Перейти до вмісту

MIM-104 Patriot

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Патріот (значення).
Patriot MIM-104
ТипЗенітно-ракетний комплекс
ПоходженняСША
Історія використання
На озброєнні1981 — по т.ч.
Історія виробництва
РозробникRaytheon, Hughes та RCA
Розроблено1969
ВиробникRaytheon, Lockheed Martin та Boeing
Вартість одиниціБлизько $1,1 млрд за батарею (внутрішня ціна)[1]
Близько $2,5 млрд за батарею (експортна ціна)
$6—10 млн за ракету (експортна ціна)[2]
Виготовлення1976 — по т.ч.
Характеристики
Операційна
дальність
160 км (максимальна, залежить від ракети)
ШвидкістьPAC-2 GEM+: 5630 км/год
PAC-3: 6170 км/год
MIM-104 Patriot у Вікісховищі

MIM-104 Patriot (укр. «Пе́тріот»)[a] — зенітний ракетний комплекс (ЗРК), основний ЗРК Армії США, який виробляє американський оборонний підрядник Raytheon Technologies. Серцевиною системи є радар AN/MPQ-53 Patriot, за назвою якого отримав свою назву сам комплекс. Система Patriot замінила систему Nike Hercules як основну систему протиповітряної оборони високого та середнього рівня армії США (HIMAD) і систему MIM-23 Hawk як тактичну систему протиповітряної оборони армії США середнього рівня. На додаток до цього Patriot отримав функцію системи протиракетної оборони (ПРО) армії США, яка нині є основною місією Patriot. Очікується, що система працюватиме щонайменше до 2040 року.[3]

Patriot використовує передові ракети-перехоплювачі з повітря та високоефективні радіолокаційні системи. Розроблений у Редстоун Арсенал у Гантсвіллі, штат Алабама, який раніше розробив систему ПРО Safeguard і її компонент Spartan, а також гіперзвукові швидкісні ракети Sprint. Символом «Петріота» є малюнок мінітмена, колоніальної міліції часів війни за незалежність.

Системи Patriot були продані збройним силам Нідерландів, Польщі, Німеччини, Японії, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Кувейту, Тайваню, Греції, Іспанії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Румунії та Швеції. Південна Корея придбала у Німеччини кілька вживаних систем Patriot після того, як Північна Корея випробувала балістичні ракети в Японському морі та продовжила підземні ядерні випробування у 2006 році.[4] Йорданія також закупила в Німеччині кілька вживаних систем Patriot. У Польщі проходять навчальні ротації батареї американських пускових установок Patriot. Навчання розпочалося в місті Моронг у травні 2010 року, але пізніше перенесено далі від російського кордону до Торуня та Устки через протест Росії.[5] У грудні 2012 року НАТО санкціонувала розміщення ракетних установок Patriot у Туреччині для захисту країни від ракет, випущених під час громадянської війни в сусідній Сирії.[6] Patriot була однією з перших тактичних систем у Міністерстві оборони США, яка використовувала летальну автономію в бою.[7]

Система розпочала свій бойовий шлях під час війни в Перській затоці 1991 року, коли, як стверджувалося, було задіяно понад 40 іракських ракет «Скад». Систему успішно використали проти іракських ракет під час війни в Іраку 2003 року, а також використали сили Саудівської Аравії та Еміратів у конфлікті в Ємені проти ракетних атак хуситів. Система Patriot здійснила перші беззаперечні збиття ворожих літаків на озброєнні командування протиповітряної оборони Ізраїлю. Ізраїльські батареї MIM-104D збили два БПЛА ХАМАС під час операції «Непорушна скеля» у серпні 2014 року, а у вересні 2014 року ізраїльська батарея Patriot збила Су-24 ВПС Сирії, який проник у повітряний простір Голанських висот.[8]

Вступ

[ред. | ред. код]

