MIM-104 Patriot

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Патріот (значення).
Patriot MIM-104
Airday-Nordholz 2013 by-RaBoe 106.jpg
Тип Зенітно-ракетний комплекс
Походження США
Історія використання
На озброєнні 1981–нині
Історія виробництва
Розробник Raytheon, Hughes та RCA
Розроблено 1969
Виробник Raytheon, Lockheed Martin та Boeing
Вартість одиниці Близько $1 млрд за батарею,[1] $4 млн за одну ракету.[2]
Виготовлення 1976
Характеристики
Commons-logo.svg MIM-104 Patriot у Вікісховищі

MIM-104 «Patriot» (англ. MIM-104 Patriot, переклад з англійської — патріот, звучання — петріот) — зенітно-ракетна система (ЗРК), основна у своєму роді, що використовується армією Сполучених Штатів і кількома союзними державами. Виробляється американським оборонним підрядником Raytheon Technologies і отримав свою назву від радіолокаційного компонента системи озброєння. AN/MPQ-53, який є серцевиною системи, відомий як «Радар стеження з фазованою решіткою для перехоплення цілі» (англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept on Target), що є акронімом слова «Патріот». Система Patriot замінила систему Nike Hercules в якості основної системи протиповітряної оборони високого та середнього рівня армії США (HIMAD) і систему MIM-23 Hawk як тактичну систему протиповітряної оборони армії США середнього рівня. На додаток до цих ролей, Patriot отримав функцію системи протиракетної оборони (ПРО) армії США, яка зараз є основною місією Patriot. Очікується, що система працюватиме щонайменше до 2040 року.[3]

Patriot використовує передові ракети-перехоплювачі з повітря та високоефективні радіолокаційні системи. Patriot був розроблений в Редстоун Арсенал у Хантсвіллі, штат Алабама, який раніше розробив систему ПРО Safeguard і її компонент Spartan, а також гіперзвукові швидкісні ракети Sprint. Символом Патріота є малюнок хвилинника часів війни за незалежність.

Системи Patriot були продані збройним силам Нідерландів, Польщі, Німеччини, Японії, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Кувейту, Тайваню, Греції, Іспанії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Румунії та Швеції. Південна Корея придбала у Німеччини кілька вживаних систем Patriot після того, як Північна Корея випробувала балістичні ракети в Японському морі та продовжила підземні ядерні випробування в 2006 році.[4] Йорданія також закупила в Німеччині кілька вживаних систем Patriot. У Польщі проходять навчальні ротації батареї американських пускових установок Patriot. Навчання розпочалося в місті Моронг у травні 2010 року, але пізніше було перенесено далі від російського кордону до Торуня та Устки через заперечення Росії.[5] У грудні 2012 року НАТО санкціонувала розміщення ракетних установок Patriot у Туреччині для захисту країни від ракет, випущених під час громадянської війни в сусідній Сирії.[6] Patriot була однією з перших тактичних систем у Міністерстві оборони США, яка використовувала летальну автономію в бою.[7]

Система Patriot завоювала престиж під час війни в Перській затоці 1991 року, коли, як стверджувалося, було задіяно понад 40 іракських ракет «Скад». Система була успішно використана проти іракських ракет під час війни в Іраку 2003 року, а також була використана силами Саудівської Аравії та Еміратів у конфлікті в Ємені проти ракетних атак хуситів. Система Patriot здійснила перші беззаперечні збиття ворожих літаків на озброєнні командування протиповітряної оборони Ізраїлю. Ізраїльські батареї MIM-104D збили два БПЛА ХАМАС під час операції «Непорушна скеля» у серпні 2014 року, а у вересні 2014 року ізраїльська батарея Patriot збила Су-24 ВПС Сирії, який проник у повітряний простір Голанських висот.[8]

Вступ[ред. | ред. код]

До Patriot компанія Raytheon брала участь у розробці низки ракетних програм «земля-повітря», зокрема FABMDS (система протиракетної оборони польової армії), AADS-70 (армійська система протиповітряної оборони — 1970 р.) і SAM-D (ракета «земля-повітря» — розробка). 1975 року ракета SAM-D успішно вразила безпілотник на ракетному полігоні White Sands. 1976 року ця система ППО була перейменована на ЗРК Patriot. MIM-104 Patriot вже буде поєднувати кілька нових технологій, зокрема радар з пасивною антенною ґраткою MPQ-53 і способом наведення ракети Track-Via-Missile. Остаточно, розробка системи почалася 1976 року, і вона була розгорнута в 1984 році. Комплекс Patriot спочатку використовувався як протиповітряна система, але протягом 1988 року вона була осучаснена, щоби забезпечити обмежені можливості проти тактичних балістичних ракет (ТБР, англ. TBM) — як PAC-1 (Patriot Advanced Capability-1). Останнє удосконалення цього ЗРК під назвою PAC-3 — майже повна переробка системи, яка від самого початку вже призначена для ураження та знищення тактичних балістичних ракет.[9]

