Merom
 Celeron M 530 - SLA2G - 1.73GHz, 1 MB L2 Cache, 533 MT/s FSB | |
| Роки виробництва: | з 2006 по 2009 |
|---|---|
| Розробник: | Intel |
| Виробник(и): | Intel |
| Макс. частота CPU: | 1,6 ГГц – 2,6 ГГц |
| Частота FSB: | 533 MT/с – 800 MT/с |
| Техпроцес: | 65 нм |
| Набір команд: | X86-64 (64-bit) |
| Мікроархітектура: | Core |
| Код CPUID: | 06Fx (Merom-L: 1066x) |
| Код продукту: | 537 |
| Ядра: | 2 (Merom-L: 1) |
| Кеш L1: |
2×32 + 2×32 КіБ (Merom-L: 32 + 32 КіБ) |
| Кеш L2: |
Merom: 4 МіБ Merom-2M: 2 МіБ Merom-L: 1 МіБ |
| Кеш L3: | відсутній |
| Призначення: | Мобільний |
| Роз'єм(и): | |
| Бренд(и): |
|
Merom – кодове ім'я ядра різноманітних мікропроцесорів компанії Intel, що випускалися під брендами Core 2 Duo, Core 2 Solo, Pentium Dual-Core та Celeron з 2006 по 2009 рік. Це був перший мобільний процесор, заснований на мікроархітектурі Core[1]. Він замінив собою удосконалену архітектуру P6 ядра Yonah, що раніше застосовувалася у процесорах Pentium M. Merom має код продукта 80537, яким також позначаються процесори із ядрами Merom-2M та Merom-L, що є дуже схожими, але мають менший за розміром кеш L2. Merom-L мав лише одне ядро і відмінний ідентифікатор моделі (CPUID). Версія Merom для настільних комп'ютерів має кодове ім'я Conroe, версія для серверів – Woodcrest. В подальшому, Merom був замінений ядром Penryn.
Ядра Merom мали площу кристалу 143 мм2 і складалися із 291 мільйону транзисторів.[2][3][4]
"Merom" на івриті означає деякий вищий ступінь буття або рівень небес. Зокрема, "BaMerom" можна перекласти як "на небесах" (також див. Список кодових імен продукції Intel). Таке ім'я процесору дала команда Intel з міста Хайфи, Ізраїль, яка його спроектувала.
Опис[ред. | ред. код]
| Процесор | Бренд | Моделі (список) | Ядра | кеш L2 | Роз'єм | TDP |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Merom-L | Mobile Core 2 Solo | U2xxx | 1 | 2 МіБ | BGA479 | 5,5 Вт |
| Merom-2M | Mobile Core 2 Duo | U7xxx | 2 | 2 МіБ | BGA479 | 10 Вт |
| Merom | L7xxx | 4 МіБ | 17 Вт | |||
| Merom Merom-2M |
T5xxx T7xxx |
2-4 МіБ | Socket M Socket P BGA479 |
35 Вт | ||
| Merom | Mobile Core 2 Extreme | X7xxx | 2 | 4 МіБ | Socket P | 44 Вт |
| Merom | Celeron M | 5x0 | 1 | 512 КіБ | Socket M Socket P |
30 Вт |
| Merom-L | 5x0 | 27 Вт | ||||
| Merom-2M | 5x5 | 1024 КіБ | Socket P | 31 Вт | ||
| Merom-L | 5x3 | 512-1024 КіБ | BGA479 | 5,5-10 Вт | ||
| Merom-2M | Celeron Dual-Core | T1xxx | 2 | 512-1024 КіБ | Socket P | 35 Вт |
| Merom-2M | Pentium Dual-Core | T2xxx T3xxx |
2 | 1 МіБ | Socket P | 35 Вт |
Різновиди[ред. | ред. код]
Merom[ред. | ред. код]
Merom є першою мобільною версією процесора Core 2. Офіційно він був випущений 27 липня 2006 року, але його негласне постачання виробникам комп'ютерів розпочалося ще з середини липня, так само як і Conroe.[5][6] Merom став основною лінійкою мобільних процесорів Intel і за своєю функціональністю був аналогічним до Conroe, але з акцентом на знижене енергоспоживання для збільшення тривалості роботи ноутбуків від батареї. Merom став першим мобільним процесором Intel який підтримував архітектуру Intel 64. Тести виявили, що у порівнянні з Core Duo на ядрі Yonah, процесор Core 2 Duo на ядрі Merom мав трохи більшу продуктивність в задачах пов'язаних із 3D рендерингом та кодуванням мультимедійних даних,[7] і при цьому він забезпечував таку саму тривалість роботи від батареї. При цьому, виходячи з офіційно заявленого рівня TDP, максимальна потужність енергоспоживання у процесорів на ядрі Merom є дещо більшою ніж у ядер Yonah із аналогічними характеристиками.[1]
Перша версія Merom була від самого початку сумісною із обчислювальною платформою Napa (Centrino) для Core Duo, потребуючи не більше ніж оновлення BIOS на материнській платі.[8] Вона мала схожий тепловий пакет у 34 Вт і таку саму швидкість шини FSB – 667 MT/с.[9] Ядро Merom має 4 МіБ кешу L2, половину якого було відключено у процесорах серії T5xx0. Версія Merom, що від самого початку оснащувалася 2 МіБ кешу L2, мала ім'я Merom-2M і була випущена у перших кварталах 2007 року, як аналог Allendale. Ядро Merom-2M має степінги L2 та M0. Воно також використовувалося у процесорах із наднизькою робочою напругою (ULV[en]-клас процесорів Core 2 Duo).