До Patriot компанія Raytheon брала участь у розробці низки ракетних програм «земля-повітря», зокрема FABMDS (система протиракетної оборони польової армії), AADS-70 (армійська система протиповітряної оборони — 1970 р.) і SAM-D (ракета «земля-повітря» — розробка). 1975 року ракета SAM-D успішно вразила безпілотник на ракетному полігоні White Sands. 1976 року ця система ППО була перейменована на ЗРК Patriot. MIM-104 Patriot вже буде поєднувати кілька нових технологій, зокрема радар з пасивною антенною решіткою [ПАР] MPQ-53 і способом наведення ракети Track-Via-Missile. Остаточно, розробка системи почалася 1976 року, і вона була розгорнута в 1984 році. Комплекс Patriot спочатку використовувався як протиповітряна система, але протягом 1988 року вона була осучаснена, щоби забезпечити обмежені можливості проти тактичних балістичних ракет (ТБР, англ. TBM) — як PAC-1 (Patriot Advanced Capability-1). Останнє удосконалення цього ЗРК під назвою PAC-3 — майже повна переробка системи, яка від самого початку вже призначена для ураження та знищення тактичних балістичних ракет.[9]

Основні відомості

[ред. | ред. код]

Система «Петріот» створювалася з 1963 р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах і системи MIM-23 Hawk як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. На додаток до цього, Patriot є платформою перехоплення балістичних ракет, причому з появою модифікації PAC-3, це стало основним призначенням комплексу. У жовтні 1980 року підписано контракт на виробництво комплексу, і в грудні 1981 року перший комплекс був поставлений у війська.

Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target (РЛС супроводу з фазованими антенними ґратками для перехоплення цілей).

ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. «Петріот» був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, Алабама, відомому розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» (англ. Safeguard Program) та її складових, ракет «Спартан» і «Спринт». У наш час (2020-і) використовується і постачається в інші країни удосконалена версія системи — «Patriot» PAC-3.

Вартість постачання 9 батарей (по 4 ПУ на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9 млрд (містить: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3, 216 ЗУР з удосконаленим наведенням GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими решітками, 10 контрольних станцій захоплення цілі).

Склад системи

[ред. | ред. код]
Запуск ракети з MIM-104

Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65

[ред. | ред. код]

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи біжної хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE[10].

Робота в цьому діапазоні приводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агентства. РЛС комплексів «Петріот» водночас знаходяться в середині цих хрестів[10][11].

Пускові установки M901/902/903

[ред. | ред. код]
Пускові установки M901 (PAC-2) та M902 (PAC-3)

Пускові установки М90х автономні, самодостатні, з дистанційним управлінням зі станції керування (англ. Engagement Control Station, ECS), з якою з'єднані через термінал передачі даних (англ. Data Link Terminal, DLT) через оптичний кабель або радіозв'язок (SINCGARS).

Вбудоване обладнання для вирівнювання за горизонтом дає можливість встановлення на схили до 10°. Кожна пускова установка розгортається за заданим азимутом та підводиться на визначений кут пуску. Кожна пускова установка має систему самодіагностики та повідомлення на станцію керування через канал передачі даних.

Магазин пускової установки M901 може містити:[12]

  • 4 ракети PAC-2 (GEM).

Магазин пускової установки M902 може містити:[12]

  • 16 ракет PAC-3 CRI, або
  • 4 ракети PAC-2 (GEM).

Магазин пускової установки M903 може містити:[12]

  • 12 ракет PAC-3 MSE, або
  • 16 ракет PAC-3 CRI, або
  • 4 ракети PAC-2 (GEM).

Або комбінацію:

  • 6 ракет PAC-3 MSE та 8 ракет PAC-3 CRI, або
  • 4 ракети PAC-2 (GEM).

Номенклатура ракет

[ред. | ред. код]
Пояс з імпульсними двигунами в носовій частині макету ракети сімейства PAC-3 для точної корекції траєкторії

Роботи над першими ракетами PAC-3 було розпочате в 1990-ті в рамках програми англ. Extended Range Interceptor (ERINT). Ракети цього сімейства відрізняються від попередників тим, що принцип знищення цілі — кінетичний, завдяки чому їхні габарити значно зменшились та поліпшилась ефективність проти балістичних ракет[13][12].

Всі ракети сімейства PAC-3 мають комбіновану систему наведення. Спершу ракета отримує команди наведення від наземної РЛС та покладається на бортову інерційну систему. Досягши заданої точки в просторі ракета вмикає активну головку самонаведення з бортовою РЛС, яка захоплює ціль та виконує остаточне наведення[12].

Окрім аеродинамічних рулів ракети мають двигуни з керованим вектором тяги та поясом з імпульсними двигунами (англ. Attitude Control Motor) в носовій частині для точної корекції траєкторії польоту, особливо при перехопленні балістичних ракет на великій висоті[12].

PAC-3 має дальність ураження до 80 км по повітряній цілі та до 40 км по балістичній[14].