Основні відомості[ред. | ред. код]

Система «Петріот» створювалася з 1963 р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах і системи MIM-23 Hawk як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. На додаток до цього, Patriot є платформою перехоплення балістичних ракет, причому з появою PAC-3, це завдання є основним призначенням комплексу. У жовтні 1980 р. було підписано контракт на виробництво комплексу, і в грудні 1981 р. комплекс був поставлений у війська.

Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази англ. Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target (РЛС супроводу з фазованими антенними ґратками для перехоплення цілей).

ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. «Петріот» був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, Алабама, відомому розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» (англ. Safeguard Program) та її складових, ракет «Спартан» і «Спринт». У наш час (2020-і), використовується і постачається в інші країни удосконалена версія системи — «Patriot» PAC-3.

Вартість постачання 9 батарей (по 4 ПУ на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9 млрд (містить: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3 , 216 ЗУР з удосконаленим наведенням GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими решітками, 10 контрольних станцій захоплення цілі).

Склад системи[ред. | ред. код]

Запуск ракети з MIM-104

Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65[ред. | ред. код]

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи біжної хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE[10].

Робота в цьому діапазоні приводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агентства. РЛС комплексів «Петріот», водночас, знаходяться в середині цих хрестів[10][11].

Застосування[ред. | ред. код]

Війна у Перській затоці[ред. | ред. код]

Після бомбардування іракського ядерного реактора ізраїльською авіацією 1981 року, в Іраку був розроблений план «неминучого удару у відповідь» у разі будь-якого ізраїльського вторгнення. План передбачав нанесення удару балістичними ракетами «Ель-Хусейн» (удосконалені Р-17 «Скад») із західної частини Іраку.

Під час війни в Перській затоці в 1991 році іракці обстрілювали осучасненими Р-17 території Ізраїлю (43 пуски, 40 успішних), Саудівської Аравії (48 пусків, 44 успішних), Катару (1 пуск) і Бахрейну (1 пуск). Всього було запущено 93 ракети, 5 ракет зійшли з траєкторії під час початку запуску і 2 під час польоту.

Обстріл ракетами «Скад» призвів до великих руйнувань в Ізраїлі і Саудівській Аравії (збиток обчислювався сотнями мільйонів доларів). Через своєчасне попередження про ракетний напад, значних жертв вдалося уникнути. Але також під час обстрілу заявлялося нібито ракети споряджені хімічною зброєю, що сіяло паніку в містах, багато людей задихнулися в протигазах, оскільки не вміли ними користуватися. Причому, як виявилося, жодна випущена ракета не була споряджена хімічною зброєю.

Голова прес-служби Армії оборони Ізраїлю Нахман Шаї сказав, що складна система Patriot, керована операторами США, яка виявилася настільки успішною в Саудівській Аравії, не змогла зупинити жодну іракську ракету Scud, що налетіла на Ізраїль. «Вони не влучили» — сказав він про американські зенітно-ракетні комплекси в ефірі ізраїльського радіо.

«Нехай ніхто не сумнівається, що вони не били. Стріляли, але не влучили. Сподіваюся, вони поцілять наступного разу, якщо таке станеться».[12]

Інші країни[ред. | ред. код]

У відповідь на запит турецького уряду, три країни НАТО — Німеччина, Нідерланди та США — погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони «Петріот» у трьох містах на півдні Туреччини[13]. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті Кахраманмараш, Нідерланди — у Адані, а Сполучені Штати — у Азіантепі. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває громадянська війна в Сирії.

На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини[14]. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot[15]. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції Кахраманмараш)[16].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

7 березня 2023 року ЗМІ поширили слова польського лідера як свідчення про постачання Україні комплексу Patriot. Інформацію одразу уточнили як про таку, що питання постачання фактично вирішене, але самого переміщення ЗРК ще не відбулося.

