Mary Rose (1510)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Мері Роуз»
«Mary Rose»
Basire Embarkation of Henry VIII.jpg
Загибель "Mary Rose". 1545
Служба
Тип/клас карака
Держава прапора Naval Ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія
Належність Королівський військово-морський флот Великої Британії
Закладено 1510
Спущено на воду липень 1511
Введено в експлуатацію 1512
Виведений зі складу флоту затонув 19 липня 1545
Параметри
Тоннаж 500 (700-800 після 1536) тонн
Довжина 45 м
Ширина 11,66 м
Осадка макс. 4,6 м
Технічні дані
Екіпаж 200 моряків, 185 солдат, 30 канонірів
Озброєння
Артилерія 78-91 гармати

«Мері Роуз» (англ. Mary Rose, буквально — «Марія Троянда») — флагманська карака військового флоту Генріха VIII. Названа на честь сестри короля Марії, а троянда (англ. rose) була символом династії Тюдорів.

Історія[ред.ред. код]

«Мері Роуз» була першим виключно військовим кораблем Королівського флоту Англії (англ. Navy Royal), що не використовувався для перевезення товарів. Була збудована впродовж 1510—1511 років на корабельні Портсмуту з більш ніж 600 великих дубів. У Лондоні встановили палуби, такелаж, щогли, гармати.

У битві при Санкт-Матьє з французьким флотом 10 серпня 1512 «Mary Rose» вступила у двобій з флагманом адмірала Рене де Клермонта «Marie la Cordelière». Пошкоджена «Mary Rose» сіла на мілину, а атакована іншими кораблями «Marie la Cordelière» згоріла.

При перебудові 1528, 1536 років карака отримала чотири щогли, 91 гармату і тоннаж у 700 т. Завдяки цьому «Mary Rose» вважали непереможною. Король Франциск І зібрав 200 кораблів з 30 тисячами десанту і вирушив на Англію, висадившись на острові Вайт. Їм протистояло 80 кораблів і 12 000 війська. У протоці Солент дві ескадри зійшлись 19 липня 1545 у битві. У час різкого розвороту і сильного бічного вітру «Mary Rose» зачерпнула воду через відкриті артилерійські порти, перевернулась на правий борт і швидко затонула з адміралом Джорджем Кер'ю та екіпажем (з 400 моряків врятувалось 35), але битва завершилась без переможця. 20 липня король наказав повісити корабелів як винуватців катастрофи.

Галери атакують караки

«Mary Rose» лягла на дно під кутом 60° на невеликій глибині і проглядалась з поверхні води під час відпливу, допоки її не занесло намулом. Караку безуспішно пробували підняти до 1570-х років. При цьому загинуло до 180 осіб. Вдалось добути частину гармат. Через зміну течії на початок ХІХ ст. відкрився корпус корабля, і 1836 року його впізнали як «Mary Rose». Винахідники водолазного костюму Чарльз і Джон Діни підняли до 1848 з корабля частину спорядження, рештки моряків, пошкодивши вибухами відкриту частину корпусу. Про караку згадали у 1960-х. До 1982 підняли більшу частину корабля, виставлену у музеї «Mary Rose».

Джерела[ред.ред. код]

  • Alexander McKee: Die Mary Rose, Das größte Abenteuer der Meeres-Archäologie. Wien/Hamburg 1983. ISBN 3-552-03509-5
  • Marsden, Peter, Sealed by Time: The Loss and Recovery of the Mary Rose. The Archaeology of the Mary Rose, Volume 1. The Mary Rose Trust, Portsmouth. 2003. ISBN 0-9544029-0-1
  • Gardiner, Julie und Michael J. Allen (Hrsg.): Before the mast: life and death aboard the Mary Rose. Portsmouth: Mary Rose Trust, 2005, The archaeology of the Mary Rose 4, 2005.
  • Stirland, Ann Jane: The men of the Mary Rose: raising the dead. Stroud: Sutton, 2005. ISBN 0-7509-3915-X
Битва при Соленті. По центру «Mary Rose»

Посилання[ред.ред. код]