PAC-3 MSE (англ. Missile Segment Enhancement)
Подальша модернізація ракет серії PAC-3 CRI. Має поліпшений англ. Lethality Enhancer — модуль підвищення ефективності з порівняно невеликим вибуховим зарядом масою 330 грамів та 24 готовими уламками зі сплаву титану масою 95 грамів кожен. Попри наявність цього модуля принцип ураження цілі залишився кінетичним (англ. Hit to Kill, H2K) а цей модуль покликаний дещо збільшити імовірність удару по цілі та підвищити ефективність ураження аеродинамічних цілей, швидкості яких може бути недостатньо для знищення завдяки кінетичній енергії удару з ракетою. Серійне виробництво розпочате в 2018 році. Максимальна ефективна дальність ураження не розголошується[12][15].

Застосування

[ред. | ред. код]

Війна у Перській затоці

[ред. | ред. код]

Після бомбардування іракського ядерного реактора ізраїльською авіацією 1981 року, в Іраку був розроблений план «неминучого удару у відповідь» у разі будь-якого ізраїльського вторгнення. План передбачав завдання удару балістичними ракетами «Ель-Хусейн» (удосконалені Р-17 «Скад») із західної частини Іраку.

Під час війни в Перській затоці в 1991 році іракці обстрілювали осучасненими Р-17 території Ізраїлю (43 пуски, 40 успішних), Саудівської Аравії (48 пусків, 44 успішних), Катару (1 пуск) і Бахрейну (1 пуск). Всього запустили 93 ракети, 5 ракет зійшли з траєкторії під час початку запуску і 2 під час польоту.

Обстріл ракетами «Скад» призвів до великих руйнувань в Ізраїлі і Саудівській Аравії (збиток обчислювався сотнями мільйонів доларів). Через своєчасне попередження про ракетний напад, значних жертв вдалося уникнути. Але також під час обстрілу заявлялося нібито ракети споряджені хімічною зброєю, що сіяло паніку в містах, багато людей задихнулися в протигазах, оскільки не вміли ними користуватися. Причому, як виявилося, жодна випущена ракета не була споряджена хімічною зброєю.

Голова пресслужби Армії оборони Ізраїлю Нахман Шаї сказав, що складна система Patriot, керована операторами США, яка виявилася настільки успішною в Саудівській Аравії, не змогла зупинити жодну іракську ракету Scud, що налетіла на Ізраїль. «Вони не влучили» — сказав він про американські зенітно-ракетні комплекси в ефірі ізраїльського радіо.

«Нехай ніхто не сумнівається, що вони не били. Стріляли, але не влучили. Сподіваюся, вони поцілять наступного разу, якщо таке станеться».[16]

Післявоєнне дослідження показало, що «Петріот» виявився набагато менш дієвим, ніж передбачалося, насамперед через те, що його радар і система керування не були здатні відрізнити боєголовки від інших повітряних складових, коли ракети «Скад» розпадалися під час входу. Випробування технології ПРО тривали протягом 1990-х років із перемінним успіхом. Після війни в Перській затоці, кілька систем протиповітряної оборони США були вдосконалені. Розроблено та випробувано новий Patriot, PAC-3 — повна переробка PAC-2, яка використовувалася під час війни, зокрема цілком нову протиракету. Покращені можливості наведення, технічні показники радара та ракети підвищили ймовірність знищення балістичних ракет, порівняно з попереднім ЗРК PAC-2. Під час операції «Свобода Іраку» на початку 2000-х років, батареї «Patriot» вразили 100% ворожих ТБР (тактичних балістичних ракет) у межах території ведення бою. З цих перехоплень, 8 — були підтверджені кількома незалежними давачами як знищення; решту внесли до списку ймовірного ураження, через відсутність незалежної перевірки. Водночас Петріот був причетним до трьох халеп з дружнім вогнем: два випадки, коли Patriot обстрілював союзні літаки коаліції, і один, коли літак США обстрілював власне батарею Петріот.[17]

Інші країни

[ред. | ред. код]

У відповідь на запит турецького уряду, три країни НАТО — Німеччина, Нідерланди та США — погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони «Петріот» у трьох містах на півдні Туреччини[18]. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті Кахраманмараш, Нідерланди — у Адані, а Сполучені Штати — у Азіантепі. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває громадянська війна в Сирії.

