NAAG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

NAAG (Група НАТО з питань озброєнь сухопутних військ (AC/225), англ. NATO Army Armaments Group) - одна з основних груп у складі CNAD (Конференція національних директорів озброєнь).

Місією NAAG є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності озброєнь сухопутних військ в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[1].

NAAG взаємодіє з іншими основними групами CNAD, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP).

Пленарні засідання NAAG проводяться двічі на рік.

Структура та діяльність NAAG[ред. | ред. код]

У складі NAAG існує широка мережа груп 2-го рівня, їх підгруп та робочих груп, які діють на постійній основі [1][2]. Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[3][4][5][6][7], сприяють реалізації багатонаціональних проектів.

Групи 2-го рівня NAAG[ред. | ред. код]

Логотип групи LCG DSS
  • Міжвидова група з розвитку спроможностей нелетальної зброї (Joіnt Non Lethal Weapons Capabіlіtіes Group, JNLWCG)[2];
  • Група НАТО з розвитку спроможностей ведення наземного бою (LCG LE)[5][8];
  • Група НАТО з розвитку спроможностей систем військовослужбовця у пішому порядку (LCG DSS)[7][9];
  • Інтегрована група НАТО з розвитку спроможностей ведення вогню з закритих позицій (ICG IF)[10];
  • Міжвидова група розвитку спроможностей ППО наземного базування (JCG GBAD)[9][11];
  • Міжвидова група розвитку спроможностей вертикального підйому (JCG VL)[12];
  • Міжвидова група з розвитку спроможностей хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної оборони (Joint CBRN Defence Capability Development Group, JCBRND CDG).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. September 28, 2016. Процитовано January 16, 2019. 
  2. а б Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 – 309. 
  3. Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. 
  4. Слюсар В.І., Гамалій Н.В. Система систем стандартів. //Тези доповіді 1-ї науково-практичної конференції “Основні напрями формування ВТП держави та шляхи її реалізації”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 2014. – C. 65 - 67. - [1].
  5. а б Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [2].
  6. Слюсар В.И. Концепция межвидовых стандартов НАТО.//Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”, 11-12 квітня 2018 року. - Харків: ХНУПС. - C. 46 - 47. - [3].
  7. а б Слюсар В.І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№2(14). – 2017. – С. 90 – 93. [4]
  8. Слюсар, Вадим (2016). Основні напрямки розвитку наземних бойових платформ з урахуванням стандартів НАТО.. Бюлетень з питань безпеки “Виклики і ризики”. - Київ: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. - 1 листопада 2016. - № 20 (59). – С. 21 - 24. 
  9. Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО.. Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74. 
  10. Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 – 257. 
  11. Слюсар В.І. Вимоги та технології для вертольотів наступного покоління (Next Generation Rotorcraft, NGR).//Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 16-17 травня 2019 року). – Львів: Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, 2019. - С.262 – 263. [5]

Джерела[ред. | ред. код]