MIMO

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

MIMO (англ. Multiple Input Multiple Output) — системи зв'язку з рознесеними передавальними і приймальними антенами. Їх використання дозволяє проводити просторову і часову обробку сигналів, ефективніше використовувати випромінювану передавачем потужність і знижувати негативний вплив завад. Внаслідок цього пропускна спроможність MIMO-систем теоретично може бути збільшена пропорційно числу антенних елементів у порівнянні зі звичайними системами зв'язку, що використовують одноелементні антени (без збільшення повної випромінюваної потужності і смуги частот).

Модель канала MIMO

Високошвидкісний потік даних розбивається на М незалежних послідовностей з 1/М швидкості, які потім передаються одночасно з декількох антен, відповідно використовуючи тільки 1/М їх первинної смуги частот.

Перетворювач потоку даних на передавальному кінці лінії зв'язку перетворює послідовний потік у паралельний, а на приймальному — виконує зворотне перетворення.

прицип MIMO

Приклади використання[ред.ред. код]

Технологія MIMO використовується в базових станціях стільникового зв'язку стандарту 4G. Стандартом передбачено до 8 портів введення та 8 виведення на одну станцію. Стандарт 5G, як очікується, збільшить цю кількість вже до сотень[1]. Відповідні системи отримали назву Massive MIMO.

Мassive MIMO[ред.ред. код]

Мassive MIMO - це сиситема, в якій кількість терміналів користувачів набагато менше, чим кількість антен базової станції.[2] Особливістю Massive MIMO є використання багатоелементних цифрових антенних решіток[3] з кількістю антенних елементів 128, 256 і більше. [4]

Відомі проекти систем стільникового зв'язку, що використовували систему Massive MIMO структури 100x100[4], розглядається можливість їхнього масштабування на випадок 1000-елементних цифрових антенних решіток[4]. Зниженню вартості систем Massive MIMO у перерахунку на один канал сприятиме використання комбінованих методів децимації відліків АЦП, що сполучують зниження темпу надходження даних з їх попередньою (anti aliasing) фільтрацією, зсувом частоти і квадратурною демодуляцією сигналів.[4] Крім того, спрощення обробки сигналів може досягатися адаптивною зміною кількості каналів у системі Massive MIMO в залежності від поточної завадової ситуації в ефірі, що забезпечується на основі кластерізації окремих груп антенних елементів цифрової антенної решітки у підрешітки.[5]

Схемотехнічна база систем Massive MIMO спирається на викоистання модулів обробки сигналів стандартів CompactPCI, PCI Express, OpenVPX та ін.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Amy Nordrum, Kristen Clark and IEEE Spectrum Staff (2017-01-27). Everything You Need to Know About 5G. IEEE Spectrum. 
  2. T. L. Marzetta, Noncooperative cellular wireless with unlimited numbers of base station antennas, IEEE Trans. Wireless Commun., vol. 9, no. 11, pp. 3590 – 3600, Nov. 2010.
  3. Слюсар В. И. Развитие схемотехники ЦАР: некоторые итоги. Часть 1.// Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – N1. - 2018. - C. 72 - 77 [1]
  4. а б в г д Слюсар В. И. Развитие схемотехники ЦАР: некоторые итоги. Часть 2.// Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – N2. - 2018. - C. 76 - 80.[2]
  5. Слюсар В.И. К вопросу об адаптивном управлении каналами системы Massive MIMO. // 17-а науково-технічна конференція “Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”.– Чернігів: Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. – 07 -08 вересня 2017 р. - C.328 – 329.[[3]]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]