MGM-140 ATACMS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MGM-140 ATACMS
Mobile Ground Missile-140 Army Tactical Missile System
ATACMSMay2006.jpg
Пуск ракеты ATACMS с ПУ M270 MLRS
Тип Баллистическая ракета малой дальности
Статус в эксплуатации
Розробник США Lockheed Martin
Початок випробувань 1988
Виробник США Lockheed Martin
Вартість одиниці до 2,3 млн. $ на 2010 год[1]
Роки експлуатації С 1991 года
Базова модель MGM-140A ATACMS Block I
Модифікації MGM-140A
MGM-140B
MGM-164A
MGM-164B
MGM-168A
Основні технічні характеристики:
Скорость 1500 м/с[2]

Commons-logo.svg MGM-140 ATACMS у ВікіСховищі

ATACMS (англ. Army TACtical Missile System, буквально Армійський тактичний ракетний комплекс) — оперативно-тактичний ракетний комплекс США виробництва Lockheed Martin з балістичною ракетою. Балістична ракета малої дальності, різні варіанти оснащення якої носять індекси МО США MGM-140, MGM-164 і MGM-168.

Ракета ATACMS в транспортно-пусковому контейнері має індекс М39.

Розробка[ред. | ред. код]

Розробка почалася в 1982 році, коли МО США Армійську програму CSWS (англ. Corps Support Weapon System, буквально «Збройова система підтримки військ», розпочату в 1980 році в якості наступника MGM-52 «Lance») і програму ВВС США CSW (англ. Conventional Standoff Weapon) об'єднала в програму JTACMS (англ. Joint TACMS, буквально Єдиний тактичний ракетний комплекс).

У 1985 році, після укладення попередніх контрактів на розробку з декількома компаніями, ВПС США вийшли з програми, після чого вона була перейменована в ATACMS (Army TACMS).

У травні 1986 року був укладений головний контракт на розробку ATACMS з фірмою Ling-Temco-Vought (LTV) (розробник MGM-52 «Lance»), незабаром після цього, ракеті був привласнений індекс MGM-140. Перший випробувальний пуск ракети XMGM-140A проведений 26 квітня 1988 року, а в грудні того ж року почалося виготовлення невеликої серії.

Експлуатація MGM-140A ATACMS розпочато в січні 1991 року, тоді ж розпочато заміну ОТРК MGM-52 «Lance».

У 1992 році компанія LTV була придбана Loral CorporationLoral Corporation[en], утворивши Loral Vought Systems, яка в свою чергу в 1996 році була придбана Lockheed Martin. Сьогодні головним підрядником з ATACMS є підрозділ Missiles and Fire Control компанії Lockheed Martin.

Більш повний список підрядників виглядає наступним чином:

Модифікації[ред. | ред. код]

Існують або знаходяться в стадії розробки і випробувань наступні варіанти ракет AFOM (англ. Army TACMS Family of Munitions — сімейство боєприпасів ATACMS):

  • MGM-140A ATACMS Block 1: Базовий варіант ракети з інерціальною системою управління і касетної головної частини, що містить 950 бойових елементів типу M74. Дальність стрільби до 165 км.
  • MGM-140B ATACMS Block 1A: Модернізована модифікація, в якій інерціальна система управління комплексирована з приймачем американської супутникової системи навігації NAVSTAR, касетна БЧ містить 275 бойових елементів M74. Дальність до 300 км.
  • MGM-140 NTACMS: Корабельна модифікація ракети. Ініціатором НДДКР по створенню цього варіанту системи, отримав позначення NTACMS (англ. Navy TACMS) були ВМС США. Передбачалося використовувати ракети NTACMS для вогневої підтримки морських десантних операцій. В даний час роботи за цим напрямом припинені, однак, поява нових модифікацій ракет ATACMS з більш широкими бойовими можливостями, буде сприяти їх відновленню. Для пуску ракет NTACMS передбачається використовувати модифіковані установки вертикального пуску Mk41, якими в даний час оснащені крейсера УРО типу «Тікондерога» і есмінці ОРО типу «Арли Берк». Технічна реалізація проекту була підтверджена в ході випробувань на полігоні Уайт-Сендз в кінці 1996 року[5].
  • MGM-140C / MGM-164A ATACMS Block 2: Оснащена касетної БЧ з 13-ю самонавідними бойовими елементами BAT («БЕТ»), розробленими фірмою Northrop Grumman Corporation. Дальність стрільби до 140 км.
  • MGM-164B ATACMS Block 2A: Передбачалося оснащення касетної БЧ з 6-ю самонавідними інтелектуальними бойовими елементами P3I I-BAT («вдосконалений БЕТ») з нової комбінованої ДБН, здійснює пошук цілі в міліметровому діапазоні довжин хвиль і двох ІЧ діапазонах. Дальність стрільби до 220 км. Роботи припинені.
  • MGM-140E ATACMS Block 1A Unitary (QRU) / MGM-168A ATACMS Block 4A: Модифікація з осколково-фугасної БЧ WDU-18 вагою 227 кг і дальністю стрільби до 270 км.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Модифікація MGM-140A ATACMS Block 1 MGM-140B ATACMS Block 1A MGM-164A ATACMS Block 2 MGM-164B ATACMS Block 2A MGM-168A ATACMS Block 4A
Рік початку експлуатації 1991 1998 2003 Роботи припинені 2003 2003
Кількість ступенів 1 1 1 1 1
Довжина 3,96 м 3,96 м 3,96 м 4,00 м 4,00 м
Діаметр 0,61 м 0,61 м 0,61 м 0,61 м 0,61 м
Розмах крил 1,4 м 1,4 м 1,4 м 1,4 м 1,4 м
Маса 1670 кг 1320 кг 1480 кг немає даних немає даних
Маса ГЧ 560 кг 160 кг 268 кг немає даних 227 кг
Тип ГЧ Касетна
950 БЭ M74
Касетна
275 БЕ M74
Касетна
13 самонавідних БЕ BAT
Касетна
6 самонавідних БЕ P3I I-BAT
Осколково-фугасна
WDU-18/B
Дальність стрільби 165 км 300 км 140 км 220 км 270 км
Тип системи управління ІНС ІНС + GPS ІНС + GPS ІНС + GPS ІНС + GPS
Точність (КВО) 225-250 м менше 100 м 200 м менше 100 м 10-20 м

