Перлівка (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Melica)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перлівка
Типовий вид — перлівка поникла (Melica nutans)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Melicodae
Триба: Meliceae
Рід: Перлівка (рослина) (Melica)
L., 1753
Типовий вид
Перлівка поникла (Melica nutans L., 1753)[1]
Види

див. Список видів роду перлівка

Синоніми

Beckeria Bernh.
Bromelica (Thurb.) Farw.
Claudia Opiz
Dalucum Adans.
Verinea Merino

Вікісховище: Melica

Перлівка[2][3] (Melica) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Ілюстрація з видання Отто Вільгельма Томе Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» (укр. «Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії») 1885 року
Перлівка барвиста (Melica picta)

Рослини з повзучими кореневищами або без них. Листки з вузьколінійними шорсткими пластинками і замкнутими піхвами. Піхви майже по всій довжині замкнуті (зрощені краями). Суцвіття — однобічна, досить густа, рихла або колосоподібна волоть. Колоски 0,4—1,2 см завдовжки, 2—5-квіткові, стиснуті з боків, з 1—3 двостатевими квітками і булавоподібним придатком з недорозвинених квіток; нижні квіткові луски від яйцеподібних до ланцетних, з 7—9 жилками, безості.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду The Plant List рід Digitaria налічує 92 визнаних види[4]. Переважно мезофільні лісові, лучні і скельні рослини, а також степові і напівпустельні ксерофіти. Поширені переважно в помірному поясі обох півкуль (крім Австралії) і в горах тропічного поясу.

В Україні зустрічаються:

Найпоширеніші з них перлівка поникла (Melica nutans) і перлівка барвиста (Melica picta). У Криму на скелях росте перлівка кримська (Melica taurica = Melica ciliata subsp. taurica). Зростають у листяних і мішаних лісах, по узліссях серед чагарників.

Використання[ред. | ред. код]

Перлівка трансильванська (Melica transsilvanica), що росте по степових схилах і чагарниках, — хороший корм для коней. Деякі види використовуються як декоративні рослини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Melica L. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 15.12.2018. (англ.)
  2. Melica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  4. Список видів роду Melica. The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 16.12.2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Ларин И. В., Ларина В. К. Melica — Перловник L. // Кормовые растения сенокосов и пастбищ СССР / под ред. проф. И. В. Ларина. — М.—Л. : Сельхозгиз, 1950. — Т. I. (рос.)
  • Алексеев Ю. Е., Вехов В. Н., Гапочка Г. П., Дундин Ю. К., Павлов В. Н., Тихомиров В. Н., Филин В. Р. Травянистые растения СССР. — Москва : Мысль, 1971. — 488 с. (рос.)
  • Черепанов С. К. Сосудистые растения России и сопредельных государств. — СПб. : Мир и семья, 1995. — 990 с. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]