Нічниця велика
| Велика нічниця | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Нічниця велика у Мартинівській печері
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myotis myotis (Borkhausen, 1797) | ||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Нічниця велика або звичайна нічниця (Myotis myotis) — рідкісний вид кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Маса представників зазвичай становить 16—40 г, довжина тіла 62—83 мм, довжина хвоста 51—60 мм, довжина передпліччя 57—66 мм, розмах крил 35—43 см.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Вуха середньої довжини, широкі; маска майже не оволоснена, з рожевою шкірою; ступня з кігтями приблизно рівна половині гомілки. Крила великі, широкі. Криловая перетинка кріпиться до підстави зовнішнього пальця ступні. Епіблема нерозвинена. Хутро довге, нерівне. Забарвлення спини від попелясто-сірого до оливково-бурого, черева — сірувато- або палево-білясте.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Велика нічниця поширена в лісовій зоні від Західної Європи (включаючи Велику Британію) до заходу Білорусі, Молдови і південного заходу України.
На території України поширені у печерах Тернопільської та Чернівецької областей; зокрема велика кількість особин у печері Угринь, Чортківського району, Тернопільської області, де нічниці розмножуються та впадають у зимову сплячку.
Поведінка[ред. | ред. код]
Селиться в печерах і старих штучних спорудах. Вилітає на полювання пізно, політ спокійний, маневрений. Годуються зазвичай в листяних лісах, або на галявинах, полюючи в повітрі і збираючи з підстилки комах та інших безхребетних. Ехолокаційні сигнали середньої інтенсивності в діапазоні 65-25 кГц, з максимальною амплітудою на частоті біля 35-40 кГц.
Розмноження[ред. | ред. код]
Розмножується на початку літа, виводкові колонії складають до кількох тисяч самок, самці зазвичай тримаються відокремлено. Зимує в різних підземних притулках, в межах 100—150 км від літніх місць мешкання. Спаровування після закінчення лактації або протягом зимування. Приносить 1 дитинча в кінці травня — початку червня, вагітність триває близько 60 діб, лактація — близько 40 діб.
В місцях співіснування з нічницею гостровухою формує гібриди з нею. Гібридні особини описано, зокрема, із Закарпаття й Буковини, а також з Румунії (див. також гібриди ссавців).
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Coroiu, I., Juste, J. & Paunović, M. (2016) Myotis myotis: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.) 25 квітня 2016
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
|
