Messerschmitt Me 309

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Me 309
Me 309.jpg
Me 309 (модель)
Призначення Винищувач
Походження  Третій Рейх
Виробник Messerschmitt
Розробник Вільгельм Мессершмітт
Перший політ 18 липня 1942
Списання 1943
Статус Експериментальний
Основні користувачі Люфтваффе
Кількість 4
Попередня модель Messerschmitt Bf 109

Messerschmitt Me 309 - проект німецького винищувача Люфтваффе періоду Другої світової війни, що розроблявся для заміни Messerschmitt Bf 109. На його базі розроблявся Messerschmitt Me 509.

Історія[ред.ред. код]

Проект Me 309 було розпочато у середині 1940, після перших зустрічей Bf 109 з Spitfire під час битви за Британію, першим літаком який перевищував 109 за швидкістю та продуктивністю. Вже тоді Мессершмітт усвідомлював потребу у покращенні конструкції Bf 109. Проте Імперське міністерство авіації, не вбачало таку потребу, тому проекту було дано низький пріоритет, в результаті проект не було закінчено до 1941.

Новий винищувач мав багато покращень, таких як триколісне шасі (з носовою стійкою яка поверталася на 90° під час складання, щоб повністю вміщатися у нішу під двигуном) та герметичний кокпіт, що зробило літак більш комфортним та ефективним на великих висотах. Кожна з новинок була протестована на чисельних планерах Bf 109F, V23 мав підфюзеляжний радіатор, V31 мав радіатор та триколісне шасі, а V30 мав герметичний кокпіт.

Незацікавленість уряду до проекту затримало побудову першого прототипу до весни 1942, а проблеми з носовим колесом відкинули перший політ 309-го до липня. Коли він злетів, продуктивність Me 309 була задовільною — приблизно на 50 км/год швидше ніж стандартний Bf 109G — але не зразковою. Фактично, Bf 109G міг перевищити свого наступника. З додатковим озброєнням, швидкість літака знизилася. У світлі його низької продуктивності та набагато більш перспективного Focke-Wulf Fw 190D, проект Me 309 було скасовано.

Модель Me 609

У спробі відродити проект, у відповідь на замовлення Імперського міністерства авіації від 1941 на створення Zerstörer (руйнівника) для заміни Bf 110, Мессершмітт представив Me 609. Згідно з замовленням нова конструкція повинна бути розроблена швидко і з мінімальною кількістю нових частин, тому невдалий проект Me 309 став основою нового винищувача.[1] Me 609 представляв собою поєднання двох фюзеляжів Me 309 з новим центропланом. Від моделі 309 залишили дві стійки основного шасі які складалися у центроплан. Така схема потребувала створення незвичайного чотирьох колісного шасі.[2] Me 609 мав кокпіт у лівому фюзеляжі, а правий залишався порожнім.

Планувалося створити дві версії: важкий винищувач з чотирма або шістьма 30 мм гарматами MK 108 та Швидкісний бомбардувальник (легкий бомбардувальник) з двома 30 мм гарматами MK 108 і бомбовим навантаженням 1000 кг з підвіскою під фюзеляж.[3] На час доведення конструкції, з'явився турбореактивний Me 262 відкинув потребу у створенні поршневих винищувачів.[4]

У 1943 Мессершмітт зробив останню спробу створити заміну Bf 109 у вигляді Me 209-II. Це була модифікація планера моделі 109, конструктори Мессершмітта не бажали витрачати час на створення конструкції як у випадку з Me 309.[5]

Льотно-технічні характеристики[ред.ред. код]

Вид з гори Me 309

Джерело: Die Deutsche Luftrüstung 1933–1945[6]

Основні характеристики

  • Площа крила: 16,6 м²
  • Маса порожнього: 3530 кг
  • Маса спорядженого: 4250 кг
  • Силова установка: 1 × інвертований V-12 поршневой двигун рідинного охолодження, Daimler-Benz DB 603G 1726 к.с. ( 1278 кВт)


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 665 км/год
  • Бойовий радіус: 1100 км
  • Практична висота польоту: 12000 м
  • Навантаження на крило: 256 кг/м²

Озброєння

20 мм гармата MG 151
4×13 мм кулемет MG 131
30 мм гармата MK 108



Див. також[ред.ред. код]

Схожі розробки
Схожі переліки

Примітки[ред.ред. код]

Виноски

  1. Lepage 2009, p. 222.
  2. Nowarra, Heinz J. (1993). Die Deutsche Luftrüstung 1933-1945, Band 3. Germany: Bernard & Graefe. с. 243–244. 
  3. Lepage 2009, p. 223.
  4. Green 1960, p. 191.
  5. Green 1960, p. 190.
  6. Nowarra 1993, pp. 215–218.
  7. Jane's Fighting Aircraft of WWII, p. 178

Бібліографія

  • Green, William. War Planes of the Second World War, Fighters, vol. I. London: Hanover House, 1960.
  • Jackson, Robert. Infamous Aircraft: Dangerous Designs and their Vices. Barnsley, Yorkshire, UK: Pen and Sword Aviation, 2005. ISBN 1-84415-172-7.
  • Lepage, Jean-Denis G.G. Aircraft of the Luftwaffe, 1935-1945: An Illustrated Guide. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2009. ISBN 978-0-7864-3937-9.
  • Nowarra, Heinz J. Die Deutsche Luftrüstung 1933-1945: Band 3 Flugzeugtypen Henschel–Messerschmitt. (in German). Bonn: Germany: Bernard & Graefe Verlag, 1993, pp. 215–218. ISBN 3-7637-5467-9.

Посилання[ред.ред. код]