Mercedes-Benz C111

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

C111 — серія експериментальних прототипів, випущених Мерседесом у 1960-е і 1970-е. Компанія експериментувала як з новими технологіями двигунобудування, такими як двигун Ванкеля, дизельними двигунами і турбонаддувом, і використовувала C111 як основу для тестів; так і з матеріалами виготовлення кузова. Іншими концептуальними деталями були двері типу «Крило чайки», люкс інтер'єр, оброблений замшею і кондиціонер.

Модифікації[ред.ред. код]

C111-I[ред.ред. код]

Mercedes-Benz C111 1969 frontleft 2010-04-08 A.jpg

Перша версія C111 була представлена на франкфуртському автосалоні в 1969 році. Автомобіль має кузов зі скловолокна і трисекційний роторний двигун Ванкеля з безпосереднім уприскуванням палива, встановлений в базі. Двигун мав потужність 280 л. с. і дозволяв автомобілю масою 1100 кг розвивати максимальну швидкість 270 км/год. Один з гонщиків випробувачів Рон Вакенфельд зазначав низький рівень шуму двигуна, більш низький, ніж у 12-циліндрового агрегату у Lamborghini Miura.

C111-II[ред.ред. код]

MHV MB C111 02CROPPED.jpg

Наступна версія з'явилася в 1970 році на Женевському автосалоні. В автомобілі був встановлений чотирьохсекційними двигун Ванкеля потужністю 370 к. с. (350 к. с. за іншими даними). Автомобіль розганявся до «сотні» за 4,9 с і мав максимальну швидкість 300 км/год.

C111-IID[ред.ред. код]

Пізніше, в часи енергетичної кризи, Mercedes почав експериментувати з дизельними двигунами, з метою показати можливості автомобілів обладнаних дизельними двигунами, В результаті чого в 1976 році з'явився C111-IID з рядним п'ятициліндровим дизельним двигуном від моделі 300SD об'ємом 3 літри. Двигун був злегка модернізований і обладнаний турбокомпресором, завдяки чому він видавав потужність 190 л. с. Автомобіль мав серійний номер 31. Дизельна ітерація С111 побила 13 рекордів для дизельних машин на трасі Нардо.

C111-III[ред.ред. код]

Mercedes benz c111 III.JPG

Компанія вирішила не використовувати двигун Ванкеля і повернулася до експериментів з дизельними двигунами для третьої модифікації C111. Обладнаний 5-циліндровим рядним дизелем потужністю 230 л. с. при 4400-4600 об/хв з 5-ти ступінчастою ручною коробкою передач автомобіль побив 9 дизельних і газових рекордів швидкості. Третя версія володіє поліпшеною аеродинамікою, коефіцієнт лобового опору складає всього 0,191. Завдяки цьому в 1978 році на трасі Нардо C111 досяг швидкості 322 км/год, і середню швидкість у 316 км/год за 12 .годин

Mercedes benz c111 IV.JPG

C111-IV[ред.ред. код]

Четверта версія з'явилася в 1979 році. Володіючи 4,8-літровим 500-сильним двигуном V8 з 2-ма турбонагнітачами KKK, автомобіль поставив новий рекорд швидкості з середньою швидкістю кола дорівнює 403,78 км/год. Рекорд був поставлений Хансом Лейбольдом за 1 хвилину і 56,67 секунд 5 травня 1979 року.

Світові рекорди[ред.ред. код]

На італійському треку Нардо були встановлені наступні рекорди:

Дистанція, км Середня швидкість, км/год Дистанція, миль Середня швидкість, км/год Дистанція, год Середня швидкість, км/год
10 220,619 10 227,353 1 253,770
100 251,148 100 252,875 6 252,578
500 254,086 500 252,930 12 253,616
1.000 253,307 1000 252,737 24 253,030
5.000 252,903 5.000 252,540
(Світовий рекорд)
10.000 252,249
(Світовий рекорд)
10.000 251,798
(Світовий рекорд)

C111-III Diesel[ред.ред. код]

Дистанція, км Середня швидкість, км/год Дистанція, миль Середня швидкість, км/год Дистанція, год Середня швидкість, км/год
100 316,484 100 319,835 1 321,843
500 321,860 500 320,788 6 317,796
01.000 318,308 01.000 319,091 12 314,463

Ланки[ред.ред. код]