M270 MLRS
| M270 MLRS | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 M270 MLRS | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тип | реактивна система залпового вогню | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія використання | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| На озброєнні | з 31 березня 1983 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Оператори | Див. Оператори | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни |
Війна в Перській затоці Війна в Іраку Війна в Афганістані Громадянська війна в Сирії | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія виробництва | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розробник |
 Vought | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виробник |
США, Lockheed Martin Diehl Defence Aérospatiale | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вартість одиниці | $ 2,3 млн.[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлення | 1980-2003 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлена кількість |
1 300 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Варіанти | M270A1, M270B1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Характеристики | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 24,950 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довжина | 6 850 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ширина | 2 970 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Висота | 2 590 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Обслуга | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Калібр | 227 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дальність вогню | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ефективна |
M26: 32 км M26A1/A2: 45 км M30/31: 84 км GMLRS+: 120 км ATACMS: 165 - 300 км | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Двигун |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Трансмісія |
General Electric HMPT-500 3 — вперед, 1 — назад | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Підвіска | індивідуальна торсіонна з гідравлічними амортизаторами | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дорожній просвіт | база: M2 Bradley | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Швидкість | шосе: 64,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
M270 MLRS у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||
M270 MLRS (англ. M270 Multiple Launch Rocket System) — американська реактивна система залпового вогню на гусеничній базі БМП «Бредлі» виробництва компанії Vought. РСЗВ M270 призначена для виконання в будь-який час доби та за різних погодних умов бойових завдань з ураження і знищення з закритих вогневих позицій на відстанях понад 30 км районів зосередження військ та бойової техніки, позицій ствольної та реактивної артилерії противника, районів розгортання його сил і засобів протиповітряної оборони, вантажних автомобілів, легкоброньованих бронетранспортерів, а також командних пунктів, вузлів зв'язку та інших площинних цілей[2].
З 1983 року РСЗВ перебуває на озброєнні армії США. Загалом виробили близько 1300 одиниць M270 і понад 700 000 ракет різного типу. Згодом заснували виробництво в Європі й поступово вони почали надходити на озброєння армій країн-членів НАТО. Останню партію РСЗВ виробили у 2003 році й поставили на потребу єгипетської армії.
Розробка[ред. | ред. код]
На початку 1976 року управління ракетних військ армії США для оснащення з'єднань тактичної і оперативно-тактичної ланки (дивізія, корпус) реактивною артилерією ініціювало програму зі створення реактивної системи загальної підтримки GSRS (англ. General Support Rocket System). У березні 1976 року представники п'яти компаній: (Boeing, Emerson Electric, Martin Marietta, Northrop та Vought[Прим. 1] підписали контракт на оцінку концепції створення реактивної системи загальної підтримки GSRS[3].
У вересні 1977 року представники фірм Boeing Aerospace і Vought Corporation підписали контракт на суму $855 тис. на 29-місячний період ратифікації (затвердження) конкурсу з розробки GSRS. За умовами контракту кожна компанія поставила три дослідні зразки бойової машини і некеровані реактивні снаряди для порівняльних випробувань на ракетному полігоні «Вайт Сендс» (штат Нью-Мексико)[3].
На початку 1978 року Управління науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в області ракетної зброї армії США змінило напрямки подальшого розвитку системи GSRS з можливістю виробництва як у США, так і в Європі. Програма була перейменована на Multiple Launch Rocket System або MLRS. У квітні 1980 році Ling Tempco Vought of Dallas, штат Техас[Прим. 2]), була обрана головним підрядником для координації розробки системи MLRS.
 |
 |
30 березня 1979 року конструктори Vought провели перші стрільби з реактивної установки, випередивши в такій спосіб конкурентів з Boeing[4]. Дослідні зразки бойових машин від компаній Boeing Aerospace і Vought Corporation доправили на Абердинський випробувальний полігон у штаті Меріленд для військових досліджень ходових якостей машин та їхньої надійності методом випробувань на зношуваність, стійкість ракет і електроніки до вібраційних і ударних навантажень при русі. Програма випробувань передбачала пробіг у 700 миль на кожну машину по різних типах ґрунтів. Період випробувань тривав до травня 1980 року, коли мав визначитися переможець[4].
У травні 1982 року на випробування були представлені перші реактивні снаряди, зібрані в рамках дрібносерійного виробництва. А в серпні 1982 року до армії надійшли на військові випробування перші бойові машини. Після успішного проведення іспитів та випробувань у 1983 році нова реактивна система залпового вогню MLRS стала надходити на озброєння армії США. Через 2-3 роки вона стала надходити на озброєння сухопутних військ армій інших держав[3].
