ред. код]

1200 пострілів за хвилину, що досить погано відбивається на стійкості кулемета при стрільбі. Для забезпечення високої точності при стрільбі рекомендовано вести вогонь короткими чергами по 5—7 пострілів.

Приціл[ред. | ред. код]

Секторний, дозволяє вести прицільний вогонь на відстань до 2000 метрів. Зенітний для стрільби по літаках. Є можливість також використовувати оптичний приціл до 2200 метрів.

Запобіжник[ред. | ред. код]

Запобіжник кнопкового типу, розташований на пістолетній ручці. Вмикається при натисканні кнопки з правої сторони ручки до клацання, при цьому з лівої сторони ручки мала б стати видна буква «S». Вимикається при натисканні на кнопку з лівої сторони ручки (також до клацання), до отримання букви «F».

Живлення[ред. | ред. код]

Мав декілька варіантів: кулеметна стрічка та барабанний магазин (для деяких підрозділів Waffen SS). Живлення патронів лише з гнучкої не розипної стрічки на 50 або 250 патронів. Стрічки виконані у вигляді секцій по 50 патронів. Секції стрічки можуть з'єднуватися одна з одною за допомогою патрона. Конструкція подавального механізму дозволяє подавати стрічку лише зліва направо.

Заміна ствола[ред. | ред. код]

Через високий темп стрільби MG-42 потребував частої заміни стволів, рішення розроблене інженерами фірми Metall und Lackierwarenfabrik Johannes Grossfuss AG дозволяло здійснювати заміну стволів лише однією людиною за 6 — 10 секунд, що дозволяло вести практично непереривний вогонь. Заміну стволів при інтенсивному вогні потрібно було здійснювати практично кожні 250—300 пострілів.

Переваги і недоліки[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

В цілому даний вид зброї чудово зарекомендував себе на всіх фронтах та у різних кліматичних умовах. MG-42 не потребував такого ретельного догляду як MG-34. До безперечних плюсів кулемета можна віднести його легкість в обслуговуванні та простоту конструкції, швидкість підготовки до бою, легкість збирання та розбирання, плавну роботу автоматики. Все це було досить важливим в умовах ведення бойових дій.

Недоліки[ред. | ред. код]

Кулемет MG-42 не був настільки універсальним, як MG-34. Так, магазинне живлення в ньому відсутнє, а порядок направлення стрічки лише зліва на право, а не двостороннє як у MG-34. Також його надлишкова вага та досить швидкий темп стрільби, як для ручного кулемета, що приводило до швидкого нагрівання ствола.

Комплектація та статистика[ред. | ред. код]

За штатами 1944 року піхотний полк повинен був мати 118 ручних та 24 станкових кулемета MG-42. Кулемет MG-42 випускався до кінця Другої Світової війни. За неповними оцінками, за 1943—1944 рр. було виготовлено близько 350000 кулеметів даного виду.

Тактико-технічні характеристики MG-42[ред. | ред. код]

  • Калібр — 7,92;
  • Початкова швидкість кулі — 710 м/с;
  • Вага кулемета з сошкою — 11.4 кг;
  • Вага кулемета на легкій тринозі для стрільби по літаючих цілях — 18 кг;
  • Вага кулемета зі станком та оптичним прицілом — 32.4 кг;
  • Довжина — 1220 мм;
  • Довжина ствола — 530 мм;
  • Місткість кулеметної стрічки — 50—250 патронів;
  • Швидкість стрільби — 1500 пострілів за хвилину;
  • Практична швидкість стрільби — 250—300 пострілів за хвилину;
  • Прицільна дальність — 2000 м.

MG-42 в Україні[ред. | ред. код]

Під час російського вторгнення в Україну у вигляді закордонної допомоги надійшли копії MG-42 — югославські Zastava M53[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zastava M53 - кулемет MG42 з Югославії (uk-UA). Процитовано 3 жовтня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]