На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини[19]. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot[20]. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції Кахраманмараш)[21].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
Бойова частина збитої 4 травня 2023 року над Києвом аеробалістичної ракети комплексу Х-47 «Кинджал»
Уламки збитої 16 травня 2023 року в небі над Києвом ракети спричинили пожежу на автомобільній стоянці та автобусному парку в Солом'янському районі столиці

7 березня 2023 року ЗМІ поширили слова Президента Польщі, як свідчення про постачання Україні комплексу Patriot. Інформацію одразу уточнили як таку, що питання постачання майже вирішене, але самого переміщення ЗРК ще не відбулося.

18 квітня 2023 року офіційно повідомлено про прибуття першого комплексу до України[22].

23 квітня 2023 року, у Повітряних Силах Збройних Сил України зазначили, що один дивізіон ЗРК Patriot вже заступив на бойове чергування в Україні[23].

4 травня 2023 року в повітряних силах підтвердили, що українська ППО вперше збила аеробалістичну ракету Х-47 «Кинджал» за допомогою комплексу «Patriot». Ракета була випущена з МіГ-31К з території РФ[24]. Факт перехоплення «Кинджала» протиракетою з ЗРК Patriot також підтвердили урядові джерела США[25].

16 травня 2023 року російські війська здійснили чергову хвилю ракетних ударів по Україні. Близько 3:01 загарбники застосували 25 ракет різних типів повітряного, морського та наземного базування. Україну атакували з північного, південного та східного напрямків. Так, по Києву випустили 6 аеробалістичних ракет «Кинджал» з шести носіїв МиГ-31К. Усі шість ракет українські підрозділи ППО знищили в небі над містом із застосуванням ЗРК «Patriot»[26]. Також цього дня, як повідомили в CNN з посиланням на американських чиновників, ЗРК «Patriot» зазнав незначних пошкоджень.

«Пошкодження системи протиповітряної оборони Patriot після російської ракетної атаки поблизу Києва у вівторок вранці є мінімальними, повідомили троє офіційних осіб США, причому один чиновник описав це як „незначне“ пошкодження», — йдеться у повідомленні телеканалу.[27]

Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат все ж зазначив, що знищити Patriot «одним ударом неможливо». Ігнат пояснив, що Patriot — це дивізіон, який складається з командного пункту, радару, а також самих пускових установок (до восьми одиниць)[28].

Відбиття ракетної атаки привернуло велику увагу, попри численні застереження і заклики правоохоронних та контррозвідувальних органів дбати про інформаційну безпеку пуски протиракет транслювались в прямому етері вебкамерами на весь Інтернет, власні відео пусків протиракет одразу поширювали численні свідки та відеоблогери[29].

За оцінкою оглядачів, під час відбиття цієї атаки використано до 32 протиракет[30].

Імовірно, комплекс даного типу 13 травня 2023 року був причетний до збиття одразу чотирьох (або п'яти) російських літальних апаратів: Су-34, Су-35 та пари вертольотів Мі-8 (за словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната третій Мі-8 збитий з переляку російською ППО) над Брянською областю[31].

Під час відбиття 17-ї за місяць ракетної атаки на Київ, майже опівдні 31 травня 2023 року, рештки однієї з протиракет впали на жваве перехрестя на Площі Героїв УПА та ледь не зачепили маршрутне таксі. З фотографій вдалось встановити, що це рештки протиракети з кінетичним перехоплювачем Patriot PAC-3 CRI[32].

У червні 2023 року CEO компанії-виробника повідомив, що Україні вдалось підлаштувати програмне забезпечення під перехоплення високошвидкісних ракет, як «Кинджал»[33].

Наприкінці грудня 2023 року на південному напрямку фронту було протягом одного дня було знищено одразу три Су-34, збиття яких приписують українським ЗРК Patriot[34]. Також версія з застосуванням цього комплекса з ракетами PAC-2 в парі з радаром комплексу С-300 розглядається як можливий сценарій збиття літака ДРЛВ А-50, яке стало найдорожчою російською втратою у війні після крейсера «Москва».

Оператори

[ред. | ред. код]
Карта операторів MIM-104 Patriot. Поточні оператори - синім, майбутні - фіолетовим

Поточні

[ред. | ред. код]

Майбутні

[ред. | ред. код]

Історія операторів

[ред. | ред. код]

Польща

[ред. | ред. код]

На першому етапі програми Wisla були закуплені батареї ЗРК Patriot PAC-3+ разом з елементами всієї системи на суму 4,75 млрд доларів США[37].