З 1989 року почалося спільне виробництво системи MLRS фахівцями США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії.
Організаційно системи MLRS зводилися в батареї і дивізіони польової артилерії. В дивізії й корпусі сухопутних військ перебуває на озброєнні по 9 і 27 бойових машин відповідно[3].
Конструкція та характеристики[ред. | ред. код]
Загальна конструкція[ред. | ред. код]
До складу реактивної системи залпового вогню M270 MLRS входять:
- бойова машина М270 (самохідна пускова установка (ПУ);
- 227-мм некеровані реактивні снаряди (НКР) у транспортно-пускових контейнерах (ТПК) і апаратура управління вогнем;
- транспортно-заряджальна машина;
- система зв'язку і управління[3].
Пускова установка[ред. | ред. код]
Основними частинами бойової машини М270 є шасі й артилерійська частина. До артилерійської частини ПУ входять:
- нерухома основа, встановлена на корпусі шасі;
- поворотна платформа із закріпленою на ній частиною, що хитається, у броньованій коробчастій фермі якої розташовані два ТПК;
- механізми заряджання і наведення.
Артилерійська частина БМ М270 змонтована на модифікованому подовженому гусеничному шасі бойової машини піхоти БМП M2 «Бредлі») (вантажний транспортер М993). Завдяки використанню цього шасі бойова машина має можливість руху по перетятій місцевості, порівнянну з аналогічною можливістю танка М1.
Необхідна жорсткість основи пускової установки під час розміщення на вогневій позиції забезпечується вимкненням підресорювання ходової частини. У броньованій кабіні розміщується обслуга РСЗВ з трьох осіб: командир установки, навідник і механік-водій. Там же змонтована апаратура управління вогнем, що включає ЕОМ, засоби навігації й топографічного прив'язування, а також пульт управління. Вся необхідна інформація відображається на світловому табло пульта керування. Апаратура управління вогнем РСЗВ MLRS може сполучатися з автоматизованими системами управління вогнем польової артилерії. Створюваний у кабіні надлишковий тиск і фільтровентиляційна установка захищають обслугу від газів, що утворюються при стрільбі, і від уражаючих чинників внаслідок радіоактивного забруднення місцевості або застосування хімічної зброї.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Схема електрообладнання M270 MLRS |
Пускова установка MLRS модульного типу й не має постійних вмонтованих направляючих. У гнізді її броньованої коробчастої ферми (тої, що хитається) розташовані два одноразових накладних транспортно-пускових контейнери, кожний із шести склопластикових трубчастих направляючих, які монтуються в два ряди. Стандартні ТПК важать 2270 кг і споряджаються ракетами на заводі-виробнику та герметизуються, що забезпечує збереження НКР без обслуговування протягом десяти років[3]. Передстартове підготування ракет до стрільби практично не потрібне. Перезарядження пускової установки здійснюється за допомогою двох автономних зарядних механізмів (із електромеханічними приводами), монтованих на ПУ в коробчастій фермі над гніздами для ТПК. Операція здійснюється одним-двома номерами обслуги з використанням виносного пульта. При нульовому куті висхідні механізми заряджання за допомогою лебідок піднімають ТПК із землі вгору до упора і вводять його в гніздо коробчастої ферми.
Пуск снарядів здійснюється прямо зі змінних контейнерів. Для заряджання, прицілювання та розвантаження одного ТПК з 12 снарядів потрібно п'ять хвилин[3].
Для забезпечення стрільби РСЗВ зазвичай одній пусковій установці додаються дві машини підвезення з причепами. Машиною підвезення служить 10-тонний автомобіль високої прохідності HEMTT (М985)[en] компанії Oshkosh Corporation (колісна формула 8 × 8). У його кузові змонтований 2,5-т підйомно-поворотний кран, за допомогою якого здійснюється завантаження і розвантаження контейнерів. На машині та причепі перевозяться по чотири ТПК (шість ракет у кожному). Боєкомплект, що містить одну ПУ, разом із її 12 ракетами, становить відповідно 108 НКР.
Шасі[ред. | ред. код]
Шасі БМ М270 оснащується восьмициліндровим дизельним двигуном Cummins VTA-903 з газотурбінним наддувом потужністю 500 к.с. Двигун розташований під кабіною, яка може відкидатися вперед, що забезпечує доступ до вузлів силової установки. Трансмісія «General Electric» гідромеханічна HMPT-500 трьохшвидкісна. Підвіска торсіонна пластинчата, незалежна з трьома амортизаторами на кожен борт.