Оператори[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)
Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (10 березня 2022)
Потенційні
  •  Польща: в листопаді 2017 року Державний департамент США схвалив дозвіл на продаж 4 батарей Польщі сукупною вартістю $10,5 млрд[17].
  •  Румунія: замовлено 7 батарей ЗРК «Patriot» PAC-3+, у вересні 2020 року отримано перший комплекс[18].
  •  Швеція: в травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У разі купівлі додатково 300 ракет, вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[17].
  •  Україна: США, Німеччина та Нідерланди планують передати 3 батареї ЗРК «Patriot» Україні як військову підтримку[19].

Польща[ред. | ред. код]

На першому етапі програми Wisla були закуплені батареї ЗРК Patriot PAC-3+ разом з елементами всієї системи на суму 4,75 млрд доларів США[20].

Перша батарея цих ЗРК, придбана у 2018 році, досягне операційної готовності не раніше І кварталу 2024 року[20].

Наприкінці травня 2022 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак оголосив про початок другої фази програми протиповітряної оборони Wisla, у межах якої буде закуплено систему Patriot[20].

Впровадження другої фази програми Wisla дозволить розгорнути загалом вісім батарей Patriot/систем управління IBCS у польських збройних силах[20].

Ці батареї стануть основою комплексної системи протиповітряної оборони, до якої також будуть входити комплекси малої дальності Narew, а також польські комплекси Piorun, Poprad та Pilica[20].

Також буде придбано батареї РЛС кругового огляду LTAMDS. У межах виробничої кооперації до системи керування IBCS мають бути інтегровані польські радари PET-PCL і P-18PL, розроблені польською компанією PIT-RADWAR[20].

Румунія[ред. | ред. код]

29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями[17]. Чотири батареї призначені для Військово-повітряних сил (ВПС) і три для сухопутних військ. Угоду оцінюють в суму близько 4 млрд дол., разом з ракетам[21].

Згідно з повідомленням Агентства Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки (DSCA), у замовлений комплект мали увійти 7 РЛС AN/MPQ-65, 7 командних пунктів AN/MSQ-132, 28 пускових установок M903, 56 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E Guidance Enhanced Missile-TBM (GEM-T), 168 протиракет Patriot Advanced Capabilty-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE), 7 електрогенераторів EPP III та 13 підіймально-щоглових пристроїв. 17 вересня 2020 року відбулися урочистості приймання Збройними силами, першого поставленого із США комплексу протиповітряної та протиракетної оборони Patriot[21].

Окрім отримання останньої розробки системи, Румунія також скористається гнучкою архітектурою конфігурації для оновлення наявної системи до найновішої версії[18].

5 травня 2022 року було підписано меморандум між державним постачальником військової техніки Romarm і його дочірньою компанією Electromecanica Ploiesti та Raytheon Missiles & Defense про створення в Румунії виробництва ракет-перехоплювачів «SkyCeptor» (варіант керованої ракети «Stunner»)[22].

Україна[ред. | ред. код]

Під час візиту Українського президента В. Зеленського 21 грудня 2022 року до США було оприлюднена інформацію про передачу таких комплексів до Збройних Сил України. Водночас, передача ЗРК Patriot включатиме також і навчання обслуги, який проходитиме на території третьої країни[23].

5 січня 2023 року після телефонної розмови президента США Джо Байдена і канцлера ФРН Олафа Шольца стало відомо про рішення Німеччини передати БМП Marder та батарею MIM-104 Patriot Україні. Терміни та кількість не оголошені, однак Німеччина так само подбає про навчання українських військових[24].

В статті, присвяченій ракетному обстрілу 9 березня 2023 року видання Financial Times зробило припущення, що Україна вже могла фізично отримати перший комплекс Patriot, але ще не поставила на бойове чергування, оскільки чекає на пускові установки та завершення підготовки операторів[25].

Швеція[ред. | ред. код]

В травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки, тощо, вартістю близько $1,13 млрд. У разі придбання додатково 300 ракет вартість контракту може зрости до близько $3 млрд[17]

Було придбано 4 батареї Patriot PAC-3+/PDB-8 з 12 пусковими установками, 4 секторними радарами AN/MPQ-65 та станціями управління AN/MSQ-132, а також 200 ракет PAC-3 MSE та 100 ракет PAC-2 GEM-T. Також було укладено окремий контракт з RMMV на 40 вантажівок RMMV HX 8×8 у трьох різних версіях, які будуть носієм окремих компонентів ЗРС[26].

