Messerschmitt Me 209 (1943)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Me 209
Me209 Seite.jpg
Me 209 з двигуном DB 603
Призначення Прототип винищувача
Походження Messerschmitt
Розробник Вільгельм Мессершмітт
Перший політ 13 листопад 1943
Списання 1944
Основні користувачі Люфтваффе
Кількість 4

Me 209 у 1943 році став спробою створити покращену версію літака Bf 109, який був основним винищувачем Люфтваффе протягом Другої світової війни[1]. Me 209, незважаючи на позначення, не треба плутати з раніше створеним Me 209[2].

RLM призначили номер 8-209 для корпуса Мессершмітта, для їхньої пари планерів Me 209 після липня 1938 , цей номер використовували для для двох проектів кінця 1930-х та початку 1940-х. Перший Me 209 мав один двигун і створювався для для встановлення рекордів швидкості. Літак не був пристосований до боїв.

Розробка та виробництво[ред. | ред. код]

Друге використання позначення Me 209 було запропоновано у 1943 році для сильно модифікованої версії Bf 109. Цей Me 209 розроблявся, щоб конкурувати з високопродуктивними літаками від фірми Focke-Wulf Fw 190 D-9 та Ta 152. Як і покращені конструкції Курта Танка, новий Me 209 мав у конструкції планера більшість компонентів від перевірених моделей, у данному випадку Bf 109G.

Команда розробників замість запроектованого для Me 209 двигуна DB 603A, яких було мало, запропонували використати двигун Jumo 213A фірми Junkers Motorenwerke. Незважаючи на те, що 35-літровий двигун Jumo 213 був спеціально розроблений таким чином щоб мати якнайбільшу кількість точок доступу до двигуна, який був максимально ідентичним до 44,52-літрового двигуна DB 603, така заміна вимагала переробку капота двигун і системи охолодження. Найбільш видимою відмінністю став повітрозабірник двигуна, тому що у Jumo 213 повітрозабірник розташовувася на правому борту двигуна (стандарт для всіх моделей ранніх Junkers Jumo 211 інвертований V12), на відміну від розташування на лівому борту у DB 603, стандартний для всіх двигунів Daimler-Benz інвертованих V12. Me 209 мали нову хвостову секцію, широкі шасі, вищій хвіст та кільцевий радіатор для двигуна, що робило двигун схожим на радіальний двигун і був дуже схожий на установку на Focke-Wulf Fw 190D, який мав такий самий двигун Jumo 213. Ступінь модифікацій змінила попередню мету, яка полягала у створенні схожого на Bf 109G, але з кращими показниками[3].

Озброєння Me 209 V5 складалося з однієї мотор-гармати 30 мм (1.18 in) MK 108, а також двох 13 мм (.51 in) кулемет MG 131 у корені крила. V6 був першою версією яку переробили під двигун Jumo 213 та 20 мм гармату MG 151/20 замість MG 131. Me 209H V1 був висотним варіантом зі збільшеними крилами та двигуном DB 603.

Випробування[ред. | ред. код]

Програма була швидко закрита після того як прототип Me 209 V5 вперше піднявся у повітря у 1943. Він був на 50 км/год повільніший за Fw 190D і не показав жодних переваг[1]. Після невдалої демонстрації Me 209 проект було скасовано і з цим скінчилися остання спроба Мессершмітта побудувати високопродуктивний винищувач з поршневим двигуном.

Льотно-технічні характеристики (Me 209 V5)[ред. | ред. код]

Схематичне зображення

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 пілот
  • Довжина: 9,74 м
  • Висота: 4 м
  • Розмах крила: 10,95 м
  • Площа крила: 17,2 м²
  • Маса порожнього: 3339 кг
  • Маса спорядженого: 4085 кг
  • Рухова установка: 1 × DB 603G 1874 к.с. ( 1397 кВт)


Літальні характеристики

Озброєння


Див. також[ред. | ред. код]

Схожі розробки

Схожі переліки

Список повітряних суден збройних сил Німеччини

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. а б Jackson 2005, p. 35.
  2. Green 1960, p. 162.
  3. Green 1960, p. 163.
Бібліографія
  • Green, William. War Planes of the Second World War, Fighters, vol. I. London: Hanover House, 1960.
  • Jackson, Robert. Infamous Aircraft: Dangerous Designs and their Vices. Barnsley, Yorkshire, UK: Pen and Sword Aviation, 2005. ISBN 1-84415-172-7.