Боєприпаси[ред. | ред. код]
РСЗВ M270 MLRS має на озброєнні наступні типи некерованих реактивних снарядів:
М26 — із 644 елементами касетних боєприпасів M77 DPICM дальністю стрільби 32 км;- М26А1 — із 518 посиленими елементами касетних боєприпасів M85 ERR[Прим. 3] дальністю стрільби 45 км;
- М26А2 — з елементами касетних боєприпасів типу M77 DPICM з дальністю стрільби 45 км[Прим. 4];
- GLSDB — керовані кластерні боєприпаси (модифікація авіаційних ракет типу «поверхня-поверхня»), що запускаються з наземних носіїв;
- М27 — навчально-тренувальний боєприпас для повного циклу тренування обслуги в заряджанні та навчальному пуску ракет;
- М28 — навчально-тренувальні ракети з трьома контейнерами-баластом;
- M28A1 — практичні ракети RRPR зі зниженим радіусом дії (до 9 км);
- XM29 — некеровані ракети з боєприпасами SADARM для дистанційного протитанкового мінування з дальністю стрільби 40 км;
- /
M30 — керовані ракети GMLRS з 404 елементами касетних боєприпасів M85 ERR дальністю стрільби 60 км; - / M31 — керовані уніфіковані ракети Guided Unitary MLRS з посиленими боєголовками для застосування в міських та гірських умовах бойових дій;
- M39 (MGM-140) — балістичні ракети малої дальності дії MGM-140 ATACMS — модернізований ракетний комплекс, що здійснює запуск ракет із транспортно-пускових контейнерів М39;
- XM135 — ракети з бінарною хімічною боєголовкою, заповненою VX;
/
/
SCATMIN — касетні боєприпаси, споряджені 28 протитанковими мінами AT2[en] дальністю стрільби до 38 км;
PARS SAGE-227 °F — експериментальні керовані реактивні снаряди розробки компанії TUBITAK-SAGE для заміни M26.
Порівняльна таблиця боєприпасів до M270 MLRS[ред. | ред. код]
| Тип | Вага | Макс.дальність ураження | Система керування | Боєголовка |
|---|---|---|---|---|
| M26 | 306 кг | 32 км | 644 касетних боєприпасів M77 DPICM | |
| M26A1/A2 | 296 кг | понад 45 км | M26A1: 518 касетних боєприпасів M85 DPICM M26A2: 518 касетних боєприпасів M77 DPICM | |
| M28/M28A1 | 306 кг | 9 км | навчальний боєприпас на базі М26 з трьома баластними контейнерами та трьома контейнерами для димового маркування замість корисного вантажу суббоєприпасів. | |
| M30/M31 | 84 км[5] | GPS/INS | M30: 404 касетних боєприпаси M85 DPICM M31: 90 кг вибухової речовини | |
| AT2 SCATMIN | 254 кг | 38 км | 28 протитанкових мін AT2[en] | |
| PARS SAGE-227 F | 160-300 кг | 70 км | ||
| MGM-140/164/168 ATACMS Block IVA | 1480-1670 кг | 300 км | GPS/INS | 160-560 кг |
Модифікації[ред. | ред. код]
M270A2[ред. | ред. код]
Версія A2 оснащена загальною системою управління вогнем, а також новим двигуном, трансмісією, модулями пускової установки та покращеними броньованими кабінами[6].
РСЗВ M270A2 використовує те саме гусеничне шасі, що й американська бойова машина піхоти M2 Bradley[6].
Кабіна екіпажу версії A2 вище та має посилену броню для підвищення захисту від загроз стрілецької зброї, уламків від снарядів та саморобних вибухових пристроїв[6].
M270A2 також може стріляти ракетами GMLRS-ER (Extended Range Guided)[6].
MARS II / MLRS-E / LRU[ред. | ред. код]
MARS II / LRU — це європейська модернізація M270 за участю Німеччини, Італії та Франції. MARS2 оснащений новою системою управління вогнем (EFCS - European Fire Control System), розробленою Airbus Defense and Space. EFCS дозволяє стріляти ракетами M31, M31A1, M32, AT2 і 110 мм, але не M26, M26A1 і M30, щоб забезпечити повну відповідність Конвенції про касетні боєприпаси.
Оператори[ред. | ред. код]
Дійсні[ред. | ред. код]
Сухопутні війська Єгипту: 48 од.