В травні 2021 року Швеція отримала перші елементи системи протиповітряної та протиракетної оборони Luftvärnssystem 103 — так тут назвали систему MIM-104 Patriot PAC-3 на шасі RMMV. Міністерство оборони Королівства Швеція повідомляє, що німецьке підприємство Rheinmetall MAN Military Vehicles поставило перші вантажівки із сімейства RMMV HX 8×8, які будуть носієм окремих компонентів цієї системи. Водночас американський концерн Lockheed Martin повідомив про передавання Швеції перших ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE. Згідно з повідомленням Міністерства оборони Швеції передавання зенітної ракетної системи (ЗРС) мало статися восени 2021 року[26].

У листопаді 2021 року Збройні сили Швеції оголосили про введення в дію ракетних комплексів Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3). Урочисті з прийняття комплексу на озброєння, відбулися у полку протиповітряної оборони у Гальмстаді.[27]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Russia is luring international arms buyers with a missile system that costs much less than models made by American companies. CNBC. 19 листопада 2018. 
  2. ↑ What the Patriot missile can do for Ukraine. CBS News. Процитовано 17 грудня 2022. 
  3. ↑ Raytheon Unveils New Patriot Radar at AUSA Global 16. Army Times. 15 березня 2016.  [недоступне посилання з 01.01.2018]
  4. ↑ South Korea Eyes Independent Missile Defense System. Spacewar.com. 20 грудня 2006. Архів оригіналу за September 3, 2014. Процитовано 27 вересня 2014. 
  5. ↑ Building the Shield. Defense News. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 27 вересня 2014. 
  6. ↑ Lekic, Slobodan (4 грудня 2012). NATO backs Patriot anti-missile system for Turkey. Boston.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 4 грудня 2012. 
  7. ↑ Hawley, John K. (8 лютого 2017). Patriot Wars: Automation and the Patriot Air and Missile Defense System. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018. 
  8. ↑ Raved, Ahiya (23 вересня 2014). IDF: Syrian fighter jet shot down over Golan. Ynetnews. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014. 
  9. ↑ Lincoln Laboratory, William P. (2015). Perspectives on defense systems analysis. Cambridge, MA. ISBN 978-0-262-33024-4. OCLC 911032787. 
  10. ↑ а б Kyle Mizokami (24 жовтня 2018). Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018. 
  11. ↑ Harel Dan (22 жовтня 2018). X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery. Medium. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018. 
  12. ↑ Iraqi Missile Evade Patriots, Three Reported Killed, 70 Injured. AP NEWS (англ.). Процитовано 28 серпня 2022. 
  13. ↑ Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині. Укрінформ. 24 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 24 грудня 2012. 
  14. ↑ ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини. УкрІнформ. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 8 січня 2013. 
  15. ↑ Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність. УкрІнформ. 26 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013. 
  16. ↑ Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині. УкрІнформ. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 30 січня 2013. 
  17. ↑ а б в г Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems. Army Recognition. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  18. ↑ а б Люксіков Михайло (24 травня 2021). Румунія отримає найновішу версію ЗРК Patriot. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  19. ↑ Background Press Call on the Upcoming Visit of President Zelenskyy of Ukraine (Англійською). 20 грудня 2022. 
  20. ↑ а б в г д е Польща вписується у "довгобуд", хоче придбати ще шість батарей ЗРК Patriot. Defense Express. 24 травня 2022. 
  21. ↑ а б Румунія отримала першу батарею ЗРК Patriot. Ukrainian Military Pages. 21 вересня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020. 
  22. ↑ Румунія вироблятиме перехоплювачі “SkyCeptor” для ЗРК “Patriot”. Мілітарний. 5 травня 2022. 
  23. ↑ bbodnar813 (22 грудня 2022). ЗРК Patriot: основні характеристики, історія створення та вартість (ФОТО, ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 24 грудня 2022. 
  24. ↑ Німеччина надасть Україні Marder і Patriot. Укрінформ. 5 січня 2023. 
  25. ↑ Україна вже фізично отримала Patriot, але поки вони не розгорнуті - Financial Times: на скільки це реально. Defense Express. 10 березня 2023. 
  26. ↑ а б Швеція отримала перші компоненти системи «Петріот». Ukrainian Military Pages. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021. 
  27. ↑ Швеція прийняла на озброєння ЗРК "Patriot". Мілітарний. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021. 


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
1–50
51–100
101–150
151–200
201–
Непозначені
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=MIM-104_Patriot&oldid=38781645