Перша батарея цих ЗРК, придбана у 2018 році, досягне операційної готовності не раніше І кварталу 2024 року[37].

Наприкінці травня 2022 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про початок другої фази програми протиповітряної оборони Wisla, у межах якої буде закуплено систему Patriot[37].

Впровадження другої фази програми Wisla дозволить розгорнути загалом вісім батарей Patriot/систем управління IBCS у польських збройних силах[37].

Ці батареї стануть основою комплексної системи протиповітряної оборони, до якої також будуть входити комплекси малої дальності Narew, а також польські комплекси Piorun, Poprad та Pilica[37].

Також буде придбано батареї РЛС кругового огляду LTAMDS. У межах виробничої кооперації до системи керування IBCS мають бути інтегровані польські радари PET-PCL і P-18PL, розроблені польською компанією PIT-RADWAR[37].

Румунія

[ред. | ред. код]

29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями[35]. Чотири батареї призначені для Військово-повітряних сил (ВПС) і три для сухопутних військ. Угоду оцінюють в суму близько 4 млрд дол., разом з ракетами[38].

Згідно з повідомленням Агентства Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки (DSCA), у замовлений комплект мали увійти 7 РЛС AN/MPQ-65, 7 командних пунктів AN/MSQ-132, 28 пускових установок M903, 56 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E Guidance Enhanced Missile-TBM (GEM-T), 168 протиракет Patriot Advanced Capabilty-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE), 7 електрогенераторів EPP III та 13 підіймально-щоглових пристроїв. 17 вересня 2020 року відбулися урочистості приймання Збройними силами, першого поставленого із США комплексу протиповітряної та протиракетної оборони Patriot[38].

Окрім отримання останньої розробки системи, Румунія також скористається гнучкою архітектурою конфігурації для оновлення наявної системи до найновішої версії[36].

5 травня 2022 року підписано меморандум між державним постачальником військової техніки Romarm і його дочірньою компанією Electromecanica Ploiesti та Raytheon Missiles & Defense про створення в Румунії виробництва ракет-перехоплювачів «SkyCeptor» (варіант керованої ракети «Stunner»)[39].

Україна

[ред. | ред. код]

Під час візиту президента України В. Зеленського 21 грудня 2022 року до США, оприлюднено відомості про передавання таких комплексів до Збройних Сил України. Водночас постачання ЗРК Patriot також стосуватиметься і навчання обслуги, яке проходитиме на території третьої країни[40].

5 січня 2023 року після телефонної розмови президента США Джо Байдена і канцлера ФРН Олафа Шольца стало відомо про рішення Німеччини передати БМП Marder та батарею MIM-104 Patriot Україні. Терміни та кількість не оголошені, однак Німеччина так само подбає про навчання українських військових[41].

В статті, присвяченій ракетному обстрілу 9 березня 2023 року видання Financial Times зробило припущення, що Україна вже могла фізично отримати перший комплекс Patriot, але ще не поставила на бойове чергування, оскільки чекає на пускові установки та завершення підготовки операторів[42].

18 квітня 2023 року уряд Німеччини офіційно повідомив, що перша батарея вже передана та перебуває в Україні[22].

12 червня 2023 року Raytheon анонсувала постачання ще п'яти батарей до кінця 2024 року[33].

Україна отримала протиракети різних версій:[33][32][13]

  • PAC-2: серії GEM+, зокрема Guidance Enhanced Missile (GEM), GEM-Cruise (GEM-C), та GEM-Tactical (GEM-T);
  • PAC-3: Cost Reduction Initiative (CRI), Missile Segment Enhancement (MSE).

Відомо також про те, що США інтегрували ракети для застосування з радянськими ЗРК. Припускається, що їх могли інтегрувати до комплексів «Бук» або С-300 через відповідність розміру радянських ракет. Цей та інші подібні проєкти отримали неформальну назву FrankenSAM (англ. Frankenstein + SAM — Франкенштайн + ЗРК)[43].

13 квітня 2024 року Німеччина оголосила про передачу Україні комплексу Patriot, а 5 липня 2024 року він прибув до України. Таким чином Україна отримала третій зенітний ракетний комплекс Patriot від Німеччини в межах військової допомоги[44].

3 жовтня 2024 року в Україну прибула батарея Patriot PAC-3+, яку в рамках військової допомоги передала Румунія. Ця версія систем оснащена потужнішим радаром другого покоління AN/MPQ-65, що має більшу дальність виявлення, кращі спроможності в ідентифікації цілей та відстеженні балістичних ракет[14].

