MILAN (протитанкова ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MILAN
MILAN 18.JPG
Запуск ракети MILAN.
Тип: ПТКР
Походження: Німеччина Німеччина
Франція Франція
Історія служби
Термін використання 1972 — нині
Війни Operation Desert Storm
Історія виробництва:
Конструктор Aérospatiale, Messerschmitt-Bölkow-Blohm
Розроблено 1963–1971
Виробник Euromissile
MBDA
Bharat Dynamics
Кількість 350.000
Варіанти MILAN 1 • MILAN 2 • MILAN 2Т • MILAN 3 • MILAN ER
Характеристики
Маса ADT-ER комплексу 45 кг, контейнеру 13,5 кг
Довжина 1,2 м
Висота 0,75-0,95 м

Commons-logo.svg MILAN (протитанкова ракета) у Вікісховищі

MILAN (фр. Missile d´infanterie léger antichar - легка піхотна протитанкова ракета) керована протитанкова ракета 2-го покоління класу земля-земля (керування по проводу) з франко-німецького консорціуму Euromissile[en] (Aérospatiale (Франція), Messerschmitt-Bölkow-Blohm (Німеччина)). Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіусу дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу. У даний час заміщається ракетами Trigat та Spike.

Історія[ред. | ред. код]

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. За ліцензією виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P, ФРН Marder І. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 - 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, індифікує за 3.000 м.

З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Вірогідність попадання складає 93% на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150-200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини - 1,2-1,8 кг октолу (70-75% октогену і 25-30% тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Milan - одинарна комулятивна частина (1972)
  • Milan 2 - одинарна комулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
  • Milan 2T - тандемна комулятивна частина (1993)
  • Milan 3 - тандемна комулятивна частина (1996)
  • Milan ER - подвійна комулятивна частина збільшеної дальності

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Громадянська війна в Іраку[ред. | ред. код]

Німецький уряд надавав допомогу загонам Пешмерга для їхнього посилення в боротьбі з бойовиками Ісламської Держави. Взимку 2015 було вирішено передати 4 тисячі карабінів G36 та 6 мільйонів набоїв до них. Також було вирішено надати 200 ракет MILAN і п'ять бронетранспортерів Dingo ATF[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Matthias Gebauer (18.12.2015). Kampf gegen den IS: Deutscher Waffen-Nachschub für die Peschmerga. Der Spiegel. 

Посилання[ред. | ред. код]