Myotis rufopictus
| Myotis rufopictus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Підродина: | Нічницеві (Myotinae) |
| Рід: | Нічниця (Myotis) |
| Вид: | M. rufopictus
|
| Біноміальна назва | |
| Myotis rufopictus (Waterhouse, 1845)
| |
Myotis rufopictus — вид рукокрилих ссавців з родини лиликових.
Таксономічна примітка[ред. | ред. код]
Таксон відділено від M. formosus[1].
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Невеликий кажан із загальною довжиною від 114 до 120 мм, довжиною передпліччя від 49 до 55 мм, довжиною хвоста від 44 до 53 мм, довжиною лапи від 11 до 14 мм, довжиною вуха від 19 до 22 мм і вагою до 17 г. Спинні частини яскраво жовто-оранжеві або коричнево-помаранчеві, а черевні частини світліші. Морда коротка і загострена. Вуха відносно короткі, вузькі. Козелок довгий, звужений і з прямим переднім краєм. Крила помаранчеві, перетинки між пальцями ніг чорні та прикріплені ззаду до основи великого пальця. Лапи малі, коричневі. Хвіст довгий і повністю включений у великий уропатій оранжевого кольору[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Країни проживання: Філіппіни[1].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Уподобання цього виду до місця проживання маловідомі. Він був виявлений у первинних низинних і гірських лісах, а також у сільськогосподарських районах поблизу рівня моря. Він був зареєстрований на Лусоні у вторинних і первинних низинних і гірських лісах, від рівня моря до висоти приблизно 1450 м, включаючи ліс над вапняком і сільськогосподарські поля поблизу лісу[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Myotis rufopictus (Waterhouse, 1845). Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 19.07.2022. (англ.)
- ↑ Nina R.Ingle & Lawrence R.Heaney, A Key to the Bats of the Philippine Islands, in Fielidiana, Zoology new series, vol. 69, 1992
- ↑ IUCN
Джерела[ред. | ред. код]
- Csorba, G., Chou, C. H., Ruedi, M., Görföl, T., Motokawa, M., Wiantoro, S., ... & Furey, N. (2014). The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, 95(4), 663–678
|