Швеція

[ред. | ред. код]

В травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У разі придбання додатково 300 ракет вартість контракту мала зрости до $3 млрд[35]

Придбано 4 батареї Patriot PAC-3+/PDB-8 з 12 пусковими установками, 4 секторними радарами AN/MPQ-65 та станціями управління AN/MSQ-132, а також 200 ракет PAC-3 MSE та 100 ракет PAC-2 GEM-T. Також укладено окремий контракт з RMMV на 40 вантажівок RMMV HX 8×8 у трьох різних версіях, які будуть носієм окремих компонентів ЗРС[45].

У травні 2021 року Швеція отримала перші елементи системи протиповітряної та протиракетної оборони Luftvärnssystem 103 — так тут назвали систему MIM-104 Patriot PAC-3 на шасі RMMV. Міністерство оборони Королівства Швеція повідомляє, що німецьке підприємство Rheinmetall MAN Military Vehicles поставило перші вантажівки із сімейства RMMV HX 8×8, які будуть носієм окремих компонентів цієї системи. Водночас американський концерн Lockheed Martin повідомив про передавання Швеції перших ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE. Згідно з повідомленням Міністерства оборони Швеції передавання зенітної ракетної системи (ЗРС) мало статися восени 2021 року[45].

У листопаді 2021 року Збройні сили Швеції оголосили про введення в дію ракетних комплексів Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3). Урочистості з прийняття комплексу на озброєння, відбулися у полку протиповітряної оборони у Гальмстаді.[46]

У нумізматиці

[ред. | ред. код]

4 серпня 2023 НБУ ввів в обіг пам'ятну монету «ППО — надійний щит України», на реверсі якої зображено пускову установку MIM-104[47].

Див. також

[ред. | ред. код]

