Marder

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Marder»
Marder1A3.6.jpg
Тип бойова машина піхоти
Схема: відділення керування та бойове — всередині, моторно-трансмісійне — попереду, десантне — позаду
Історія використання
На озброєнні 7 травня 1971
Оператори Німеччина Німеччина
Війни Війна в Афганістані
Історія виробництва
Розробник Німеччина Німеччина
Rheinmetall Landsysteme
Виробник Німеччина Німеччина, Rheinmetall Landsysteme
Maschinenbau
Виготовлення 1971-1975
Виготовлена
кількість
2136
Характеристики
Вага 28,5 (Marder 1)
33,5 (Marder 1A3)
Довжина 6.880
Довжина ствола 100
Ширина 3.380
Висота 3.015
Обслуга 3+7 (Marder 1)•3+6 (p Marder 1A1)(командир бойової машини + навідник-оператор + водій)

Калібр 20-мм гармата Rh 202
Підвищення −17,5 — +65
Траверс 6
Темп вогню 880—1030
Дальність вогню
Ефективна 6,0 — 11,0; ефективна 2,0; легкоброньовані 1,0; важкоброньовані 0,6
Приціл денний/пасивний нічний

Броня стальна
Лоб: 20 мм 70°
Головне
озброєння
автоматична гармата
боєкомплект: 1250 (1)
1284 (1 А1)
Другорядне
озброєння
спарений 7,62-мм кулемет MG-3
боєкомплект: 2500
додатково: 1×ПТКР MILAN
боєкомплект: 1×ПТКР MILAN
Двигун
Питома потужність 15,6 кВт/т (1A2)
13,2 кВт/т (1A3)
Трансмісія RENK HSWL 194
Підвіска торсіонна з гідроамортизаторами
тиск на ґрунт: 0,8
Дорожній просвіт 450
Швидкість шосе: 65
Прохідність підйом: 60
стінка: 1,0
рів: 2,5
брід: 2,5

Commons-logo.svg Marder у Вікісховищі

Marder (укр. Куниця) німецька гусенична бойова машина піхоти концерну Rheinmetall. Основна бойова машина танко-гренадерських дивізій Бундесверу з 1970-х років. У 2010-х роках наступником Marder 1 має стати БМП «Puma».

Історія[ред. | ред. код]

Прототип третього покоління

Ще у вересні 1959 народилась ідея розробки нової БМП, яка б відповідала новому основному танку, що тоді розроблявся. Розробка нового БМП розпочалась у січні 1960 на основі контракту з Бундесвером по заміні БМП HS 30[3]. У той час завершувалась розробка нового основного танку «Leopard 1» і HS 30 не відповідав його ТТ характеристикам по швидкості, тактичним завданням через малу чисельність десанту, що не відповідала чисельності тактичної одиниці — рою з 10 чоловік. Тому ТТ дані обох машин узгоджувались. Нова БМП повинна була:

  • містити 12 осіб з озброєнням
  • мати високий захист екіпажу
  • висока рухомість на полі бою аналогічна з танком «Leopard»
  • озброєння 20-мм гарматою
  • нескладний перехід на захист від ЗМУ
задній люк Marder 1
Вежа з гарматою і ПТКР MILAN

Спочатку розробкою прототипів зайнялись групи з Rheinstal Group(підрозділи Rheinstal-Hanomag, Ruhrstahl, КБ Warnecke) і Henschel-Werke разом з швейцарською компанією MOWAG[4]. На базі HS 30 виготовили прототипи 1 покоління вагою 16 т: Rheinstal — RU 111, RU 112, RU 122; Henschel — 1HK 2/1, 1HK 2/2; MOWAG — HM 1, HM 2. Після випробувань 1963 було представлене друге покоління БМП вагою понад 20 т. Rheinstal надав прототипи RU 261, RU 262 з розміщеним спереду мотором, клиноподібну носову частину. У прототипів 2M1/1, 2M1/2, 2M1/3 MOWAG мотор розміщувався посередині. 1964 розпочалась розробка третього покоління прототипів згідно з новими вимогами Бундесверу: більші розміри в ширину і довжину, задній кулемет, фальшборти для додаткового захисту з бортів, двоособова башта зі швидкострільною малокаліберною гарматою. на 1967 було розроблено останні 10 прототипів, які направили для тестування у війська. 1968 з конкурсу вийшов прототип MOWAG, а прототипи Rheinstal 1969 прийняли до серійного виробництва. Було замовлено 2136 БМП і 7 травня 1971 перший серійний екземпляр Marder передали війську ФРН, а серійне виробництво тривало до 1975 року. Конструкція виявилась придатною для подальших модернізацій. На основі БМП Marder компанія Thyssen-Henchel розробила для Аргентини основний бойовий танк Tanque Argentino Mediano (TAM)[5] (1979—1985).