Закупівлі[ред. | ред. код]

Закупівлі ракет
Рік Кількість Витрати (млн дол.) Источн.
1991 373 $236,9 млн [6]
1992 300 $170,9 млн
1993 340 $188,2 млн

На озброєнні[ред. | ред. код]

  • — 9 ПУ і 30 ракет станом на 2010 рік[7]
  • — 36 ПУ станом на 2010 рік[7], 71 ракета і очікується поставка додаткової кількості ракет Block 1A
  • — 29 ПУ станом на 2010 рік[7], 290 ракет і очікується поставка додаткової кількості ракет Block 1A
  • — 12 ПУ станом на 2010 рік[7], 120 ракет
  • — 830 ПУ станом на 2010 рік[7], близько 4430 ракет на арсеналах і очікується поставка ще 1200 ракет Block 2[джерело не вказане 2633 дні]

Опис[ред. | ред. код]

Може встановлюватися на M270 MLRS (2 ракети) або HIMARS (1 ракета)

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Війна в Арабській затоці (1991)[ред. | ред. код]

Вперше ATACMS були використані під час операції «Буря в пустелі», всього, за іракським цілям було запущено 32 ракети MGM-140A з ПУ M270 MLRS[8].

Іракська війна (2003-2011)[ред. | ред. код]

Під час операції «Іракська свобода» було запущено більше 450 ракет[9] .

Див. також[ред. | ред. код]

  • HIMARS — полегшена реактивна система залпового вогню США, на колісному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку і пуск 1 ракет ATACMS
  • M270 MLRS — реактивна система залпового вогню США, на гусеничному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку і пуск 2 ракет ATACMS

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БАХРЕЙН ЗАКУПИТ В США ТАКТИЧЕСКИЕ РАКЕТЫ ATACMS[недоступне посилання з Май 2018] [недоступне посилання] Рособоронэкспорт
  2. Войска ПВО будут стрелять по ракетам С-300 - Алмаз-Антей
  3. United States Army Weapon Systems 1999, U.S. Government Printing Office, 1999, p. 313.
  4. Contracts. // Microwave Journal International, June 2007, v. 50, no. 7, p. 44, ISSN 0192-6225.
  5. Работы в США по совершенствованию ракетной системы ATACMS журнал Зарубежное Военное Обозрение. Март 2000
  6. Program Acquisition Costs by Weapon System. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1993. — January 29, 1992. — P. 40 — 124 p.
  7. а б в г д The Military Balance 2010 / International Institute for Strategic Studies. — Abingdon : Routledge. — 492 p. — ISBN 978-1857435573. Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Military-Balance-2010--» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Military-Balance-2010--» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Military-Balance-2010--» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Military-Balance-2010--» визначена кілька разів з різним вмістом
  8. Lockheed Martin (LTV) MGM-140 ATACMS. Designation-Systems.net. 19 сентября 2006. Архів оригіналу за 2012-03-29. Процитовано 2009-11-22. 
  9. Lockheed Martin - Army Tactical Missile System Архивированная копия. Архів оригіналу за 2011-09-27. Процитовано 2009-02-27.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка) [недоступне посилання — історія]PDF (1.14 МБ)PDF (1.14 МБ)

Посилання[ред. | ред. код]