Mitsubishi J8M

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mitsubishi J8M
J8M Shusui Sword Stroke Komet J8M-10.jpg
Призначення: реактивний винищувач
Перший політ: 7 липня 1945
На озброєнні у: War flag of the Imperial Japanese Army.svg Імперська армія Японії
Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії
Розробник: Mitsubishi Aircraft Corporationd
Всього збудовано: 7
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 347 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 900 км/год
Тривалість польоту: 5 хв 30 с год
Практична стеля: 12 000 м
Довжина: 6,05 м
Висота: 2,70 м
Розмах крила: 9,50 м
Площа крила: 17,73 м²
Споряджений: 3 889 кг
Двигуни: Mitsubishi KR10 (Toku Ro.2)
Тяга (потужність): 14,7 кН
Гарматне озброєння: 2 x 30-мм гармати «Ho-10»5 (J8M1)
2 x 30-мм гармати «Type 5» (Ki-200)

Mitsubishi J8M «Shūsui» (яп. 三菱 J8M 秋水, «Сюсуй» («Осіння вода»)) — проект реактивного винищувача Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Восени 1943 року японський військовий аташе в Німеччині відвідав випробування німецького реактивного літака Messerschmitt Me.163 Komet, після чого у своєму рапорті запропонував придбати ліцензію на виробництво літака та реактивного двигуна в Японії. Ця пропозиція викликала в Японії дискусію, зокрема, були сумніви щодо можливості виготовлення необхідної кількості реактивного палива. Але у цей час розпочались нальоти B-29 на Японію, і армії був потрібен швидкісний перехоплювач, здатний швидко набирати висоту. Тому зрештою ліцензія була придбана за 20 млн. марок. Німці зобов'язались надати відповідну конструкторську документацію, а також по одному комплекту планера та двигуна з комплектом запасних частин. В Японію також мала прибути група німецьких спеціалістів, щоб навчати японських інженерів.

Один з підводних човнів, який перевозив документацію та двигун Walter HWK 509A, був потоплений, але зрештою у липні 1944 року була видана специфікація 19-Сі на виготовлення реактивного перехоплювача. Роботи були доручені фірмі Mitsubishi. Це була спільна розробка армії та флоту, літак отримав флотське позначення J8M та армійське Ki-200.

Розробкою літака керував інженер Мідзіро Такахасі. Роботи йшли досить швидко. Уже у вересні був готовий макет, і після його схвалення розпочались роботи над дослідним літаком.

Незабаром після початку робіт над J8M флот доручив 1-му Арсеналу флоту в Йокосуці створити планер аналогічної конструкції для оцінки керованості майбутнього перехоплювача та для використання його для підготовки пілотів. Планер Yokosuka MXY8 здійснив перший політ 8 лютого 1944 року та показав хороші характеристики.

Фірма Mitsubishi виготовила перші літаки J8M у грудні 1944 року, але через затримку з розробкою двигуна розпочались випробування планера з баластом, який імітував повну відповідну масу. Цей варіант отримав армійське позначення Ku-13, і призначався для підготовки стройових пілотів. Всього було збудовано приблизно 50-60 таких планерів. Флот розробляв подібний варіант, який отримав позначення Yokosuka MXY9, але до кінця війни проект не був завершений.

Для повнішого вивчення льотних характеристик перехоплювача при повному завантаженні були проведені випробування планера з баластом, який імітував масу двигуна та палива. Літак піднявся у повітря на буксирі за Nakajima B6N 8 січня 1945 року. Випробування ще показали правильність вибраних рішень.

Двигун Mitsubishi KR10 (японський варіант Walter HWK 509A) був готовий лише у квітні 1945 року, а вперше літак J8M піднявся у повітря 7 липня 1945 року. Але політ тривав недовго - незабаром після зльоту на висоті 350 м заглох двигун. Льотчик-випробувач спробував посадити літак, але при посадці літак зазнав аварії та був зруйнований, пілот загинув. Для вирішення проблем на 6-му та 7-му взірцях внесли зміни у паливну систему, але до кінця війни жоден J8M чи Ki-200 завершений не був.

До кінця війни готувалось серійне виробництво літака у декількох варіантах: J8M1 з двома 30-мм гарматами, J8M2 замість однієї з гармат мав додатковий паливний бак. Армійські спеціалісти розробляли варіант Ki-202, який мав збільшений фюзеляж та більший запас палива і мав стати основним армійським перехоплювачем.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 1 чоловік
  • Довжина: 6,05 м
  • Висота: 2,70 м
  • Розмах крил: 9,50 м
  • Площа крил: 17,73 м²
  • Маса пустого: 1 505 кг
  • Маса спорядженого: 3 885 кг
  • Двигун: Mitsubishi KR10 (Toku Ro.2)
  • Потужність: 14,7 кН

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість: 900 км/г
  • тривалість польоту: 5 хв 30 с
  • Практична стеля: 12 000 м

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Гарматне:
    • 2 x 30-мм гармати «Ho-155» (J8M1)
    • 2 x 30-мм гармати «Type 5» (Ki-200)

Варіанти[ред. | ред. код]

  • J8M1 — флотський варіант з двома 30-мм гарматами «Ho-155»
  • J8M2 — флотський варіант з однією 30-мм гарматою «Type 5» та додатковим паливним баком в носі
  • Ki-200 — армійський варіант 2 x 30-мм гармати «Type 5»
  • Ki-202 — проект армійського перехоплювача зі збільшеним фюзеляжем та паливним баком більшої ємності

Джерела[ред. | ред. код]

  • О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mitsubishi J8M

Див. також[ред. | ред. код]