Аналоги

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: MIM-104 Patriot

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Комплекс отримав своє найменування за назвою основного елемента системи — радара AN/MPQ-53 Patriot. Ця назва є бекронімом англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept on Target — «радар стеження з фазованою решіткою для перехоплення цілі»[уточнити переклад], що нагадує слово patriot — «патріот».
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
    • M (mobile) — зброя, змонтована на мобільній наземній платформі
    • I (interceptor) — ракета проти повітряних цілей
    • M (missile) — керована ракета
  1. ↑ Cancian, Mark F.; Karako, Tom (5 червня 2023). Patriot to Ukraine: What Does It Mean?. CSIS.
  2. ↑ A Look at Turkey's PAC-3+ IAMDS Procurement Activities. Defenceturkey.com. Процитовано 17 грудня 2022.
  3. ↑ Raytheon Unveils New Patriot Radar at AUSA Global 16. Army Times. 15 березня 2016. [недоступне посилання з 01.01.2018]
  4. ↑ South Korea Eyes Independent Missile Defense System. Spacewar.com. 20 грудня 2006. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  5. ↑ Building the Shield. Defense News. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 27 вересня 2014. [Архівовано 2013-01-21 у Archive.is]
  6. ↑ Lekic, Slobodan (4 грудня 2012). NATO backs Patriot anti-missile system for Turkey. Boston.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 4 грудня 2012.
  7. ↑ Hawley, John K. (8 лютого 2017). Patriot Wars: Automation and the Patriot Air and Missile Defense System. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Raved, Ahiya (23 вересня 2014). IDF: Syrian fighter jet shot down over Golan. Ynetnews. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  9. ↑ Lincoln Laboratory, William P. (2015). Perspectives on defense systems analysis. Cambridge, MA. ISBN 978-0-262-33024-4. OCLC 911032787.
  10. ↑ а б Kyle Mizokami (24 жовтня 2018). Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  11. ↑ Harel Dan (22 жовтня 2018). X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery. Medium. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  12. ↑ а б в г д е ж Joseph Trevithick (2 червня 2023). Patriot PAC-3 Hit-To-Kill Interceptors Also Pack A Little-Known Explosive Warhead. The War Zone. The Drive.
  13. ↑ а б We Now Know The Types Of Patriot Missiles Being Used In Ukraine. The War Zone. The Drive. 10 серпня 2023.
  14. ↑ а б Румунська батарея Patriot вже в Україні. Мілітарний. Процитовано 11 листопада 2024.
  15. ↑ Enhanced Patriot Missile Enters Full Rate Production, Will Sell Like Hotcakes. The War Zone. The Drive. 4 січня 2018.
  16. ↑ Iraqi Missile Evade Patriots, Three Reported Killed, 70 Injured. AP NEWS (англ.). Процитовано 28 серпня 2022.
  17. ↑ DEFENSE SCIENCE BOARD WASHINGTON DC (1 січня 2005). Defense Science Board Task Force on Patriot System Performance. Report Summary. Процитовано 22 травня 2023.
  18. ↑ Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині. Укрінформ. 24 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 грудня 2012.
  19. ↑ ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини. УкрІнформ. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 8 січня 2013.
  20. ↑ Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність. УкрІнформ. 26 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  21. ↑ Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині. УкрІнформ. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  22. ↑ а б Німецькі ЗРК Patriot вже в Україні. Мілітарний. 18 квітня 2023.
  23. ↑ Один дивізіон ЗРК Patriot заступив на чергування в Україні. Німецька Хвиля. 23 квітня 2023.
  24. ↑ «Історична подія»: в ЗСУ офіційно підтвердили збиття «Кинджалу» над Києвом. www.radiosvoboda.org. 6 травня 2023.
  25. ↑ US officials are confident in Ukraine's claim it used Patriot system to stop a hypersonic missile (англ.) . CNN. 7 травня 2023.
  26. ↑ Українська ППО знищила 6 «Кинжалів», три балістичні ракети і 9 «Калібрів». Мілітарний. 16 травня 2023.
  27. ↑ Собенко, Надія (17 травня 2023). ЗРК Patriot має незначні ушкодження, система працює — CNN.
  28. ↑ Свобода, Радіо (17 травня 2023). ЗРК Patriot зазнав мінімальних пошкоджень, система працює – CNN. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 травня 2023.
  29. ↑ Ukraine Situation Report: Video Of Air Defenses Prompts Arrests. The War Zone. The Drive. 17 травня 2023.
  30. ↑ The Patriot System Isn’t Magic, Losses In Ukraine Can Be Expected. The War Zone. The Drive. 17 травня 2023. Some reports state 32 interceptors were launched
  31. ↑ Ukraine Situation Report: Patriot Kill Marks Hint That It Downed Aircraft Inside Russia. The War Zone. The Drive. 3 липня 2023.
  32. ↑ а б Ukraine Situation Report: Spent Patriot Missile Narrowly Misses Kyiv Motorists. The War Zone. The Drive. 31 травня 2023.
  33. ↑ а б в Patriot: Raytheon анонсувала поставку Україні ще п’яти батарей американських ЗРК. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 12 червня 2023.
  34. ↑ Росіяни різко скоротили застосування КАБів на півдні, після знищення Су-34. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 18 січня 2024.
  35. ↑ а б в г Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems. Army Recognition. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]
  36. ↑ а б Люксіков Михайло (24 травня 2021). Румунія отримає найновішу версію ЗРК Patriot. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  37. ↑ а б в г д е Польща вписується у "довгобуд", хоче придбати ще шість батарей ЗРК Patriot. Defense Express. 24 травня 2022.
  38. ↑ а б Румунія отримала першу батарею ЗРК Patriot. Ukrainian Military Pages. 21 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  39. ↑ Румунія вироблятиме перехоплювачі “SkyCeptor” для ЗРК “Patriot”. Мілітарний. 5 травня 2022.
  40. ↑ bbodnar813 (22 грудня 2022). ЗРК Patriot: основні характеристики, історія створення та вартість (ФОТО, ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  41. ↑ Німеччина надасть Україні Marder і Patriot. Укрінформ. 5 січня 2023.
  42. ↑ Україна вже фізично отримала Patriot, але поки вони не розгорнуті - Financial Times: на скільки це реально. Defense Express. 10 березня 2023.
  43. ↑ FrankenSAM: американці інтегрували ракети Patriot з радянським ЗРК. Мілітарний (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.
  44. ↑ Німеччина передала Україні третій ЗРК Pаtriot. Мілітарний. Процитовано 11 листопада 2024.
  45. ↑ а б Швеція отримала перші компоненти системи «Петріот». Ukrainian Military Pages. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  46. ↑ Швеція прийняла на озброєння ЗРК "Patriot". Мілітарний. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  47. ↑ Нацбанк представив нову пам’ятну монету "ППО – надійний щит України" (фото). LB.ua. 4 серпня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MIM-104_Patriot&oldid=44312179