9 травня 2007 року розпочався випуск другої хвилі процесорів Merom, що мали шину FSB зі швидкістю 800 MT/с і використовували новий роз'єм Socket P.[10] Вони є частиною платформи Santa Rosa.[8] Крім того, в той день були також випущені версії процесорів із низькою робочою напругою.
Merom XE[ред. | ред. код]
На ядрі Merom XE виготовлялися процесори під брендом Core 2 Extreme Mobile, призначені до застосування у мобільних комп'ютерах. Їх було випущено у вигляді двох моделей X7900 та X7800 із частотою шини FSB 533 MT/с.
Модель X7800 представлена 16 липня 2007 року.[11] Цей процесор працює на тактовій частоті 2,6 ГГц, а його тепловий пакет становить 44 Вт. Для роботи він потребує нової платформи Intel Centrino Santa Rosa. На момент виходу вартість X7800 становила $851 для OEM постачальників.
Модель X7900 із частотою 2,8 ГГц було представлено 22 серпня 2007 року. Цей процесор використовувався у найбільш потужних конфігураціях комп'ютерів iMac, що були випущені 7 серпня 2007 року.
Merom-2M[ред. | ред. код]
Мобільну версію процесора Allendale для настільних ПК часто називають Merom-2M, щоб підкреслити зменшений розмір кешу L2 (2 МіБ). Деякі процесори моделей T5xxx і T7xxx виготовлялися як із ядром Merom так і Merom-2M. Відокремити їх можливо тільки за допомогою номерів степінгу. Процесори Merom-2M випускалися під брендами Core 2 Duo, Pentium Dual-Core та Celeron M.
Merom-L[ред. | ред. код]
Процесор Merom-L базується на тій самій моделі, що і Conroe-L, але застосовується у мобільних системах із сокетами Socket M та Socket P під брендами Celeron (серія 5xx) та Core 2 Solo (серія U2xxx). У деяких з них можуть використовуватися звичайні чипи Merom та Merom-2M із одним вимкненим ядром, що помітно їх відрізняє від справжніх ядер Merom-L, які мають лише 1 МіБ кешу L2 і єдине ядро. Їх CPUID – сімейство 6 модель 23 (10661h), що є проміжним значенням між Merom та Penryn.
Перші процесори Core 2 Solo випущені у 3 кварталі 2007 року. Вони були представлені моделями U2100[4] та U2200, що працювали на тактових частотах 1,06 та 1,2 ГГц, відповідно. Обидва мали шину FSB із частотою 533 MT/с і відносилися до процесорів Intel класу ULV[en], вимагаючи для роботи лише 5 Вт. Як і решта процесорів лінійки Core 2, вони були здатні працювати із 64-бітними інструкціями. В них передбачено роботу у першу чергу на платформі Napa, оскільки їх сумісність із більш новою платформою Santa Rosa викликає занепокоєння через потенційні проблеми із енергоспоживанням.
Див. також[ред. | ред. код]
- Intel Core
- Yonah (мікропроцесор)
- Intel Core 2
- Penryn (мікропроцесор)
- Centrino
- Список мікропроцесорів Intel
- Порівняння процесорів Intel
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Бакаткін, Александр (30 серпня 2006). Первые чипы Intel Merom [Перші чипи Intel Merom]. www.ferra.ru (російською) . Ferra. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ а б Intel Pentium Processor T2330 [Процесор Intel Pentium, модель T2330]. www.intel.com (англійською) . корпорація Intel. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ а б Intel Core 2 Duo Processor T5600 [Процесор Intel Core 2 Duo, модель T5600]. www.intel.com (англійською) . корпорація Intel. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ а б Intel Core 2 Solo Processor U2100 [Процесор Intel Core 2 Solo, модель U2100]. www.intel.com (англійською) . корпорація Intel. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ Intel's Core 2 Duo chips arrive early [Чипи Intel Core 2 Duo прибувають раніше]. www.macnn.com (англійською) . Mac NN. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ Грісон, Дженіфер (19 липня 2006). News Release – Intel second quarter 2006 earnings release [Випуск новин – Оприлюднення прибутків Intel за 2 квартал 2006 року] (PDF). web.archive.org (англійською) . корпорація Intel. Архів оригіналу (pdf) за 22 липня 2006. Процитовано 7 грудня 2013.
{{cite web}}:|first1=з пропущеним|last1=(довідка) - ↑ Лал Шімпі, Ананд (3 серпня 2006). Mobile CPU Wars: Core 2 Duo vs. Core Duo [Війни мобільних процесорів: Core 2 Duo проти Core Duo]. www.anandtech.com (англійською) . AnandTech. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ а б Кубікі, Крістофер (26 травня 2006). Intel 2006 Mobile CPU Roadmap Update [Оновлення дорожньої карти мобільних процесорів Intel на 2006 рік]. www.dailytech.com (англійською) . Daily Tech. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ Лал Шімпі, Ананд (7 березня 2006). Spring IDF 2006: Merom and Ultra Mobile PCs [Весняний IDF 2006: Merom та Ultra Mobile PC]. www.anandtech.com (англійською) . AnandTech. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ Кандел, Ерін (03 липня 2007). Intel Santa Rosa/Centrino Pro Launching May 9th? [Платформа Intel Santa Rosa/Centrino Pro запускається 9 травня ?]. www.computershopper.com (англійською) . Computer Shopper. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
- ↑ Intel News Release – Intel Takes Popular Laptops to "Extreme" [Новини Intel – Intel підносить популярні лептопи до Екстремуму]. web.archive.org (англійською) . корпорація Intel. 16 липня 2007. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 7 грудня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелік продуктів Intel із кодовим ім'ям Merom [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] корпорація Intel(англ.)
|
Це незавершена стаття про апаратне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