Королівська армія Бахрейну: — 9 од. ATACMS на озброєнні.[7]
Сухопутні війська Німеччини: 50+202 од., мають назву MARS II[8] (нім. Mittleres Artillerie Raketen System). Удосконалені версії до стандартів GMLRS.[9]
Сухопутні війська Греції: 36 од. ATACMS.[7]
Сухопутні війська Ізраїлю: 64 од., модифікації «Menatetz» מנתץ[10]
Сухопутні війська Італії: 22 од., удосконалені MLRS.[8] Удосконалені до рівня GMLRS.[9]
Сухопутні війська Південної Кореї: 58 од. (48 версії M270 та 10 M270A1 адаптованих до стандарту ATACMS.[7][11][12]
Сухопутні війська Саудівської Аравії: 50 од. у Королівському артилерійському корпусі
Сухопутні війська Туреччини: 12 од.
Королівський полк артилерії 42 од., удосконалені версії M270B1 (рівень A1 + посилене бронювання).[13] GLMRS рівня.[13]
Армія США: 840 + 151 (з них 220+ удосконалені до рівня M270A1).[13]GLMRS та ATACMS рівня.[13]
Сухопутні війська Фінляндії: 22 од.[14]), мають назву 298 RsRakH 06. Удосконалені до стандартів GMLRS та ATACMS,[14]решта 12 одиниць колишніх данських M270A1 використовуються тільки для тренування водіїв.[15]
Сухопутні війська Франції: 13 од.[16], мають назву LRU (фр. Lance-Roquette Unitaire).[16]Удосконалені версії до стандартів GMLRS.[9]
Сухопутні війська Японії: 99 од. GMLRS та ATACMS варіанти.[7][17]
Сухопутні війська України: буде отримано 6 од. (три M270 MLRS від Великобританії та три M270 MARS від Німеччини[18]) для відбиття російського вторгнення в Україну.
Колишні[ред. | ред. код]
Королівська армія Данії: 12 од. продані Фінляндії.
Королівська армія Нідерландів: зняті з озброєння у 2004 році, продані Фінляндії.
Королівська армія Норвегії: 12 од., перебувають у резерві з 2005 року.[19]- Корпус морської піхоти США: не використовуються, замінені на HIMARS.
Можливі[ред. | ред. код]
Сухопутні війська Литви: литовські ЗМІ оголосили про ймовірне придбання американських РСЗВ M270 MLRS[20]
Сухопутні війська Хорватії: Хорватія оголосила про бажання придбати 16 одиниць M270 MLRS для армії; переговори тривають, системи мають замінити застарілі радянські РСЗВ «Град».
Велика Британія[ред. | ред. код]
В квітні 2021 року було оголошено про плани модернізації наявних в експлуатації 44 пускових установок M270. Машини отримають нову броньовану кабіну, а також модернізовані компоненти автомобіля та пускового механізму[21].
Роботи з модернізації першого траншу пускових установок розпочнуться у березні 2022 року й триватимуть чотири роки. У результаті модернізації британські військові зможуть експлуатувати обладнання до 2050 року[21].
Зазначається, що ці роботи будуть виконуватися у рамках чинного виробничого контракту з Lockheed Martin, при цьому роботи будуть проводитися на армійському складі Red River і на підприємстві Lockheed Martin у Камдені, штат Арканзас.
Також спільно з США, Італією та Фінляндією буде розроблена нова система управління вогнем[21].
Зрештою, модернізовані британські РСЗВ M270 матимуть можливість запускати ракети GMLRS-ER з дальністю до 150 км, а також будуть сумісні з перспективною ракетою Precision Strike Missile (PrSM, дальність — до 500 км)[21].
Україна[ред. | ред. код]
На початку червня 2022 року в британських ЗМІ була поширена інформація з посиланнями на урядові джерела про звернення Великої Британії до США погодити план передачі установок M270 Україні для відбиття російської агресії[22].
Ця новина з'явилася наступного дня після того, як адміністрація Байдена оголосила про відправлення до України високомобільної артилерійської ракетної системи HIMARS та боєприпаси з дальністю дії близько 70 км[22].
1 червня 2022 року міністерство оборони Великої Британії повідомило, що передачу цих установок Україні узгоджено з рішенням Сполучених Штатів надати Україні високомобільні артилерійські ракетні системи HIMARS[23].
Того ж дня, 1 червня, прем'єр-міністр Німеччини Олаф Шольц анонсував передачу Україні чотирьох установок MARS II зі зберігання компанії Krauss-Maffei-Wegmann. Також обіцяно передати ЗРК IRIS-T та радари контрбатарейної боротьби[24]. Але майже одразу в ЗМІ з'явилась інформація, що німецькі установки MARS II потребують оновлення програмного забезпечення, яке може тривати місяцями, тому очікувати їх в Україні раніше осені не варто[25].
