Греку Михайло Григорович
| Михайло Греку | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
22 листопада 1916[1][2] Фараонівка[3][1] | |||
| Смерть | 9 квітня 1998[1][2] (81 рік) | |||
| Кишинів, Молдова[1] | ||||
| Країна |
 СРСР  Молдова | |||
| Навчання | Державний університет Молдови | |||
| Діяльність | художник, унаочнювач | |||
| Вчитель | Окушко Ростислав Володимирович | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Греку Михайло Григорович у Вікісховищі | ||||
Михайло Григорович Греку (нар. 9 [22] листопада 1916, с. Фараонівка, Аккерманський повіт, Бессарабська губернія (нині Одеська область) — 9 квітня 1998 Кишинів, Молдова) — молдовський радянський живописець. Лауреат Державної премії СРСР (1990).
Михайло Греку вважався новатором «складною і надзвичайно обдарованою особистістю», який зробив «революцією образотворчого мистецтва не тільки в Молдові, але і в колишньому Радянському Союзі». Його картина «Гостинність», «Новобранці», «Осінній день» «Вечеря в полі», «Млин старої» і «дівчата в Чадир-Лунга» увійшли у молдавську колекцію золотих картин . Він є автором великої кількості картин, які знаходяться в найбільших музеях колишнього Радянського Союзу, в тому числі Третьяковська галерея.
Він цікава і значуща особистість, якій вдалося зберегти основи румунського мистецтва і запропонувати сучасний розвиток національного мистецтва. Колорист рідкісного пафосу, художник залишив картини, які зачаровують гармонією кольорів, стиль кожної картини є відносинами між теплими і холодними тонами, взаємодії світла і тіні. Картини художника відрізняються від інших технологічними інноваціями, таким як колаж, флуоресцентні барвники або акрил, різні типи пігментів «бронзи» та «алюмінію».
Біографія[ред. | ред. код]
Освіта, навчання[ред. | ред. код]
Михайло Греку виріс в селі Кам'янське на півдні Бессарабії, він навчався у нормальній школі в Білгороді-Дністровському, маючи як вчителя малювання Ростислава Окушка, показував йому свої перші роботи. Отримав Гран молодих художників в Румунії у 1935 році, брав участь в створені творчих таборів в Бая-Маре і Балчик, де зустрів Ніколу Тоніца, Лучіан Григорського, Анрі Катарджі. З 1937 по 1940 він був студентом в Академії витончених мистецтв в Бухаресті, між 1940—1941 і 1945—1946 вчиться в Республіканському художньому училищі ім I.Рєпіна, на даний час Коледж Образотворчих Мистецтв «Олександр Пламадіала» в Кишиневі, Молдова, майстерня Гамбурд М. (1940). У період з 1947 по 1948 рік відвідував уроки живопису в Школі Мистецтв, семінар І. Хазова, Кишинів (Молдова). Під час Другої світової війни евакуйований на Уральськ, Казахстан (1941-1944), де намалював свою першу роботу «Maternitate [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]» (1944).
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина — Фіра (Есфір) Львівна Греку (1919 року, Константинополь — 1992 року, Кишинів) — молдавський живописець, кераміст.
- Дочка — Тамара Михайлівна Греку-Пейчева (нар. 1944) — молдавська художниця і мистецтвознавець.
- Зять — Дмитро Петрович Пейчев (нар. 1943) — молдавський художник і болгарський поет.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор понад 70 картин, багато з яких присвячені історії молдавського народу. Роботи Михайла Греку відрізняються глибоким драматизмом і емоційною виразністю кольору. Він проявив себе як талановитий колорист. З початку 1960-х років у творчості Греку переважає прагнення до поетичного осмислення життя сучасного молдавського села. Михайло Греку приділяв особливу увагу пошукам національного характеру художнього образу, часто вдавався до прийомів примітиву і підкресленою умовності живописної манери.
