Mari Cheba

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mari Cheba
Обкладинка альбому «IONA»
Обкладинка альбому «IONA»
Основна інформація
Жанр тріп-хоп, лаунж[1]
Роки 2015— дотепер
Країна Україна
Місто Київ
Мова українська
Склад Марі Чеба (автор, вокал),
Валентин Латиш (клавішні),
Денис Рильков (електрогітара)
maricheba.com
Commons-logo.svg Mari Cheba у Вікісховищі

«Mari Cheba» — український електронний гурт, заснований солісткою та автором пісень Марі Чебою у серпні 2015 року. Вокальні здібності українки оцінила світова музична індустрія: дівчина стала володаркою звання «кращий жіночий вокал» за версією Trip Hop Nation серед виконавиць з Америки і країн Європи. До складу гурту входять клавішник Валентин Латиш та електро-гітарист Денис Рильков. У 2016 році «Mari Cheba» стали номінантами премії Yuna в категорії «Відкриття року». Музиканти гурту були учасниками благодійного туру в зоні АТО «Підтримай своїх», у якому взяли участь українські зірки (М. Бурмака Т. Матвієнко, А. Мірзоян, Злата Огнєвіч, А. Приходько, Руслана, Ярмак та ін.)


Історія[ред. | ред. код]

Марія народилася в передмісті Києва, але в ранньому дитинстві батьки відвезли її в Кривбас. Дівчинка виросла і зрозуміла, що писати й виконувати пісні виходить у неї найкраще. В травні 2010 року Марія Чеховська і гітарист Віталій Теличко, які знайомі ще з криворізької музичної школи №3, створили акустичний гурт. У 2012 році на лейблі Ultra Vague Recordings гурт випустив альбом «Minimalism», у якому було всього дві лінії - вокал і гітара. Цей альбом був своєрідним пошуком свого місця, притаманний кожній людині. Через рік цей тандем розпався.[2][3]

Після закінчення навчання в криворізькому університеті, на філфаку, вона повернулася до Києва, який вважає своїм місцем сили. Талановитій дівчині сили надають не тільки красиві місця міста, а й знакові люди, які тут зосереджені. Співачка під псевдонімом Marija Cheba працювала з Євгеном Ступкою з 2013 по 2014 рік, саунд-продюсером, відомим роботою над альбомом Океану Ельзи «Янанебібув», синглом Земфіри «Досвидания», платівкою Діани Арбеніної «Цунами» та записала з ним декілька синглів.[4] У квітні 2015 року пісня iiiii eyes x #soundspace «Delphina Hvylyna» гурту Marija Cheba потрапила в компіляцію найкращих жіночих тріп-хоп вокалів «Special edition Trip Hop Nation Friends», який серед американських, британських й інших учасників збірки став єдиним україномовним треком [5]. Саму ж компіляцію зміксував піонер тріп-хопу й засновник гурту «Morcheeba» Пол Чіба (Paul Cheebа).

У 2015 році Марі із гітаристом Денисом почали пошук електронного складу для нового проекту виконавиці — Mari Cheba. Тоді у їхній музичній сім'ї з'явився клавішник Валік Латиш, а після – електронник Діма. Музиканти Mari Cheba у своїй творчості почали сповідувати інтуїтивний підхід до творчості, експериментуючи зі звуком, не дотримуючись якихось стандартів і правил. Група поєднала найрізноманітніші стилі зі змішування вокальних ефектів, створюючи унікальний саунд-дизайн і власну архітектуру звуку. 19 червня 2016 року гурт випустив дебютний альбом «IONA»

Склад[ред. | ред. код]

  • Марі Чеба — вокал
  • Валентин Латиш — клавіші
  • Денис Рильков — електрогітара

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • IONA (2016)
  • Прислухаюсь (2018)

Сингли[ред. | ред. код]

  • «Тільки ти» (2016)
  • «З тобою» (2017)
  • «Прислухаюсь» (2018)

Кліпи[ред. | ред. код]

  • iiiii eyes x Mari Cheba - Зізнання / Ziznannya (2016)
  • Svitlo For Y (2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анна Іваненко (27 вересня 2016). Марі Чеба: все, що потрібно знати про молоду українську виконавицю. glamurchik.tochka.net (українська). Архів оригіналу за 27 вересень 2016. Процитовано 28 вересня 2016. 
  2. Eskiz Koda(рос.)
  3. «Більш щасливий той, хто не прив'язується до результатів своєї праці»(рос.)
  4. За кем следить: новая украинская музыка. vogue.ua (російська). Vogue UA. (18 липня 2016). Архів оригіналу за 27 вересень 2016. Процитовано 28 вересня 2016. 
  5. Best of Female Vocals: THN Friends. triphopnation.net (англійська). THN. (21 квітня 2015). Архів оригіналу за 31 березень 2016. Процитовано 28 вересня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]