6 червня 2022 року прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що до України буде направлено пускові установки M270 та «велику кількість» реактивних снарядів M31A1 до них (без уточнення кількостей)[26]. За даними Бі-Бі-Сі, спершу буде передано три пускові установки[27].
Навчання українських військових роботі з німецькими Mars II має розпочатись в Німеччині наприкінці червня — початку липня 2022 року. Українські військові працюватимуть з німецькими колегами, вивчатимуть необхідні команди німецькою для керування комп'ютерною системою[28].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ Зараз Lockheed Martin Missiles and Fire Control.
- ↑ Зараз Lockheed Martin Missiles and Fire Control.
- ↑ Удосконалена посилена версія касетних боєприпасів типу M77 DPICM.
- ↑ Використовувалися як проміжний варіант до прийняття на озброєння M85 ERR.
- Джерела
- ↑ M270 MLRS Self-Propelled Loader/Launcher (SPLL). Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Реактивная система залпового огня MLRS. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ а б в г д е ж Реактивная система залпового огня MLRS. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ а б GSRS Prototypes Begin Mobility Testing. // Army Research and Development, September-October 1979, v. 20, no. 5, p. 6.
- ↑ (фр.) Fabrice Fayet, Détachement de Liaison, Observation et Coordination [Архівовано 6 червня 2016 у Wayback Machine.], p. 15, Joint Centre of concepts, doctrines and experiments, French army, 8 June 2015
- ↑ а б в г США замовили модернізацію РСЗВ M270 до рівня M270A2. Мілітарний. 12 червня 2022.
- ↑ а б в г *
Сухопутні війська Катару: — 12 од.Atacms. Deagel.com. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ а б MLRS Improved. Krauss-Maffei Wegmann. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ а б в Sagem's Sigma 30 navigation and pointing system chosen to modernize M270 Multiple Launch Rocket Systems for three European armies. Safran. Sagem. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ Institute, Stockholm. Trade Registers. sipri. Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ M270 MLRS Report between 1993 and 2014. Deagel.com. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ MLRS (Multiple Launch Rocket System), United States of America. army-technology.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ а б в г MLRS® M270 Series Launchers. Lockheed Martin. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ а б Lockheed Martin Receives $45.3 Million Contract to Upgrade Finland's Precision Fires Capability. PR Newswire. Lockheed Martin. 18 травня 2011. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ M270 (MLRS). Armyvehicles.dk. 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ а б La DGA commande 13 Lance-roquettes unitaires (LRU). Defense.gouv.fr. Direction générale de l'armement. 7 жовтня 2011. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ GMLRS. Lockheed Martin. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ Joint Statement by the United States Department of Defense, the Ministry of Defence of the. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ NRK. Hærens storslegge i hvilestilling. NRK (норв.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 10 лютого 2017.
- ↑ Lūžio metai: kariuomenė keisis neatpažįstamai. DELFI. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
- ↑ а б в г У строю до 2050 року: Великобританія вдвічі збільшить дальність своїх РСЗВ M270. Defense Express. 5 квітня 2021.
- ↑ а б Британія просить США підписати план відправки M270 в Україну. Мілітарний. 1 червня 2022.
- ↑ В Міноборони Британії підтвердили, що передадуть Україні ракетні системи MLRS. Укрінформ. 2 червня 2022.
- ↑ Howard Altman (1 червня 2022). Germany To Give IRIS-T Air Defense System To Ukraine. The War Zone. The Drive.
- ↑ Iris-T, Mars II, Ringtausch: Versprochene deutsche Waffen verzögern sich. Business Insider. 9 червня 2022.
- ↑ Велика Британія разом з MLRS М270 поставить Україні велику кількість боєприпасів M31A1. Мілітарний. 6 червня 2022.
- ↑ Велика Британія офіційно підтвердила намір передати Україні системи M270. Defense Express. 6 червня 2022.
- ↑ Mars II: Українські військові почнуть опановувати німецькі системи вже наступного тижня. Мілітарний. 22 червня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M270 MLRS |
- M270 MLRS Self-Propelled Loader/Launcher [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- M270 MLRS Self-Propelled Loader/Launcher (SPLL) [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Lockheed Martin (Vought) MLRS Rockets (M26/M30/M31) [Архівовано 5 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Реактивная система залпового огня MLRS [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Реактивная система залпового огня MLRS [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- MLRS (Multiple Launch Rocket System) — реактивная система залпового огня [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||