MIM-104 Patriot
MIM-104 Patriot | |
---|---|
![]() | |
Тип: | Зенітно-ракетний комплекс |
Походження: | США |
Історія служби | |
Термін використання | 1981–нині |
Історія виробництва: | |
Розроблено | 1969 |
Виготовлено | 1976 |
Кількість | 1106 в армії США,
понад 172 експортовано[1] |
Вартість | about US$170 million[2] |
MIM-104 «Петріот» (англ. MIM-104 Patriot, переклад з англійської — Патріот) — американський зенітний ракетний комплекс (ЗРК), який використовується армією США і її союзниками. Виробляється компанією Raytheon, що розташована в США.
Основна інформація[ред. | ред. код]
Система Петріот створювалася з 1963 р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах і системи MIM-23 «Хок» як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. В додаток до цього, Петріот є платформою перехоплення балістичних ракет, причому ця роль сьогодні є ключовим завданням комплексу. У жовтні 1980 р. був підписаний контракт на виробництво комплексу, і в грудні 1981 р. комплекс був поставлений у війська.
Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target (РЛС супроводу c фазованими антенними решітками для перехоплення цілей).
ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. Петріот був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, Алабама, відомому розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» (англ. Safeguard Program) та її компонент, ракет «Спартан» і «Спринт». У цей час експлуатується і поставляється в інші країни вдосконалена версія системи - «Patriot» PAC-3.
Вартість поставки 9 батарей (по 4 ПУ на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9 млрд (включає в себе: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3 , 216 ЗУР з удосконаленим наведенням GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими ґратами, 10 контрольних станцій захоплення цілі).
Склад системи[ред. | ред. код]
Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65[ред. | ред. код]
Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).
РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи біжної хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.
РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE[3].
Робота в цьому діапазоні призводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агенства. РЛС комплексів «Петріот», при цьому, знаходяться в середині цих хрестів[3][4].
Застосування[ред. | ред. код]
У відповідь на запит турецького уряду, три країни НАТО — Німеччина, Нідерланди та США — погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони «Петріот» у трьох містах на півдні Туреччини[5]. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті Кахраманмараш, Нідерланди — у Адані, а Сполучені Штати — у Азіантепі. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває громадянська війна в Сирії.
На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини[6]. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot[7]. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції Кахраманмараш)[8].
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013) |
Оператори[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013) |
![]() | Інформація в цьому розділі застаріла. (10 березня 2022) |
- Потенційні
Польща: в листопаді 2017 року Державний департамент США схвалив дозвіл на продаж 4 комплексів Польщі сукупною вартістю $10,5 млрд[9].
Румунія: замовлено 7 батарей ЗРК «Patriot» PAC-3+, у вересні 2020 року отримано перший комплекс[10].
Швеція: в травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У випадку придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[9].
Румунія[ред. | ред. код]
29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями[9]. Чотири батареї призначені для Військово-повітряних сил (ВПС) і три для сухопутних військ. Угоду оцінюють в суму близько 4 млрд дол., включно з ракетам[11].
Згідно з повідомленням Агентства Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки (DSCA), у замовлений комплект мали увійти 7 РЛС AN/MPQ-65, 7 командних пунктів AN/MSQ-132, 28 пускових установок M903, 56 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E Guidance Enhanced Missile-TBM (GEM-T), 168 протиракет Patriot Advanced Capabilty-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE), 7 електрогенераторів EPP III та 13 підйомно-щоглових пристроїв. 17 вересня 2020 року відбулася урочиста церемонія прийому Збройними силами першого поставленого із США комплексу протиповітряної та протиракетної оборони Patriot[11].
Окрім отримання останньої версії системи, Румунія також скористається гнучкою архітектурою конфігурації для оновлення наявної системи до найновішої версії[10].
5 травня 2022 року було підписано меморандум між державним постачальником військової техніки Romarm і його дочірньою компанією Electromecanica Ploiesti та Raytheon Missiles & Defense про створення в Румунії виробництва ракет-перехоплювачів «SkyCeptor» (варіант керованої ракети «Stunner»)[12].
Швеція[ред. | ред. код]
В травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У випадку придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[9]
Було придбано 4 батареї Patriot PAC-3+/PDB-8 з 12 пусковими установками, 4 секторними радарами AN/MPQ-65 та станціями управління AN/MSQ-132, а також 200 ракет PAC-3 MSE та 100 ракет PAC-2 GEM-T. Також було укладено окремий контракт з RMMV на 40 вантажівок RMMV HX 8×8 у трьох різних версіях, які будуть носієм окремих компонентів ЗРС[13].
В травні 2021 року Швеція отримала перші елементи системи протиповітряної та протиракетної оборони Luftvärnssystem 103 — так тут назвали систему MIM-104 Patriot PAC-3 на шасі RMMV. Міністерство оборони Королівства Швеція повідомляє, що німецьке підприємство Rheinmetall MAN Military Vehicles поставило перші вантажівки з сімейства RMMV HX 8×8, які будуть носієм окремих компонентів цієї системи. Водночас американський концерн Lockheed Martin повідомив про передачу Швеції перших ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE. Згідно з повідомленням Міністерства оборони Швеції передача зенітної ракетної системи (ЗРС) має відбутися восени 2021 року[13].
У листопаді 2021 року Збройні сили Швеції оголосили про введення в дію ракетних комплексів Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3). Урочиста церемонія прийняття комплексу на озброєння відбулася у полку протиповітряної оборони у Гальмстаді.[14]
Див. також[ред. | ред. код]
- ЗКР сімейства «Стандарт»
- Тип 03 Чусам
Японія
- Акаш (ЗРК)
Індія
- KS-1
КНР
- HQ-9 (ЗРК)
КНР
- NASAMS
Норвегія
- С-300
СРСР/
Росія
- С-400
Росія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ MIM-104 Patriot. Jane's Information Group. 12 серпня 2008. Процитовано 26 серпня 2008.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
- ↑ а б Kyle Mizokami (24 жовтня 2018). Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Harel Dan (22 жовтня 2018). X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery. Medium. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині. Укрінформ. 24 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 грудня 2012.
- ↑ ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини. УкрІнформ. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 8 січня 2013.
- ↑ Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність. УкрІнформ. 26 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині. УкрІнформ. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ а б в г Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems. Army Recognition. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ а б Люксіков Михайло (24 травня 2021). Румунія отримає найновішу версію ЗРК Patriot. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ а б Румунія отримала першу батарею ЗРК Patriot. Ukrainian Military Pages. 21 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Румунія вироблятиме перехоплювачі “SkyCeptor” для ЗРК “Patriot”. Мілітарний. 5 травня 2022.
- ↑ а б Швеція отримала перші компоненти системи «Петріот». Ukrainian Military Pages. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ Швеція прийняла на озброєння ЗРК "Patriot". Мілітарний. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
![]() |
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|