Mammillaria bombycina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Mammillaria bombycina
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид:
M. bombycina
Біноміальна назва
Mammillaria bombycina
Підвиди

Mammillaria bombycina subsp. bombycina
Mammillaria bombycina subsp. perezdelarosae

Синоніми

Mammillaria cordigera Heese 1910
Neomaminillaria bombycina (Quehl)
Britton & Rose 1923
Chilita bombycina (Quehl) Orcutt 1926
Ebnerella bombycina (Quehl) Buxb. 1951

Mammillaria bombycina (укр. Мамілярія шовкова[1], Мамілярія бомбіцина) — сукулентна рослина з роду мамілярія родини кактусових.

Назва[ред. | ред. код]

Кущ Mammillaria bombycina
Квітка Mammillaria bombycina
Mammillaria bombicina з колекції Юрія Шостака (Миколаїв, Україна)

Видова назва походить від лат. bombycina — шовкова, атласна і підкреслює натуральний блиск густих колючок.[2]

Поширення[ред. | ред. код]

Mammillaria bombycina є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Агуаскальєнтес і Халіско, високо в горах, на висоті 2 340-2 500 метрів над рівнем моря, в С'єрра-Фріа.

Опис[ред. | ред. код]

Рослини поодинокі, але досить часто формують групи до 80 см завширшки.

Орган Опис
Коріння
Стебло дещо здавлене, кулясте, до палицеподібної форми, 7-10 см заввишки, або з віком довші до 14 см, діаметром 5-6 см. За описом К. Мадсена „Культура кактусів“ стебло кругле у молодих рослин до циліндричного, галузисте в нижній частині у дорослих рослин.
Епідерміс яскраво-зелений. За описом К. Мадсена „Культура кактусів“ — відтінок від яскраво-зеленого до темно-зеленого, що змінюється під впливом сонячного світла. Стебло звичайно трохи блідіше у верхівки, але це скоріше викликається білою шерстю, яка повністю покриває маміли.
Маміли конічні до циліндричних, тверді і округлі на кінцях, довгі, розташовані щільно, іноді з молочним соком, 15 мм завдовжки, внизу 10 мм завширшки. Маміли впорядковані в спіралі — 11:18. Ці спіралі розташовані за годинниковою стрілкою, а рух проти годинникової стрілки. Якщо розглядати рослини зверху, спіралі завжди знаходяться в певному співвідношенні, це так звана „послідовність Фібоначчі“.
Ареоли поки молоді — круглі і шерстисті, пізніше злегка овальні і голі.
Аксили з щільним білим пухом особливо до верхівки і щетинками.
Центральні колючки 3-8, жовті з темними червонувато-коричневими кінцями, прямі, до 11 мм завдовжки, одна з них (найнижча) має на кінці гачок, довша за інші, до 20 мм. У дикому вигляді були помічені тільки червоно-коричневого відтінку з блідішою основою, але в культурі є різні форми кольорів, від білувато-жовтих через жовтувато-коричневі до темномо-червонувато-коричневих. В описі Backeberga — центральних колючок — 2-4, верхні 7 мм завдовжки, бічні 1 см завдовжки, нижні 2 см завдовжки, верхні і бічні колючки прямі, найнижчі колючки з гачками на кінцях, всі витончено-тонкі, ворсисті, в молодості бурштиново-жовті, пізніше білі, кінці коричнево-бурі, верхні відстовбурчені, найнижчі витягнуті.
Радіальні колючки 30-64, жорсткі, тонкі, голчасті, від склоподібно-білого до жовтувато-білого відтінку, до 8-10 мм завдовжки, розташовані вертикально і горизонтально, вертикальні довші. В описі у Баккеберга — радіальних колючок від 30 до 40, від 2 до 10 мм завдовжки, бічні найдовші, витончено-тонкі, жорсткі, прямі, подекуди ворсисті, більш за все спрямовані по горизонталі, найнижчі і верхні відстовбурчені).
Квіти воронкоподібні, від рожевих до білих, завдовжки і в діаметрі до 15 мм.
Бутони з'являються в лютому-березні, розкриваються зазвичай у травні.
Зовнішні пелюстки зеленувато-червоні біля основи, червоні вгорі. В описі у Баккеберга — внизу зеленувато червоного відтінку, зверху червонувато-білі, ланцетоподібні, загострені, краї з віями.
Внутрішні пелюстки тонші, яскраво-кармінні. В описі у Баккеберга — світло-карміново-червоного відтінку з темнішою смугою по осі, на кінцях з розрізом, краї з віями.
Тичинки білі біля основи, червоні зверху з жовтими пильовиками.
Маточка
Плоди стовбоподібні, рожево-зелені. За описом К. Мадсена „Культура кактусів“ — ягода рожево-біла, до 1,5 см завдовжки і тільки 2 мм в діаметрі.
Насіння темно-червонувато-коричневе. За описом К. Мадсена „Культура кактусів“ і Баккеберга — насіння дуже маленьке, чорне.

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

Mammillaria bombycina входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи уразливих видів (VU).

Коли цей вид вперше був виявлений в 1988 році, він опинився під великим тиском від незаконного збору. За оцінками, протягом десятирічного періоду відбулося скорочення популяції на 80 %. Тим не менш, з часом рослини стали доступні на ринку та поширилися у колекціях і це знизило тиск на дикі популяції. Крім того, з тих пір були знайдені інші субпопуляції цього виду.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 стор. 280(рос.)
  3. [Mammillaria bombycina на сайті CITES (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 20 червня 2016. Mammillaria bombycina на сайті CITES (англ.)]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]