Картини[ред. | ред. код]
«Татарбунарське повстання» (1956—1957), «Чадирлунгскі дівчата» (1960), «Проводи» (1964—1965), триптих «Історія одного життя» (1966), «Вірменська церква» (1967—1968), "Двір тітки Іляни "(1976), «Місяць над Бутученами»(1979).
Експозиції[ред. | ред. код]
- Особисті: Білгород-Дністровський (1935), Баку (1965), Таллінн, Рига (1968), Вільнюс (1973), Київ (1989), Бакеу (1992), Кишинів (1996, 1997).
- Групові: Кишинів (1957), Москва (1957), Рига (1966), Челябінськ, Кострома, Смоленськ, Чернівці, Вінниця (1973), Москва (1983), Кишинів, Москва (1986).
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У 2011 році на його честь була випущена поштова марка Молдови.
- 2016 рік оголошено роком Міхая Греку.
Нагороди, премії, почесні звання[ред. | ред. код]
- 1972 — Заслужений діяч мистецтв МРСР.
- 1978 — Державна премія Молдавської РСР за картини «На берегах Єнісею», «Хліб і сонце», «Ворота старого Орхея», «Розкопки в Бутученах» і серію «Сільські пейзажі».
- 1987 — Народний художник МРСР.
- орден «Знак Пошани»
- 1992 — почесний член Академії наук Молдови
Публікації[ред. | ред. код]
- 1958 — Cultura Moldovei, «Dreptul la teme mari»
- 1962 — Cultura Moldovei, «Arta si noul»
- 1963 — Cultura Moldovei, «Culoarea si stilul»
- 1968 — Творчість, «Історія одного життя»
- 1968 — Nistru, «Peisajul si contemporaneitatea»
- 1975 — Молодь Естонії, «І вічне, і прекрасне»
- 1991 — Moldova, «Fericita de propria-i taina»
Література[ред. | ред. код]
- 1960 — M. G. Grecu
- 1971 — E. Pranulis, Moldavskie tveti
- 1971 — L. Toma, Mihai Grecu, Moskova
- 1972 — I. Luksin, Jivoale, Stiinta
- 1966 — Cultura Moldovei, «Pictorul Mihai Grecu la 50 de ani»
- 1992 — Toma L. Vrata v dusu hudojnica, Vecernii Chisinev
- 1992 — L. Toma, O cununa de aur pe ruinele realismului socialist, Literatura si Arta
- 1992 — L. Toma, Un pictor-poet: Mihai Grecu, Bacau, Romania
- 1992 — I. Nechit, Spargatorul de oglinzi
- 1995 — Toma L. Cerez ternii k zviozdam, Nezavisimaia Moldova
Критика[ред. | ред. код]
«Михайло Грек цікава і значуща особистість, якій вдалося зберегти основи румунського мистецтва і запропонувати сучасний розвиток національного мистецтва в нашому регіоні.»
Sofia Bobernaga, мистецтвознавець
«Заслуга М.Греку полягає у тому, що він був першим художником з Молдови, який був натхненний народними художніми традиціями і захищав естетичну цінність різних його форм, в тому числі так звану „primitiv“ — наївне мистецтво художників аматорів.»
Примітки[ред. | ред. код]
- 2016 рік у Молдові оголошений Роком Міхая Греку [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Греку Михайло Григорович // Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-є видання. — М.: Радянська енциклопедія, 1969—1978.
- Греку Михайло [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.] // Коротка біографія на сайті Moldovenii.md
- Membrii Academiei de Ştiinţe a Moldovei: Dicţionar (1961—2006) / Ch.: Î.E.P. Ştiinţa, 2006
Посилання[ред. | ред. код]
- Михайло Греку на art.md [Архівовано 6 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Наталія Гнідаш: Натюрморт і відображення народних традицій у творчості Михайла Греку 24.11.2011 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Монографія «Mihail Grecu». Художній альбом в серії «Maestri basarabeni din secolul XX» (бессарабські майстра XX століття). ARC, Кишинів, 2004.
- Персональна сторінка в Спілці художників (UAP) в Молдові [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Expoziție comemorativă Mihail Grecu - pictură — Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Греку Михаил Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.