У 1977—1979 роках на вежах усіх БМП Marder встановили ПТКР MILAN з боєкомплектом 6 ракет.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Marder 1 — базова модифікація. 1971
  • Marder 1 + MILAN — усі модифікації отримали ПТКР MILAN. 1977—1979
  • Marder 1 A1 — встановлено нові систему перископів, нічний приціл Z-59, захисту від ЗМУ, систему подвійного вибору заряджання гармати. Маса 30 т. 1982
  • Marder 1 А1 (+) — десант скорочено до 5 осіб, збільшено боєзапас. 1982. 674 машини
  • Marder 1 А1 (-) — без тепловізора. 1979—1982. 350 машин
  • Marder 1 A1A — модифікація A1 без пасивної системи нічного бачення Z-59. 2223 машин
  • Marder 1 A1A2 — модифікація з шасі A2 і вежею з 1 A1
  • Marder 1 A1A3 — модифікація 1 A1 з системою шифрування зв'язку — радіостанцією SEM 80/90[6]
  • Marder 1 A1A4 — модифікація 1 A1A з системою шифрування зв'язку — радіостанцією SEM 80/90
  • Marder 1 A1A5 — модифікація 1 A1A2 з системою шифрування зв'язку — радіостанцією SEM 80/90
  • Marder 1 A2 — модифікація 1 A1 з системою стабілізації гармати ІІІ покоління, поліпшено шасі, топливну систему, захисту від ЗМУ, нові системи прицілювання, тепловізорів. 1984—1991
  • Marder 1 A2А1 — модифікація 1 A2 з системою шифрування зв'язку — радіостанцією SEM 80/90
  • Marder 1 A3 — модифікація 1 A2 з покращеним панцирним захистом носової частини і бортів (додано 1600 кг проти 30-мм набоїв, касетних бомб), додатковим 7,62-мм кулеметом у модернізованій вежі, підвищене шасі, нова гальмівна система. Перебуває на озброєнні Бундесверу донині. Маса 35 т. 1988—1998
  • Marder 1 A4 — модифікація 1 A3 з системою шифрування зв'язку — радіостанцією SEM 80/90
  • Marder 1 A5 — модифікація 1 A3 з посиленим протимінним захистом
Marder 1А5

Конструкція[ред. | ред. код]

Мотор Marder 1

Герметичний корпус зварений з панцирних листів декількох сортів товщиною до 30 мм, що захищають спереду від куль 20 мм і 25 мм з відстані 200 м, з боків від шрапнелі, стрілецької зброї 7,62 мм. Корпус зменшує вплив радіоактивності. На Marder 1A3 встановлено додаткову багатошарову броню, що дозволяє в критичних точках витримувати обстріл з 30-мм зброї. Для захисту від ЗМУ в середині корпусу система NBC створює надлишковий тиск з продуктивністю 3м³/хв. Особистий склад може перебувати у ньому 24 години. Розроблено модифікацію Marder, що здатна форсувати водойми на глибині до 2 м. У кормі розміщений посадковий люк десанту. В бортах наявні 6 амбразур для стрільби з ручної зброї (MP2A1, HK G36, HK69[7]).

Marder 2, М12[ред. | ред. код]

Прототип Marder 2

Наприкінці 1980-х років був розроблений БМП Marder 2, що по бойовій силі і маневреності на полі бою повинен був відповідати новому основному танку Leopard 2. Планували виготовити 1000 машин (1997—2001). Перший прототип VT 001 виготовили 1991, але через зміну політичної ситуації (розвал СРСР) подальшу розробку визнали недоцільною. Він мав вагу 42,6 т та інноваційні цифрові системи ведення стрільби і стабілізації гармати, призначався для 8 гренадерів. Захист повинен був витримувати попадання 30-мм набоїв, а озброєння складалось з 30/50 мм автоматичної швидкострільної гармати. Мотор MTU MT 881 потужністю 1000 к.с. дозволяв розвивати швидкість 75 км/год. Тоді Marder 2 вважали найсучаснішим БМП світу.

Одночасно Федеральне агентство озброєнь розробляло варіанти підвищення ТТ характеристик Marder 1. Потенційний проект М12 передбачав посилення ходової частини, потужності мотора, зміну бойового відділення, встановлення нової башти з 30-мм гарматою МК 30-2[8]. Підрозділ Rheinmetall Keller und Knappich Augsburg (KUKA) розробив башту до закриття проекту. Системи протимінного захисту використали у модифікації Marder 1A5.

Подальший розвиток[ред. | ред. код]

В січні 2020 року Бундесвер уклав контракт з Rheinmetall на проведення нового етапу робіт щодо продовження терміну служби бойових машини піхоти «Мардер».

Для підтримки експлуатаційної готовності буде оновлено 71 БМП «Мардер 1А5». Протягом 2020—2023 років Rheinmetall постачатиме німецьким військовим загалом 78 комплектів для переобладнання, крім того комплекти інструментів, запасних частин, надаватиме логістичну підтримку, а також проводитиме підготовку та навчання персоналу[9].

Насамперед бойові машини отримають новий двигун потужністю понад 750 к.с., замість 600[9].

Відповідно до комплексного контракту, парк «Мардерів» вже пройшов значну модернізацію. Наприклад, нещодавно у БМП було інтегровано протитанкову керовану ракетну систему MELLS, замовлено нову систему спостереження водія, тепловізійний приціл та систему виявлення та гасіння пожежі. Для частини етапів вже було укладено серійні контракти[9].

Програма модернізації бойових машин піхоти Marder 1A5, які продовжують перебувати на озброєнні, реалізується Бундесвером паралельно із переходом на нові БМП «Puma», які надходять до механізованих підрозділів сухопутних військ німецької армії[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lutz-Reiner Gau, Jürgen Plate Jörg Siegert: Deutsche Militärfahrzeuge Bundeswehr und NVA. Motorbuchverlag, ISBN 3-613-02152-8 (нім.)
  • Peter Blume: SPz Marder Der Schützenpanzer der Bundeswehr — Geschichte, Einsatz, Technik. Tankograd Publishing, Erlangen 2007, DNB 987468979 (нім.)
  • Hans-Peter Lohmann, Rolf Hilmes: Schützenpanzer Marder. Die technische Dokumentation des Waffensystems. Motorbuch Verlag, Stuttgart 2011, ISBN 978-3-613-03295-8 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]